|
МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
ВІННИЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ЛИПОВИЙ Василь Григорович
УДК 633.15:631.8:631.5
ВПЛИВ ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПРИЙОМІВ НА ПРОДУКТИВНІСТЬ ГІБРИДІВ КУКУРУДЗИ В СИСТЕМІ СИЛОСНОГО КОНВЕЄРА В УМОВАХ ЦЕНТРАЛЬНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ
06.01.12 – кормовиробництво і луківництво
А В Т О Р Е Ф Е Р А Т
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата сільськогосподарських наук
В І Н Н И Ц Я – 2001
Дисертацією є рукопис
Робота виконана в Інституті кормів
Української академії аграрних наук
Науковий керівник: академік УААН, член-кореспондент
РАСГН, доктор с.-г. наук, професор
Бабич Анатолій Олександрович,
директор Інституту кормів УААН
Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук
Зінченко Олександр Іванович,
професор, завідувач кафедри рослинництва
і кормовиробництва
Уманської державної аграрної академії
кандидат сільськогосподарських наук
Козяр Олександр Михайлович,
доцент кафедри кормовиробництва і
сільськогосподарської меліорації
Національного аграрного університету
Провідна установа: Білоцерківський державний аграрний університет
м. Біла Церква
Захист відбудеться «_21_» червня 2001 р. о _10_ годині на засіданні спеціальної вченої ради Д 05.854.01 у Вінницькому державному аграрному університеті за адресою: 21008, Вінницька обл., Вінницький р-н, с.Агрономічне, вул. Сонячна, 3.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Вінницького державного
аграрного університету за адресою: 21008, Вінницька обл., Вінницький р-н, с.Агрономічне, вул. Сонячна, 3.
Автореферат розісланий 21.05.2001 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради, В.І.Янчук
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. В сучасних умовах, що склалися в кормовиробництві особливого значення набуває збільшення виробництва кукурудзи шляхом створення силосного конвеєра з застосуванням в зоні центрального Лісостепу України ранньостиглих і середньоранніх гібридів, впровадження науково-обгрунтованих способів сівби, встановлення оптимальної густоти рослин, при внесенні достатньої кількості органічних і мінеральних добрив. Це дозволить не тільки підвищити продуктивність кукурудзи, а й одержати високоякісний силос при вмісті сухої речовини в рослинах 28-30 % з часткою качанів 45–50%.
Тому питання, які сприяють підвищенню продуктивності гібридів кукурудзи, є досить актуальними.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження по дисертаційній роботі були складовою частиною програми наукових досліджень лабораторії технології вирощування кукурудзи на силос інституту кормів УААН по програмі 20 “Корми і кормовий білок”, при розробці науково-технічної програми на 1996-2000 рр. “Розробити зональні екологічно безпечні системи виробництва високобілкових кормів, які забезпечать одержання з 1 га посіву 7–9 тонн кормових одиниць і 1,0–1,4 тони білка” № держреєстрації 03.04-МВ/24-96.
Мета і задачі досліджень. Метою наших досліджень було розробити і впровадити ефективні технологічні прийоми вирощування різночасно дозріваючих гібридів кукурудзи в системі силосного конвеєра на основі нових технологічних та технічних прийомів, які б забезпечили підвищення продуктивності і поживності силосної сировини в зоні центрального Лісостепу України.
В завдання досліджень входило:
- встановити взаємодію факторів по впливу способів сівби, густоти рослин, добрив на продуктивність і якість врожаю різночасно дозріваючих гібридів кукурудзи;
- вивчити вплив кількісного і просторового розміщення рослин на площі на формування фотосинтетичної продуктивності рослин кукурудзи;
- визначити вплив технологічних прийомів вирощування на накопичення сухої речовини і вегетативної маси;
- встановити роль фотосинтетично активної радіації в залежності від гідротермічних умов за роки досліджень та коефіцієнту її використання;
- дати біоенергетичну оцінку ефективності технологічних прийомів вирощування гібридів кукурудзи на силос.
Об'єкт дослідження – культура кукурудзи на силос, ранньостиглі і середньоранні гібриди.
Предмет дослідження – спосіб сівби, густота рослин, добрива, гібриди кукурудзи різних груп стиглості.
Методи дослідження. При проведенні досліджень керувались загальноприйнятими методиками польового досліду.
Наукова новизна одержаних результатів. Вперше в зоні центрального Лісостепу України на сірих опідзолених грунтах розроблені стрічкові способи сівби на основі нових технічних і технологічних прийомів. Встановлена продуктивність різночасно дозріваючих гібридів кукурудзи на силос, в залежності від кількісного і просторового розміщення рослин, внесених добрив при нових способах сівби в системі силосного конвеєра. Розраховано біоенергетичну ефективність елементів технології вирощування кукурудзи на силос.
Практичне значення одержаних результатів. Практичне значення роботи полягає у розробці технологічних прийомів вирощування кукурудзи на силос, які сприяють підвищенню урожайності і покращенню якості силосної сировини. Результати наукових розробок увійшли складовою частиною в практичні рекомендації зональних технологій вирощування кукурудзи на силос.
Виробнича перевірка рекомендованих технологічних прийомів вирощування кукурудзи на силос проведена в господарствах Вінницької області. Урожайність зеленої маси була більшою порівняно з традиційною технологією на 150-180 ц/га.
Особистий внесок здобувача. Приймав особисту участь у розробці, підготовці програми експерименту, проведенні дослідів, спостережень, аналізів, узагальненні одержаних даних, складанні звітів, наукових статей і дисертаційної роботи.
Апробація результатів дисертації. Результати досліджень доповідались на конференції молодих вчених та спеціалістів “Наукові основи ведення сільського господарства України в сучасних умовах” (Чабани, 1994); конференції молодих вчених і спеціалістів “Шляхи раціонального використання земельних ресурсів України” (Чабани, 1995).
Публікації. Основний зміст роботи викладений в 5 наукових працях.
Структура та обсяг роботи. Дисертація викладена на 159 сторінках комп'ютерного набору і містить вступ, 6 розділів, 38 таблиць і 3 рисунки, висновки, список використаних джерел (198 найменувань, з них 21 іноземних авторів) та 10 додатків.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Кукурудза – високопродуктивна, високоенергетична культура (огляд літератури). Наведено короткий аналіз результатів досліджень вітчизняних та зарубіжних вчених по вивченню різночасно дозріваючих гібридів кукурудзи залежно від технологічних прийомів вирощування. Акцентується увага на недостатню кількість наукових досліджень з цією високоенергетичною культурою.
Умови та методика досліджень. Грунти дослідної ділянки сірі лісові середньосуглинкового складу, з такими агрохімічними показниками орного шару: вміст гумусу за Тюріним – 2,1-2,4 %, легкогідролізованого азоту (по Корнфілду) – 9-11,2 мг, рухомого фосфору і обмінного калію (по Чірікову) – відповідно 10-15 і 8,1-11,8 мг на 100 г ґрунту, суми вбірних основ – 16,49-18,58 мг.екв. на 100 г ґрунту; Гідролітична кислотність 2,81-3,87 мг екв. на 100 г ґрунту; рН (сольове) – 4,6-5,0.
Клімат в районі проведених досліджень помірний.
За роки проведених досліджень гідротермічні умови вегетаційного періоду кожного року були різними. Так в 1994 р. за вегетаційний період випало 251 мм опадів, що на 86 мм менше середньобагаторічної норми, в 1995 р. кількість опадів була близькою до середньобагаторічної норми і складала 328 мм. В 1996 р. за вегетаційний період випало опадів на 9 мм більше порівняно з середньобагаторічними показниками. Середньомісячна температура повітря за роки досліджень була близькою до середньобагаторічної.
При закладці польових дослідів і проведенні фенологічних спостережень керувались “Методикою державного сортовипробування сільськогосподарських культур” (1985), “Методикою проведення досліджень по кормовиробництві” (1994), “Методичними рекомендаціями по проведенню дослідів з кукурудзою” (1980).
Попередник в досліді ярий ячмінь. Повторність в досліді 4-х разова. Розміщення варіантів систематичне в два яруси. Розмір облікової ділянки 50 м2.
Згідно схеми досліду польового досліду висівали різні за скоростиглістю гібриди кукурудзи: ранньостиглий Колективний 210 БСВ, середньоранній Дніпровський 273 АМВ, за такими способами сівби: при міжряддях 70 і 45 см, за схемами 46х24 см і 46х12х12 см і відповідно з густотами: 80, 100, 120; 100, 120, 140; 120, 140, 160; 120, 140, 160 тис./га. Норми внесення добрив визначали балансово-розрахунковим методом на заплановану урожайність в залежності від вмісту поживних речовин в грунті та коефіцієнтів їх використання з добрив та грунту. Органічні (40 т/га гною) і фосфорно-калійні добрива P60K135 і P90K205) вносились під зяблеву оранку, азотні – N120, N180 – весною під культивацію.
Збирання гібридів кукурудзи на силос проводили поділяночно в фазі воскової стиглості зерна. З подрібнених рослин відбирали середній зразок для визначення вмісту сухої речовини, сирого протеїну, жиру, клітковини, золи.
Математичну обробку даних проводили методом дисперсійного і кореляційно–регресійного аналізу (Б.А.Доспєхов, 1985) і по “Методиці проведення досліджень по кормовиробництву” (1994) на персональному комп'ютері із використанням спеціальних пакетів програм.
Ріст і розвиток рослин різних гібридів кукурудзи. Фенологічні спостереження за ростом і розвитком рослин гібридів кукурудзи показали, що в умовах центрального Лісостепу України фактори, що вивчалися не суттєво впливали на довжину вегетаційного періоду цієї культури і в основному залежали від гідротермічних умов і відрізнялися по роках. Так, в 1994 р. він складав: для ранньостиглого гібрида – 114 днів, середньораннього – 118; в 1995 р. відповідно – 104 і 109 днів і в 1996 р. – 101 і 108 днів.
Дослідження показали, що до утворення 6-8 листків, рослини різних гібридів кукурудзи в рості і розвитку суттєво не відрізнялися. Поява чергової пари листків у ранньостиглого гібрида наступала на 3-4 дні раніше, від середньораннього. При цьому рослини цих гібридів відрізнялись за лінійним ростом. Так, на ділянках з внесенням органічних і мінеральних добрив ранньостиглий гібрид кукурудзи був вищим середньораннього на 3-4 см. Також в цей період висота гібридів при збільшенні густоти рослин з 80 до 160 тис./га збільшувалась на 5-8 см.
Формування площі асиміляційної поверхні і фотосинтетичний потенціал рослин гібридів кукурудзи. Проведені результати досліджень свідчать про те, що способи сівби, густота рослин і норми добрив суттєво впливали на величину площі листків гібридів кукурудзи. Максимальна площа асиміляційної поверхні гібридів кукурудзи Колективний 210 БСВ і Дніпровський 273 АМВ (56,9–59,2 тис.м2/га) була в фазі молочної стиглості зерна при стрічковому способі сівби за схемою 46х24 см, густоті рослин 160 тис./га, внесенні 40 т/га гною + N180Р90К205. Яка була більшою порівняно з широкорядним способом сівби з міжряддям 70 см, густотою 80 тис./га ранньостиглого гібрида кукурудзи на 15,8 тис.м2/га, середньораннього – на 12,6 тис.м2/га. Інші способи сівби забезпечили менші прирости площі листкової поверхні. Так, в цей період (фаза молочної стиглості) площа листкової поверхні при широкорядному способі сівби з міжряддям 45 см склала 48,3–54,5 тис.м2/га, при стрічковому способі за схемою 46х12х12 см – 48,8–57,8 тис.м2/га (табл. 1).
Таблиця 1
Динаміка наростання листкової поверхні у різночасно дозріваючих гібридів кукурудзи залежно від способу сівби, густоти рослин і добрив, тис.м2/га, (середнє за 1994-1996 рр.)*
Спосіб сівби (ширина міжрядь), см Густота рослин, тис./га Фаза росту і розвитку рослин
6-8 листків викидання волотей цвітіння молочна стилість молочно-воскова стиглість
Колективний 210 БСВ (ранньостиглий)
70 80 7,9 32,8 35,3 41,1 39,1
100 8,4 38,4 40,8 45,8 42,6
120 8,8 39,8 42,6 47,7 44,4
45 100 8,9 41,2 43,2 48,3 45,6
120 9,3 43,2 45,3 49,5 47,7
140 9,5 44,2 46,4 49,9 48,7
46х24 120 9,8 45,5 47,2 51,9 49,4
140 10,1 46,8 48,1 53,7 51,7
160 10,4 49,1 51,9 56,9 55,1
46х12х12 120 9,4 43,6 45,6 48,8 47,5
140 9,6 45,3 46,7 50,7 49,2
160 9,8 47,4 49,9 54,6 52,2
Дніпровський 273 АМВ (середньоранній)
70 80 7,6 40,2 43,1 46,6 44,3
100 8,1 42,2 44,7 48,7 47,0
120 8,5 43,0 46,1 50,6 48,2
45 100 8,6 43,9 46,2 50,8 48,6
120 8,9 46,4 49,2 53,3 50,9
140 9,3 47,9 50,1 54,5 52,5
46х24 120 9,4 48,8 51,6 55,9 53,7
140 9,7 50,4 53,2 57,6 55,4
160 9,9 51,9 55,1 59,2 57,4
46х12х12 120 9,0 47,6 49,9 53,9 52,0
140 9,2 48,7 51,8 54,9 53,1
160 9,5 50,6 53,3 57,8 55,9
*) при внесенні 40 т/га гною + N180Р90К205.
Для ефективного використання сонячної енергії велике значення має не тільки розмір асиміляційної поверхні листків кукурудзи, але й тривалість її активної роботи. Для характеристики фотосинтетичної роботи посіву за період вегетації використовують показник – фотосинтетичний потенціал.
В наших дослідженнях (1994–1996 рр.) фотосинтетичний потенціал збільшувався на протязі всього вегетаційного періоду при вивчаючих способах сівби, причому найбільші його показники були у кукурудзи, яку вирощували при внесенні 40 т/га гною + N180Р90К205, ранньостиглого гібрида кукурудзи Колективний 210 БСВ складав 3,04–4,21 млн.м2.дн./га, середньораннього гібрида Дніпровський 273 АМВ – 3,54–4,50 млн.м2.дн./га.
Слід відмітити, що період повні сходи-6-8 листків на ділянках з різною густотою рослин фотосинтетична активність посіву зростала в незначних розмірах і складала в ранньостиглого гібрида 0,133-1,97 млн.м2.дн./га, середньораннього – 0,143-2,08. Проте, з часом ця різниця збільшувалась і в кінці вегетаційного періоду досягла максимальної величини.
Максимальна величина фотосинтетичного потенціалу гібридів кукурудзи в середньому за 3 роки досліджень (1994–1996) одержана при стрічковому способі сівби за схемою 46х24 см і густотах 120–160 тис./га з внесенням гною 40 т/га і N180Р90К205. Так, в кінці вегетації фотосинтетичний потенціал ранньостиглого гібрида складав 3,84– 4,21 млн.м2.дн./га, середньораннього – 4,25–4,50 млн.м2.дн./га, що більше в порівнянні з широкорядним способом сівби з міжряддям 70 см на 0,32–1,17 млн.м2.дн./га
Динаміка чистої продуктивності фотосинтезу. Поряд з величиною листкової поверхні в формуванні урожаю кукурудзи велике значення відіграє продуктивність її фотосинтезу.
Проведені нами в 1994-1996 рр. дослідження показали, що чиста продуктивність фотосинтезу змінюється на протязі періоду вегетації під впливом способу сівби, густоти рослин, органічних і мінеральних добрив.
Необхідно відмітити, що покращення просторового розміщення рослин, яке забезпечується при сівбі стрічковим способом за схемою 46х24 см дає змогу підвищити показник чистої продуктивності фотосинтезу гібридів кукурудзи на протязі всього періоду вегетації її рослин. Це очевидно, пов'язано з кращим використанням рослинами грунтової вологи і більш раціональним використанням поживних речовин, а також сонячної радіації, особливо в другій половині вегетації.
Так, в середньому за 1994-1996 рр. при стрічковому способі сівби, за схемою 46х24 см з густотою рослин 120 тис./га і внесенні 40 т/га гною + N180Р90К205 в період викидання волотей-молочна стиглість зерна чиста продуктивність фотосинтезу склала: для ранньостиглого гібрида – 7,8 г/м2 за добу; середньораннього Дніпровський 273 АМВ – 7,5 г/м2 за добу, що на 1,3-1,4 г/м2 за добу більше порівняно з широкорядним способом сівби з міжряддями 70 см. Порівняно з широкорядним посівом з міжряддями 45 см при цій же густоті (120 тис./га) чиста продуктивність фотосинтезу була більшою на 0,6-0,7 г/м2 за добу (табл. 2).
Таблиця 2
Динаміка чистої продуктивності фотосинтезу різночасно дозріваючих гібридів кукурудзи в залежності від способу сівби, густоти рослин і добрив, г/м2 за добу (середнє за 1994-1996 рр.)
Спосіб сівби (ширина міжрядь), см Густота рослин, тис./га 40 т/га гною 40 т/га гною + N180Р90К205
6-8 листків-викидання волотей викидання волотей-молочна стиглість 6-8 листків-викидання волотей викидання волотей-молочна стиглість
Ранньостиглий
70 100 4,1 5,5 5,3 6,9
120 3,6 5,0 4,9 6,5
45 120 4,2 5,7 5,8 7,3
140 3,8 5,2 5,5 6,8
46х24 120 4,7 6,3 6,6 7,9
140 4,3 5,9 6,3 7,4
Середньоранній
70 100 3,7 5,1 4,8 6,5
120 3,2 4,6 4,4 6,2
45 120 3,8 5,4 5,5 6,8
140 3,4 5,0 5,2 6,4
46х24 120 4,4 5,9 6,1 7,5
140 4,0 5,5 5,7 7,1
Особливості засвоєння фотосинтетично активної радіації посівами кукурудзи залежно від способу сівби, густоти рослин і добрив. Наші дослідження показали, що на початку вегетації коефіцієнт використання ФАР був незначним. Так, в середньому за 1994–1996 рр. в фазі 6–8 листків при внесенні 40 т/га гною коефіцієнт використання ФАР складав: в ранньостиглого гібрида – 0,16–0,40 %, середньораннього – 0,13– 0,37 %, а при внесенні на фоні гною N180Р90К205 відповідно – 0,30–0,74 і 0,26–0,68 %. З наростанням листкової поверхні рослин коефіцієнт використання ФАР підвищувався і в кінці фази викидання волотей у гібрида Колективний 210 БСВ при широкорядному способі сівби з міжряддями 70 см і густотами 80, 100 і 120 тис./га, внесенні органо–мінеральних добрив він склав 0,76–0,86 %, гібрида Дніпровський 273 АМВ – 0,75–0,84 %. Така ж тенденція спостерігалася при інших способах сівби цих гібридів кукурудзи (табл. 3).
Таблиця 3
Коефіцієнт використання ФАР різночасно дозріваючих гібридів кукурудзи залежно від способу сівби, густоти рослин і добрив, % (середнє за 1994-1996 рр.)
Спосіб сівби (ширина міжрядь), см Густота рослин, тис./га Гній 40 т/га Гній 40 т/га N180Р90К205
6-8 листків викидання волотей молочна стиглість 6-8 листків викидання волотей молочна стиглість
Колективний 210 БСВ
70 80 0,16 0,56 0,91 0,30 0,76 1,21
100 0,19 0,58 0,94 0,37 0,86 1,27
120 0,17 0,57 0,90 0,33 0,77 1,22
45 100 0,23 0,62 0,98 0,42 0,96 1,36
120 0,27 0,65 0,99 0,48 1,08 1,45
140 0,25 0,63 0,98 0,46 1,02 1,40
46х24 120 0,32 0,68 1,03 0,57 1,16 1,48
140 0,36 0,70 1,04 0,66 1,30 1,57
160 0,40 0,72 1,07 0,74 1,38 1,68
46х12х12 120 0,27 0,66 1,01 0,52 1,12 1,45
140 0,30 0,68 1,02 0,57 1,17 1,55
160 0,34 0,70 1,04 0,61 1,27 1,58
Дніпровський 273 АМВ
70 80 0,13 0,55 0,95 0,26 0,75 1,25
100 0,15 0,56 0,97 0,32 0,84 1,32
120 0,14 0,55 0,92 0,29 0,75 1,36
45 100 0,20 0,61 1,01 0,38 0,94 1,39
120 0,24 0,63 1,05 0,44 1,05 1,46
140 0,21 0,62 1,01 0,40 1,00 1,41
46х24 120 0,29 0,66 1,07 0,53 1,15 1,51
140 0,32 0,69 1,10 0,62 1,25 1,68
160 0,37 0,71 1,13 0,68 1,37 1,71
46х12х12 120 0,25 0,65 1,04 0,45 1,10 1,48
140 0,27 0,67 1,06 0,50 1,16 1,55
160 0,29 0,69 1,08 0,56 1,24 1,61
Одержані результати досліджень свідчать про те, що із збільшенням урожайності гібридів кукурудзи кількість енергії, яка накопичується в сухій речовині, підвищується, що в свою чергу приводить до підвищення коефіцієнта використання ФАР їх посівами. Так, при широкорядному способі сівби з міжряддями 45 см, густотою рослин 100 тис./га і внесення на фоні 40 т/га гною N180Р90К205 ранньостиглого гібриду коефіцієнт використання ФАР складав 1,36 %, середньораннього – 1,39 %. Із збільшенням густоти рослин до 120 тис./га коефіцієнт використання ФАР підвищувався до 1,43–1,46 %. Подальше збільшення густоти рослин до 140 тис./га приводило до зменшення коефіцієнта використання ФАР посівом цієї культури.
Слід відмітити, що при покращенні просторового розміщення рослин, яке забезпечується при стрічковому способі сівби, рослини мали більш високий показник використання фотосинтетично активної радіації. Так, коефіцієнт використання ФАР, при сівбі кукурудзи за схемою 46х24 см з густотами 120, 140 і 160 тис./га, внесенні гною 40 т/га + N180Р90К205 складав: ранньостиглого гібрида Колективний 210 БСВ – 1,48–1,68 %, середньораннього Дніпровський 273 АМВ – 1,51–1,71 %, що на 0,24–0,45 % більше порівняно з широкорядним способом сівби з міжряддям 70 см і густотою 80 тис./га і на 0,05–0,32 % – з міжряддями 45 см. Посів за схемою 46х12х12 см призводив до зменшення коефіцієнта використання ФАР, порівняно з двострічковим посівом за схемою 46х24 см при цих же густотах.
Динаміка накопичення зеленої маси і сухої речовини різних за скоростиглістю гібридів кукурудзи. Результатами наших досліджень встановлено, що в середньому за 1994–1996 рр. наростання зеленої маси гібрида кукурудзи Колективний 210 БСВ в першій половині вегетації випереджало гібрид Дніпровський 273 АМВ. Так, при внесенні 40 т/га гною в фазі 6–8 листків урожайність зеленої маси ранньостиглого гібрида була більшою на 11–17 ц/га, а при внесенні на фоні 40 т/га гною N180Р90К205 – на 13–21 ц/га порівняно з середньораннім гібридом. Починаючи з фази викидання волотей темпи приросту зеленої маси вивчаючих гібридів майже вирівнюються, а в фазі молочної стиглості зерна кукурудзи середньоранній гібрид випереджав ранньостиглий.
Найбільші темпи приросту зеленої маси гібридів кукурудзи, на всіх ділянках досліду спостерігалися в період викидання волотей–молочна стиглість зерна. Так, при стрічковому способі сівби за схемою 46х24 см, густотами 120, 140 і 160 тис./га, внесенні 40 т/га гною і N180Р90К205 забезпечив найбільший приріст зеленої маси; для ранньостиглого гібрида він складав 284–307 ц/га, середньораннього – 297–326 ц/га, а при внесенні гною 40 т/га відповідно – 228–233 ц/га і 247– 255 ц/га. Інші способи сівби забезпечили менший приріст зеленої маси.
Період викидання волотей-молочна стиглість характеризувався найбільш інтенсивним приростом сухої речовини у вивчаючих гібридів кукурудзи. Так, на фоні 40 т/га гною складав – 42,9-52,8 ц/га, при внесенні 40 т/га гною і N180Р90К205 – 55,5-71,6 ц/га. Накопичення сухої речовини у посівах вивчаємих гібридів цієї культури продовжувалось до фази воскової стиглості зерна. Так, при стрічковому способі сівби за схемою 46х24 см, густоті рослин 160 тис./га, внесенні 40 т/га гною + N180Р90К205 збір сухої речовини гібрида Колективний 210 БСВ склав – 186 ц/га, Дніпровського 273 АМВ – 190 ц/га, проти фази молочної стиглості відповідно – 165-169 ц/га.
Встановлено, що приріст урожайності зеленої маси вивчаючих гібридів кукурудзи закінчується в фазі молочної стиглості, а накопичення сухої речовини продовжується до воскової стиглості і проходить за рахунок переміщення поживних речовин із вегетативних органів в репродуктивні.
Продуктивність гібридів кукурудзи залежно від способу сівби густоти рослин і добрив. Проведені дослідження показали, що звуження міжрядь позитивно впливало не тільки на темпи росту і розвитку рослин кукурудзи, а також на її урожайність. Так, за роки досліджень (1994-1996) у широкорядних посівах з шириною міжрядь 45 см максимальна урожайність силосної сировини досягла 610 ц/га, збір сухої речовини – 155 ц/га одержано при вирощуванні середньораннього гібрида Дніпровський 273 АМВ з густотою рослин 120 тис./га і внесенням на фоні 40 т/га гною N180Р90К205. Порівняно з широкорядним способом сівби (міжряддя 70 см, густота рослин 120 тис./га) одержано більше силосної сировини на 116 ц/га, сухої речовини – на 21 ц/га (табл. 4).
Покращення просторового розміщення рослин, яке забезпечується при сівбі кукурудзи стрічковим способом за схемою 46х24 см з густотою 120, 140 і 160 тис./га на фоні 40 т/га гною + N180Р90К205 дає можливість підвищити урожайність зеленої маси ранньостиглого гібрида в середньому за 1994–1996 рр. на 214–291 ц/га, збір сухої речовини – на 56–83 ц/га; середньораннього гібрида відповідно – на 215–295 ц/га і 57–84 ц/га порівняно з контролем (міжряддя 70 см, густота рослин 80 тис./га з внесенням 40 т/га гною). Порівняно з широкорядним посівом з міжряддями 45 см, густотами 100, 120 і 140 тис./га на такому ж фоні добрив урожайність силосної маси була більшою на 52–92 ц/га і збір сухої речовини на 13–35 ц/га. Посів кукурудзи за схемою 46х12х12 см призводить до зменшення урожайності порівняно з двострічковим за схемою 46х24 см при цих же густотах, проте з внесенням на фоні 40 т/га гною N180Р90К205 був більшим на 14–33 ц/га збір сухої речовини, порівняно з міжряддям 70 см і на 4–18 ц/га – з міжряддями 45 см.
Підвищення продуктивності гібридів кукурудзи тісно пов'язано з дією органічних і мінеральних добрив. Так, за роки досліджень внесення 40 т/га гною і збільшення густоти рослин з 80 до 160 тис./га суттєвої прибавки врожаю силосної сировини і збору сухої речовини не забезпечувало. Внесення 40 т/га гною і N120Р60К135 при цих же густотах в порівнянні з внесенням 40 т/га гною забезпечило прибавку урожайності зеленої маси ранньостиглого гібрида Колективний 210 БСВ 57–144 ц/га, сухої речовини – 14–36 ц/га, середньораннього гібрида відповідно – 50–142 ц/га і 15–38 ц/га.
|
