Библиотечный каталог авторефератов Украины

ХЕРСОНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

БІЛА  ТЕТЯНА  АНАТОЛІЇВНА

УДК 636. 4. 082

ГЕНОТИПІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ АМІНОКИСЛОТНОГО СКЛАДУ І ЯКІСНИХ ПОКАЗНИКІВ М’ЯСО-САЛЬНОЇ ПРОДУКЦІЇ СВИНЕЙ РІЗНОГО НАПРЯМКУ ПРОДУКТИВНОСТІ

06.02.01 - Розведення та селекція тварин

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

Херсон - 1999

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Херсонському державному аграрному університеті Міністерства АПК України.

Науковий керівник:       доктор сільськогосподарських наук, профе­сор,    заслужений діяч науки і техніки Украї­ни

Яременко Віктор Іванович,

Херсонський державний аграрний універ­си­тет, завідувач кафедри спеціальної зоотехнії

Офіційний опонент -   доктор сільськогосподарських наук,  старший науковий співробітник Крилова Людмила Фе­дорівна,  інститут тваринництва степових райо­нів ім.М.Ф.Іванова “Асканія - Но­ва” УААН, провідний науковий співробітник відді­лу свинарства

Офіційний опонент -  кандидат сільськогосподарських наук, доцент Калініченко Галина Іванівна, Миколаївський сільськогосподарський інститут, кафедра спе­ціальної зоотехнії

Провідна установа -      Одеський сільськогосподарський інститут Мі­ністерства АПК України, м.Одеса

Захист дисертації відбудеться “  25 “  травня              1999 р.    о  10-00      годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К.47.830.02 у Херсонському дер-жавному аграрному університеті (325006, м.Херсон, вул. Р.Люксембург, 23, головний учбовий корпус, аудиторія 64).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Херсонського держав­ного аграрного університету за адресою: 325006, м. Херсон, вул. Р. Люк­­сембург, 23, головний учбовий корпус.

Автореферат розісланий   “    23   “ квітня                      1999 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради                         Карапуз В.Д.

1

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми.  Для того, щоб задовольнити потреби насе­лення на високобілкові продукти харчування, необхідно перш за все збільшити виробництво м’яса і м’ясопродуктів у колективних, підсоб­них селянських та фермерських господарствах.

У м’ясі свиней порівняно велика кількість сухої речовини, повно­цінного білка, незамінних амінокислот, відносно низький вміст колаге­ну, еластину та підвищений вміст вітамінів групи В, що зумовлює його високу харчову цінність і перетравність. Наявність внутрім’язового жи­ру підвищує в м’ясі калорійність, ніжність, уварювання.

Результати багатьох досліджень свідчать про те, що в однакових умовах середовища виробництво свинини в значній мірі визначається генотипом тварин, їх генетичним потенціалом та фенотиповими особ­ливостями.

У свою чергу, оптимізація генетичного потенціалу тварин, умов годівлі та утримання, віку та реалізаційної маси свиней сприяє одер­жанню більшої кількості високоякісної свинини. Особливо це акту­ально сьогодні при переході на ринкові відносини і організацію селян­ських та фермерських господарств.

Для оцінки харчових якостей м’яса, крім даних про його хімічний склад (волога, протеїн, жир, зола) і калорійність, важливе значення має визначення повноцінності складу білків м’язової тканини і особливо амінокислотного складу.

Найбільш важливими якісними показниками м’яса, що зумов­лю­ють його товарну цінність, є ніжність, колір, вологоутримуюча здат­ність, активна кислотність, уварювання, білково-якісний показник та ін­ші. Ці якісні показники зумовлюють харчову цінність свинини і заслу­говують уваги на їх вивчення в умовах промислової технології.

Проте, питання якісних показників м’яса і особливо амінокислот­ного складу найдовшого м’яза спини свиней різного напрямку продук­тивності в умовах великих комплексів вивчено недостатньо. Саме цим і зумовлена необхідність вибору теми дисертаційної роботи. 

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Ро­бо­та була складовою частиною науково-дослідних робіт Херсон­сько-

2

го державного аграрного університету і виконувалася згідно теми “Роз­робка і впровадження технологічного проекту підвищення ре­про­дук­тивних якостей свиней універсальних і м’ясних порід” (номер дер­жав­ної реєстрації 0196 V 015903).

Мета і задачі досліджень. Встановити генотипічні особливості якіс­них показників м’яса і амінокислотного складу найдовшого м’яза спи­ни (mus. longissimus dorsi) універсальної великої білої породи, спе­ці­алізованих м’ясних порід (дюрок, полтавська м’ясна і українська м’ясна) і сальної української степової рябої породи. Було поставлено зав­дання вивчити: 

• відтворні, відгодівельні та м’ясо-сальні якості тварин при відго­дів­лі їх до живої маси 100 кг в умовах  108 тис.промислового комп­лек­су;
• основні фізико-хімічні властивості м’яса та амінокислотний склад найдовшого м’яза спини свиней різного напрямку продуктивності;
• генотипову та паратипову залежність якісних показників і аміно­кислотного складу найдовшого м’яза спини свиней різного нап­рям­ку продуктивності;
• економічну оцінку виробництва свинини при чистопородному роз­веденні в умовах 108 тис. промислового комплексу.

Наукова новизна одержаних результатів.    Полягає в тому, що вперше в умовах 108 тис. промислового комплексу вивчені якісні по­каз­­ники м’яса і амінокислотний склад найдовшого м’яза спини, кореля­ційний і ре­гресійний зв’язок, генотипова та паратипова залежність їх від мін­ли­вості напрямку продуктивності.

Практична цінність роботи.  Полягає в тому, що дає можливість диференційовано встановити якісні показники м’яса і амінокислотний склад найдовшого м’яза спини свиней різного напрямку продуктивності при використанні їх в умовах 108 тис.промислового комплексу. Вив­че­ні показники можна ефективно використовувати при селекції свиней на під­вищення якості м’яса.

Реалізація результатів досліджень.    Виявлені якісні показники і амінокислотний склад найдовшого м’яза спини відповідають прий­ня­тим держстандартам, а вироблена свинина  в умовах 108 тис.свино­комп­­лексу в пов­ній мірі придатна для виготов­лення високоякісних ков­бас і копченостей.

Особистий внесок здобувача.    Дисертаційна робота містить ре­зультати досліджень, які одержані здобувачем особисто при виконанні наукової тематики (проведення експериментів, закладання дослідів, ви-

3

конання аналітичних робіт). Автор приймав безпосередню участь у роз­робці схем досліджень та їх виконанні, обробці і систематизації отри­маних даних.

Апробація результатів дисертації.  Матеріали досліджень до­пові­дались на науковій конференції Херсонського державного аграр­ного уні­верситету, техраді свинокомплексу “Нивотрудівський”, а також на розши­реному засіданні кафедр спеціальної зоотехнії та розведення сільсько­гос­подарських тварин ХДАУ.

Публікації.   Основні матеріали дисертації опубліковані в 4 науко­вих роботах.

Структура і обсяг роботи.   Дисертація складається із вступу, ос­новної частини із трьох  розділів, заключення висновків та списку вико­ристаних джерел.

Робота викладена на 126  сторінках машинописного тексту, має 22 таблиці і 6 малюнків. Список використаних джерел налічує 226 най­мену­вань.

МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

Для виконання поставлених задач експериментальні дослідження проводились в умовах 108-тис.свинокомплексу радгоспу-комбінату “Ни­вотрудівський” Дніпропетровської області протягом 1989…1996 років.

Досліди проведені за відповідною схемою (табл.1).

Таблиця 1 -  Схема  досліду

Примітка:

ВБ- велика біла порода;   Д- порода дюрок;  ПМ- полтавська м’ясна поро­да ;  УМ- українська м’ясна порода (АМТ);  УСР- українська степова ряба порода.

4

Відтворні якості свиноматок вивчали за багатоплідністю, велико­плідністю, молочністю, середньою масою поросят і збереженістю при відлученні (44…60 гол. чистопорідних).

Для вивчення відгодівельних якостей від отриманого молодняку різних генотипів були сформовані групи із чистопородних свиней. На від­годівлю за загально прийнятими методиками ставили по 36 тварин. Від­годівлю проводили при використанні стандартних комбікормів. Умо­ви годівлі та утри­мання були ідентичні для всіх груп.

Забій проводили при досягненні тваринами живої маси 100 кг. Кількість тварин для визначення хімічного складу і якісних показників м’яса коливалась в межах з 4 до 10 голів, а для визначення амінокис­лот­ного складу від 4 до 6 голів в кожній групі. Оцінку відгодівельних і м’яс­них якостей, фізико-хімічні властивості м’яса проводили за загаль­но прийнятими методиками. Амінокислотний склад найдовшого м’яза спини визначали на амінокислотному аналізаторі ААА-339М.

Біометричну обробку даних проводили за М.О.Плохинським (1969). Економічну оцінку виробництва свинини при чистопородному розведенні розраховували відповідно “Методиці визначення економіч­ної ефективності використання в сільському господарстві результатів науко­во-дослідних і дослідно-конструкторських робіт, наукової техні­ки, вина­хо­дів та раціоналізаторських пропозицій” (1980).

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Продуктивні якості свиноматок. Вивчаючи генофонд свиней різ­них ге­нотипів за відтворними якостями (табл.2) встановили, що кращими за багатоплідністю були свиноматки універсальної великої білої і україн­ської м’ясної порід - 10,3… 10,5 гол. (р<0,001). Велико­плідність свино­ма­ток була майже на одному рівні, але поросята порід дюрок і ве­ликої білої мали більшу великоплідність на 0,11…0,06 кг по­рівняно з сво­їми ровес­никами. Більша молочність встановлена у свино­маток полтавсь­кої м’яс­ної і української м’ясної порід - 43,60… 45,40 кг.

Найбільш висока жива маса поросят при  відлученні була у маток породи дюрок (р<0,001). Найбільша збереженність поросят отримана у свиноматок української м’ясної, великої білої, української степової рябої порід - 85,60…84,10%.

Виявлено досить високі відгодівельні якості вивчаємих порід. Вік досягнення живої маси 100 кг у м’ясних порід коливався від 195,22 днів

Таблиця 2 - Продуктивні якості чистопородних свиней різного напрямку продуктивності

Примітка:          *р<0,05            **р<0,01             ***р<0,001

6

до 197,22 днів (р<0,001), на 80,90…44,05 г мали вищі середньодобові прирости і на 0,3…0,29 корм. од. менше витрачали кормів на 1 кг при­росту (р<0,001).

При забої тварин живою масою 100 кг  у спеціалізованих м’ясних породах забійний вихід був більший на 4,03…2,8%, ніж в універ­сальній великій білій породі. Найменша товщина шпику над 6-7 грудними хреб­цями встановлена у м’ясних породах (26,4…28,6… 33,1мм) при ста­тис­тичній достовірності.

Якісні показники м’яса свиней різних генотипів. Результати дос­ліджень фізико-хімічних показників якості м’яса свиней, відго­дова­них до живої маси 100 кг (табл.3) свідчать, що вміст вологи коли­вався в межах від 72,08% (порода дюрок) до 73,86% (українська м’ясна поро­да). За вмістом внутрім’язового жиру особливо виділялись свині породи дюрок (4,49%) р<0,01, порівняно низькою концентрацією характери­зу­вались свині української м’ясної породи (2,29%). За вмістом білка і ве­ли­чиною білково-якісного показника виділялись свині української сте­пової рябої, полтавської м’ясної і української м’ясної порід, найменший показник ма­ла порода дюрок (5,76…58,71од.) при р<0,001. Значення во­логоутри­мую­чої здатності і активної кислотності знаходились у межах оптимальних показників. Найкращим показником ніжності характери­зувалось м’ясо порід дюрок (0,511 кг/см2) і полтавської м’ясної (0,520 кг/см2), більш твер­де м’ясо мали свині української м’ясної       (0,590  кг/ см2) і української степо­вої рябої порід (0,584 кг/см2 ). Найбільший показник уварювання мав міс­це у тварин полтавської м’ясної (37,46%) і української м’ясної порід (37,19%). Показник кольору у свиней породи дюрок становив 179,0 од., значно нижчий - у тварин полтавської м’яс­ної (149 од.) і української м’ясної (161,6 од.) порід.

Вивчення кореляційних і регресійних взаємозв’язків показало, що величина і напрямок коефіцієнтів кореляції і регресії зумовлені гене­тич­ни­ми особливостями тварин та напрямком їх продуктивності.  Для великої білої породи (табл.4) встановлено, що волога позитивно коре­лює з білко­во-якісним показником (r=0,78), а вологоутримуюча здат­ність негативно (r= -0,67) - з кольором, але коефіцієнт регресії високий позитивний між ніжністю і білком (Rх/у=6,38) і від’ємний   (Rх/у =        -14,59) - між ніжністю і вологоутримуючою здатністю. Для спеціа­лізо­ваної української м’ясної породи встановлено, що волога пози­тивно ко­релює з волого­ут­ри­муючою здатністю (r=0,62), а негативно з жиром (r= -0,82) - з ніжністю і кольором (r= -0,73), високе позитивне значення кое­фіцієнта регресії між ніжністю і  вологоутримуючою  здат­ністю (Rх/у = 37,39),  а від’ємне - між білково-якісним показником і жиром     (Rх/у=

Таблиця 3 - Генотипові особливості хімічного складу і якісних показників м’яса найдовшого м’яза спини свиней різного напрямку продуктивності

Таблиця 4 -  Коефіцієнти кореляції і регресії якісних показників м’яса і хімічного складу найдовшого м’яза спини свиней

Велика біла порода                                                                                                                                                   r

Українська м’ясна порода                                                                                                                                      r

     Rх/у

9

-1,18). Така ж законо­мір­ність проявляється для полтавської м’ясної і по­роди дюрок. Для укра­їн­ської степової рябої породи встанов­лено, що ніж­ність позитивно коре­лює з уварюванням (r = 0,99), а нега­тивно - жир з вологоутримуючою здатністю (r= -0,95), високе і позитив­не значення коефіцієнта регресії між активною кислотністю і волого­ут­римуючою здатністю (Rх/у=25,05), а від’ємне - між білково-якісним по­казником і білком (Rх/у= -13,16).

Результати дисперсійного аналізу (табл.5) свідчать про високо­віро­гідний вплив генотипів на хімічний склад і якісні показники най­довшого м’яза спини (p<0,01 і р<0,001). Найвищий вплив генотипу про­являється на білково-якісний показник (83,70%, р<0,001), колір (80,83%, р<0,001), вологоутримуючу здатність (78,98%, р<0,001), білок (77,72%, р<0,001), вологу (77,40%, р<0,001).

Таблиця 5 -  Дисперсійний аналіз мінливості хімічного складу

і якісних показників найдовшого м’яза спини свиней

різного напрямку продук­тив­ності

10

Амінокислотний склад найдовшого м’яза спини свиней різних генотипів.         Аналіз амінокислотного складу найдовшого м’яза спи­ни (табл.6) свідчить про те, що найбільша кількість незамінних аміно­кислот, які вивчали, встановлена у породах - великій білій, українській степовій рябій і дюрок, а менша кількість - у полтавській м’ясній та ук­ра­їнській  м’ясній породах. Така ж закономірність проявляється за вміс­том замін­них амінокислот.

Встановлені досить високі як прямі, так і від’ємні коефіцієнти ко­ре­ляції і регресії між амінокислотами найдовшого м’яза спини для по­рід великої білої і дюрок, дещо нижчі ці показники мали вітчизняні по­роди - полтавська м’ясна і українська м’ясна, а проміжне місце займали тварини української степової рябої породи.

Дисперсійним аналізом встановлено (табл.7), що на рівень кон­цен­трації амінокислотного складу найдовшого м’яза спини великої білої по­роди і української степової рябої породи впливають генотипові фактори при статистичній достовірності. Найбільший вплив генотипові фактори мають на мінливість концентрації незамінних амінокислот - валіну (84,06 …87,10%, р<0,05 і p<0,01), ізолейцину (73,34…76,38%, р<0,05 і p<0,001), лейцину (84,40…97,80%, р<0,01 і р<0,001) і замінних амінокислот - глута­мінової кислоти (92,05…92,23%, р<0,01), аланіну (67,57…75,83%), серину (76,95…77,27%, р<0,05). Але на рівень кон­цен­т­рації незамінних амінокис­лот гістидину (86,14%), треоніну (68,88%) у великій білій породі вплива­ють паратипові фактори. У спеціалізованій м’ясній породі дюрок вплив генотипу в основному проявляється на рі­вень концентрації замінних амі­нокислот - тирозину (75,76%, р<0,01), ас­парагінової кислоти (55,15%), а на рівень концентрації незамінних амінокислот впливають паратипові фактори. Така ж закономірність про­являється для полтавської і україн­ської м’ясної порід.

Економічна ефективність досліджень

Розраховуючи економічну ефективність порід свиней на промисловому комплексі як вартість додаткової продукції на 100 голів, встановлено, що найбільший економічний ефект отримано від генотипів м’ясного напрям­ку продуктивності - породи дюрок 3615,24 грн., української м’ясної 2056,57 грн., полтавської м’ясної 1894,21 грн.

Таблиця 6 - Генотипові особливості амінокислотного складу найдовшого м’яза спини свиней різного напрямку продуктивності

12

Таблиця  7 - Дисперсійний аналіз мінливості концентрації амінокислот найдовшого м’яза спини

13

В И С Н О В К И

1. В умовах 108 тис.промислового комплексу по відтворним якостям кращими виявились тварини великої білої і української м’ясної по­рід, тоді як спеціалізовані м’ясні породи дюрок, українська м’ясна і полтавська м’ясна проявили максимальні відгодівельні якості за ві­ком досягнен­ня живої маси 100 кг (195,38…197,22 дня), середньо­до­бовими при­рос­та­ми (681,92…702,94 г, р<0,001), витратами корму (3,95…3,98 корм. од., р<0,001).
2. За м’ясо-сальними показниками м’ясні генотипи перевищували уні­версальну і сальну породи. Так, порода дюрок мала товщину шпику 24,4 мм (р<0,05), масу найдовшого м’яза спини 1,93 кг (р<0,001), а пол­тавська м’ясна - 1,92 кг (р<0,01), вихід м’яса в туші коливався від 58% (полтавська м’ясна порода) до 64% (порода дюрок).
3. Мінливість хімічного складу і якісних показників м’яса найдовшого м’яза спини (mus. longissimus dorsi) в умовах 108 тис. свинокомп­лек­су залежить від генотипу та нап­рямку продуктивності, що підтверд­жу­ється дисперсійним ана­лізом.  Так, доля впливу генотипу складала від 63,81% до 83,70% (р<0,01 і р<0,001).
4. Коефіцієнти кореляції і регресії хімічного складу і якісних показ­ни­ків найдовшого м’яза спини свиней різного напрямку продук­тив­нос­ті бу­ли високими для універсальної великої білої породи, з них прямі - за білково-якісним показником і вологою (r=0,78), білком і ніжніс­тю (R=6,38), а від’ємні - за жиром і вологою (r= -0,61), вологоутри­мую­чою здатністю і ніжністю (R= -14,59); для м’ясних порід дюрок, украї­нської м’ясної і полтавської м’ясної - прямі за кольором і білково-якісним показником (r=0,94; 0,90), вологоутримуючою здатністю і во­логою (r=0,62), білком і ніжністю (R=5,10), від’ємні за вологоутриму­ючою здатністю і білком (r= -0,92), кольором і жиром (r= -0,73), біл­ком і вологою (r= -0,94), жиром і білково-якісним показником (R=  -1,18), білково-якісним показником і ніжністю (R = -3,28), вологоутри­муючою здатністю і ніжністю (R= -8,18).
5. В умовах 108 тис. свинокомплексу кількісні і якісні показники амі­но­­кислотного складу найдовшого м’яза спини характеризувались знач­ними величинами у генотипів (велика біла, дюрок, українська  степова ряба), які мають високу консолідацію спадкових якостей, ніж створені недавно полтавська і українська м’ясні породи.

14

6. Дисперсійним аналізом встановлено, що на рівень мінливості кон­цен­­т­рації амінокислотного складу найдовшого м’яза спини свиней різного напрямку продуктивності в основному впливають генотипові фактори (р<0,01, p<0,001), за винятком концентрації гліцину, трео­ні­ну і метіо­ніну, де суттєвий вплив мають паратипові фактори (63,85% …73,06%).
7. Як прямі так і від’ємні високі показники коефіцієнтів кореляції і част­­ково регресії амінокислотного складу найдовшого м’яза спини встановлені для консолідованих генотипів (великої білої і дюрок), дещо нижчі ці показники мали вітчизняні генотипи - полтав­ська м’ясна і українська м’ясна породи, а проміжне місце займали тва­ри­ни української степової рябої породи.
8. З метою підвищення відтворних якостей в умовах 108 тис. cвино­ком­плексу рекомендувати для відтворення молодняка свиней як мате­рин­­ську форму українську м’ясну і велику білу породи, які мають до­сить високі репродуктивні якості.
9. При відборі свиней на підвищення м’ясної продуктивності слід ви­хо­дити з виявлених закономірностей кореляційних і регресійних оз­нак, що ха­рактеризують м’ясні якості свиней.
10. Рекомендувати в селекційно-гібридних центрах, племінних заводах при удосконаленні свиней м’ясних порід включати в селекційні про­г­рами показники якості м’яса і його амінокислотного складу найдов­шого м’яза спини (mus. longissimus dorsi).