|
ДНIПРОПЕТРОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
На правах рукопису
МАРУЩАК Анатолій Миколайович
УДК 633.15:631.5:631.8
ВПЛИВ ОБРОБІТКУ ГРУНТУ, ЕКОЛОГІЧНО ДОЦІЛЬНИХ НОРМ МІНЕРАЛЬНИХ ДОБРИВ НА УРОЖАЙ СИЛОСНОЇ ТА ЗЕРНОВОЇ КУКУРУДЗИ В УМОВАХ ПІВДЕННО-ЗАХІДНОЇ ЧАСТИНИ ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ
06.01.01 - загальне землеробство
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата сільськогосподарських наук
Дніпропетровськ - 2000
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Подільській державній аграрно-технічній академії Міністерства аграрної політики України.
Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук, професор Якименко Анатолій Семенович, Подільська державна аграрно-технічна академія, завідувач кафедри загального землеробства.
Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник Якунін Олексій Панасович, Інститут зернового господарства УААН, головний науковий співробітник відділу технології вирощування кукурудзи;
кандидат сільськогосподарських наук, доцент Забалуєв Віктор Олексійович, Дніпропетровський державний аграрний університет, декан агрономічного факультету.
Провідна установа: Інститут кормів УААН, лабораторія боротьби з бур’янами, м. Вінниця.
Захист відбудеться: 30.01.2001 року о 13-30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 08.804.02 при Дніпропетровському державному аграрному університеті за адресою: 49027, м. Дніпропетровськ, 27, вул. Ворошилова, 25, корпус 1, конференцзал (ауд. 342).
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Дніпропетровського аграрного університету.
Автореферат розіслано 28.12.2000 року.
Вчений секретар спеціалізованої
вченої ради, професор __________________ Чабан І.П.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Кукурудза серед усіх зернових культур виділяється високою потенційною продуктивністю, у зв’язку з чим вона є однією з важливих культур в сучасному землеробстві. Це зумовлено її біологічними і, зокрема, генетичними, фізіолого-біохімічними та морфологічними особливостями, які визначають захистно-пристосовані реакції на умови вирощування, а також забезпечують високоефективне використання факторів мінерального і повітряного живлення, водного режиму та сонячної енергії.
Грунтово-кліматичні умови південно-західної частини Лісостепу сприятливі для вирощування кукурудзи. Селекціонерами створено нове покоління гібридів, які забезпечують високі врожаї зерна і зеленої маси. Але їх потенційні можливості реалізуються не в повній мірі. Однією з причин є недосконала технологія вирощування кукурудзи.
В цьому зв’язку наші дослідження актуальні, спрямовані на обгрунтування та розробку прийомів основного обробітку грунту, які забезпечують стабільно високу урожайність зерна і зеленої маси кукурудзи, зменшення енергетичних і технологічних затрат.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана на основі плану і тематики наукових досліджень Подільської державної аграрно-технічної академії, є частиною комплексних досліджень за проектом “Зерно 1995-2000 років”.
Номер державної реєстрації 0199У002654, державної наукової програми за шифром 5/8.
Мета і задачі досліджень. Головною метою досліджень було — визначити найбільш радикальні прийоми основного обробітку грунту під кукурудзу для забезпечення її високої продуктивності, підвищення ефективності вирощування.
В завдання досліджень входило: встановити вплив способів і глибини основного обробітку грунту на його агрофізичні властивості і поживний режим, засміченість посівів, фотосинтетичні і біологічні процеси в рослинах кукурудзи, а також на урожайність зерна і зеленої маси кукурудзи, економічні і біоенергетичні показники.
Наукова новизна одержаних результатів. В умовах південно-західної частини Лісостепу України вперше встановлена можливість заміни оранки на 23-25 см обробітком на таку ж глибину КПГ-2,2, а також зменшення її до 10-12 см при використанні удосконаленого плоскоріза.
Практичне значення одержаних результатів. За результатами досліджень запропоновані для виробництва прийоми основного обробітку грунту під кукурудзу різними знаряддями, які забезпечують економію енерговитрат 1752-2002 МДж/га і не впливають негативно на агрофізичні властивості та поживний режим грунту, на ріст, розвиток і продуктивність кукурудзи.
Висновки досліджень покладені в основу при розробці зональних рекомендацій вирощування сільськогосподарських культур. Основні положення, розроблені актором, впроваджено в сільськогосподарське виробництво Хмельницької, Чернівецької, Тернопільської, Вінницької областей.
Особистий внесок здобувача полягає в практичному виконанні експериментів, узагальненні даних літератури, аналізі власних результатів досліджень та їх підготовці до публікації, написанні дисертації і автореферату. Частка участі дисертанта в одержанні експериментальних даних складає 95 %.
Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертаційної роботи доповідались і обговорювались щороку на наукових конференціях Подільської державної аграрно-технічної академії, засіданні Проблемної науково-дослідної лабораторії з обробітку грунту, міжнародній конференції (Кам’янець-Подільський, 1995), обласних та районних конференціях з питань технології кукурудзи протягом 1997-1999 рр.
Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 7 друкованих праць: 6 — в збірниках наукових праць; 1 — в тезах конференції.
Структура і обсяг дисертації. Дисертація у вигляді рукопису складається із вступу, семи розділів, висновків, рекомендацій виробництву і додатків. Загальний обсяг дисертації — 158 сторінок машинописного тексту, включає 6 рисунків і 22 таблиці, а в додатках — 24 таблиці та 2 акти впровадження. Список використаної літератури включає 188 назв, у тому числі 22 на іноземних мовах.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Огляд літератури і обгрунтування напрямків досліджень. Короткий огляд літератури стосовно агробіологічних особливостей кукурудзи, ефективності різних систем обробітку грунту, підходів до контролю над бур’янами за допомогою рослин кукурудзи, особливостей технології вирощування кукурудзи в південно-західній частині Лісостепу України.
Програма, методика та умови проведення досліджень. Дослідження проводились в умовах дослідного поля Подільської державної аграрно-технічної академії, яка входить в зону південно-західної частини Лісостепу України.
Територія дослідного поля Подільської державної аграрно-технічної академії, де проводились досліди, входить в Південний (Чернівецький) агрогрунтовий район Лісостепу України. Вона розміщена в південній частині Подільського плато, яке являє собою хвилясту, пересічену мілкими балками і ярами рівнину з загальним схилом на південь.
Грунт — чорнозем тучний малогумусний важкосуглинковий вилугований. Грунтоутворююча порода представлена коричневожовтобурим важким лесовидним суглинком. Механічний склад слабовилугованого чорнозему однорідний. Вміст гумусу в орному шарі (0-30 см) дорівнює 4,8%. Грунт дослідної ділянки достатньо забезпечений рухомим калієм, декілька менше рухомим фосфором, недостатньо містить азоту.
Фізичні властивості грунту відносно хороші, щільність верхніх шарів дорівнює 1,2, питома маса грунту — 2,3 г/см3, порозність — 47%. Гранична польова вологоємність дорівнює 32%.
Отже, грунтові умови дослідного поля є типовими для південно-західної частини Лісостепу України.
Погодні умови в роки проведення досліджень (1995-1998) характеризувались помірною контрастністю, що є типовим для даної зони. При річній нормі опадів 560 мм у середньому за чотири роки досліджень випало 555 мм. За вологозабезпеченістю більшість років були сприятливими для культури кукурудзи. Значних знижень середньорічної температури повітря від норми в роки досліджень не спостерігалось, помітні зміни були лише в окремі періоди і місяці.
Після збирання попередньої культури (озима пшениця) здійснювали дискування БДТ-7 на глибину 5-6 см, вносили по 3 т/га СаСО3 (70%) і проводили обробітки грунту згідно схеми досліду:
1. Оранка ПН-5-35 на глибину 23-25 см + коток - борона (конструкція кафедри), контроль.
2. Оранка ПН-5-35 на 10-12 см + коток + КФГ-3,6-01 (культиватор фрезерний гідрофікований) на 5-6 см.
3. Обробіток КПГ-2,2 (культиватор - плоскоріз гідрофікований) на 23-25 см + КФГ-3,6-01 на 5-6 см.
4. Обробіток КПГ-2,2 на 10-12 см + ротор на 5-6 см в агрегаті (агрегат удосконалений кафедрою).
5. Обробіток КФГ-3,6-01 на 6-8 см + гербіцид 2,4-Д в фазу 3-5 листочків у кукурудзи.
Обробітки грунту розміщувались по фону з внесенням під першу весняну культивацію мінеральних добрив у дозі N120P60K60 і неудобреному фону.
Посівна площа ділянки 200, облікова — 100 м2 при трьохкратній повторності. Розміщення варіантів рендомізоване.
За посівами кукурудзи проводили догляд, який об’єднував боронування посіву сцепкою середніх борін, до появи сходів, з метою боротьби з бур’янами у фазі білої ниточки, по сходах, у фазі 2-3-х листочків, розпушення міжрядь різноглибинне пошарове по мірі ущільнення грунту. На п’ятому варіанті досліду застосовували гербіцид 2,4-Д в нормі 2 л/га в розчині 300-400 л води, агрегат ОПШ-15.
Інші агротехнічні заходи загальноприйняті для зони.
У дослідах визначали і проводили: вологість грунту в динаміці термоваговим методом при температурі висушування 1050С; структурно-агрегатний склад грунту — за методом Савинова; мікроагрегатний — за методом Качинського; щільність — приладом Качинського; нітратний азот — за Грандваль - Ляжу; рухомий фосфор і обмінний калій — за методом Єгнера - Ріма - Домінго; ферментативна активність: каталаза — газометричним методом Галстяна; пероксидаза — за методом Козлова; товарну якість зерна за Держстандартом (ГОСТом).
Врожай зеленої маси та зерна — із зібраної ділянки методом зважування. Енергетичну ефективність систем обробітку грунту розраховували методом Медведовського та Іваненка.
Результати проведених досліджень обробляли методом дисперсійного аналізу.
Вплив обробітку грунту і добрив на водно-повітряний, поживний режим, фізичні властивості грунту та забур’яненість посівів. Способи і глибина основного обробітку впливали на запаси доступної вологи в метровому шарі грунту. У варіанті з проведенням оранки на глибину 23-25 см (контроль) при сівбі кукурудзи вони становили 138,3 мм в середньому за 1996-1998 рр., а при зменшенні глибини оранки до 10-12 см і рихленні фрезою КФГ-3,6-01 на 5-6 см — 134,2 мм.
При заміні оранки на 23-25 см обробітком на таку ж глибину плоскорізом КПГ-2,2 з наступним рихленням фрезерним знаряддям на 5-6 см запаси вологи зменшувались до 131,2 мм. Приблизно такими ж були показники вологості грунту у варіанті, де проводили плоскорізний обробіток на глибину 10-12 см і рихлення роторним знаряддям на 5-6 см (133,1 мм), а також при використанні фрезерного знаряддя КФГ-3,6-01 для обробітку на глибину 6-8 см і внесенні гербіциду 2,4-Д.
Кількість поживних речовин на неудобреному фоні на початку вегетації в шарі грунту 0-20 см в контрольному варіанті (оранка на 23-25 см + коток) складала: NO3 — 18, P2O5 — 168, К2О — 310 мг/кг грунту. При зменшенні глибини оранки, заміні її обробітком плоскорізним і фрезерним знаряддями вміст NO3 підвищувався до 22-34 мг/кг грунту, а кількість Р2О5 і К2О практично не змінювалась. При внесенні мінеральних добрив у дозі N120P60K60 вміст NO3 на початку вегетації збільшувався в порівнянні з неудобреним фоном на 12,5-19,8%, в більш пізні строки визначення ці показники вирівнювались. Кількість Р2О5 і К2О під впливом добрив змінювалась в меншій мірі, ніж вміст NO3.
Зменшення глибини оранки, а також заміна її обробітком плоскорізом приводили до підвищення щільності грунту в шарі 0-10 см з 1,0 до 1,10-1,20 г/см3, а в шарі 10-20 см - з 1,10 до 1,20-1,25 г/см3 (табл. 1).
Таблиця 1
Вплив прийомів обробітку грунту на його щільність, г/см3, 1996-1998 рр.
В більш пізні строки визначення грунт ущільнювався. В шарі 20-30 см показники щільності становили 1,10-1,25 г/см3, тобто знаходились в оптимальних для росту і розвитку рослин кукурудзи межах. Аналогічно впливали способи і глибина обробітку грунту і на її пористість.
Обробіток грунту помітно впливав на вміст водотривких агрегатів розміром 0,25-10 мм. При зменшенні глибини обробітку до 10-12 см спостерігалась відчутна різниця агрегатного складу по шарах. Це пояснюється тим, що при мілких обробітках верхній розпушений шар грунту не замінюється більш структурною нижньою частиною орного шару.
Найбільш розповсюдженими бур’янами в посівах дослідних ділянок були: гірчиця польова (Sinapis arvensis), мишій сизий (Setaria glauca), осот рожевий (Cirsium arvense) та інші.
Забур’яненість посівів була неоднаковою в роки проведення дослідів. Так, найменшою вона була перед збиранням кукурудзи в 1996 і найбільша — в 1998 році. Це слід пояснити тим, що в 1998 році у весняно-літній період вегетації був сповільнений ріст і розвиток рослин кукурудзи, а бур’яни, які більше пристосовані до несприятливих умов, розвивались краще. При кращому стеблестої рослин кукурудзи в 1996 році відбувалось затінення нижнього ярусу посіву і розвиток бур’янів пригнічувався.
На забур’яненість посівів впливали обробітки грунту. Перед першим міжрядним обробітком кількість бур’янів була більшою на ділянках, де проводилась оранка — 41-43 шт/м2 в середньому за роки досліджень. При заміні оранки обробітком плоскорізом і фрезерним знаряддям кількість бур’янів зменшувалась до 31-34 шт/м2. Обумовлено це, на наш погляд, тим, що по обробітку без обертання пласта значна частина бур'янів проростала в ранньовесняний період і знищувалась при допосівних культиваціях та боронуваннях до і після появи сходів кукурудзи.
Фотосинтетичні та біологічні процеси в рослинах кукурудзи при різних способахв основного обробітку грунту. Встановлено, що в рослинах кукурудзи накопичення хлорофілу інтенсивніше проходило в фазі 6-8 листочків. В більш пізні фази росту і розвитку кукурудзи вміст його зменшувався. Так, наприклад, якщо в період викидання волотей кількість хлорофілу в листях в середньому за 1996-1998 рр. складала від 8,4 до 16 г на 1 кг сухого листя, то в період молочної стиглості — 5,8-9,9 г. При визначенні хлорофіла на протязі вегетації не встановлено прямої залежності його кількості від способів обробітку грунту.
Інтенсивність дихання рослин кукурудзи (кількість СО2, що виділилось за одну годину) на контрольному варіанті і зменшенні глибини оранки до 10-12 см була практично однаковою — відповідно 83,7 і 82,0 мг на 100 г абсолютно сухої речовини. При заміні оранки на 23-25 см обробітком на таку ж глибину плоскорізом КПГ-2,2 виділялось 69,9 мг СО2. Кількість її підвищувалась до 98,6 мг при зменшенні глибини плоскорізного обробітку до 10-12 см з подальшим рихленням на 5-6 см експериментельним знаряддям (ротором). Найбільш інтенсивно процес дихання рослин кукурудзи проходив у варіанті, де обробляли грунт фрезою КФГ-3,6-01 на 6-8 см і вносили гербіцид 2,4-Д в фазі 3-5 листочків у кукурудзи — 111,0 мг на 100 г абсолютно сухої речовини.
Способи і глибина основного обробітку грунту слабо впливали на активність каталази в листях кукурудзи. Відмічена лише тенденція до зменшення її на контролі на початку вегетації (6-8 листочків) і підвищення цього показника в фазі викидання волотей у варіанті, де проводили обробіток КПГ-2,2 на глибину 10-12 см і рихлення ротором на 5-6 см. При зменшенні глибини оранки з 23-25 до 10-12 см активність пероксидази знижувалась на 10% при першому строці визначення і на 19% — при другому. На початку вегетації у варіанті, де проводили рихлення КФГ-3,6-01 на глибину 6-8 см і вносили гербіцид 2,4-Д, показники активності пероксидази були на 13,6% нижче, ніж на контролі.
Площа листової поверхні у фазі молочно-воскової стиглості на ділянках з обробітком КПГ-2,2 на 10-12 см + ротор на 5-6 см була на 18-22% більшою в порівнянні з контролем.
Чиста продуктивність фотосинтезу не залежала від способу, глибини основного обробітку, показники її варіювали в межах 10,2-11,3 г/м2 за добу від фази 10 листочків до викидання волотей і 6,1-6,7 — за період кінець цвітіння — молочно-воскова стиглість зерна.
Ріст, розвиток рослин і урожайність кукурудзи залежно від способів обробітку грунту та фону добрив. На всіх варіантах досліду сходи кукурудзи з'являлись практично одночасно. Тривалість періоду сівба — сходи залежала від температури грунту на глибині загортання насіння, вологості верхнього шару грунту і найменшою вона була в 1995 році (12 днів), а в 1997 році сходи кукурудзи з'явились через 18 днів.
Різниця між рослинами за інтенсивністю розвитку залежно від обробітку грунту спостерігалась вже в фазі 6-8 листочків і зберігалась до середини вегетаційного періоду. Так, в 1995 році маса однієї рослини в фазі викидання волотей складала від 730 до 1350 г. При збиранні кукурудзи на силос маса рослини варіювала по варіантах досліду в межах 1450-1740 г.
Найкращий стан розвитку рослин забезпечив варіант обробітку КФГ-3,6-01 на глибину 6-8 см з використанням гербіцида 2,4-Д в нормі 2 л/га в розчині 300-400 л води. Ця закономірність у формуванні маси рослин спостерігалась за всі роки досліджень. Слід зазначити, що дрібногрудочкуватий стан верхнього шару грунту на цьому варіанті позитивно впливав на ріст і розвиток рослин кукурудзи.
Між масою рослин, їх висотою та урожаєм зерна в наших дослідженнях спостерігався закономірний взаємозв’язок.
Найвищу урожайність зеленої маси кукурудзи на фоні внесення мінеральних добрив в дозі N120P60K60 одержано у варіанті з обробітком грунту КПГ-2,2 на глибину 10-12 см і горизонтальним ротором на 5-6 см (агрегат конструкції співробітників факультету механізації сільського господарства академії) — 710,5 ц/га в середньому за роки досліджень (табл. 2).
При роботі КПГ-2,2 на 10-12 см з горизонтальним ротором, який обладнаний зубовидними штирями, що вмонтовані у сферичний диск, створювався дрібногрудочкуватий стан грунту, внаслідок чого більше накопичувалось і зберігалось вологи в грунті, поліпшувався хід мікробіологічних процесів в ньому. В результаті більш ефективно проростали бур'яни в ранньовесняний період і знищувались при допосівних обробітках. Крім того, на цьому варіанті бур'яни в більшій мірі пригнічувались рослинами кукурудзи в процесі вегетації.
Відносно високою і приблизно однаковою виявилась урожайність зеленої маси кукурудзи у варіантах з оранкою на глибину 10-12 см (685,8 ц/га), обробітком плоскорізом КПГ-2,2 на глибину 23-25 см (678 ц/га).
Таблиця 2
Вплив способу і глибини обробітку грунту
на урожайність зеленої маси кукурудзи, ц/га
(фон: N120P60K60 + CaCO3 3 т/га)
НІР0,5 ц/га 81,0 24,0 81,0 62,3
Вихід кормових одиниць у варіантах досліду складав від 113,9 до 127,9 ц/га при прибавці до контролю від 9,5 ц/га (обробіток ПН-5-35 на глибину 10-12 см + коток в агрегаті та КФГ-3,6-01 на 5-6 см) до 17,3 ц/га (обробіток КФГ-3,6-01 на глибину 6-8 см з внесенням гербіциду 2,4-Д).
Виключення мінеральних добрив приводило до зниження урожайності зеленої маси кукурудзи в середньому за роки досліджень на контролі на 9,4%. В більшій мірі це спостерігалось при заміні оранки плоскорізним обробітком, а також у варіантах з мілким і поверхневим обробітках різними знаряддями, де урожайність знижувалась на 11,6-16,3%.
Найвищу урожайність зерна кукурудзи на удобреному фоні одержано на варіанті з основним обробітком КПГ-2,2 на глибину 23-25 см + КФГ-3,6-01 на 5-6 см — 72,1 ц/га в середньому за 1995-1998 рр. (на 3,8 ц/га вище, ніж на контролі). Найбільшою ця різниця була в 1997 р., а в 1998 р. урожаї практично рівні (табл. 3).
Отримані дані свідчать, що зменшення глибини оранки з 23-25 до 10-12 см, а також заміна цього обробітку рихленням плоскорізними і фрезерними знаряддями не впливали негативно на урожайність зерна кукурудзи. Це можна пояснити з одного боку більшою забур'яненістю посівів кукурудзи на контролі, з другого — кращою вологозабезпеченістю рослин на цьому варіанті.
Таблиця 3
Урожайність кукурудзи на зерно залежно обробітку грунту, ц/га
(фон: N120P60K60 + CaCO3 3 т/га)
НІР0,5 ц/га 3,8 3,7 2,8 2,3
Незначний вплив на урожайність зеленої маси і зерна кукурудзи внесення гербіциду 2,4-Д обумовлений, на наш погляд, малою потенціальною забур'яненістю дослідних ділянок, а також значною кількістю в посівах однодольних злакових бур'янів, на які гербіцид 2,4-Д діяв слабо.
На неудобреному фоні в порівнянні з удобреним урожайність зерна знижувалась у середньому за 4 роки на контролі на 16,6%, по інших варіантах — на 18,1-21,1%.
Способи і глибина основного обробітку грунту практично не впливали на елементи структури врожаю зерна кукурудзи. Середня маса одного качана у варіантах з різними обробітками в середньому за 1996-1998 рр. варіювала в межах 237-248 г, а маса 1000 зерен — 354-369 г.
Вміст цукру в зерні кукурудзи на контролі становив 6,39, крохмалю – 6,07%. На інших варіантах ці показники були відповідно в межах 6,60-6,68 і 6,38-6,76%.
Економічна, біоенергетична ефективність комплексних агротехнічних заходів при вирощуванні кукурудзи. Як вже відмічалось, залежно від способів і глибини основного обробітку грунту урожайність зеленої маси і зерна кукурудзи змінювались незначно. Тому для вияснення ефективності прийомів основного обробітку грунту під кукурудзу важливими були економічна і біоенергетична оцінка агротехнічних заходів вирощування кукурудзи, що вивчались.
Встановлено, що при вирощуванні кукурудзи на силос на фоні внесення N120P60K60 затрати на 1 га становили 300,0-320,6 грн., рівень рентабельності — 168-190%. Найкращими ці показники були у варіанті з обробітком плоскорізом КПГ-2,2 на 10-12 см + ротор на 5-6 см.
Затрати на вирощування кукурудзи на зерно (без затрат на збирання), собівартість 1 ц зерна і рівень рентабельності при різних прийомах основного обробітку були практично однаковими, лише у варіанті з обробітком фрезою КФГ-3,6-01 і внесенням гербіциду 2,4-Д ці показники були гіршими (табл. 4).
При зменшенні глибини оранки з 23-25 до 10-12 см, а також у варіантах з проведенням обробітку плоскорізним і фрезерним знаряддями зменшувались енергозатрати на паливно-мастильні матеріали, сільськогосподарську техніку.
В порівнянні з контролем по інших варіантах загальна економія енерговитрат (в тому числі економія витрат при мінералізації гумусу) становила 1752-2018 МДж/га, а максимальною була у варіанті з плоскорізним обробітком на глибину 23-25 см і фрезерним на 5-6 см, а також у варіанті, де проводили обробіток фрезою КФГ-3,6-01 на 6-8 см і вносили гербіцид 2,4-Д.
ВИСНОВКИ
Наслідки вивчення впливу обробітку грунту на урожайність зерна і зеленої маси кукурудзи дозволяють зробити наступні висновки:
1. Кількість азоту в шарах грунту 0-20 і 20-40 см після сівби кукурудзи найбільшою була у варіантах, де проводили оранку на глибину 23-25 см, рихлення фрезерним або плоскорізним знаряддями — 22-34 мг/кг. Вміст Р2О5 і К2О не залежав від способу і глибини основного обробітку грунту. У фази викидання волотей і молочно-воскової стиглості кількість Р2О5 і особливо NО3 зменшувалась, а К2О, як правило, не змінювалась. При внесенні мінеральних добрив вміст NO3 на початку вегетації підвищувався на 12,5-19,8%.
2. Заміна оранки мілким і поверхневим розпушуванням призводила до підвищення ущільненості грунту в шарах 10-20 і 20-30 см, але показники її становили 1,20-1,25 г/см3, тобто не виходили за межі оптимальних значень. Аналогічно змінювалась і пористість грунту.
3. При обробітку грунту знаряддями з активними робочими органами покращувались агрегатний склад і водотривкість структурних агрегатів.
Таблиця 4
Економічна і енергетична ефективність вирощування кукурудзи на зерно
залежно основного обробітку грунту, 1995-1998 рр.
4. На варіантах, де не здійснювалось обертання пласта, кількість бур’янів перед збиранням кукурудзи становила 31-34 шт/м2, менше, ніж на контролі (41 шт/м2).
5. При заміні оранки на 23-25 см обробітком плоскорізом КПГ-2,2 на глибину 10-12 см і фрезерним знаряддям КФГ-3,6-01 на 6-8 см (з внесенням гербіциду 2,4-Д) відповідно на 17,8 і 32,6% підвищувалась інтенсивність дихання рослин кукурудзи.
6. Способи і глибина основного обробітку грунту слабо впливали на активність каталази в листях кукурудзи.
При зменшенні глибини оранки з 23-25 см до 10-12 см активність пероксидази знижувалась, а при заміні оранки обробітком фрезерним знаряддям КФГ-3,6-01 — підвищувалась.
7. У варіанті з обробітком КПГ-2,2 на глибину 10-12 см + ротор у порівнянні з контролем на 18-22% більшою була площа листової поверхні.
Чиста продуктивність фотосинтезу від фази викидання волотей до молочно-воскової стиглості у варіантах з різними обробітками грунту приблизно однакова.
8. Тривалість періоду сівба - сходи у варіантах досліду була практично однаковою. Вона змінювалась в роки досліджень і залежала від температури та вологості грунту на глибині загортання насіння.
9. На фоні внесення N120P60K60 прибавка урожайності зеленої маси кукурудзи до контролю (в кормових одиницях) в середньому за роки досліджень становила 9,5 ц/га у варіанті, де проводили оранку на глибину 10-12 см в агрегаті з котком та обробіток КФГ-3,6-01 на 5-6 см і 17,3 ц/га - у варіанті з обробітком КФГ-3,6-01 на 6-8 см та внесенням гербіциду 2,4-Д. При виключенні добрив урожайність знижувалась на 9,4% на контролі і на 11,6-16,3% — на інших варіантах.
10. Урожайність зерна кукурудзи на удобреному фоні була найвищою (72,4 ц/га в середньому за чотири роки) у варіанті з обробітком КПГ-2,2 на глибину 23-25 см + КФГ-3,6-01 на 5-6 см. Заміна оранки мілким і поверхневим обробітком різними знаряддями не впливала негативно на урожайність зерна. На неудобреному фоні урожайність зерна була на 16,6-21,1% нижче, ніж на удобреному.
11. Показники структури урожаю зерна (маса одного качана, маса 1000 зерен) по всіх варіантах досліду була приблизно однаковою. Способи і глибина основного обробітку грунту помітно не впливали і на хімічний склад зерна.
12. При вирощуванні кукурудзи на силос чистий прибуток, рівень рентабельності найбільшими були у варіанті з обробітком КПГ-2,2 на 10-12 см — відповідно 592 грн./га і 190%.
13. Економічна ефективність вирощування кукурудзи на зерно на фоні варіантів обробітку, що вивчались, була практично однаковою, лише у варіанті з внесенням гербіциду показники її були гіршими.
14. Заміна оранки на глибину 23-25 см обробітком знаряддями з активними робочими органами забезпечувала економію енерговитрат 1752-2002 МДж/га.
| 
