Библиотечный каталог авторефератов Украины

НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІСОТЕХНІЧНИЙ

УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ

КОВАЛЬЧУК

Наталія Павлівна

УДК 504 : 631.96 : 364.122. 5(477.82)

ЕКОЛОГО-БІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ
ФОРМУВАННЯ ЗЕЛЕНИХ НАСАДЖЕНЬ
М. ЛУЦЬКА

06.03.01 – Лісові культури та фітомеліорація

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

Львів2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі ботаніки та мікробіології Волинського державного університету імені Лесі Українки Міністерства освіти і науки України, м. Луцьк.

Науковий керівник:        доктор сільськогосподарських наук, професор

                               Кучерявий Володимир Панасович,

                               Національний лісотехнічний університет України,

                               м. Львів,

                               завідувач кафедри ландшафтної архітектури,

                               садово-паркового господарства та урбоекології

Офіційні опоненти:        доктор сільськогосподарських наук, професор

                               Ониськів Микола Ількович,

Боярська лісова дослідна станція Національного аграрного університету Кабінету Міністрів України,

Заступник директора з наукової роботи

                               доктор сільськогосподарських наук,

                               старший науковий співробітник

                               Шлапак Володимир Петрович,

дендрологічний парк "Софіївка" НАН України, заступник директора з наукової роботи

Провідна установа:        Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка

                               Національної академії наук України, м. Київ

       Захист відбудеться  26  травня 2006 р. о   10    годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.072.02 в Національному лісотехнічному університеті України Міністерства освіти і науки України за адресою: 79057, м. Львів, вул. Генерала Чупринки, 103, зал засідань.

       З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного лісотехнічного університету України за адресою: 79057, м. Львів, вул. Генерала Чупринки, 101.

       Автореферат розісланий        " 24    " квітня 2006 р.

       Вчений секретар

       спеціалізованої вченої ради                        І.Є. Кульчицький-Жигайло

ЗА­ГАЛЬ­НА ХА­РАК­ТЕ­РИС­ТИ­КА РО­БО­ТИ

Ак­ту­аль­ність те­ми. Роз­ви­ток міст, особ­ли­во ве­ли­ких, приз­во­дить до фор­му­ван­ня своєрід­но­го ур­ба­ні­зо­ва­но­го дов­кіл­ля з ком­плек­сом фак­то­рів, що не­га­тив­но впли­ва­ють на життєвість де­рев­них рос­лин. Дія несприятливих чин­ни­ків зумовлює пош­код­жен­ня аси­мі­ля­ційно­го апа­ра­ту, ско­ро­чен­ня ве­ге­та­ції, зни­жен­ня інтенсивності ростових та генеративних процесів і, загалом, до зменшення три­ва­лос­ті жит­тя місь­ких на­сад­жень. То­му, вельми ак­ту­аль­ним є вив­чен­ня ком­плек­сно­го впли­ву не­га­тив­них ур­бо­ген­них фак­то­рів на життєвість де­рев­них по­рід з ме­тою до­бо­ру стійких до нес­при­ят­ли­вих умов місь­ко­го се­ре­до­ви­ща ви­дів, під­ви­щен­ня про­дук­тив­нос­ті та де­ко­ра­тив­нос­ті зелених насаджень, по­си­лення їх рек­ре­аційних, са­ні­тар­но-гі­гієніч­них, ес­те­тич­них, за­хис­них та інших фун­кцій.

Зв'язок ро­бо­ти з на­уко­ви­ми прог­ра­ма­ми, пла­на­ми, те­ма­ми. Ди­сер­та­ційна ро­бо­та ви­ко­на­на на ка­фед­рі бо­та­ні­ки та мік­ро­бі­оло­гії Во­линсь­ко­го дер­жав­но­го уні­вер­си­те­ту іме­ні Ле­сі Ук­ра­їн­ки у 2001-2005 рр. у рамках планової, держбюджетної на­уко­во-дос­лід­ної те­ми "При­ро­да і еко­ло­гія За­хід­но­го По­ліс­ся" (ДБ № 0103U000658).

Ме­та і зав­дан­ня дос­лід­жен­ня. Ме­та роботи ­– вивчити  ста­н ур­бо­ген­но­го се­ре­до­ви­ща та особ­ли­вос­ті фор­му­ван­ня ден­дроф­ло­ри м. Луць­ка, провести морфофізіологічну оцін­ку життєвос­ті деревних рослин в умо­вах ур­ба­ні­за­ції та роз­робити заходи щодо підвищення біологічної стійкості і декоративності міських зелених насаджень.

Для до­сяг­нен­ня цієї ме­ти пе­ред­ба­ча­ло­ся ви­рі­ши­ти та­кі зав­дан­ня:

• вста­но­ви­ти та оці­ни­ти абі­отич­ні (еда­фо-клі­ма­тич­ні), по­лю­тан­тно-заб­руд­ню­ючі та бі­отич­ні (фі­то­це­но­тич­на взаємо­дія) умо­ви ство­рен­ня та рос­ту зе­ле­них на­сад­жень;
• про­вес­ти сис­те­ма­тич­ний і фло­рис­тич­ний ана­ліз зе­ле­них на­сад­жень та про­ана­лі­зу­ва­ти сту­пінь по­ши­рен­ня, ві­ко­ві особ­ли­вос­ті та ха­рак­тер уш­код­жень де­рев­них по­рід міс­та;
• дос­лі­ди­ти мор­фо­фізіоло­гіч­ні, фі­то­це­но­тич­ні та еко­ло­гіч­ні особ­ли­вос­ті роз­вит­ку зе­ле­них на­сад­жень міс­та;
• роз­ро­би­ти ком­плек­сні за­хо­ди, спрямовані на під­ви­щен­ня життєвос­ті та декоративності місь­ких на­сад­жень і роз­ши­рен­ня їх асор­ти­мен­ту.

Об'єкти дос­лід­жен­ня: або­ри­ген­на та куль­ти­во­ва­на ден­дроф­ло­ра, пар­ко­ві фі­то­це­но­зи м. Луць­ка.

Пред­мет дос­лід­жен­ня: ур­бо­ген­ні фак­то­ри, життєвість де­рев­них рос­лин, струк­тур­но-фун­кці­ональ­ні особ­ли­вос­ті са­до­во-пар­ко­вих фі­то­це­но­зів.

Ме­то­ди дос­лід­жен­ня: мор­фо­ло­гіч­ні, фі­зі­оло­гіч­ні, мік­рок­лі­ма­тич­ні, бо­та­ніч­ні, по­рів­няль­ної еко­ло­гії, спек­тро­фо­то­мет­рії, ма­те­ма­ти­ко-ста­тис­тич­ні.

На­уко­ва но­виз­на одер­жа­них ре­зуль­та­тів. Впер­ше в умо­вах м. Луць­ка здійснено комплексні дослідження урбогенних факторів (едафічних, кліматичних, полютантно-забруднюючих)  і встановлено змі­ни у фе­но­ло­гії,  мор­фо­ло­гіч­ній та ана­то­міч­ній бу­до­ві фо­то­син­те­тич­но­го апа­ра­ту деревних рослин та фор­му­ван­ні фі­то­це­но­тич­ної струк­ту­ри на­сад­жень під впливом їх дії. Зап­ро­по­но­ва­но асор­ти­мент де­рев­них рос­лин та роз­роб­ле­но ре­ко­мен­да­ції щодо їх ви­ко­рис­тан­ня у зе­ле­но­му бу­дів­ниц­тві, зап­ро­по­но­ва­но низку еко­ло­го-ком­пен­са­ційних за­хо­дів, спря­мо­ва­них на під­ви­щен­ня рів­ня життєвос­ті та декоративності зе­ле­них на­сад­жень міс­та.

Прак­тич­не зна­чен­ня одер­жа­них ре­зуль­та­тів. Опрацьовано систему  ана­лі­тич­них да­них для ви­ко­рис­тання у сис­те­мі місь­ко­го зе­ле­но­го бу­дів­ниц­тва, зокрема при під­бо­рі асор­ти­мен­ту стійких до дії нес­при­ят­ли­вих ур­бо­ген­них фак­то­рів де­рев­них по­рід, ви­бо­рі найбільш оп­ти­маль­них еко­ло­го-ком­пен­са­ційних за­хо­дів аг­ро­тех­ніч­но­го дог­ля­ду з ме­тою ство­рен­ня ви­со­ко­де­ко­ра­тив­них і дов­го­віч­них зе­ле­них на­сад­жень.

Ре­зуль­та­ти ди­сер­та­ційної ро­бо­ти пок­ла­де­но в основу роз­роб­ки Прог­ра­ми озе­ле­нен­ня м. Луць­ка на пе­рі­од 2006-2010 рр. від­ді­лом при­ро­до­ко­рис­ту­ван­ня та охо­ро­ни нав­ко­лишньо­го се­ре­до­ви­ща ви­ко­нав­чо­го ко­мі­те­ту Луць­кої місь­кої ра­ди та використано комунальним підприємством "Лан­дшафт" для удосконалення технології доглядових робіт за зеленими насадженнями.

Ок­ре­мі по­ло­жен­ня і вис­нов­ки ди­сер­та­ції ви­ко­рис­то­ву­ють­ся також у нав­чаль­но­му про­це­сі Во­линсь­ко­го дер­жав­но­го уні­вер­си­те­ту іме­ні Ле­сі Ук­ра­їн­ки.

Осо­бис­тий вне­сок ав­то­ра. Ав­то­ром са­мос­тійно про­ве­де­но лі­те­ра­тур­ний по­шук, оп­рацьо­ва­но не­об­хід­ні ме­то­ди­ки дос­лід­жень, ви­ко­на­но весь об­сяг польо­вих дос­лід­жень та їх ста­тистичне оброблення. Ди­сер­та­ційна ро­бо­та ба­зується на да­них, зіб­ра­них і про­ана­лі­зо­ва­них ав­то­ром осо­бис­то. Зміст ро­бо­ти, вис­нов­ки, ана­ліз от­ри­ма­них ре­зуль­та­тів та ре­ко­мен­да­ції що­до їх прак­тич­но­го ви­ко­рис­тан­ня є ре­зуль­та­том са­мос­тійної ро­бо­ти ас­пі­ран­та.

Ап­ро­ба­ція ре­зуль­та­тів ди­сер­та­ції. Ос­нов­ні по­ло­жен­ня, ре­зуль­та­ти дос­лід­жень та вис­нов­ки ро­бо­ти бу­ло вик­ла­де­но та об­го­во­ре­но на на­уко­во-прак­тич­них кон­фе­рен­ці­ях ВДУ ім. Ле­сі Ук­ра­їн­ки про­тя­гом 2001-2005 рр., між­на­род­ній кон­фе­рен­ції "Еко­ло­гіч­ні проб­ле­ми міст і про­мис­ло­вих зон: шля­хи їх ви­рі­шен­ня" (Львів, 2003), між­на­род­ній на­уко­во-прак­тич­ній кон­фе­рен­ції "Ук­ра­їна на­уко­ва" (Дніп­ро­пет­ровськ, 2003), першій між­на­род­ній на­уко­во-прак­тич­ній кон­фе­рен­ції "Еко­ло­гіч­ні проб­ле­ми при­ро­до­ко­рис­ту­ван­ня та охо­ро­на рос­лин­но­го і тва­рин­но­го сві­ту" (Кри­вий Ріг, 2004), VІІ між­на­род­ній на­уко­во-прак­тич­ній кон­фе­рен­ції "На­ука і ос­ві­та" (Дніп­ро­пет­ровськ, 2004), між­на­род­ній на­уко­вій кон­фе­рен­ції "За­по­від­на спра­ва в Га­ли­чи­ні, на По­діл­лі та Во­ли­ні" (Львів, 2004), між­на­род­ній на­уко­вій кон­фе­рен­ції "Проб­ле­ми збе­ре­жен­ня та зба­га­чен­ня бі­оріз­но­ма­ніт­нос­ті в умо­вах ан­тро­по­ген­но змі­не­но­го се­ре­до­ви­ща" (Кри­вий Ріг, 2005), першій Все­ук­ра­їнсь­кій кон­фе­рен­ції сту­ден­тів, ас­пі­ран­тів та мо­ло­дих вче­них "Бі­отех­но­ло­гія. Ос­ві­та. На­ука" (Ки­їв, 2003), Все­ук­ра­їнсь­кій на­уко­во-прак­тич­ній кон­фе­рен­ції "Шля­хи ви­рі­шен­ня еко­ло­гіч­них проб­лем ур­ба­ні­зо­ва­них те­ри­то­рій: на­ука, ос­ві­та, прак­ти­ка" (Хмель­ницький, 2003), Все­ук­ра­їнсь­кій кон­фе­рен­ції мо­ло­дих вче­них "Су­час­ні проб­ле­ми еко­ло­гії" (За­по­ріж­жя, 2004), Все­ук­ра­їнсь­кій кон­фе­рен­ції мо­ло­дих вче­них "Су­час­ні проб­ле­ми еко­ло­гії" (За­по­ріж­жя, 2005).

Пуб­лі­ка­ції. За ре­зуль­та­та­ми ди­сер­та­ції опубліковано 13 наукових праць, з них три у фа­хо­вих ви­дан­нях та одна мо­ног­ра­фія у спі­вав­тор­стві.

Струк­ту­ра та об­сяг ди­сер­та­ції. Ди­сер­та­ція скла­дається зі всту­пу, шес­ти роз­ді­лів, вис­нов­ків та ре­ко­мен­да­цій ви­роб­ниц­тву, спис­ку ви­ко­рис­та­них дже­рел (296 найменувань) і семи до­дат­ків. Ос­нов­ний текст вик­ла­де­ний на 145 сто­рін­ках, ілюс­тро­ва­ний 33 ри­сун­ка­ми та 29 таб­ли­ця­ми.

ОС­НОВ­НИЙ ЗМІСТ РО­БО­ТИ

Ур­бо­еко­ло­гіч­ні умо­ви озе­ле­нен­ня міст

У роз­ді­лі проаналізовано літературні дані, присвячені ха­рак­те­рис­ти­ці міс­та і його ур­бо­еко­ло­гіч­ній сис­те­мі, місь­ко­му бі­оге­оце­но­тич­но­му пок­ри­ву, не­га­тив­ним тен­ден­ці­ям по­гір­шен­ня при­род­но­го се­ре­до­ви­ща та шля­хам по­шу­ку його оп­ти­мі­за­ції, фі­то­ме­лі­ора­тив­ній ро­лі зе­ле­них на­сад­жень, дос­лід­жен­ню фло­рис­тич­но­го скла­ду місь­ких на­сад­жень, ур­бо­еко­ло­гіч­ним проб­ле­мам ін­тро­дук­ції деревних рослин та пар­ко­вої фі­то­це­но­ло­гії.

Ур­ба­ні­за­цію роз­гля­да­ють як об'єктив­ний іс­то­рич­ний про­цес під­ви­щен­ня ро­лі міст у роз­вит­ку ци­ві­лі­за­ції з од­но­час­ною тран­сфор­ма­цією при­род­но­го дов­кіл­ля (Su­kopp, 1990; Ку­че­ря­вий, 1991, 1999, 2003). Проб­ле­ми міс­та як ур­бо­еко­ло­гіч­ної сис­те­ми ві­доб­ра­же­ні у пра­цях ба­гатьо­х вче­них (Кон­дра­тюк, Та­раб­рин, Бак­ла­нов, 1980; Пре­об­ра­женсь­кий, 1988; Пер­цик, 1991; М.Ф. Реймерс, 1994).

Дос­лід­жен­нями місь­ких еко­сис­тем займа­ють­ся віт­чиз­ня­ні та за­кор­дон­ні ав­то­ри (El­len­berg, 1973; Одум, 1975; Яниць­кий, 1987; Го­лу­бець, 1989, 1994, 1997). Ними встановлено, що ур­ба­ні­зо­ва­ні еко­сис­те­ми пок­ри­ті пла­не­тар­ною плів­кою жит­тя і є ком­по­нен­та­ми бі­оге­оце­но­тич­но­го пок­ри­ву. Серед них ні­мець­кі вче­ні (Su­kopp, 1990; Su­kopp, Wit­tig, 1993) ви­різ­няють "ме­та­ге­ме­роб­ні" еко­сис­те­ми (мер­тві під­сти­ла­ючі по­вер­хні). Чим біль­ше міс­то, тим біль­ше в ньому про­яв­ляється, за ви­ра­зом Ю. Оду­ма, "па­ра­зит бі­ос­фе­ри". То­му по­даль­ший роз­ви­ток місь­ких еко­сис­тем не­мож­ли­вий без ство­рен­ня на­дійно­го ме­ха­ніз­му штуч­ної ре­гу­ля­ції.

Не­га­тив­ні тен­ден­ції по­гір­шен­ня ста­ну навколишнього се­ре­до­ви­ща, проблеми оцінки забруднення та охорони довкілля, пошук шляхів оптимізації міського середовища ві­доб­ра­же­ні у пра­цях багатьох вче­них (Рад­чен­ко, 1961; Фе­до­ров, 1980; Саєт, 1983; Гла­зи­чев, 1984; Вла­ди­ми­ров, 1986, 1999; Тка­чев, Гор­бич, 1990; Зер­бі­но, 1992; Пе­леш­ко, Го­рев, Кир­ныч­ный, 1992; Яцык, 1997; Стро­га­нов, Мяг­ко­ва, 1997; Дмит­рук, 1998; Моль­чак, 1999; Во­ло­шин, Леп­кий, 2004). Ве­ли­ке зна­чен­ня ма­ють ба­га­то­річ­ні дос­лід­жен­ня ро­лі зе­ле­них на­сад­жень в оз­до­ров­лен­ні місь­ко­го се­ре­до­ви­ща (Ма­шинсь­кий, 1951, 1973; Іль­кун, 1978; Ку­че­ря­вий, 1981; Єро­хі­на, Же­реб­цо­ва, 1987; Го­ри­ши­на, 1991). Ос­тан­нім ча­сом знач­ну ува­гу при­ді­ляють пи­тан­ням фор­му­ван­ня пар­ко­вих фі­то­це­но­зів та збільшенню біорізноманіття деревних рослин в умовах великих міст (Ку­че­ря­вий, 1973, 1981, 2003; Кон­дра­тюк, 1985; Шу­кель, 1990, 1999; Скро­ба­ла, 1996; Ім­ше­нець­ка, 2000; Кох­но, Кузнєцов, 2001; Ле­вон, 2004).

Про­те ефек­тив­них ме­то­дів впли­ву на під­ви­щен­ня життєвос­ті місь­ких на­сад­жень по­ки-що не роз­роб­ле­но. То­му пи­тан­ня ком­плек­сно­го дос­лід­жен­ня впли­ву ур­бо­еко­ло­гіч­них умов на ріст і роз­ви­ток де­рев­них рос­лин та структуру і функціонування фі­то­це­но­зів залишається актуальним і має як теоретичне, так і практичне значення.

Прог­ра­ма, об'єкти та ме­то­ди­ка дос­лід­жень

Прог­ра­мою дос­лід­жень пе­ред­ба­ча­ло­ся вив­чен­ня ур­бо­ген­но­го се­ре­до­ви­ща м. Луць­ка, особ­ли­вос­тей фор­му­ван­ня ден­дроф­ло­ри, роз­вит­ку і життєвос­ті де­рев­них рос­лин і їх уг­ру­пу­вань в умо­вах нес­при­ят­ли­вих ур­бо­ген­них фак­то­рів.

Об'єктом дос­лід­жен­ня бу­ли або­ри­ген­на та куль­ти­во­ва­на ден­дроф­ло­ра, а та­кож пар­ко­ві фі­то­це­но­зи м. Луць­ка і його при­місь­кої зо­ни. Ви­до­вий склад ден­дроф­ло­ри, умови міс­цез­рос­тан­ня, еко­ло­гіч­ні та де­ко­ра­тив­ні особ­ли­вос­ті вив­ча­ли­ся ме­то­дом мар­шрут­них об­сте­жень не ли­ше в скве­рах, пар­ках, ву­лич­них на­сад­жен­нях, але і в при­ват­но­му сек­то­рі та на роз­сад­ни­ках у Поль­щі, звід­ки садивний ма­те­рі­ал пот­рап­ляв до міс­та. Ін­вен­та­ри­за­ція зе­ле­них на­сад­жень здійсню­ва­лась за ме­то­ди­ка­ми, роз­роб­ле­ни­ми у На­ці­ональ­но­му лі­со­тех­ніч­но­му уні­вер­си­те­ті Ук­ра­їни. За сис­те­ма­тич­ним прин­ци­пом виз­на­ча­ли ро­ди­ну, рід, вид, са­до­