|
НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ЛЕОНТЮК
Ірина Борисівна
УДК 633.11:632.954:631.811.98
ЕФЕКТИВНІСТЬ ГЕРБІЦИДІВ
ТА ЇХ СУМІСНОГО ЗАСТОСУВАННЯ
З БІОСТИМУЛЯТОРАМИ РОСТУ
НА ПОСІВАХ ОЗИМОЇ ПШЕНИЦІ В УМОВАХ
ПРАВОБЕРЕЖНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ
Спеціальність – 06.01.01 – загальне землеробство
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата
сільськогосподарських наук
Київ – 2001
Дисертацією є рукопис
Робота виконана в Уманській державній аграрній академії, Міністерство аграрної політики України.
Захист відбудеться “ 17 ” травня 2001 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.10 в Національному аграрному університеті за адресою 03041, м. Київ – 41, вул. Героїв оборони,15, навчальний корпус 3, аудиторія 65.
З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Національного аграрного університету: 03041, м. Київ – 41, вул. Героїв оборони, 11, навчальний корпус 10.
Автореферат розісланий “13” квітня 2001 р.
Вчений секретар спеціалізованої
вченої ради Дмитришак М.Я.
Загальна характеристика роботи
Актуальність теми. На сучасному етапі розвитку землеробства важливим є питання обґрунтованого й раціонального застосування засобів захисту сільськогосподарських культур, в тому числі озимої пшениці від бур'янів, які завдають величезної шкоди сільському господарству. Бур'яни затінюють культурні рослини, затримують їх вегетацію, пригнічують життєдіяльність ґрунтових мікроорганізмів, послаблюють фотосинтез, що призводить до значного зниження врожаю вирощуваної культури. Тому боротьба з бур'янами є питанням державної ваги, питанням збільшення валових зборів зерна і економічного рівня держави. Поряд з агротехнічними заходами боротьби з бур'янами, найбільш ефективними є хімічні, які дають можливість знищувати бур'яни своєчасно, що позитивно впливає на поживний режим ґрунту, покращує ріст і розвиток культурних рослин, а звідси підвищує урожайність сільськогосподарських культур.
Проте, ефективність гербіцидів залежить від доз, строків і способів застосування. Одним із таких способів є вивчення дії гербіцидів при сумісному внесенні з біостимуляторами росту, які за даними інституту нафтохімії та біоорганічної хімії позитивно впливають на розвиток кореневої системи, посилюють кущіння, оптимізують співвідношення між вегетативними та генеративними фазами розвитку. Тому вивчення дії сумісного застосування гербіцидів з біостимуляторами росту на забур'яненість посівів озимої пшениці, біологічні процеси в рослинах і ґрунті, що є основою формування врожаю, підвищення продуктивності озимої пшениці є актуальним і своєчасним.
Все це зумовило вибір теми дисертаційної роботи і визначило основні напрямки досліджень.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є складовою частиною програми досліджень кафедри мікробіології, біохімії і фізіології рослин Уманської державної аграрної академії "Розробка комплексних екологічно безпечних систем боротьби з бур'янами з застосуванням гербіцидів сумісно з біостимуляторами росту в посівах сільськогосподарських культур", номер державної реєстрації 0197U013586
Мета і завдання досліджень. Мета досліджень полягає в встановленні впливу гербіцидів при внесенні окремо і сумісно з біостимуляторами росту на забур'яненість посівів озимої пшениці, формування її продуктивності та біологічні процеси в рослинах і ґрунті. На основі одержаних експериментальних даних розробити науково-обґрунтовані, екологічно безпечні заходи боротьби з бур'янами в посівах озимої пшениці.
Завдання досліджень: вивчити особливості забур'янення посівів озимої пшениці залежно від видів і доз гербіцидів при внесенні окремо та сумісно з біостимуляторами росту; дослідити вплив гербіцидів і біостимуляторів росту на біологічну активність ґрунту; вивчити вплив гербіцидів, внесених окремо і сумісно з біостимуляторами росту на поживний режим ґрунту; визначити вплив гербіцидів і біостимуляторів росту на активність ферментів окисно-відновного характеру дії в рослинах озимої пшениці; встановити вплив гербіцидів і біостимуляторів росту на анатомічну будову епідермісу листків та ростові процеси озимої пшениці; вивчити вплив гербіцидів і біостимуляторів росту на динаміку наростання біомаси, накопичення сухої речовини, площу листкової поверхні, вміст хлорофілу та фотосинтетичну продуктивність посівів озимої пшениці; дослідити вплив гербіцидів і біостимуляторів росту на формування структури посівів, урожайність і якість зерна озимої пшениці; дати агроекономічну оцінку ефективності застосування гербіцидів і біостимуляторів росту та науково обґрунтувати комплексні, екологічно безпечні елементи технологій їх використання.
Об'єктом досліджень є озима пшениця сорту Українка одеська.
Предметом досліджень є обґрунтування заходів покращення якостей зерна озимої пшениці в умовах правобережного Лісостепу України.
В процесі виконання роботи використовували загальнонаукові та спеціальні методи досліджень.
Серед загальнонаукових методів дослідження використовували: 1. Діалектичний метод – при спостереженнях за процесом формування густоти стеблостою, вивчаючи динаміку росту та розвитку культури. 2. Метод гіпотез – при складанні схеми досліду. 3. Метод аналізу – при детальному вивченні об'єкту досліджень. 4. Метод синтезу – при формулюванні висновків, узагальнень, рекомендацій виробництву. 5. Метод індукції та дедукції – при виділенні варіантів з найвищими врожайними властивостями зерна для їхнього впровадження у виробництво. 6. Метод абстрагування – при теоретичному узагальненні досліджень, виділенні найістотніших зв'язків у досліджуваному об'єкті.
Наукова новизна досліджень полягає в тому, що вперше було проведено всебічне вивчення впливу гербіцидів гроділу і трезору, внесених окремо і сумісно з біостимуляторами росту на забур'яненість посівів, проходження біологічних процесів в рослинах і ґрунті та продуктивність озимої пшениці. Вивчена активність ферментів окисно-відновної дії, анатомічна будова епідермісу листків, динаміка накопичення біомаси та сухих речовин, наростання площі листкової поверхні, синтез хлорофілу та продуктивність фотосинтезу посівів. Проаналізована біологічна активність ґрунту, ріст окремих еколого-трофічних груп мікроорганізмів та вплив застосованих хімічних комплексів на формування урожайності і якості зерна озимої пшениці. Дана порівняльна агроекономічна оцінка ефективності застосування гербіцидів та їх сумісного внесення з біостимуляторами росту в посівах озимої пшениці. Зроблено висновок, що сумісне внесення гербіцидів гроділу і трезору разом з біостимуляторами росту зменшує пестицидне навантаження на навколишнє середовище.
Особистий внесок здобувача в одержанні результатів досліджень полягає в самостійному плануванні та здійсненні науково-дослідних робіт, обробці та аналізі експериментального матеріалу, а також узагальненні результатів даних досліджень.
Практичне значення одержаних результатів. Всебічна оцінка проведених досліджень дозволила встановити можливість застосування оптимізованих доз гербіцидів у поєднанні з біостимуляторами росту і на цій основі підвищити урожайність зерна озимої пшениці та зменшити пестицидне навантаження на ґрунт. Розроблені рекомендації виробництву для умов правобережного Лісостепу України. Результати досліджень впроваджені в приватному орендному підприємстві “Південний Буг”.
Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації обговорювались на щорічних наукових засіданнях кафедри мікробіології, біохімії і фізіології рослин Уманської державної аграрної академії та проблемної лабораторії Мінагрополітики України з вивчення гербіцидів і біостимуляторів росту. Основні положення досліджень доповідались на міжнародному симпозіумі "Агроекологічні і економічні проблеми хімізації АПК України" (Умань, 1997р.), на міжнародній конференції "Сучасні проблеми рослинництва і кормовиробництва" (Умань, 1998р.), на наукових конференціях викладачів і аспірантів "До 155-річчя Уманської сільськогосподарської академії" (Умань, 1999 р.), "100-річчя з дня народження С.С. Рубіна" (Умань, 2000 р.) та на науково-виробничій конференції "Біостимулятори росту – надійний засіб підвищення продуктивності сільськогосподарських культур" (Умань, 2000 р.).
Публікації. За результатами досліджень опубліковано 4 наукові праці в тому числі 3 статті в наукових фахових журналах і 1стаття в збірнику наукових праць.
Структура і обсяг дисертації. Дисертація викладена на 159 сторінках машинописного тексту , включає 54 таблиці і складається із вступу, розділів, висновків та рекомендацій виробництву. Список використаних наукових літературних джерел охоплює 224 найменування, в тому числі 22 зарубіжних авторів.
зміст роботи
1. Огляд літератури
У розділі подається огляд літератури з питань розвитку, сучасного стану, перспектив застосування хімічного методу боротьби з бур'янами в посівах озимої пшениці та можливостей сумісного використання гербіцидів з стимуляторами росту. Розглядається всебічний вплив окремо застосованих сучасних гербіцидів в посівах пшениці і стимуляторів росту на особливості розвитку і росту рослин, забур'яненість посівів, біологічну активність ґрунту, урожайність, енергетичну та економічну ефективність.
2. Умови та методика досліджень
2.1. Погодно-кліматичні та ґрунтові умови проведення досліджень
Дослідження проводились протягом 1997-1999 р.р. на полях дослідного поля Уманської державної аграрної академії Уманського району Черкаської області, територія якого розміщена в центральній частині правобережного Лісостепу України.
Клімат даного району помірно-континентальний. Середня температура січня становить мінус 5,9 0С, липня – плюс 200С. Середньорічна температура – біля 7,60С. В окремі роки спостерігається значне відхилення температур від середніх багаторічних. Сума активних температур вище +100С становить для Уманського району – 2500 – 27000С. Вегетаційний період в умовах області триває 205 днів, а період активної вегетації з температурою вище +100С – 160-165 днів. Річний гідротермічний коефіцієнт складає 1,1 – 1,2. Сума опадів за рік становить в середньому 618 мм. В роки досліджень погодні умови загалом були близькими до середньо багаторічних, характерних для зони. Однак в окремі періоди мали місце і різкі відхилення, зокрема приморозки у травні та посушливе жарке літо у 1999 році.
Ґрунт дослідної ділянки –чорнозем опідзолений, мало гумусний, важко суглинковий. Вміст гумусу в орному шарі ( 0-30 см) – 3,3% ( по Тюріну).
2.2. Методика досліджень
Експериментальна частина роботи виконувалась протягом 1997-1999 р.р в стаціонарній польовій сівозміні з наступним чергуванням культур: конюшина - озима пшениця - кукурудза на силос-озиме жито, озимий ячмінь–ячмінь з підсівом конюшини.
Схема досліду включала такі варіанти: контроль (без гербіцидів і біостимуляторів росту), емістим С – 5 мл/га, агростимулін – 5 мл/га, гроділ (амідосульфурон) 75% в. д. г. у дозах 15, 20, 25 г/га окремо і сумісно з біостимуляторами росту, комбінований – гербіцид трезор (хлорфеноксіоцтова кислота + сульфонілсечовина), 60% з. п. у дозах 1,0; 1,2; 1,4 кг/га окремо і сумісно з емістимом С та агростимуліном.
Площа посівної ділянки становила 100 м2, облікової –60 м2. Повторність досліду триразова. Розміщення варіантів у повторенні рендомізоване, повторень – в одну смугу.
Обприскування рослин гербіцидами та біостимуляторами росту проводили у фазі повного кущіння озимої пшениці обприскувачем ОН – 400. В дослідах висівали озиму пшеницю сорту “Українка одеська”, яка відноситься до середньораннього сорту. Норма висіву – 4,5 млн. схожих насінин на 1 га.
Програма досліджень включала вивчення наступних показників : облік бур'янів кількісним і кількісно-ваговим методом, розвиток різних видів мікроорганізмів в ризосфері озимої пшениці – за Федоровим, вміст аміачного азоту в ґрунті – за Несслером, фосфору і калію – за Чиріковим, активність окисно-відновних ферментів (каталази, пероксидази, поліфенолоксидази) – за Починком, анатомічну структуру епідермісу листків – за Грицаєнко, площу листкової поверхні рослин – методом висічок за Ничипоровичем, масу сирих листків і стебел – зважуванням, вміст хлорофілу в листках – за Вікторовим, вміст сухих речовин в листках і стеблах – за Векірчиком, чисту продуктивність фотосинтезу – за Ничипоровичем, висоту рослин – шляхом виміру 100 рослин в кожному варіанті досліду, кількість вузлів, довжину міжвузль – шляхом морфологічного розбору пробних снопів, кущистість, кількість продуктивних і не продуктивних стебел – на 1м2 в 9-кратній повторності за методикою сортовипробувань. Облік врожаю здійснювали шляхом збирання його суцільним способом комбайном “Сампо - 500” і зважуванням. Оцінку якості зерна визначали: натуру – за ГОСТ 10840 – 64; масу 1000 зерен – за ГОСТ 10842 – 89; вміст білка в зерні – за Кондратьєвим; вміст клейковини – за Мойсейченком і Єщенком; енергію проростання і схожість зерна визначали лабораторним методом. Економічна ефективність застосування гербіцидів і біостимуляторів росту визначалась за загальноприйнятими методиками на основі діючих нормативів; статистичний аналіз експериментальних даних проводився дисперсійним методом на персональному комп’ютері Pentium II.
3. Результати досліджень
3.1.Забур`яненість посівів
В результаті проведених досліджень нами встановлено, що гербіциди гроділ і трезор помітно зменшували забур`яненість посівів озимої пшениці. В середньому за 1997-1999 рр. зменшення кількості бур'янів через 25 днів після внесення препаратів складало при застосуванні 20 і 25 г/га гроділу та 1,0 і 1,2 кг/га трезору, відповідно 69,5 і 74,3 та 64,2 і 69,3 % до контролю (табл. 1).
Сумісне застосування гербіцидів з біостимуляторами росту викликало синергетичну дію в боротьбі з бур`янами у всіх варіантах доз препаратів у порівнянні з внесенням тільки гербіцидів. Так, при дії гроділу в дозах 15, 20 і 25 г/га сумісно з емістимом С процент знищення бур`янів по кількості становив відповідно 68,3, 73,7 та 76,5 %, а при поєднанні цих же доз гроділу з агростимуліном – 69,3, 74,1 та 77,0 % до контролю. Сумісне внесення трезору в дозі 1,4 кг/га з біостимуляторами росту – емістимом С та агростимуліном дало змогу знищити бур`яни відповідно на 74,9 і 74,3 %. Застосування гербіцидів гроділу і трезору сумісно з біостимуляторами росту – емістимом С та агростимуліном підвищувало ефективність знищення бур`янів при внесенні гроділу – на 2,2 – 5,1 % і на 1,2 – 4,6 % - по масі; при використанні трезору чисельність знищених бур`янів збільшувалась на 5,0 – 8,6 % та на 2,1 – 9,0 % по масі в порівнянні з внесенням гербіцидів без біостимуляторів росту.
3.2. Біологічна активність ґрунту
Нашими дослідженнями встановлено, що гербіциди гроділ і трезор позитивно впливають на мікробіоценоз ґрунту. Так, через 10 днів після їх використання найбільш активно розвивалась мікрофлора на варіантах досліду із застосуванням 20 г/га гроділу і 1,2 кг/га трезору, що складало в 1997 р. відповідно 127,2 та 126,2 % до контролю. Менш активно, але краще, ніж на контролі, проходив розвиток мікроорганізмів в інших варіантах досліду. Застосування біостимуляторів росту емістиму С та агростимуліну в дозах 5 мл/га також сприяло кращому розвитку мікроорганізмів. При застосуванні гроділу і трезору сумісно з емістимом С та агростимуліном кількість мікроорганізмів помітно збільшувалась на всіх варіантах досліду. Через 25 днів після їх сумісного застосування загальна кількість мікроорганізмів дещо зменшилася в порівнянні з їх кількістю на 10-й день після їх застосування, але в порівнянні з контролем, де гербіциди і біостимулятори росту не вносилися, їх чисельність перевищувала контроль. Малочутливими до гербіциду гроділу , незалежно від доз препарату,виявилися амоніфікатори і целюлозоруйнівні бактерії, які відіграють важливу роль у формуванні родючості ґрунту. З застосуванням трезору, як окремо так і сумісно з біостимуляторами росту, кількість нітрифікаторів І та ІІ фаз нітрифікації в порівнянні з контролем зменшувалась на всіх варіантах досліду. Чисельність амоніфікаторів , целюлозоруйнівних бактерій та нітрифікаторів І та ІІ фаз нітри фікаціїї була вищою на всіх варіантах досліду в порівнянні з контролем як через 10 днів так і через 25 днів після їх використання.
3.3. Поживний режим ґрунту
На всіх варіантах досліду із застосуванням гербіцидів гроділу і трезору в ґрунті підвищувався вміст аміачного азоту, рухомих форм фосфору і калію. Так, якщо при застосуванні гроділу в дозах 15, 20 та 25 г/га середній вміст аміачного азоту в шарі ґрунту 0-40 см складав відповідно 3,44, 3,99 і 3,69 мг в 100 г ґрунту, то на контролі цей показник становив 3,32 мг . При застосуванні трезору найбільші показники вмісту аміачного азоту відмічались при використанні гербіцидів в дозах 1,2 і 1,4 кг/га. Збільшення вмісту в ґрунті аміачного азоту, очевидно, є наслідком активної мінералізації органічних речовин амоніфікуючими бактеріями. Застосування досліджуваних гербіцидів також сприяло підвищенню вмісту рухомих форм фосфору і калію, що, можливо, пов`язано із зменшенням виносу цих елементів з ґрунту бур`янами. В цілому сумісне використання гербіцидів і біостимуляторів росту на посівах озимої пшениці позитивно впливало на покращення умов мінерального живлення.
Таблиця 1
Вплив гербіцидів та біостимуляторів росту на забур’яненість посівів
озимої пшениці (середнє за 1997-1999 рр.)
4. Вплив застосування гербіцидів і біостимуляторів росту
на біологічні процеси в рослинах озимої пшениці
4.1. Активність ферментів окисно-відновного характеру
При застосуванні в посівах озимої пшениці гербіциду гроділу в дозах 15 та 20 г/га активність каталази зростала в порівнянні з контролем, а при підвищенні дози препарату до 25 г/га –знижувалась. Пероксидаза і поліфенолоксидаза при застосуванні одного гроділу були високими при всіх дозах гербіциду, особливо при 15 г/га препарату. Внесення трезору дещо по іншому впливало на активність ферментів окисно-відновного характеру дії. Так, із збільшенням дози гербіциду від 1,0 до 1,4 кг/га, активність каталази помітно підвищувалась, а пероксидази знижувалась, в порівнянні з контролем . Сумісне застосування гербіцидів з біостимуляторами росту в застосованих дозах не знижувало активність ферментів окисно-відновного характеру дії (табл. 2).
4.2. Анатомічна будова листків озимої пшениці
Встановлено, що гербіциди гроділ і трезор, які внесені як окремо, так і сумісно з біостимуляторами росту, активно впливають на будову епідермісу листків озимої пшениці, що відображається в зміні розмірів кількості клітин і продихів на одиниці поверхні листка. При використанні гербіциду гроділу в дозах від 15 до 25 г/га кількість клітин епідермісу зменшувалась в 1,0-1,2 рази в порівнянні з контролем . Проте відмічене зменшення кількості клітин епідермісу листків озимої пшениці супроводжувалось помітним зростанням розмірів клітин (довжини і ширини), що відповідно вплинуло на збільшення загальної їх площі. При застосуванні трезору зменшення чисельності клітин відмічалось лише при дозах препарату 1,0-1,2 кг/га. Сумісне використання гроділу і трезору разом з біостимуляторами росту сприяло збільшенню площі клітин епідермісу листя пшениці. Найбільша кількість продихів на одиниці поверхні листка була відмічена також при застосуванні гербіцидів сумісно з біостимуляторами росту. Такий характер будови листків пшениці сприяв поліпшенню газообміну між рослиною і зовнішнім середовищем, та позитивно впливав на процеси фотосинтезу, дихання і водообміну рослин.
4.3. Площа листкової поверхні і динаміка наростання біомаси
Найбільш інтенсивно проходило наростання площі листкової поверхні озимої пшениці при застосуванні гроділу в дозах 20 г/га і трезору 1,0-1,2 кг/га. Сумісне застосування гроділу та трезору разом з біостимуляторами росту сприяло збільшенню площі листкової поверхні рослин при всіх дозах
Таблиця 2
Вплив гербіцидів і біостимуляторів росту на активність ферментів
( фаза колосіння середнє за 1997-1999 рр.)
використаних препаратів і зокрема на 2-5,8 % та на 1,7-3,8 % перевищувало площу листя на варіантах із застосуванням гербіцидів без біостимуляторів росту. На цих же варіантах досліду найбільш активно проходило наростання біомаси рослин озимої пшениці. Зокрема, при внесенні гроділу сумісно з емістимом С та агростимуліном маса однієї рослини відповідно збільшувалась на 27,4-28,3 та 29,9-31,8 % в порівнянні з контролем, що на 2,2-6,2 та 6,3-8,7 % перевищувало масу рослин озимої пшениці при внесенні гроділу без біостимуляторів росту.
4.4. Вміст хлорофілу та динаміка накопичення сухої речовини
Найбільший вміст хлорофілу в листках озимої пшениці був відмічений в фазу колосіння на варіантах з застосуванням гроділу і трезору . Так, при обробітку посівів гроділом в дозах 15, 20 і 25 г/га цей показник відповідно становив:1,29, 1,42 та 1,29 % проти 1,24 % на контролі. При застосуванні трезору більші значення вмісту хлорофілу містили листя пшениці в дозах 1,0 і1,2 кг/га препарату. Застосування гербіцидів у поєднанні з біостимуляторами росту обумовлювало активне накопичення хлорофілу рослинами озимої пшениці незалежно від доз гербіцидів. На цих же варіантах досліду більш активно проходило накопичення сухої речовини як в листках так і стеблах озимої пшениці.
4.5. Чиста продуктивність фотосинтезу
Збільшення кількості зелених пігментів корелює із зростанням чистої продуктивності фотосинтезу, що є найголовнішим показником продукційного процесу посіву. Так, при застосуванні гроділу в дозах від 15 до 25 г/га чиста продуктивність фотосинтезу озимої пшениці в 1997 р. відповідно складала 7,2-7,4 г/м2 за добу при 7,0 г/м2 за добу на контролі. Внесення гроділу сумісно з біостимуляторами росту сприяло підвищенню чистої продуктивності фотосинтезу на всіх варіантах досліду з перевищенням контрольного близько 1 г/м2 за добу. При застосуванні трезору як окремо так і в поєднанні з біостимуляторами росту найвищими показниками чистої продуктивності фотосинтезу впродовж всіх років досліджень характеризувались посіви пшениці з використанням 1,0-1,2 кг препарату на гектар.
4. 6 . Ріст рослин озимої пшениці
Найактивніший вплив гроділу у дозі 20 г/га на ріст рослин у висоту відмічався в фазу колосіння, де приріст був на 7,3 % більшим стосовно контролю. Застосування трезору в дозах 1,0–1,2 кг/га сприяло одержанню більш інтенсивного приросту рослин у висоту. При обробітку посівів гроділом і трезором разом з біостимуляторами росту ріст рослин в висоту підвищувався. Висота стебел при цьому була на 5-10% більшою в порівнянні до варіантів з застосуванням одних гербіцидів і на 10,1 та 17,6% в порівнянні до рослин контрольного варіанту без використання гербіцидів і біостимуляторів росту.
4.7. Формування врожайності і якості зерна озимої пшениці
Застосування гроділу і трезору як окремо, так і сумісно з біостимуляторами росту помітно впливало на формування врожайності. Хоча в окремі роки досліджень вплив їх був неоднаковий, в середньому за 1997-99 рр. були отримані такі результати (табл. 3). При використанні в посівах озимої пшениці гербіциду гроділу в дозах 15, 20 та 25 г/га і трезору в дозах 1,0, 1,2 та 1,4 кг/га урожайність зерна озимої пшениці становила відповідно 41,8, 43,5 і 41,7 ц/га із застосуванням гроділу і 41,2, 43,1 та 40,6 ц/га - при застосуванні трезору, в той час як на контрольному варіанті врожайність була лише 38,0 ц/га. Найбільш суттєву надбавку врожаю було одержано, де на посівах пшениці застосовували гроділ в дозі 20 г/га – 5,5 ц/га і трезор в дозі 1,2 кг/га – 5,1 ц/га. Сумісне застосування гроділу з біостимуляторами росту помітно впливало на формування більш високого врожаю озимої пшениці при всіх використаних дозах препарату. Проте найбільша врожайність була одержана при застосуванні 15 та 20 г/га гроділу з емістимом С і становила відповідно 46,1 і 47,4 ц/га; надбавка врожаю до контролю складала відповідно 8,1 та 9,4 ц/га. При використанні разом з агростимуліном таких же доз гроділу врожайність озимої пшениці становила відповідно 46,7 та 47,9 ц/га, що теж було на 8,7 і 9,9 ц/га вище, ніж на контролі. Застосування трезору в дозі 1,2 кг/га у поєднанні з емістомом С обумовило одержання врожаю 46,8 ц/га, а з агростимуліном – 47,3 центнерів. Маса 1000 зерен та натура зерна озимої пшениці була вищою на варіантах де використовувались гербіциди в дозах гроділу 15-20 г/га та трезору 1,2 кг/га. В зерні пшениці, на посівах де використовували гроділ в дозах 15, 20 та 25 г/га містилося сирої клейковини на 3,1, 3,8 та 2,5 % більше ніж на контролі, а при поєднанні з біостимуляторами росту на 8–9%.
5. Економічна ефективність гербіцидів і біостимуляторів росту
За результатами проведеної економічної оцінки ефективності застосування гербіцидів і біостимуляторів росту можна стверджувати, що найбільш ефективними, виходячи з приросту врожаю зерна, є застосування гербіцидів сумісно з біостимуляторами росту, зокрема, гроділу в дозах 15 і 20 г/га та трезору в дозі 1,2 кг/га. Одержання на цих варіантах досліду найбільших надбавок зерна сприяло формуванню найвищого чистого прибутку з 1 га посівної площі. Так, в середньому за 1997-1999 рр. найбільший чистий прибуток одержано при застосуванні гроділу сумісно з емістимом С в дозах 15 та 20 г/га, відповідно 1851,3 та 1930,3 грн/га, а сумісно з агростимуліном – 1889,3 і 1961,8 грн/га проти контролю в 1345,8 грн/га. Без використання біостимуляторів чистий прибуток складав по гроділу з дозою 15 г/га – 1576,3
Таблиця 3.
Вплив гербіцидів і біостимуляторів росту на врожайність озимої пшениці (ц/га, середнє за 1997-1999 рр.)
грн/га, а при дозі 20 г/га – 1681,3грн/га. Застосування трезору на посівах озимої пшениці сумісно з біостимуляторами росту забезпечило одержання найвищого чистого прибутку при дозі гербіциду 1,2 кг/га з емістимом С – 1901,3 грн/га та 1932,8 грн/га з агростимуліном. При використанні трезору без біостимуляторів росту чистий прибуток складав 1665,3 грн/га. Застосовані гербіциди і біостимулятори росту на посівах пшениці сприяли зниженню собівартості 1 ц продукції. Різною була і окупність додаткових витрат. Найвища окупність була на варіантах із застосуванням одних біостимуляторів росту і становила від 82,9 до 91,4 гривень. При застосуванні гербіцидів сумісно з біостимуляторами росту окупність додаткових витрат значно знижувалась, що можна пояснити високою ціною на дані гербіциди.
ВИСНОВКИ
1. Гербіциди гроділ і трезор е високоефективними хімічними препаратами в боротьбі з бур'янами в посівах озимої пшениці. Ступінь ефективності залежить від доз і способу їх примінення. Найбільш активно знищуються бур'яни при використанні гроділу в дозах 20 та 25 г/га і трезору – 1,2 та 1,4 кг/га. Сумісне застосування гербіцидів з біостимуляторами росту призводить до посилення їх згубної дії на бур'яни.
2. Використання гроділу і трезору позитивно впливає на життєздатність мікрофлори грунту. Найбільш активно розвивається грунтова мікрофлора в посівах озимої пшениці при застосуванні гроділу в дозах 15 та 20 г/га і трезору – в дозі 1,2 кг/га сумісно з біостимуляторами росту – емістимом С та агростимуліном. Чутливими до гербіцидів виявилися нітрифікатори І і ІІ фаз нітрифікації і азотобактер, малочутливими – амоніфікатори і целюлозоруйнівні бактерії.
3. Гроділ в дозах 15-25 г/га і трезор в дозах 1,0-1,4 кг/га , внесені окремо і сумісно з біостимуляторами росту сприяють підвищенню вмісту аміачного азоту, рухомого фосфору і калію в грунті.
4. Гербіциди гроділ ( 15-25 г/га) і трезор( 1,0-1,4 кг/га) в значній мірі впливають на процеси життєдіяльності рослин озимої пшениці. Під їх дією підвищується активність ферментів окисно-відновного характеру дії – каталази, пероксидази і поліфенолоксидази, посилюється наростання біомаси рослин і площі асимілюючої листкової поверхні, збільшується площа епідермальних клітин листків та кількість продихів на одиницю їх поверхні. Сумісне застосування гербіцидів з біостимуляторами росту підвищує процеси життєдіяльності рослин.
5. Гроділ в дозі 20 г/га і трезор в дозі 1,2 кг/га , внесені окремо і сумісно з біостимуляторами росту сприяють активному синтезу зелених пігментів і підвищенню чистої продуктивності фотосинтезу озимої пшениці. Збільшення гроділу до 25 г/га і трезору до 1,4 кг/га спричиняє пригнічення ростових процесів і накопичення сухих речовин в листях і стеблах пшениці.
6. Гербіциди гроділ і трезор в оптимальних дозах, внесених як окремо, так і сумісно з біостимуляторами росту, сприяють підвищенню продуктивної кущистості, формуванню високих врожаїв і якості зерна озимої пшениці. Їх використання економічно доцільне.
7. Для підвищення урожайності озимої пшениці і покращення її якості та зменшення пестицидного навантаження на навколишнє середовище в умовах правобережного Лісостепу України рекомендуємо застосовувати в фазу повного кущіння озимої пшениці гроділ в дозі 20 г/га і трезор в дозі 1,2 кг/га, а при сумісному застосуванні з біостимуляторами росту – гроділ в дозах 15 г/га і трезор в дозі 1,0 кг/га.
Список друкованих праць
1. Грицаєнко З.М., Леонтюк І.Б. Фізіолого-біохімічні процеси в рослинах озимої пшениці при внесенні гербіцидів сумісно з біостимуляторами росту // Захист рослин. – 1999. – №12. – с. 7-9. (Автором виконані експериментальні дослідження)
2. Грицаєнко З.М., Леонтюк І.Б. Вплив гербіцидів та біостимуляторів росту на анатомічну будову листків озимої пшениці // Захист рослин. – 2000. - №11. – с. 11-12. (Автором виконані експериментальні дослідження)
3. Леонтюк І.Б. Ефективність сумісного внесення гербіцидів і стимуляторів росту в посівах озимої пшениці // Захист рослин.-2000.-№ 12.-с.24-25
4. Грицаєнко З.М., Леонтюк І.Б. Біологічна активність ґрунту в посівах озимої пшениці в залежності від дії гербіцидів, внесених окремо і сумісно з біостимуляторами росту //Збірник наукових праць Уманської державної аграрної академії.- 2001.– с.101-105. (Автором виконані експериментальні дослідження).
АНОТАЦІЇ
Леонтюк І.Б. Ефективність гербіцидів та їх сумісного застосування з біостимуляторами росту на посівах озимої пшениці в умовах правобережного Лісостепу України. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06. 01. 01 – загальне землеробство. – Національний аграрний університет. Київ – 2001.
Дослідження присвячені вивченню питань впливу гербіцидів внесених окремо і сумісно з біостимуляторами росту на забур`яненість посівів озимої пшениці, біологічні процеси в рослинах та ґрунті, поживний режим ґрунту, формуванню урожаю та якості зерна озимої пшениці, економічну ефективність.
Встановлені науково обґрунтовані, екологічно безпечні дози гербіцидів сумісно з біостимуляторами росту: гроділу – 15-20 г/га і трезору – 1,0-1,2 кг/га.
Ключові слова: гербіциди, біостимулятори росту, бур`яни, озима пшениця, ефективність.
Леонтюк И.Б. Эффективность гербицидов и их совместное применение с биостимуляторами роста в посевах озимой пшеницы в условиях правобережной Лесостепи Украины. – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.01 – общее земледелие. – Национальный аграрный университет. Киев – 2001.
Диссертация посвящена изучению влияния гербицидов, внесенных отдельно и совместно с биостимуляторами роста, на засорённость посевов озимой пшеницы, биологические процессы в растениях и почве, питательный режим почвы, формирование урожая и качества зерна озимой пшеницы, на экономическую эффективность.
Установлено, что гербициды гродил и трезор в зависимости от внесённых доз, по-разному влияют на гибель сорняков. Наибольшее уничтожение сорняков отмечалось при внесении гродила в норме 20-25 г/га и трезора – 1,2-1,4 кг/га.
Внесение гербицидов совместно со стимуляторами роста вызывает синергическое действие в борьбе с сорняками в посевах озимой пшеницы.
Исследования посвящены изучению вопросов влияния гербицидов, внесенных отдельно и совместно с биостимуляторами роста на засоренность посевов озимой пшеницы, биологические процессы в растениях и почве, питательный режим почвы, формированию урожая и качества зерна озимой пшеницы, экономическую эффективность.
Гербициды и биостимуляторы роста не оказывали существенного угнетающего влияния на микрофлору почвы. Положительное влияние изучаемых вариантов наблюдалось в усвоении фосфора и калия из почвы; в почве несколько увеличивалось содержание аммиачного азота.
Как физиологически активные вещества, гродил и трезор положительно влияли на процессы метаболизма в растениях озимой пшеницы. Как результат, увеличивался размер клеток эпидермиса листьев, количество устьиц, что оказало положительное влияние на фотосинтез, дыхание и водный обмен.
Наибольшая активность ростовых процессов фотосинтетического аппарата отмечалось при внесении гродила в норме 20 г/га и трезора –1,0-1,2 кг/га. На этих же вариантах было наибольшее количество хлорофилла и сухих веществ.
Определены научно обоснованные, экологически безопасные дозы гербицидов совместно с биостимуляторами роста: гродила – 15-20 г/га и трезора – 1,0-1,2 кг/га.
Ключевые слова: гербициды, биостимуляторы роста, сорняки, озимая пшеница, эффективность.
Leontyuk I. Efficiency of herbicides and their combined use with growth biostimulators in winter wheat sowings under the conditions of the Right-Bank Forest-Steppe of Ukraine.- a manuscript.
The thesis is submitted for the scientific degree of Candidate of Agricultural Sciences Speciality 06.01.01- general agriculture.- The National Agrarian University, 2001.
The research work deals with studying the effect of herbicides, applied separately and in a combination with growth biostimulators, on the amount of weeds of winter wheat sowings, of biological processes in plants and soil, the yield and quality of winter wheat.
Are designed is scientific the justified ecological secure doses of herbicides together with biologically active substances of growth grodil in a dose 15-20 g/ga and trezor in a dose of 1,0-1,2 kgs/ga.
Keywords: herbicides, biologically active substances, weeds, winter wheat, efficiency.
| 
