|
НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ЛЄБЄДЄВ Сергій Миколайович
УДК 632. 782:632. 9
ГРОНОВА ЛИСТОВІЙКА (LOBESIA BOTRANA DEN. ET SCHIFF) І ЧИННИКИ, ЩО ОБМЕЖУЮТЬ ЇЇ ЧИСЕЛЬНІСТЬ У ВИНОГРАДНИХ НАСАДЖЕННЯХ ПЕРЕДГІРНОГО КРИМУ
03. 00.09 - ентомологія
Автореферат дисертації на здобуття наукового
ступеня кандидата сільськогосподарських наук
Київ - 2002
Дисертацією є рукопису
Робота виконана на кафедрі захисту рослин у Кримському державному аграрному університеті
Науковий керівник доктор сільськогосподарських наук, професор
СЛАВГОРОДСЬКА - КУРПІЄВА Лідія
Єпіфанівна завідувач кафедри захисту рослин
Кримського державного аграрного університету
Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор
Хоменко Іван Іванович, Мліївський інститут
садівництва ім. Симиренка УААН, директор
кандидат сільськогосподарських наук,
Лошицький Володимир Павлович, Інститут
садівництва УААН, завідуючий відділом захисту
рослин
Провідна установа: Нікітський ботанічний сад - Національний науковий центр УААН, відділ захисту рослин АР Крим, м. Ялта
Захист відбудеться “1” березня 2002 року о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д26.004.06 у Національному аграрному університеті за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв оборони, 15, навчальний корпус №3, аудиторія 65.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного аграрного університету за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв оборони, 11, навчальний корпус №10.
Автореферат розісланий “26 ” січня 2002 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Менджул В.І.
Загальна характеристика роботи
Актуальність теми. Гронова листовійка (Lobesia botrana Den. et Schiff) в Криму є одним із найнебезпечніших шкідників виноградників, личинки якої щорічно завдають великих збитків сільському господарству. Гусениці, пошкоджуючи генеративні органи винограду, часто знижують урожай на 20-30% і значно погіршують його якість. Крім того, гусениці третього покоління сприяють розвитку сірої гнилі.
В окремих регіонах України листовійка – достатньо вивчений вид. Проте в умовах передгірного Криму фундаментальні дослідження щодо вивчення біології та екології цього шкідника раніше не проводились, захист виноградників від гронової листовійки вивчений недостатньо. Зокрема, не розглядалося питання приуроченості гронової листовійки до кормової рослини, її шкідливість, інші біологічні особливості, а також регулююча роль ентомофагів.
Важливим у захисті виноградників від гронової листовійки є впровадження інтенсивних технологій вирощування винограду і переведення управління ентомокомплексами на агробіоценотичні основи з науково обґрунтуваним керуванням фітосанітарним станом виноградних насаджень. Біоценотичний підхід до захисту рослин не тільки дозволить зберегти вирощений урожай, але й значно зменшити витрати на застосування пестицидів. Це особливо важливо для Криму – здравниці світового значення.
У зв’язку з цим, вивчення біологічних особливостей і агроценотичних чинників, які обмежують чисельність гронової листовійки в умовах передгірного Криму, є безперечно актуальним.
Зв'язок роботи з науковими програмами, плановими темами. Дослідження за темою дисертації є розділом проблеми “Наукове забезпечення галузі виноградарства, удосконалення концепції й основних напрямків її розвитку, розробка технологій оброблення комплексно-стійких сортів винограду в передгір'ї Криму”. Розділ 1.2.3. “Розробити технологію оброблення плодоносного виноградника” (№ держ. реєстрації 01870036347).
Мета дослідження. Метою дослідження є розробка заходів щодо захисту виноградників від гронової листовійки з одержанням екологічно чистої продукції в усіх типах виноградних насаджень сучасних сортів.
Завдання дослідження:
- уточнити біологічні особливості гронової листовійки в умовах передгірного Криму;
- вивчити динаміку чисельності гронової листовійки в різних типах виноградних насаджень і приуроченість її розвитку до кормової рослини;
- дати оцінку факторам щодо сигналізації появи шкідника в залежності від типу пасток;
- дати оцінку регіональних чинників, що регулюють чисельність гронової листовійки з максимальним використанням екологічно обґрунтованих засобів захисту виноградників, що забезпечують збереження природних ресурсів ентомофагів, акарифагів, ентомопатогенів.
Отже, предметом дослідження став один із найнебезпечніших шкідників винограду – гронова листовійка.
Об’єктом дослідження є вдосконалення системи захисту виноградних насаджень передгірного Криму від гронової листовійки із застосуванням нетоксичних і малотоксичних засобів. Дослідження проводили на виноградниках учбово-дослідного господарства “Комунар”, у радгоспах “Виноградний”, “Урожайне”, агрофірмі “Крим” та ін.
Методи дослідження. Дослідження проводили у 1996-2000 рр. із використанням лабораторних, лабораторно–польових, польових і виробничих дослідів. Зокрема, вивчення співвідношення статей і плодючості самок проводили в лабораторних умовах. Первинні випробування феромонів і аналогів гормонів проводили в лабораторно-польових умовах. Визначення динаміки чисельності гронової листовійки у різноманітних типах виноградних насаджень, застосування методу елімінації, мікробіопрепаратів і гормональних препаратів проводили у виробничих дослідах.
Наукова новизна. Вперше в умовах передгірного Криму вивчені біологічні особливості (плодючість становить в середньому 79 яєць, співвідношення статей: самок – 55%, самців – 45% та ін.), закономірності динаміки чисельності гронової листовійки на виноградних насадженнях різноманітного типу. Визначена вибірковість сортів, зокрема, гроновою листовійкою. Виявлено, що стійкими сортами до фітофага є Ркацителі і Молдова, пошкодженість яких лічинками не перевищує 7%. Вперше подана оцінка чинників регулювання чисельності шкідника до невідчутного рівня із застосуванням феромону КМ-ЕК, мікробіопрепаратів ЛД-100У, ДБ-100У, Г-90У і БТБ-60У. Запропоновано безпестицидний захист виноградних насаджень від гронової листовійки із застосуванням феромонів методом елімінації та мікробіопрепаратів, а також їх захист такими гормональними препаратами: інсегар 25% з.п., 0,6 кг/га і матч 5% к.е., 1 л/га. Вперше встановлена регулююча роль природних чинників середовища, які в роки досліджень в незначній мірі впливали на розвиток гронової листовійки. Запропоновано нові прийоми інтегрованого захисту виноградників, які спрямовані на зниження чисельності шкідника з урахуванням фенології розвитку фітофага та збереження природних ресурсів ентомофагів, акарифагів і ентомопатогенів.
Практична цінність роботи. Рекомендовано агроценотичні заходи щодо регулювання чисельності гронової листовійки з використанням прийомів інтегрованого захисту і регуляції чисельності шкідливих та корисних видів членистоногих агроценозу на основі мінімального застосування інсектицидів або повного їх вилучення.
Запропонована система захисту виноградників від гронової листовійки може бути використана на всій території Криму, в інших господарствах України, у фермерських і присадибних ділянках, а також у південних регіонах країн СНД. Упровадження цієї системи через застосування таких елементів, як феромони, мікробіопрепарати, гормональні препарати з використанням методів сигналізації терміну масової появи шкідника дасть можливість не тільки знизити його чисельність до невідчутного рівня, але і буде сприяти оздоровленню екологічної обстановки на виноградниках, що є особливо цінним для Криму.
Апробація роботи. Результати досліджень пройшли виробничу перевірку на 45 га виноградників , впроваджені на площі 300 га та прийняті до впровадження Республіканської СТАЗР на всіх плодоносних виноградних насаджень Кримського півострова - 31294 га.
Основні матеріали досліджень щорічно доповідались на науково-практичних конференціях Кримського державного аграрного університету, на виробничих нарадах щодо виноградарства Криму в 1998-2000 рр., на Всеукраїнській науково-практичній конференції “Сучасний стан і перспективи захисту плодово-ягідних культур і винограду від шкідливих організмів” (Харків, 21-25 травня, 2001 р.). Матеріали дисертації використовувалися при читанні лекцій слухачам факультету підвищення кваліфікації агрономів Криму й південних областей України, в навчальному процесі на агрономічному та факультеті плодоовочівництва та виноградарства КДАУ.
Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 5 робіт, видані методичні рекомендації щодо захисту виноградних насаджень залежно від терміну дозрівання, стійкості і витривалості сортів.
Структура й обсяг роботи. Дисертаційна робота викладена на 171 сторінках машинописного тексту, складається зі вступу, 5 глав, висновків і пропозицій виробництву, списку використаної літератури, що містить 200 найменувань, у тому числі 21 зарубіжних авторів і додатку. Кількість рисунків 24, таблиць 33, із них з експериментальним матеріалом 28.
Основний зміст роботи
1. Стан вивченості питання
Наводяться історичні відомості щодо появи гронової листовійки в країнах Європи і СНД, у тому числі в Україні і на території Криму. Критично освітлюється огляд спеціальної літератури з біології, екології і заходів щодо захисту виноградників від гронової листовійки. Зібрані літературні відомості щодо застосування сучасних засобів управління чисельністю і шкодочинністю гронової листовійки.
2. Природно-кліматичні умови місця роботи, об'єкт і методика досліджень
Описані основні кліматичні показники під час проведення дослідження (1997-2000 роки), вказані кліматичні особливості кожного року, висвітлені природно-кліматичні умови місця проведення досліджень і методика роботи.
Динаміку чисельності листовійки спостерігали за допомогою феромонних пасток “Атракон” із клейовою поверхнею 17х12 см. При цьому використовували клей пестифікс і феромон КМ-ЕК, отримані з фірми побутової хімії міста Тарту (Естонія). На колекційній ділянці вивчали стійкість сортів винограду до гронової листовійки. Плодючість і співвідношення статей визначали шляхом збору метеликів у вечірні часи косінням ентомологічним сачком із наступним аналізом у лабораторних умовах. При оцінці методів сигналізації були використані феромонні та поживні (з бекмесом) пастки. Роль ентомофагів в обмеженні чисельності листовійки визначали шляхом збору і розрізання лялечок та гусениць, а також аналізу яєць. При випробуванні засобів захисту винограду від гронової листовійки застосовували сучасні інсектициди, гормональні препарати шляхом наземного обприскування і феромони методом елімінації. Повторність спроб була три-чотирикратною. Економічну ефективність визначали відповідно до методичних указівок кафедри економіки КДАУ. Математичний аналіз проводили за допомогою комп'ютерної техніки.
3. Гронова листовійка у виноградних насадженнях передгірного Криму
Встановлено, що в умовах передгірного Криму плодючість самок шкідника в середньому складає 79 яєць (табл. 1), превалюють самки у всіх трьох поколіннях (табл. 2).
Таблиця 1
Потенційна плодючість самок гронової листовійки в роки досліджень (передгірний Крим, Сімферопольський район, учгосп “Комунар”, 1999-2000 рр.)
Встановлено, що фітофаг розвивається в трьох генераціях, які приурочені до розвитку кормової рослини (рис. 3.1). В роки досліджень максимальна чисельність шкідника в першому поколінні спостерігається в період утворення суцвіть і відокремлення бутонів, другому - ріст ягід, третьому - дозрівання винограду й збирання врожаю.
Таблиця 2
Співвідношення статей гронової листовійки в роки досліджень
(учгосп “Комунар”, 1999-2000 рр.)
Характерно, що порівняно висока чисельність шкідника спостерігалась на виноградниках із низьким штамбом у порівнянні з високоштамбовими. Це пояснюється сприятливим мікрокліматом для розвитку й розмноження фітофага (рис. 3.2). Високоштамбові насадження порівняно краще провітрюються і достатньо більше освітлені. Відзначено, що до 80% відкладених яєць на освітлених гронах гинуть від дії прямих сонячних променів.
Встановлено, що на чисельність листовійки впливає також сортовий склад насаджень (табл. 3). Достовірне зростання заселеності виноградників цим шкідником відмічено на сортах із щільним гроном і більш тонкою шкірочкою в ягід. Такими сортами виявилися Аліготе й Агадаї. Мінімальна чисельність імаго і личинок листовійки спостерігалась на сортах Молдова і Ркацителі.
Рис. 3.1. Розвиток гронової листовійки із урахуванням змін середньодобової
температури і фенології винограду (учгосп “Комунар”, середнє за
1998-2000 рр.)
Рис. 3.2. Динаміка чисельності гронової листовійки на виноградниках
різноманітного типу (учгосп “Комунар”, середнє за 1998-2000 рр.)
Таблиця 3
Чисельність гронової листовійки на окремих сортах винограду
(агрофірма “Крим”, 1996 - 1997 рр.)
Ці дані дозволяють своєчасно організувати контроль за динамікою чисельністі листовійки, що особливо важливо для передгірного Криму – зони з середнім рівнем заселеності виноградників шкідником, де ділянки з меншою щільністю чергуються з ділянками підвищеної щільності.
4. Агроценотичні принципи побудови системи захисту виноградних
насаджень від гронової листовійки в умовах передгірного Криму
4.1. Принципи агроценотичного підходу при захисті виноградників від гронової листовійки
Результати досліджень ентомокомплексу виноградників Криму [Лившиц, Петрушова, 1954; Славгородская-Курпиева, 1977 та ін.] свідчать про те, що розв’язання проблеми захисту рослин від шкідників не може бути досягнуто тільки за допомогою хімічного або якогось іншого методу. Важливим є інтеграція прийомів управління чисельністю шкідників [Викторов, 1973; Славгородская-Курпиева, 1974; Дядечко, 1986; та ін.].
Вивчення біоценотичних підходів щодо захисту виноградних насаджень, особливо при сучасному рівні інтенсифікації галузі, дозволить зменшити обсяги застосування пестицидів і виробляти порівняно екологічно чисту продукцію.
4.2. Оцінка методів сигналізації термінів масової появи листовійки - основа застосування сучасних засобів захисту
Встановлено початок льоту і динаміка чисельності гронової листовійки, райони масової появи гусениць кожного покоління, що відіграє велику роль у захисті виноградників від фітофага.
Нами випробовані коритця з бекмесом (виноградний сік, що недобродив) і феромонні пастки з феромоном КМ-ЕК. Встановлено, що феромонні пастки набагато перевищують поживні пастки з “бекмесом”: вилов метеликів пастками з феромонами достовірно інтенсивніший. Радіус дії феромонних – більш 150 м, а поживних – 50-60 м. Встановлено, для сигналізації строків масової появи гронової листовійки доцільно застосовувати феромонні пастки з випарником феромона гронової листовійки.
4.3. Чинники, що обмежують чисельність гронової листовійки в умовах передгірного Криму
4.3.1. Ентомофаги і ентомопатогени. Встановлено, що роль ентомофагів у зниженні чисельності листовійки незначна навіть на ділянках, де хімічні засоби захисту не застосовувалися.
У зв’язку з цим, важливим є застосування сучасних інсектицидів з впровадженням у виробництво, нових формувань кущів, менш сприятливих для масового розмноження шкідника, застосування порівняно стійких сортів, сучасних засобів захисту рослин, більш ефективних і безпечних для навколишнього середовища.
4.3.2. Феромони. Для зниження чисельності листовійки доцільно використовувати біологічно активні речовини - статеві феромони. Були випробовані кілька препаративних форм феромонів на уловистість метеликів гронової листовійки. Кращу уловистість мала препаративна форма КМ-ЕК – відловлено в середньому на одну пастку 801 метелик, не поступалася їй щодо ефективності препаративна форма КМ-Е2 – 790 метеликів. Середня уловистість була у КМ-Д2 – 713 метеликів. Слабко відловлювала метеликів КМ-М2 – 396 метеликів. Найменшу уловистість показала форма КМ-Т5 – 171 метелик. З випробуваних 5 препаративних форм найбільш уловистими виявилися КМ-ЕК і КМ-Е2.
Застосування феромонів у захисті виноградників від гронової листовійки методом елімінації самців забезпечує високу біологічну ефективність. При застосуванні цього прийому протягом кількох років на певній території чисельність шкідника з кожним роком зменшується (табл. 4), зокрема, у першому поколінні у 8,78 разів, у другому – в 5,73 і в третьому – 7,06 разів.
Ефективність методу елімінації оцінена як за кількістю виловлених самців (рис. 4.1), так і за пошкодженням грон гусеницями (табл. 5). Встановлено, що пошкодження грон винограду достовірно нижче на 7,8% порівняно з еталоном.
Таблиця 4
Кількість виловлених метеликів гронової листовійки феромонними пастками на ділянці з застосуванням методу елімінації в роки досліджень
(учгосп “Комунар”, 1998-2000 рр.)
Таблиця 5
Пошкодження винограду гусеницями гронової листовійки (сорт Аліготе, учгосп “Комунар”, в середньому за 1998-2000 рр.)
Рис. 4.1. Динаміка чисельності гронової листовійки за варіантами дослід-
ження (учгосп “Комунар”, передгірний Крим, середнє за 1998-
2000 рр.)
Таким чином, екологічно чистий метод елімінації забезпечує не тільки надійний захист винограду від листовійки, але й економію засобів на проведення захисних заходів і ПММ, крім того виключає контакт людей з отруйними речовинами та накопичення останніх у харчових продуктах і навколишньому середовищі.
4.3.3. Мікробіопрепарати. У 1995-1996 роках нами випробовані удосконалені мікробіопрепарати - ЛД-100У, ДБ-100У, Г-90У і БТБ-60У. Їх застосовували в період активного живлення гусениць (I-III віків). Найбільш високу біологічну ефективність показали ЛД-100У і ДБ-100У. Загибель гусениць листовійки при цьому склала 99,1% і 98,7% відповідно, а при застосуванні Г-90У і БТБ-60У – 97,6% і 96,3% відповідно.
Використання цього методу є особливо важливим проти третього покоління листовійки, тому що в сучасній системі захисту виноградників ще залишається інтенсивне застосування хімічних препаратів.
4.3.4. Гормональні препарати. Нами в системі захисту виноградників від гронової листовійки випробовані гормональні препарати інсегар 25% з.п. і матч 5% к.е., які застосовували проти першого покоління. Інсегар ми використовували в період масового льоту метеликів листовійки першого покоління, яке зимує. Він знищував шкідника в яйці. Матчем оприскували виноградники пізніше – на початку відродження гусениць із яєць (рис. 4.2).
Результати випробування гормональних препаратів показали достовірну ефективність інсегару (табл. 6).
Рис.4.2. Динаміка чисельності гронової листовійки в залежності від застосу-
вання гормональних препаратів (учгосп “Комунар”, середнє за 1998 і
2000 рр.)
4.3.5. Хімічний захист. У виноградарстві одним із основних прийомів є застосування хімічних засобів захисту рослин, біологічна ефективність яких складає до 90%. Але часто цього недостатньо, так як пошкодженість грон головним чином гусеницями третього покоління залишається ще досить високою. Це у свою чергу, сприяє появі і непрямої шкоди – ураженню винограду сірою гниллю. Крім того, виникає резистентність у шкідників до піретроїдів, які є основними препаратами в захисті сучасних виноградних насаджень. Щорічне використання піретроїдів часто сприяє масовому розмноженню кліщів-фітофагів, загибелі бджіл та ентомофагів.
Таблиця 6
Ефективність гормональних препаратів в захисті виноградників
від гронової листовійки (учгосп “Комунар”, в середньому за 1998 і 2000 рр.)
5. Економічне обґрунтування застосування засобів захисту в боротьбі з гроновою листовійкою
Встановлена висока біологічна і економічна ефективність застосування феромонів (КМ-ЕК) та інсегару (25% з.п., 0,6 кг/га) в захисті виноградника від гронової листовійки.
Так, при застосуванні методу елімінації (табл. 7) прибуток у середньому за три роки був на 811,2 грн. вищий за контрольний варіант і на 138,46 грн. перевищував цей показник в еталоні.
Таблиця 7
Економічна ефективність застосування феромонів в захисті виноградника
від гронової листовійки (учгосп “Комунар”, в середньому за 1998-2000 рр.)
| 
