|
УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК
ІНСТИТУТ ВИНОГРАДУ І ВИНА “МАГАРАЧ”
БАРАНЕЦЬ Людмила Олексіївна
УДК (634.8:632.4/.51):631.559(477.75)
ВПЛИВ РІВНЯ ЗАБУР'ЯНЕНОСТІ НА РОЗВИТОК ОЇДІУМА
І ПРОДУКТИВНІСТЬ ВИНОГРАДНОЇ РОСЛИНИ В УМОВАХ
ПІВДЕННОГО БЕРЕГА КРИМУ
06.01.08 - виноградарство
АВТОРЕФЕРАТ
Дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата сільськогосподарських наук
Ялта - 2004
Дисертацєю є рукопис
Робота виконана в Інституті винограду і вина “Магарач” УААН
Науковий керівник: кандидат сільськогосподарських наук, старший
науковий співробітник
Странішевська Олена Павлівна,
Інститут винограду і вина “Магарач” УААН,
провідний науковий співробітник
Офіційні опоненти: доктор біологічних наук, професор
Амірджанов Артем Гарегінович,
Інститут винограду і вина “Магарач” УААН,
головний науковий співробітник
доктор сільськогосподарських наук, профессор,
заслужений працівник освіти України
Дикань Олександр Павлович,
Міністерство аграрної політики України
Кримський державний агротехнологічний університет,
завідувач кафедри виноградарства
Провідна установая: Національний науковий центр
“Інститут виноградарства і виноробства”
ім. В.Є. Таїрова, м. Одеса
Захист відбудеться “13” лютого 2004 року о 1000 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 53.365.02 в Інституті винограду і вина “Магарач” УААН, за адресою: 98600, АР Крим, м. Ялта, вул. Кірова, 31.
З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту винограду і вина “Магарач” за адресою: 98600, АР Крим, м. Ялта, вул. Кірова, 31.
Автореферат дисертації розісланий “13” січня 2004 року.
Вчений секретар спеціалізованої вченої ради,
доктор економічних наук Бузні А.М.ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Отриманню високих і стійких урожаїв винограду в значній мірі перешкоджають бур'яни. У літературі є відомості про те, що на частку бур'янів із загального недобору урожаю від негативних чинників доводиться приблизно одна третина. Це відбувається через конкуренцію між бур'янами і виноградними рослинами за поживні речовини, воду, світло. На сьогодні основна роль в боротьбі з бур'янами належить агротехнічним заходам: щорічно проводять 6-10 механізованих обробок грунту в міжряддях і 2-4 ручні прополки в рядах. Така схема знищення бур'янів не відповідає вимогам екологічно безпечного і економічно вигідного виробництва; вона дуже трудомістка, часто виявляється недостатньою для повного знищення бур'янів і не запобігає значним втратам урожаю. При інтенсивному механічному впливі грунт витримує критичні навантаження, порушуються його водно-фізичні властивості, розвивається ерозія, втрачається родючість, знижується продуктивність насаджень.
З появою високоефективних гербіцидів, що не спричиняють пригноблюючої дії на ріст і розвиток основної культури, стало можливим зменшення числа міжрядних обробок. Незважаючи на інтерес вчених і практиків, що зріс в останні роки до питання використання хімічних засобів боротьби з бур'янами на виноградниках, багато які елементи цієї технології досі до кінця не відпрацьовані. Відомостей про взаємозв'язок розвитку бур'янів і грибкові захворювання, в тому числі оїдіума, на виноградних насадженнях в літературі не зустрічається. Тому удосконалення системи захисту винограду від бур'янів з використанням хімічного методу і вивчення впливу рівня забур'яненості на розвиток оїдіума на виноградниках Південного берега Криму є актуальним. Це обумовило вибір теми диссертаційної роботи і визначило основні напрями досліджень.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертаційна робота виконувалася протягом 2000-2002 рр. у відділі захисту рослин Інституту винограду і вина “Магарач” УААН в межах тематичного плану інституту “Розробити технологію захисту від бур'янів на виноградниках на основі вивчення їхнього видового складу, ареалу поширення, впливу на продуктивність виноградників і використання гербіцидів”. Номер державної реєстрації 0101U006745.
Мета і задачі досліджень. Мета роботи полягала в тому, щоб вивчити ефективність хімічного методу в захисті виноградників Південного берега Криму від бур'янів, вплив гербіцидів на бур'яни в умовах виноградного агробіоценозу і продуктивність виноградної рослини, вплив рівня забур'яненості на поширеність і шкідливість оїдіума.
Виходячи із мети роботи, були поставлені наступні задачі: 1) вивчити видовий склад бур'янів виноградних насаджень Південного берега Криму; встановити частоту поширення, виділити домінуючі і найбільш шкідливі види бур'янів, визначити ступінь забур'яненості виноградних насаджень; 2) провести оцінку чутливості основних бур'янів до гербіцидів, що використовуються в боротьбі з ними; 3) виділити найбільш перспективні в зоні проведення досліджень гербіциди; встановити їх оптимальні концентрації (норми витрати), терміни застосування, кратність обробок; 4) вивчити біологічну ефективність контактних препаратів: глифосат, 48 % в.р., поаст плюс, 20 % к.е., базагран-М, 37,5 в.р.; 5) вивчити вплив систематичного застосування гербіцидів на зміну видового складу бур'янів на виноградниках; 6) вивчити вплив бур'янів на поширення і шкідливість оїдіума; 7) вивчити вплив застосування гербіцидів на ріст, розвиток і родючість виноградних рослин, фотосинтетичну продуктивність винограду; 8) вивчити вплив застосування гербіцидів на урожай винограду і його якість; 9) визначити економічну ефективність застосування гербіцидів в умовах Південного берега Криму; 10) удосконалити систему захисту промислових виноградників від бур'янів на основі оцінки ефективності різних схем застосування гербіцидів в умовах Південного берега Криму.
Об'єкт досліджень: бур'яни, біологічна ефективність гербіцидів, хімічна прополка як спосіб захисту від бур'янів, збудник оїдіума Uncinula necator, агробіологічні і фотосинтетичні показники розвитку виноградних рослин.
Предмет досліджень: видовий склад бур'янів і зміна рівня забур'яненості при різних технологіях захисту; особливості розвитку оїдіума, його шкідливість при різному рівні забур'яненості; показники вегетативного і генеративного розвитку виноградної рослини; удосконалена технологія захисту виноградних насаджень від бур'янів з використанням гербіцидів.
Методи досліджень: польовий - для дослідження стійкості бур'янів до різних гербіцидів; вимірювально-ваговий - для визначення зміни рівня забур'яненості і біологічної ефективності гербіцидів; біометричний - для показників продуктивності виноградних рослин; маршрутно-польове дослідження з описом агроценозів - для визначення видового складу бур'янів; розрахунково-порівняльний для визначення ефективності системи захисту від оїдіума і для оцінки економічної ефективності розробленої технології захисту; математично-статистичний - для визначення достовірності отриманих даних.
Наукова новизна результатів досліджень. Розроблена нова технологія знищення бур'янів на виноградниках Південного берега Криму, заснована на заміні шести культивацій міжрядь і двох-чотирьох ручних прополок в рядах протягом вегетаційного періоду, однією обробкою гербіцидом в ряду і двома літніми культиваціями міжрядь.
Доведено, що для успішного захисту виноградників Південного берега Криму можна використовувати наступні гербіциди: глифосат, 48 % в.р., поаст плюс, 20 % к.е., базагран-М, 37,5 в.р. Разроблена нова технологія захисту винограду від бур'янів включає одне обприскування в ряду, в період активного росту бур'янів (I-II декада квітня) і двократну культивацію міжрядь за сезон. При цьому забур'яненість ділянок знижується на 78-98 %.
Уточнено і доповнено видовий склад бур'янів в окремих господарствах Південного берега Криму. Всього на території Південного берега Криму нами було зареєстровано 503 видів бур'янів (92 % знайдено в межах всіх господарств) з 56 родин, з яких біля 250 видів рідко зустрічаються або є випадковими видами. Бур'яни, загальні для всіх виноградників даної зони проведення досліджень, створюючі основне ядро (групу переважаючих) бур'янів Південного узбережжя, представлені 170 видами з 48 родин. Всі вони характеризуються високою поширеністю і великою кількістю.
Уперше встановлено, що застосування гербіцидів у захисті винограду від бур'янів сприяє зниженню рівня поширення і розвитку оїдіума. Експериментально доведено, що зниження рівня забур'яненості на 41-51 % по відношенню до еталону зменшує розвиток захворювання на 3,8-5,2 %. При цьому ефективність захисних заходів проти оїдіума збільшується на 4-15 %, що призводить до збільшення частки кондиційного урожаю на 6,4-8,6 %.
У процесі систематичних досліджень уперше виявлено, що застосування гербіцидів для захисту виноградних насаджень від бур'янів поліпшує зростання і розвиток виноградної рослини. Це виражається у збільшенні загальної листової поверхні виноградного куща і, як наслідок, - в збільшенні загальної продуктивності фотосинтезу рослини, також в кращому визріванні пагонів. Доведено, що ефективний захист від бур'янів при застосуванні гербіцидів дозволяє отримувати високий урожай гарної якості.
Розроблена нами технологія захисту винограду від бур'янів має економічне обгрунтування. Економічна ефективність однієї гербіцидної обробки на початку вегетації бур'янів глифосатом, поастом плюс, базаграном-М (разом з двома літніми культиваціями міжрядь), в порівнянні з механічним методом знищення бур'янів (шести міжкущових культивацій і двох ручних прополок), складає відповідно 570, 310 і 227 грн./га в рік (за даними 2000-2002 рр.).
Практичне значення отриманих результатів. Розроблена нова технологія захисту промислових виноградних насаджень від бур'янів на основі однократного застосування гербіцидів (в I-III декаді квітня, в період активного росту переважного числа бур'янів і відростання їх на висоту 15-20 см). Метод пройшов виробничі випробування і впроваджений на виноградниках ДВБ “Магарач” в 2002 році на загальній площі 10 га. На основі проведених випробувань і отриманих результатів гербіцид з діючою речовиною глифосат (фірма ДауАгросаєнсис) був включений в 2001 році в “Список пестицидів і агрохімікатів, дозволених для застосування в Україні” як гербіцид на винограді під торговою маркою Домінатор.
Особистий внесок здобувача полягає в постановці мети і обгрунтуванні основних задач проведення наукових досліджень; автором особисто опрацьовано джерела наукової, технічної, патентної вітчизняної і зарубіжної літератури з видового складу бур'янів в різних виноградарських регіонах світу, впливу бур'янів на розвиток грибних захворювань і їх негативному впливу на продуктивність культурних рослин; в плануванні досліджень, проведенні експериментів, зборі і аналізі отриманих результатів, в узагальненні отриманих даних з використанням методів математичної статистики; в формулюванні основних положень і висновків, проведенні виробничих випробувань і впровадженні нової технології захисту винограду від бур'янів; в розробці науково-обгрунтованих рекомендацій виробництву і підготовці матеріалів до друку.
Випробування результатів досліджень. Основні результати дисертації доповідалися і обговорювалися на секції Вченої ради з виноградарства ІВіВ „Магарач” (в 2000-2003 рр.); на VIII Міжнародній конференції молодих вчених – садоводів 11-14 вересня 2000 р., м. Ялта; на Всеукраїнській науково-практичній конференції “Сучасній стан і перспективи захисту плодових культур і винограду від шкідливих організмів", 21-25 травня 2001 р., м. Харків; на IX Міжнародній науково-виробничій конференції молодих вчених і спеціалістів “Досягнення сучасної науки у виноградарстві і виноробстві”, присвяченій 175-літтб Інституту винограду і вина “Магарач”, 11-14 вересня 2003 р., м. Ялта; на науково-практичній конференції „Проблеми сучасного землеробства”, 16-19 жовтня 2003 р., м. Суми.
Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 9 наукових праць у фахових наукових виданнях, в тому числі 4 статті в журналах, 5 – в збірниках наукових праць.
Структура та обсяг роботи. Дисертація викладена на 238 сторінках комп'ютерного тексту і складається із вступу, огляду літератури, опису методів досліджень і умов їх проведення, результатів досліджень, висновків та рекомендацій виробництву. Дисертація містить 14 рисунків і 25 таблиць. Список використаної літератури включає 343 джерела, в тому числі 96 іноземних. Додаток містить 28 сторінок; 16 таблиць, акт виробничого впровадження і акт закінченої наукової розробки.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ
ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ
У огляді літератури приведена і узагальнена інформація про класифікацію і біологічні особливості основних видів бур'янів виноградних насаджень. Детально розглянуто походження, поширення і способи збереження бур'янів в природних умовах. Приведений аналіз видового складу найголовніших бур'янів виноградних насаджень в основних виноградарських країнах світу. Розглядається шкода, що заподіюється бур'янами культурним рослинам. Детально розглянуто системи підтримання грунту на виноградниках. У зв'язку з цим описуються основні методи боротьби з бур'янами. Розглядається питання про часте і інтенсивне застосування механічного методу догляду за культурою і новий метод захисту - застосування гербіцидів. Описується природа дії гербіцидів.
УМОВИ, ОБ'ЄКТИ І МЕТОДИКИ ДОСЛІДЖЕНЬ
Дослідження проводилися в умовах Південного берега Криму протягом трьох років (2000-2002 рр.). За роки проведення досліджень погодні умови відрізнялися від середньобагаторічніх, як за температурним режимом, так і за забезпеченням вологою, що істотно вплинуло на формування бур'янів і на урожайність виноградної рослини. Загалом метеорологічні умови в період проведення досліджень були сприятливими для росту і розвитку бур'янів і винограду, та добре відобразили мінливість погодних умов Південного берега Криму. Для встановлення видового складу і ступеня поширення бур'янів на виноградних насадженнях Південного берега Криму проводилися детальні маршрутно-польові дослідження з описом агроценозів в різних виноградарських господарствах: на виноградниках дослідно-виробничої бази (ДВБ) “Магарач” і трьох радгоспів “Лівадія”, “Гурзуф”, “Тавріда”, на загальній площі 970 га.
Роботу по вивченню ефективності обробок гербіцидами, вплив ступеня забур'яненості на розвиток і рівень шкідливості оїдіума і продуктивність виноградних насаджень виконували в лабораторно-польових і виробничо-польових дослідах на ДВБ “Магарач”, в типових для Південного берега Криму грунтово-кліматичних умовах, на районованому сорті винограду Мускат білий, при прийнятій в господарстві агротехніці. Лабораторні досліди виконувалися в відділі захисту рослин ІВіВ „Магарач”.
Досліди були закладені згідно з “Методикою польового досліду”, описаною Доспеховим Б.А. (1985). У кожному варіанті було виділено 60 облікових кущів (чотири повторності по 15 кущів у кожній). Площа кожного варіанту, кількість облікових рослин в них, закладення дослідів на ділянках з рівними грунтово-кліматичними умовами, однаковою агротехнікою і станом виноградних рослин забезпечило отримання достовірних даних. У дослідженнях були використані загальноприйняті методи, що застосовуються в наукових дослідженнях у виноградарстві, фітопатологіі, гербологіі, за оцінкою продуктивності сортів винограду і виноградників, з випробування гербіцидів і розрахунку економічної ефективності застосування гербіцидів.
Визначення ступені поширення, та частоту зустрічаємості видового складу бур'янів проводили протягом усього вегетаційного періоду виноградної рослини відповідно до “Методичних рекомендацій по геоботанічному вивченню і класифікації рослинності Криму” (1981); видовий склад бур'янів визначали по визначниках бур'янів: “Визначник вищих рослин Європейської частини СРСР” (Станков, Талієв, 1949), “Визначник вищих рослин Криму” (під ред. Н.І. Рубцова, 1972), “Визначник бур'янів районів зрошуваного землеробства” (Васильченко І.П., Підотті О.А., 1975), “Атлас – визначник бур'янів” (Веселовський І.В., Лисенко А.К., Манько Ю.П., 1978), “Визначник бур'янів Криму” (Кожевнікова С.К., Махаєва Л.В., 1978), “Визначник вищих рослин України” (Доброчаева Д.Н., Котов М.І., Прокудін Ю.І. та ін., 1987), “Визначник сходів бур'янів” (Фісюнов А.В., 1991), “Атлас трав'янистих рослин” (Верещагін Л.Н., 2000).
Оцінку ефективності використання хімічних засобів боротьби з бур'янами здійснювали згідно з “Методичними вказівками по польовому випробуванню гербіцидів у рослинництві” (1981) і “Інструкції по визначенню забур'яненості полів, багаторічних насаджень, культурних сінокосів і пасовищ” (1985).
Динаміку поширення і розвитку оїдіума протягом всього вегетаційного періоду, ефективність захисних заходів, що проводяться вивчали згідно з “Методичними рекомендаціями по визначенню ступеня розвитку шкідників і хвороб на промислових виноградних насадженнях” (1991).
Агробіологічні обліки показників навантаження виноградних рослин, обліки маси урожаю і його кондицій визначали по методиці “Агробіологічні дослідження по створенню інтенсивних виноградних насаджень на промисловій основі” (1978).
Продуктивність роботи листя і пагонів винограду (чисту продуктивність фотосинтезу, фотосинтетичний потенціал, накопичення сухої біомаси виноградної рослини, сумарний приріст лози, величину частини, що визріла і кількість повноцінних пагонів) визначали протягом всього сезону вегетації по методиках А. Г. Амірджанова “Методи оцінки продуктивності виноградників з основами програмування урожаїв” (1991).
Площу листової поверхні куща вивчали в польових умовах ампелометричним методом Мельніка С. А., Щігловской В. А (1978).
Економічну ефективність застосування гербіцидів розраховували по методиці В.А. Захаренко “Методика оцінки економічної ефективності гербіцидів” (1978, 1998), згідно з „Довідником по використанню гербіцидів”, (Захаренко В.А., Ченкін А.Ф., 1982).
Математичну обробку експериментальних даних здійснювали за загальноприйнятими методиками з використанням дисперсійного аналізу (Б.А. Доспехов, 1985) із застосуванням статистичної програми Statistika V 5.5 і пакету аналізу даних електронної таблиці Excel.
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ І ЇХ ОБГОВОРЕННЯ
Видовий склад бур'янів на дослідних ділянках. При вивченні забур'яненості виноградних насаджень було встановлено, що видовий склад бур'янів різноманітний і типовий для даної зони проведення досліджень. Усього на території Південного берега Криму нами було зареєстровано 503 бур'яни з 56 родин (92 % знайдено в межах всіх господарств), з яких біля 250 видів рідко зустрічаються або є випадковими видами. Бур'яни, загальні для всіх виноградників даної зони проведення досліджень, створюючі основне ядро (групу переважаючих) бур'янів Південного узбережжя, представлені 170 видами з 48 родин. Домінуючими по числу представлених видів були наступні родини: айстрові, мятликові, капустяні, бобові і гераневі. При визначенні відношення видового складу бур'янів до ботанічних груп було встановлено, що найчастіше (до 60 % від загальної кількості) зустрічаються однолітні ярі, озимі, зимуючі і дворічні бур'яни. Багаторічні (стержнекореневі, коренеотприскові, кореневищні) займають приблизно 40,8 % від загальної площі засмічення. Дерева, чагарники і напівчагарники займають 2 %. За ознаками структури кореневої системи з багаторічних бур'янів домінують коренестержневі – 14,9 %, коренеотприскові 8,4 %, на частку кореневищних доводиться 6,4 % від загального числа всіх бур'янів.
Ефективність використання гербіцидів в залежності від видового складу бур'янів. Всі бур'яни, що зустрічалися на ділянці, за ступенем чутливості до гербіцидів були розділені на 4 групи:
1 група (ч) – чутливі (гине 90-100 % усієї рослини);
2 група (сч) – середньочутливі (гине 75-89 %);
3 група (сс) – середньостійкі (гине 51-74 %);
4 група (с) – стійкі (гине 0-50 % усієї рослини).
Встановлено, що при застосуванні глифосата і раундапа з нормою витрати 4 л/га, основна маса бур'янів по ступені чутливості увійшла до першої і другої груп. У сильному ступені цими гербіцидами уражалися бур'яни з таких родин, як складноцвіті (Asteraceae), хрестоцвіті (Brassicaceae) злакові (Poaceae), ранникові (Serophularia ceae), макові (Papaveraceae) і ін. Середньочутливими до цих гербіцидів виявилися бур'яни з родини бобових (Papilionaceae), губоцвітних (Lamiaceae); середньостійкими – рослини з родини гвоздичних (Caryophyllaceae), березкових (Convolvula ceae), подорожникових (Plantaginaceae) і гречкових (Polygonaceae).
Поаст плюс (з нормою витрати 5 л/га) надав значну дію (загибель рослин 80-100 %) на 40 % всіх присутніх на ділянці видів. Повністю гинули: бромус розчепірений, плоскуха звичайна, ячмінь мишачий, грабельки звичайні, підмаренник чіп кий. Інші рослини пригнічувалися в середньому і слабому ступені, або нормально закінчували свій розвиток. Багаторічні кореневищні (чина бульбиста) і коренеотприскові (гірчак ястребінковий, хрінниця смердюча, хрінниця пронизанолиста, горошок мишачий, горлянка женевська та інш.) пригнічувалися на 50-70%.
При застосуванні базаграна-М (норма витрати 3 л/га) 45 % всіх представлених видів бур'янів пригнічувалося на 75-85 %, що дозволило їх віднести по ступені чутливості до другої групи. Найбільш чутливими до даного гербіциду були паслін чорний, лобода біла, яснотка стеблообгортна, підмаренник чіпкий, вероніка плющолиста і ін. Інші рослини пригнічувалися в середньому (ромашка непахуча, рижій дрібноплодний, кульбаба лікарська, гірчиця чорна і ін.) і слабому ступені (бородавник звичайний, жабник польовий, кульбаба осіння, резушка Таля, щавель кінський, сухоребник високий і ін.), або нормально закінчували свій розвиток (роман польовий, кульбаба пізня, грицики звичайні, талабан польовий, герань розсітнена, горлянка женевська та ін.).
Біологічна ефективність гербіцидів у захисті винограду від бур'янів. Отримані нами в 2000 році дані про поширеність різних видів бур'янів, їх чутливість до гербіцидів, що випробувались і ефективності різних доз препаратів, що використовувалися дозволила виділити з 9-ти тих, що вивчалися в перший рік проведення досліджень гербіцидів (глифосат, 48 % в.р., раундап, 48 % в.р., поаст плюс, 20 % к.е., поаст, 10 % к.е., базагран-М, 37,5 в.р., агритокс, 36 % к.е., баста, 20 % в.р., набу, 20 % к.е., фюзилад супер, 12,5 % к.е.) 3 найбільш перспективних для даної зони: глифосат (з нормою витрати 4 л/га), поаст плюс (з нормою витрати 5 л/га) і базагран-М (з нормою витрати 3 л/га). Інші препарати, при існуючому на виноградних насадженнях Південного берега Криму типі забур'яненості і видовим складом бур'янів, показали низьку ефективність – 66-72 %. Застосування цих гербіцидів в умовах Південного берега Криму не рентабельне, тому від використання їх в подальших дослідженнях ми відмовилися.
Середня забур'яненість виноградників в роки проведення досліджень, в період першого обліку, по всіх варіантах досліду була високою і становила 90-100 %, кількість видів - 18-25 штук на 1 м2, вегетативна маса бур'янів досягала 2638-3266 г/м2. У подальших обліках на контролі вегетаційна маса і кількість бур'янів залишалися на такому ж рівні, на еталонному варіанті цей показник був неістотно нижче. На варіантах, де застосовували гербіциди (3, 4, 5), вдалося знизити початкову забур'яненість на 75-96 % (табл. 1).
Таблиця 1
Біологічна ефективність гербіцидів,
ДВБ “Магарач”, сорт Мускат білий, середні за 2000-2002 рр.
Кращу біологічну ефективність у всі роки досліджень показав гербіцид із глифосатом. На варіанті 3 через місяць після обробки і протягом всього сезону вегетації виноградної рослини (через три-чотири місяці) ефективність гербіциду була високою і становила 92-98 %. Число вегетуючих бур'янів в період збору урожаю не перевищувало 20 штук/м2. Середня вага відібраних проб становила 105 грам з 1м2.
Вплив рівня забур'яненості на поширення і розвиток оїдіума. При обробці отриманих нами за 3 роки експериментальних даних було достовірно встановлено позитивний вплив зниження рівня забур'яненості на збільшення ефективності захисних заходів, що проводяться проти оїдіума.
У всі роки дослідження поширення інфекції проходило з істотними відмінностями між контролем і іншими варіантами досліду. На контролі, при відсутності захисних заходів проти оїдіума і бур'янів, перед збиранням винограду були уражені всі облікові кущі, до 54 % листя і до 93 % грон. На інших варіантах було уражено в середньому до 4,2 % листя і 5,7 % грон.
Ступені розвитку хвороби на листях і гронах представлені на рисунку 1.
Рис. 1. Розвиток оїдіума,
ДВБ “Магарач”, сорт Мускат білий, середні за 2000-2002 рр.
Встановлено, що одне тільки застосування гербіцидів без додаткових витрат на проведення хімічного захисту проти оїдіума (варіант 2) дозволило знизити рівень розвитку захворювання в період збору урожаю, у порівнянні з контролем, на 10 % на листі і на 12 % на гронах. На варіантах 4, 5, 6 (із застосуванням гербіцидів, повна схема захисту від оїдіума) розвиток хвороби в зібраному урожаї не перевищувало 3,5 % на листях і 5 % на гронах, що приблизно в 2 рази нижче, в порівнянні з еталонним (базовим) варіантом
Ефективність схем захисних заходів виноградних насаджень проти оїдіума представлена на рисунку 2.
, як на листях, так і на гронах.
Рис. 2. Біологічна ефективність в захисті винограду від оїдіума,
ДВБ “Магарач”, сорт Мускат білий, середні за 2000-2002 рр.
Отримані дані достовірно свідчать, що тільки одна обробка гербіцидами у варіантах 4, 5 і 6 становила дозволила збільшити ефективність обробок проти оїдіума, у порівнянні з еталоном, на 5-14 %. Біологічна ефективність схем захисту, що вивчаються, в зібраному урожаї склала на варіантах 4, 5 і 6 відповідно 95 %, 94 % і 93 %. При цьому частка кондиційного урожаю збільшилася в порівнянні з контролем на 35-44 %, в порівнянні з еталоном становила 6,4-8,6 %.
Вплив рівня забур'яненості на розвиток і продуктивність виноградної рослини. Дані про співвідношення продуктивності культурних рослин і рівня забур'яненості відображають вплив бур'янів на зростання і розвиток рослини протягом всього періоду вегетації. Виявлення подібної залежності має одне з пріоритетних значень для розв'язання питання про доцільність застосування гербіцидів.
Стан виноградних рослин на ділянках досліду. Для вивчення можливого спільного впливу рівня навантаження і гербіцидної прополки на вегетативний розвиток виноградної рослини на дослідних ділянках були виділені 3 групи рослин з різним навантаженням: до 16; від 16 до 21 і від 21 до 26 пагонів на кущ. При аналізі отриманих за три роки даних був зроблений висновок про те, що у всіх групах з різним навантаженням спостерігалася однакова залежність позитивного впливу зниження рівня забур'яненості за допомогою хімічної прополки на вегетативний розвиток виноградної рослини. У таблиці 2 представлені отримані дані при навантаженні від 16 до 21 вічок, що розпустилися на кущ.
Агробіологічні обліки, що проводилися на початку вегетації 2000 року, показали, що всі обрані нами облікові рослини всередині і між варіантами досліду були приблизно однієї сили росту і мали однакову потенційну продуктивність.
У 2001-2002 рр. дослід був закладений на тих же ділянках. Для обліків вибирали рослини з однаковим навантаженням по числу вічок на кущ, залишених після обрізки, в межах від 19,5 до 21 штук. Але вже по показнику кількості вічок, що розпустилися, між варіантами з гербіцидними обробками і контролем виявилась істотна (на 7-9 %), різниця. По інших агробіологічних показниках також були отримані істотні (на 9-22 %) різниці.
Таблиця 2
Агробіологічні показники кущів,
ДВБ “Магарач”, сорт Мускат білий, 2000-2002 рр.
Вплив рівня забур'яненості на силу росту, ступінь визрівання і продуктивність однорічних пагонів. Сила росту куща є важливим біологічним показником стану насаджень на дослідних ділянках. Позитивна або негативна дія того або іншого агротехнічного і хімічного прийому відбивається на підвищенні або ослабленні вегетативної сили куща. Отримані данні по цих показниках наведені у таблиці 3.
Таблиця 3
Розвиток і ступінь визрівання однорічних пагонів
ДВБ “Магарач”, сорт Мускат білий, середні за 2000-2002 рр.
Істотних відмінностей в 2000-2001 рр. в середній довжині пагонів в початковий період вегетації, між контролем і іншими варіантами досліду відмічено не було. Надалі, з фази цвітіння і до кінця вегетаційного періоду, зростання пагонів рослин із застосуванням гербіцидів значно перевищувало такий на контрольних. У 2002 році, на третій рік досліджень, вже в період проведення першого обліку була отримана істотна різниця (на 10-15 см) між контролем, еталоном і варіантами 4, 5 і 6. За місяць до збору врожаю вона становила 10-30 см, частина пагонів що визріла збільшилася по відношенню до контролю на 47-50 %, а по відношенню до еталону на 19-20 %.
Вплив рівня забур'яненості на розвиток листової поверхні куща. Величина листового апарату і тривалість вегетаційного періоду мають вирішальне значення в отриманні високого і якісного урожаю.
Результати вивчення приросту листової поверхні, в середньому за три роки (2000-2002 рр.), представлені на рисунку 3.
У першому обліку істотних відмінностей між варіантами відмічено не було. Але при проведенні наступних обліків виділялися варіанти із застосуванням гербіцидів, на яких площа листової поверхні була істотно вище контрольної і еталонної. Найбільша різниця була отримана в фазу росту ягід, коли різниця між контролем і варіантами 3, 4 і 5 склала відповідно 2 м2 і 1,5 м2.
Рис. 3. Динаміка формування листової поверхні,
ДВБ “Магарач”, сорт Мускат білий, середні за 2000-2002 рр.
Площа листової поверхні в період збору врожаю, по всіх варіантах досліду, була знижена через усихання нижнього листя і припинення росту пагонів, однак, у варіантах (3, 4, 5) із застосуванням гербіцидів даний показник був істотно, на 21 і 11 % відповідно вище таких на еталонному і контрольному варіантах.
У таблиці 4 приведені результати визначення площі листової поверхні і показників продуктивності пагонів.
Для об'єктивної оцінки продуктивності виноградної рослини по всіх варіантах розраховували питому господарську продуктивність кущів. Дуже високу продуктивність мали рослини в третьому і четвертому варіантах (444 г/м2), високу – у п'ятому варіанті (428 г/м2) середню відмічали у другому варіанті (400 г/м2), низьку – на контролі (358 г/м2). Подібний розподіл ми відмічали і по показнику продуктивності пагона.
Проведені обробки гербіцидами позитивно позначилися на формуванні повноцінних пагонів у дослідних рослин. На контролі від загального числа розвинених пагонів кількість повноцінних становила 44 %, на варіантах 3, 4 і 5 – відповідно 90 %, 87 % і 83 %.
Таблиця 4
Площа листя і продуктивність пагонів,
ДВБ “Магарач”, сорт Мускат білий, середні за 2000-2002 рр.
*УХПК - питома господарська продуктивність куща, г/м2.
Вплив рівня забур'яненості на показники фотосинтетичної продуктивоісті і накопичення сухої біомаси виноградної рослини. Для більш повного уявлення про розвиток асимілюючого апарату виноградної рослини ми розрахували фотосинтетичний потенціал (ФП), який характеризує величину листової поверхні з урахуванням тривалості її роботи. Дані представлені на рисунку 4.
Рис. 4. Фотосинтетичний потенціал виноградних рослин,
ДВБ “Магарач”, сорт Мускат білий, середні за 2000-2002 рр.
Позитивна закономірність впливу хімічної прополки на розвиток виноградної рослини спостерігалася і при визначенні даного показника: низьким він був в контрольному і еталонному варіантах, відповідно 498 і 546 м2∙день. Оптимальним, (683, 665 і 657 м2 день) ФП був у рослин варіантіх 3, 4 і 5, де бур'яни були пригнічені до економічно невідчутного рівня і не представляли ніякої небезпеки виноградним рослинам.
У таблиці 5 приведені результати визначення фотосинтечної діяльності виноградних рослин.
З таблиці видно, що чиста продуктивність виноградної рослини у варіанті 3 була вище на 2,1-1,5 г/м2 контрольного і еталонного варіантів відповідно. Господарський урожай збільшився у варіантах, де використовували гербіциди, в порівнянні з контролем, в 3,3-4,1 рази, а в порівнянні з еталоном, відповідно в 1,9-2,4 рази; біологічний урожай збільшився, відповідно в 2,2-2,5 і 1,6-1,9 рази.
Таблиця 5
Показники фотосинтетичної діяльності виноградних кущів,
ДВБ “Магарач”, сорт Мускат білий, середні за 2000-2002 рр.
| 
