|
УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК
ІНСТИТУТ ТВАРИННИЦТВА
КОВТУН СЕРГІЙ БОРИСОВИЧ
УДК 636. 22/28.084.1
ВПЛИВ ЕНЕРГЕТИЧНОГО ЖИВЛЕННЯ БИЧКІВ
ДО 6-МІСЯЧНОГО ВІКУ НА ЕФЕКТИВНІСТЬ
ВИРОБНИЦТВА ЯЛОВИЧИНИ
06.02.02 - годівля тварин і технологія кормів
А В Т О Р Е Ф Е Р А Т
дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата
сільськогосподарських наук
Харків - 2002
Дисертацією є рукопис
Робота виконана в Інституті тваринництва Української академії аграрних наук (ІТ УААН)
Науковий керівник: доктор біологічних наук,
Валігура Володимир Іванович,
Інститут тваринництва УААН,
головний науковий співробітник
Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор
Дяченко Леонід Сидорович,
Луганський національний аграрний університет,
завідувач кафедри годівлі і розведення сільськогосподарських тварин;
кандидат сільськогосподарських наук, доцент
Бондарєв Олексій Іванович,
Харківська державна зооветеринарна академія,
доцент кафедри годівлі сільськогосподарських тварин
Провідна установа: Сумський національний аграрний університет Міністерства аграрної політики України, кафедра годівлі сільськогосподарських тварин
Захист відбудеться 23 жовтня 2002 року о __ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 65.356.02. Інституту тваринництва Української академії аграрних наук за адресою: Інститут тваринництва УААН, 62404, м.Харків, п/в Кулиничі, вул. 7-ї Гвардійської Армії, 3.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту тваринництва УААН (62404, м.Харків, п/в Кулиничі, вул. 7-ї Гвардійської Армії, 3).
Автореферат розісланий 20.09.2002 року.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Проніна В.В.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Проведення докорінного реформування аграрного сектору економіки та поява ефективного сільськогосподарського виробника, працюючого на засадах приватної власності, вимагає нових підходів до проблеми виробництва тваринницької продукції. Цілком очевидно, що в умовах ринкової економіки основним чинником, який визначає рентабельність галузі тваринництва, є зниження собівартості 1 ц продукції, яка більш ніж на половину визначається витратами кормів. Саме тому, розробка питань живлення тварин, що сприяють зниженню витрат кормів на одиницю продукції, є одним із першочергових завдань науки.
Повноцінна годівля молодняка великої рогатої худоби, крім суто економічних інтересів, передбачає забезпечення росту і розвитку телят із такою інтенсивністю, що гарантує одержання конкурентноздатної м'ясної продукції.
Ще роботами Н.П.Чирвінського (1891) й А.А.Малігонова (1925) установлено, що на інтенсивність формування м'язової, жирової і кісткової тканин впливає рівень годівлі в різні періоди онтогенезу. З врахуванням накопичених експериментальних даних класиків зоотехнії розроблено норми годівлі телят в молочний і післямолочний періоди в залежності від бажаних параметрів живої маси в забійному віці.
При вивченні росту і розвитку тварин рядом авторів установлено, що молодняк великої рогатої худоби при тимчасовій недогодівлі здатний компенсувати недобір живої маси при підвищенні рівня годівлі, тобто здатний до компенсаторного росту. За іншими даними, молодняк не може цілком відновити живу масу й розміри тіла без суттєвого зниження рівня м'ясної продуктивності.
На думку К.Б.Свєчина (1976), компенсаторні можливості молодняка обмежені і супроводжуються перевитратами кормів і подовженням строку вирощування тварин.
До цього часу в доступній літературі не розкрито механізми і закономірності компенсаторного росту з позиції диференціації рівня енергетичного живлення молодняка худоби в різні періоди вирощування і експериментально не обгрунтований його вплив на ріст, розвиток і формування м'ясної продуктивності молодняка в наступні періоди онтогенезу, конверсійну здатність, енергетичну і економічну ефективність виробництва яловичини. В практичних умовах виробництва тваринницької продукції актуальним залишається вдосконалення системи годівлі, що могла б забезпечити реалізацію компенсаторних можливостей молодого організму при раціональному використанні кормових і енергетичних ресурсів.
Необхідність експериментального обгрунтування та вивчення цих питань визначило актуальність обраної теми дисертаційної роботи і методики проведення експериментальних досліджень.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана в лабораторії годівлі молочної худоби Інституту тваринництва УААН і була складовою частиною науково-технічної програми по годівлі сільськогосподарських тварин ОСХ 49.01.02.Д5 по темі 01.08.03. “Розробити і запровадити систему загальної поживності кормів і нормування годівлі молочної худоби по обмінній енергії”, номер державної реєстрації 01.86.0048345, і науково-технічної програми “Продовольство-95” по темі “Розробити прийоми раціонального використання протеїну та енергії, склад комбікормів та балансуючих добавок, забезпечуючих одержання 6-8 тис. кг молока від корови на рік”, номер державної реєстрації UA 01001314Р.
Мета і задачі дослідження. Мета досліджень – експериментальне обгрунтування впливу різного рівня енергетичного живлення бичків чорно-рябої породи до 6-міс. віку на формування живої маси, забійні показники, морфологічний та хімічний склад туш, конверсійну здатність трансформувати енергію й протеїн кормів в енергію й білок м'якоті туш, енергетичну й економічну ефективність виробництва яловичини.
У задачі дослідження входило вивчення наступних питань:
1. Динаміка формування живої маси, середньодобових приростів, лінійних і об'ємних параметрів росту.
2. Оцінка забійних показників.
3. Розвиток органів травлення.
4. Конверсія енергії й протеїну кормів у харчову енергію і білок м'якоті туш.
5. Ефективність використання корму.
6. Ефективність трансформації доступної для обміну енергії продуктивного обміну в чисту енергію продукції в період “компенсаторного” підвищення рівня годівлі
7. Енергетична й економічна ефективність виробництва яловичини.
Об'єкт. Об'єктом дослідження були бички чорно-рябої породи, яких вирощували на м'ясо.
Предмет. Предметом дослідження було визначення впливу різного рівня годівлі бичків до 6-міс. віку на їх наступну м'ясну продуктивність і конверсійну здатність до 17-міс. віку при наступному вирощуванні на раціонах, ідентичних за структурою і поживністю.
Метод. Основний метод – експериментальний, шляхом проведення тривалого науково-виробничого досліду з комплексним застосуванням зоотехнічних, біохімічних, біоенергетичних та економіко-математичних методів і використанням обчислювальної техніки (ПЕОМ).
Динаміку росту бичків вивчали методом щомісячного зважування тварин, забійні показники – за методикою Всесоюзного інституту тваринництва, хімічний склад кормів і м'яса – загальноприйнятими аналітичними методами. Економічну і енергетичну ефективність розраховували за загальноприйнятими методиками та за модифікацією ІТ УААН.
Наукова новизна одержаних результатів. Вперше запропоновано оцінку механізму „компенсаторного росту” з точки зору ефективності використання ДОЕ продуктивного обміну на приріст.
Установлено відсутність ефекту “компенсаторного росту”, як результат підвищення ефективності трансформації доступної для обміну енергії продуктивного обміну в чисту енергію продукції після переведення бичків з “низького” на “високий” рівень енергетичного живлення, внаслідок чого втрати, що утворилися в період „низького” рівня годівлі тварин не можуть бути надолужені в наступний період вирощування.
Доведено відсутність компенсації у формуванні параметрів м'ясної продуктивності бичків, вирощених до 6-міс. віку на “низькому”, а від 6- до 17-міс. віку на “високому” рівні енергетичного живлення, за показниками маси туш, забійного виходу, м'якоті в тушах, коефіцієнту м'ясності (відношення м'якоті до кісток), кількості білка і жиру в м'якоті туш, відношення білка до жиру в тушах, вмісту енергії в 1 кг м'якоті, білково-якісного показника яловичини (відношення триптофану до оксипроліну).
Установлено позитивний вплив підвищеного рівня енергетичного живлення бичків в період до 6-міс. віку на їх конверсійну здатність трансформувати енергію й протеїн кормів у харчову енергію й білок м'якоті туш за рахунок зростання синтезу білка й жиру в тушах при подальшому вирощуванні до 17-міс. віку.
Практичне значення одержаних результатів. Відсутність компенсаторного росту має практичне значення з тієї точки зору, що низький рівень годівлі тварин на початку вирощування не можна в повній мірі надолужити в наступний період їх вирощування підвищенням рівня годівлі.
Експериментально обґрунтовано рівень енергетичного живлення телят до 6-міс. віку й бичків при вирощуванні до 17 місяців, який забезпечує одержання середньодобових приростів живої маси 850 г за повний цикл вирощування, одержання живої маси 450 кг у 17 місяців і високоякісної, рентабельної яловичини при зменшених витратах кормів і сукупної енергії на 1 кг приросту живої маси, маси туш, м'якоті, білка та жиру, 1 МДж енергії в м'якоті туш.
Практичне значення наших досліджень підтверджується актами про впровадження наукових розробок у сільськогосподарське виробництво в дослідному господарстві “Кутузівка” Харківського району Харківської області від 24 січня 1997р., у колективному сільськогосподарському підприємстві “Червоноармієць” Балаклійського району Харківської області від 14 грудня 1996 р. та довідкою про впровадження досягнень науки в виробництво по Харківській області від 13 вересня 2002 р. з річним економічним ефектом 78722 грн.
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є закінченою науково-дослідною роботою. Здобувач провів основну частину роботи самостійно (95% загального обсягу), а саме: підбір і аналіз літературних даних, узагальнення одержаних результатів і їх статистичну обробку, написання рукопису дисертації, висновків і пропозицій виробництву. Організацію дослідження, зокрема проведення науково-виробничого досліду в дослідному господарстві “Кутузівка” Харківської області, підбір груп бичків, контроль за їх розвитком, складання раціонів і облік спожитих кормів, участь у проведенні контрольних забоїв, відбір проб для аналізу, проведені автором безпосередньо. Схема і методика досліджень розроблені разом з науковим керівником.
У проведенні окремих лабораторних досліджень брали участь співробітники аналітичної лабораторії Інституту тваринництва УААН, у забої тварин - працівники Вовчанського м'ясокомбінату Харківської області. Із сумісних публікацій для оформлення дисертації використана лише своя частка роботи.
Апробація результатів досліджень. Результати проведених досліджень використані при розробці практичних і методичних рекомендацій:
- Методики опытов по технологии мясного скотоводства (Харьков, 1998), підрозділ 2.10.
- Методичні основи науково-виробничих дослідів по технології м'ясного скотарства (Харків, 1998), підрозділ 3.3.3.
- Технологічні рішення селянських (фермерських) господарств по виробництву яловичини (Харків, 1998), підрозділи 4.2, 5.2, 6.3.
- Методичні основи досліджень по технології м'ясного скотарства (Харків, 2001), підрозділ 3.3.3.
- Основні технологічні напрямки наукової концепції збереження ресурсів у молочному і м'ясному скотарстві (Харків, 2001), підрозділ 6,3.
Основні результати проведених досліджень доповідались, апробовані і отримали позитивну оцінку на:
- вчених радах Інституту тваринництва УААН (1990-1998);
- науково-практичних конференціях Інституту тваринництва УААН (1991-2001);
- міжвузівській науково-практичній конференції “Внесок молодих вчених і фахівців у науково-технічний прогрес у сільськогосподарському виробництві” (Фрунзе, 1990);
- всесоюзній науковій конференції 17-22 вересня 1991р., присвяченій 140-річчю Харківського зооветеринарного інституту ім. М.Н. Борисенка (Харків, 1991);
- науковій конференції в Інституті тваринництва УААН “Нове в методах зоотехнічних досліджень” (Харків, 1992);
- міжнародній науковій конференції, присвяченій 100-й річниці з дня заснування Одеської державної сільськогосподарської дослідної станції (Одеса, 1996);
- конференції молодих вчених Інституту тваринництва УААН (Харків, 1998).
Публікації результатів досліджень. Основні положення дисертаційної роботи опубліковані в 20 друкованих працях, з них 6 статей у друкованих виданнях, затверджених ВАК України, 5 методичних і практичних рекомендацій та 2 інформаційних листки.
Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена на 128 сторінках машинописного тексту; складається із вступу, огляду літератури, результатів власних досліджень і їх аналізу, висновків, пропозицій виробництву, списку використаних літературних джерел, додатків, в яких наведені акти впровадження у виробництво науково-технічних розробок і передового досвіду, містить 53 таблиці, список літератури включає 208 джерел, у тому числі 19 іноземних авторів.
ЗАГАЛЬНА МЕТОДИКА І ОСНОВНІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
Науково-виробничий дослід проведено у дослідному господарстві “Кутузівка” Харківського району Харківської області в 1990-1992 р.р. на бичках чорно-рябої породи відповідно до схеми (табл. 1).
На початку досліду, по принципу груп-аналогів, у 10-20 денному віці, було відібрано 45 бичків чорно-рябої породи, з яких після вирівнювального періоду в 45-денному віці було сформовано 3 групи по 15 голів у кожній.
Таблиця 1
Схема науково-виробничого досліду
Показник Група
І ІІ ІІІ
І етап досліду
Поголів'я бичків, голів. 15 15 15
Вік: на початок досліду, днів 45 45 45
На кінець досліду, міс. 6 6 6
Тривалість досліду, днів 135 135 135
Рівень годівлі телят , % до норми 80 100 120
Енергетична поживність раціонів, МДж ДОЕ/кгW0.75 0,70 0,83 0,96
ІІ етап досліду
Поголів'я бичків, голів. 12 12 12
Вік, міс.: на початок досліду 6 6 6
на кінець досліду, міс. 17 17 17
Тривалість досліду, днів 330 330 330
Рівень годівлі телят , % до норми 100 100 100
У молочний період, із 45-денного до 6-міс. віку, телята I дослідної групи утримувалися на “низькому” рівні енергетичного живлення - 0,70 МДж доступної для обміну енергії на 1 кг обмінної маси (МДжДОЕ/кг W0.75), II групи - на “помірному” рівні енергетичного живлення (0,83 МДжДОЕ/кг W0.75), III групи - на “високому” рівні енергетичного живлення (0,96 МДжДОЕ/кг W0.75). Різниця в рівні годівлі між групами створювалася, в основному, за рахунок згодовування різної кількості концентрованих кормів.
Протягом другого етапу від 6- до 17-міс. віку молодняку згодовували однакову кількість поживних речовин в раціонах, ідентичних для всіх груп.
Утримання всіх дослідних бичків було однаковим: до 6-міс. віку в групових станках безприв'язне, старше 6-міс. віку - на прив'язі. Тваринницьке приміщення було оснащене автонапувалками, годівницями, гнойовими транспортерами і системою вентиляції.
Годівлю піддослідних бичків до 6-міс. віку проводили 3 рази на день, а після постановки на прив'язь, старше 6-міс. віку, два рази. Корми роздавали вручну з щоденним обліком заданих кормів і їх залишків. Раціони коректувалися після кожного зважування тварин і складалися з кормів власного виробництва дослідного господарства, на основі визначення хімічного складу і розрахунку фактичної поживності кормів, яку визначали у лабораторії оцінки якості кормів Інституту тваринництва УААН згідно загальноприйнятих методик.
Екстер'єрні особливості росту й розвитку бичків вивчали шляхом замірів основних параметрів по Е.Ф.Ліскуну (1951).
Приріст живої маси піддослідних бичків визначали зважуванням вранці до годівлі. На основі цих даних проводили екстраполяцію живої маси на дату народження. У бичків обчислювали показники абсолютних і середньодобових приростів живої маси.
З метою вивчення м'ясної продуктивності бичків було проведено два контрольних забої у 6- і 17-міс. віці по 3 голови з кожної групи, всього 18 голів. Забій 6-міс. бичків проводили в забійному цеху дослідного господарства "Українка" Харківського району, 17-міс. бичків на Вовчанському м'ясокомбінаті Харківської області за методикою ВІТ (1986). Визначення забійного виходу, морфологічного складу туші, маси внутрішніх органів проводили за методикою М.Ф.Томме (1951). Обвалку півтуш і відбір зразків найдовшого м'яза спини і середньої проби м'яса трьохреберного відрубу для наступних аналізів проводили після 24-годинної витримки півтуш у холодильній камері при температурі 0°С - +3°С. У м'ясі визначали вміст вологи, сухої речовини, колір, уварювання, рН, ніжність за методикою ВНДІМП (1968). Білково-якісний показник білка м'яса - відношенням триптофану до оксипроліну. Смакові якості вареного м'яса і бульйону визначали комісійно шляхом дегустації.
Вихід білка й конверсію протеїну й енергії кормів у білок і енергію м'ясної продукції визначали за методикою Л.К.Лепайие (1983).
Споживання обмінної енергії і сухої речовини кормів на 100 кг живої і обмінної (W0,75) маси бичками по періодах росту й ефективність використання кормів на продукцію визначали розрахунковим шляхом.
При визначенні потреби бичків в доступній для обміну енергії на підтримуючий обмін (ДОЕп ) використано наступну формулу:
ДОЕп = 0,4·ЖМ0,75/(0,0194·КДОЕ+0,503),
де ЖМ – жива маса, кг; КДОЕ – концентрація ДОЕ, МДж в 1 кг СР раціону. Загальні витрати ДОЕ, використані на приріст у бичків, розраховували як різницю між середньодобовою кількістю ДОЕ, спожитою тваринами, і ДОЕп. Розрахунок чистої енергії жировідкладення (ЧЕЖ) проводили за формулою:
ЧЕЖ = (0,85·ПЖМ·4,1+0,0332·ЖМ- 0,000009·ЖМ2)/(1-0,1475·ПЖМ),
де ПЖМ – середньодобовий приріст ЖМ, кг.
Коефіцієнт ефективності використання ДОЕ на приріст (Кж), запропонований як критерій оцінки компенсаторного росту, визначали за формулою:
Кж = ЧЕЖ/ДОЕж ,
де ДОЕж - загальні витрати ДОЕ, використані на приріст у бичків.
Підвищення цього коефіцієнта у тварин І групи у порівнянні ІІІ групою буде розцінюватись як наявність компенсаторного росту. Вказані розрахунки ми проводили для І та ІІІ дослідних груп в період від 6- до 9-міс. віку, коли тварин перевели на однаковий раціон годівлі.
Біоенергетичну ефективність виробництва яловичини визначали за методикою ВАСГНІЛ (1985). Економічну ефективність виробництва яловичини визначали за загальноприйнятими методиками (1986). Матеріали досліду оброблені методом варіаційної статистики за методикою М.О.Плохінського (1970).
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ
Вплив рівня енергетичного живлення на ріст, розвиток, м'ясну продуктивність і якість м'яса бичків до 6-міс. віку
Продуктивність, лінійні та об'ємні показники росту бичків. Різний рівень енергетичного живлення телят до 6-міс. віку в значній мірі вплинув на продуктивність, лінійні і об'ємні показники росту бичків (табл. 2).
Таблиця 2
Динаміка живої маси і приросту телят до 6 міс. віку
Вік, Група
місяців І ІІ ІІІ
Жива маса, кг
45 днів 63,9 ± 1,05 62,3 ± 0,95 60,2 ± 1,28
3 міс. 92,5 ± 1,40 94,2 ± 1,66 94,7 ± 1,24
6 міс. 138,3 ± 2,83 162,1 ± 3,30 175,8 ± 3,42
Середньодобовий приріст живої маси, г
45 днів 636 ± 31 709 ± 40 767 ± 28
3 міс. 509 ± 21 754 ± 31 901 ± 23
6 міс. 551 ± 19 739 ± 25 856 ± 20
За перші 45 днів дослідного періоду, при досягненні 3-міс. віку, в першій групі отримано середньодобовий приріст 636 г, у другій групі - 709 г або на 11.5% більше. У бичків третьої дослідної групи середньодобовий приріст живої маси складав 767 г або на 20.6% більше, ніж у першій групі. Жива маса піддослідних тварин у I, II і III групах за цей період збільшилася відповідно на 44.8, 51.1 і 57.3%.
У цілому, за період із 45-денного до 6-міс. віку отримана вірогідна різниця (Р<0.05) в прирості живої маси піддослідних тварин. Середня жива маса бичків I групи складала 138,3 кг, II - 162,12 кг і III - 175,77 кг. Різниця в живій масі шестимісячних бичків складала 17,2% між I і II групами і 27,1% між I і III групами (Р<0.05).
Забійні показники, морфологічний та хімічний склад туш. Зниження рівня енергії в раціоні з 0.96 до 0.83 та 0.70 МДж ДОЕ/кгW0.75 вірогідно (Р<0.05) знижує забійну масу на 13,7 та 26,0% (табл. 3), забійний вихід на 1.59 та 3.07 %.
Вивчення морфологічного складу туш показало, що при цьому вміст м'якоті знижується (Р<0.05), а кісток-збільшується, внаслідок чого коефіцієнт м'ясності знижується на 7,2 та 15,8%. Аналіз хімічного складу середньої проби м'якоті (табл.3) свідчить, що зниження рівня енергії в раціоні призводить до збільшення в м'якоті м'яса кількості вологи та зменшення жиру та білку. При цьому співвідношення білок/жир знижується з 3.6:1 до 3.0:1, а вміст енергії в м'якоті на 6,4 та 13.8%.
Таблиця 3
Забійні якості 6-місячних бичків, моpфологічний та хімічний склад туш
Рівень годівлі, МДж ДОЕ/кгW0,75
Показник 0,70 0,83 0,96
Маса паpної туші, кг 72,67±2,25 83,23±2,75 97,17±2,25
Маса внутpішнього жиpу, кг 2,29±0,13 3,67±0,38 4,16±0,16
Забійна маса, кг 74,96 86,90 101,32
Забійний вихід, % 51,78±0,16 53,37±0,17 54,85±0,09
Маса охолодженої туші, кг 71,0 ±2,29 81,4 ±2,65 95,0 ±2,13
в т.ч. м'якоті, кг 47,8 ±2,15 56,1 ±2,35 67,3 ±1,61
% 67,4 68,9 70,9
кісток, кг 23,2 ±0,63 25,3 ±0,56 27,7 ±0,56
% 32,6 31,1 29,1
Коефіцієнт м'ясності 2,1 2,2 2,4
Сеpедня пpоба м'яса, %
волога 74,12±0,17 72,69±0,06 71,46±0,21
Білок 18,92±0,43 19,13±0,13 20,61±0,03
Жир 5,28±0,24 6,31±0,07 6,93±0,31
Відношення білок/жир 3,6:1 3,0:1 3,0:1
Вміст енеpгіі в 1 кг м"якоті, МДж 6,54±0,02 6,99±0,02 7,59±0,13
Розвиток внутрішніх органів. Дані табл. 4 показують, що зниження рівня годівлі тварин суттєво не вплинуло на відносну масу шлунка з передшлунками до їх загальної маси, але знизило співвідношення маси передшлунків до маси сичуга з 8.6 до 7.6.
Таблиця 4
Хаpактеpистика внутpішніх оpганів бичків в дослідах
Показник І група ІІ група ІІІ група
Оpгани травлення
У відносній масі шлунка з пеpедшлунками, %
Рубець 48,5 48,1 49,4
сітка 7,9 7,6 7,3
книжка 32,0 33,4 33,0
сичуг 11,6 11,0 10,4
Відношення маси пеpедшлунків до маси сичуга 7,6:1 8,1:1 8,6:1
Довжина тонкого відділу кишечника, м
всього 28,7 33,7 34,0
на 1 кг маси кишечника 7,7 10,3 10,3
на 100 кг пеpедзабійної маси 19,8 20,7 18,4
Маса тонкого кишечника
на 1 м довжини, г 131,0 97,0 97,0
на 100 кг пеpедзабійної маси, кг 2,6 2,0 1,8
Внутpішні оpгани, кг
печінка 2,72 2,82 3,02
сеpце 0,72 0,84 0,87
ниpки 0,54 0,59 0,57
легені 1,71 1,94 2,20
| 
