|
НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
СУХАРЕНКО ОЛЕНА ІВАНІВНА
УДК: 636.084:636.597.8:678.084
ВПЛИВ АНТИОКСИДАНТНИХ ПРЕПАРАТІВ НА ОБМІН РЕЧОВИН,
ПЕРЕТРАВНІСТЬ КОРМІВ ТА ПРОДУКТИВНІСТЬ КАЧОК
06.02.02 – годівля тварин і технологія кормів
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата сільськогосподарських наук
Київ 2003
Дисертацією є рукопис
Робота виконана в Таврійській державній агротехнічній академії Міністерства аграрної політики України (м. Мелітополь)
Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук, професор
Калитка Валентина Василівна, Таврійська
державна агротехнічна академія, завідувач
кафедри загального землеробства
Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, старший
науковий співробітник Борисенко Людмила Миколаївна, Інститут ветеринарної медицини
УААН, провідний науковий співробітник;
кандидат сільськогосподарських наук, доцент
Москалик Олександр Юхимович, Білоцерківський державний аграрний університет, доцент кафедри годівлі.
Провідна установа: Одеський державний аграрний університет, кафедра годівлі сільськогосподарських тварин, Міністерство аграрної політики України, м. Одеса.
Захист відбудеться “24”квітня 2003 р. о 12 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.05 у Національному аграрному університеті за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв оборони 15, навчальний корпус 3, ауд. 65.
З дисертацією можна ознайомиться у бібліотеці Національного аграрного університету за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв оборони 13, навчальний корпус 4, к. 41.
Автореферат розісланий “20” березня 2003 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Поліщук В.П.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Сільськогосподарській птиці м’ясного напрямку продуктивності властива висока інтенсивність росту та підвищена потреба у жирових компонентах комбікормів, що обумовлює її надзвичайно високу чутливість до дії стрес факторів, особливо в період формування адаптаційних механізмів. Застосування антиоксидантів у годівлі курчат-бройлерів гальмує процеси ліпопероксидації і виявляє в організмі вітаміностабілізуючий ефект, що сприяє підвищенню інтенсивності росту молодняку та збереженості поголів’я. Проте, стосовно каченят-бройлерів на сьогодні практично відсутні системні дослідження їх адаптаційних можливостей щодо впливу антиоксидантних препаратів на їх ріст і розвиток. Тому проблема науково-практичного обґрунтування застосування в годівлі качок антиоксидантних препаратів та розробка норм по введенню їх до складу комбікормів і строків згодовування, з’ясування їх впливу на продуктивність птиці і якість продукції є актуальною і потребує подальшого дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана на кафедрах загального землеробства і тваринництва та мисливствознавства Таврійської державної агротехнічної академії як складова частина наукової теми “З’ясування фізіолого-біохімічних механізмів підтримки антиоксидантного гомеостазу у сільськогосподарської птиці з метою управління її продуктивністю” (номер державної реєстрації 0101U000693) згідно державної науково-технічної програми “Виробництво, переробка і зберігання сільськогоспо-дарської продукції.”
Мета і задачі дослідження. Мета досліджень – з’ясувати вплив антиоксидантних препаратів стибілу та дистинолу на перетравність поживних речовин, продуктивність, якість продукції та встановити оптимальні норми їх введення до раціону каченят-бройлерів.
Для досягнення цієї мети були поставлені такі задачі:
- вивчити вплив антиоксидантів дистинол та стибіл на інтенсивність росту, збереженість поголів’я, витрати корму залежно від строків введення їх до раціону каченят;
- встановити оптимальні норми введення вказаних антиоксидантів до комбікорму при вирощуванні каченят;
- вивчити вплив антиоксидантів дистинол і стибіл на ріст і розвиток ремонтного молодняку качок, їх продуктивність, якість інкубаційних яєць і виводимість каченят;
- дослідити ефективність використання у складі комбікормів дистинолу та стибілу окремо та в суміші з диметилсульфоксидом при вирощуванні каченят-бройлерів за умов гіпертермії;
- з’ясувати вплив антиоксидантів на стан перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ), забезпеченість вітаминами, деякі біохімічні та морфологічні показники крові каченят, забійний вихід та якість м’ясної продукції;
- вивчити перетравність поживних речовин раціону і використання азоту в організмі каченят при застосуванні антиоксидантів дистинолу та стибілу у складі різних комбікормів;
- визначити економічні показники виробництва м’яса каченят-бройлерів при використанні добавок антиоксидантів в комбікормах.
Об’єкт дослідження –синтетичні та штучні антиоксиданти дистинол, стибіл та диметилсульфоксид, каченята-бройлери, інкубаційні яйця, тушки птиці.
Предмет дослідження –біохімічні показники ПОЛ, морфологічні показники крові, якість продукції, перетравність поживних речовин і продуктивність каченят.
Наукова новизна одержаних результатів. Вперше проведена комплексна оцінка ефективності застосування антиоксидантних препаратів дистинол і стибіл в комбікормах при вирощуванні каченят-бройлерів. Отримані результати доповнюють знання про особливості біологічної дії синтетичних і біогенних антиоксидантів в організмі сільськогосподарської птиці, а саме їх вплив на інтенсивність росту, життєздатність, перетравність поживних речовин і баланс азоту, стан процесів ПОЛ і тканинних біоантиоксидантів, морфологічні та біохімічні показники крові каченят різного віку. Показано, що характер біологічної дії вказаних антиоксидантів визначається ступенем оксидативного стресу у добових каченят, дозою і терміном згодовування їм антиоксидантних препаратів. Вперше встановлені оптимальні дози і строки введення дистинолу і стибілу до складу комбікормів різної поживності при вирощуванні м’ясних каченят і ремонтного молодняку качок.
Вперше проведено порівняльну оцінку впливу дистинолу і стибілу на продуктивність каченят при утриманні їх за умов високої температури і сонячної радіації. Встановлено, що біогенний антиоксидант стибіл в умовах гіпертермії найбільш ефективно стимулює метаболічні процеси в організмі, що позитивно впливає на приріст живої маси качок.
Практичне значення одержаних результатів. Експериментально обґрунтовано доцільність використання антиоксидантів дистинолу і стибілу в складі комбікормів різної поживності при вирощуванні каченят-бройлерів і ремонтного молодняку качок. Внесення до комбікорму дистинолу в дозі 0,025%, а стибілу – 1-2% від маси комбікорму забезпечує підвищення приросту живої маси каченят на 33,2-47,0%, збереженості поголів’я на 3,4-12,0% та знижує затрати комбікорму на
1 кг приросту на 6,9-15,8%.
Результати досліджень впроваджено в агрофірмі ім. Т.Г. Шевченка Меліто-польського району Запорізької області, що забезпечило економічний ефект в розмірі 922 грн. на 1000 вирощених каченят, що підтверджено відповідним актом.
Особистий внесок здобувача полягає у проведенні всього об’єму експериментальної частини роботи, статистичній обробці результатів, аналізі та узагальненні отриманих даних, апробації та підготовці до друку результатів дослідження, підборі та аналізі даних літератури. Методологія та загальна схема дослідження були відпрацьовані разом з науковим керівником.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації доповідалися на науково-практичних конференціях професорсько-викладацького складу Таврійської державної агротехнічної академії (Мелітополь, 1999-2002 р.р.), міжнародній науково-практичній конференції “Екологічні аспекти застосування природних розчинів та мінералів” (Полтава, 1999), міжнародній науковій конференції “С.З. Гжицький і сучасна аграрна наука” (Львів, 2000), міжнарод-ній науково-методичній конференції “Сучасні проблеми екології та гігієни виробництва продуктів тваринництва” (Вінниця, 2000), міжвузівській науково-практичній конференції аспірантів “Сучасна аграрна наука: напрями досліджень, стан і перспективи” (Вінниця, 2002).
Публікації. Результати дисертації опубліковані в 6 статтях.
Обсяг та структура роботи. Дисертація викладена на 133 сторінках машинописного тексту і складається із вступу, основної частини (чотири розділи), висновків та пропозицій, списку використаних джерел та додатків. Робота містить 32 таблиці, 6 рисунків та 5 додатків. Список використаних джерел включає 164 назви, у тому числі 24 – іноземною мовою.
МАТЕРІАЛ І МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ
Дослідження проводились протягом 1998-2001 рр. у птаховідділенні СВК “Агрофірма ім. Т.Г. Шевченка” Мелітопольського району, Запорізької області на качках пекінської породи з добового до 10- або 52-тижневого віку за планом і методиками, затвердженими науково-технічною радою Таврійської державної агротехнічної академії. Були проведені сім науково-господарських дослідів, два наукових (фізіологічних) та один виробничий.
Експерименти проводились у двох повторностях методом груп. Групи каченят формували в добовому або тижневому віці за принципом аналогів, по 50-100 голів у кожній. При проведені дослідів дотримувалися технологічних параметрів утримання птиці, раціонів і режимів годівлі. Каченятам піддослідних груп згодовували повнораціонні розсипні комбікорми власного виробництва з вмістом обмінної енергії 288 ккал/100 г і сирого протеїну 18,0% (1-20 дн.), 16,2% (21-70 дн.), збагачені вітамінами і мікроелементами (досліди 3,5,7). В дослідах 1, 2, 4, 6, використовували комбікорми, дефіцитні на 10-15% за обмінною енергією і протеїном. Каченятам дослідних груп у різні вікові періоди додавали до основного комбікорму антиоксиданти дистинол, стибіл і стибіл в комплексі з диметилсульфоксидом, згідно зі схемою дослідів (табл. 1).
При використанні добавок стибілу комбікорм дослідних груп вирівнювали за обмінною енергією і протеїном відносно контрольної групи.
Збереженість поголів’я та споживання комбікормів, по групам визначали щоденно. Визначення живої маси каченят проводилось щотижня індивідуальним зважуванням. На основі динаміки живої маси розраховували середньодобовий приріст та інтенсивність росту за формулою Броді.
М’ясні якості качок оцінювали за методикою Т.М. Поливанової шляхом забою трьох голів птиці з кожної групи у 70-денному віці.
Перше бонітування ремонтного молодняку качок проводили у віці 56 днів, а друге при переведенні птахів в цех батьківського стада (120 днів) за загальноприйнятою методикою. Для племінної птиці, окрім загальної несучості, визначали вік досягнення 50% несучості. В період найвищої несучості були проведені два закладання яєць на інкубацію. Перед інкубацією визначали морфологічні та біохімічні показники якості яєць: масу яєць шляхом зважування з точністю до 0,01 г; висоту повітряної камери – вимірюванням штангенциркулем у попередньо зварених яйцях; вміст каротиноїдів у жовтку за оптичною густиною гексанових екстрактів ( =440 нм), вміст вітаміну А в жовтку – за оптичною густиною його комплексу з трьоххлористою сурмою.
Таблиця 1
Схема науково-господарських дослідів
* - комбікорм дослідних груп вирівняно за обмінною енергією і протеїном, відносно контрольної групи
Інкубацію яєць здійснювали в промислових інкубаторах Універсал-55. Оцінку інкубації проводили згідно з рекомендаціями ВНДТІП.
Для характеристики процесів перекисного окиснення ліпідів і стану неферментативної системи антиоксидантного захисту організму каченят у зразках тканин на початку і в кінці періоду введення добавок антиоксидантів визначали такі показники: вміст загальних ліпідів гравіметричним методом після екстракції їх по Фолчу; вміст малонового диальдегіду спектрофотометричним методом за реакцією з 2-тіобарбітуровою кислотою. Концентрацію каротину визначали фотометрично за оптичною щільністю (λ = 440 нм) гексанових екстрактів з тканин. Вміст вітаміну А в тканинах визначали за кольоровою реакцією Карра-Прайса з хлоридом сурми (ІІІ). Вміст вітаміну Е визначали спектрофотометрично за кольоровою реакцією з залізодипіридиловим реактивом. При визначенні вітамінів А і Е в тканинах каченят зразок тканин попередньо піддавали гідролізу в присутності 60% розчину гідроксиду калію в етиловому спирті.
Для оцінки біологічної цінності качиного м’яса в грудному м’язі визначали вміст гігроскопічної води, білка і жиру за відомими методиками.
В зразках комбікормів, використовуваних під час проведення фізіологічних дослідів визначали гігроскопічну вологу шляхом висушування при температурі 100-1050С, загальний азот за методом К’єльдаля, сирий жир – екстракцією гексаном в апараті Сокслета, сиру клітковину за методом Геннеберга-Штомана, сиру золу – спалюванням зразка біоматеріалу в муфельній печі. Визначення проводили згідно з рекомендаціями ВНДТІП для зоотехнічних лабораторій. У виділеннях птахів визначали ті ж показники, які досліджувалися в кормі. За різницею у кількості надходження до організму поживних речовин з кормом і виведення їх з виділеннями визначали коефіцієнти перетравності досліджуваних складників корму і баланс азоту.
У кінці фізіологічного досліду відбирали проби крові, де визначали гемоглобін за методом Салі, кількість еритроцитів і лейкоцитів – підрахунком в камері Горяєва. Вміст холестерину в крові визначали методом Ілька за кольоровою реакцією Лібермана-Бурхарда. Загальний білок у сироватці крові визначали рефрактометричним методом.
Залишок іонолу в продуктах забою птиці визначали методом високоефективної рідинної хроматографії на хроматографі “Міліхром-2” за відомою методикою.
Аналітичні дослідження проведені в лабораторії кафедри хімії та біотехнології ТДАТА.
В дослідах використані іонол виробництва Стерлітамакського дослідно-промислового заводу (Росія), диметилсульфоксид виробництва ВАТ “Фармак”,
м. Київ. Для аналітичних досліджень використовувались реактиви фірм “Reanal” (Угорщина), “Реагент” (Україна) кваліфікації ч.д.а. або х.ч.
Економічну ефективність застосування антиоксидантних препаратів в комбікормах для м’ясних каченят визначали за методикою ВАСГНІЛ.
Статистична обробка отриманих результатів проведена методами параметричної статистики з використанням t-критерію вірогідності Ст’юдента на комп’ютері Pentium 400 (ІІ) за програмою MS Excel 2000 з розрахунком значень середньої арифметричної  , середньоквадратичного відхилення ( ), середньо-квадратичного відхилення від середньої арифметичної (m), критерію Ст’юдента (t).
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ
Перший науково-господарський дослід. Протягом досліду качкам згодо-вували комбікорм дефіцитний на 10-15% за обмінною енергією і протеїном. Згідно з схемою досліду (табл.1) до раціону каченят-бройлерів дослідних груп вводилась добавка антиоксиданту дистинол (0,025%), який згодовували тваринам у складі комбікорму у різні періоди вирощування.
Введення препарату дистинол до раціону каченят з добового до 28-35-денного віку (гр. 2 і 3) не забезпечує стабільного збільшення інтенсивності їх росту у період згодовування добавки, тоді як введення добавки до раціону каченят з 7-денного віку більш ефективно впливає на приріст живої маси. Середньодобовий приріст живої маси за весь період вирощування в каченят другої групи був вищим на 18,9%, а в каченят третьої групи на 22,1% (р<0,05) порівняно з контролем (табл.2). Каченята 4 і 5 груп мали більш високу (в 1,5-2,0 рази) інтенсивність росту, що забезпечило збільшення середньодобового приросту їх живої маси за весь період вирощування, порівняно з контролем, на 33,2% і 34,4% відповідно.
Незалежно від строків введення в комбікорм антиоксиданту дистинол, збереженість каченят в дослідних групах зростала на 10% порівняно з контрольною групою.
Введення дистинолу до раціону каченят сприяло зниженню на 2,3-6,9%, порівняно з контрольною групою, витрат комбікорму на 1 кг приросту живої маси. Ефективність впливу дистинолу зростала при введенні його каченятам з 7-денного віку.
Таблиця 2
Показники вирощування каченят-бройлерів при згодовуванні
антиоксиданту дистинол, n=60
Другий науково-господарський дослід. Використовували раціон дефіцит-ний за обмінною енергією і протеїном. Каченятам дослідних груп з 7- до 35-денного віку додавали до комбікорму різні кількості препарату дистинол, згідно схеми досліду (табл.1).
Введення дистинолу до раціону каченят стабілізує процеси ПОЛ в організмі, що позитивно впливає на інтенсивність їх росту.
Середньодобовий приріст живої маси за весь період вирощування в каченят дослідних груп був вищим на 25,8-39,6% порівняно з каченятами контрольної групи (табл.3).
Таблиця 3
Показники вирощування качок при застосуванні антиоксиданту дистинол, n=50
Збереженість поголів’я в дослідних групах була вищою на 6-14%, порівняно з контрольною групою. Найбільший ефект виявив дистинол в кількості 0,025% від маси корму. Вказана доза дистинолу виявилась оптимальною і збоку зниження затрат комбікорму на 1 кг приросту живої маси. При цьому вони знизилися майже на 10%, як порівняти з контролем.
Отже, результати проведених досліджень свідчать, що дистинол необхідно додавати до раціону молодняку з 7 доби в кількості 0,025% від маси комбікорму. Окрім того, значний ефект післядії дистинолу в такій дозі дозволяє виключити його з раціону каченят за 3-4 тижні до забою птиці, що забезпечує повне виведення іонолу і отримання екологічно чистої продукції.
Третій науково-господарський дослід. Качкам згодовували повнораціонний комбікорм. До раціону птиці дослідних груп додавали антиоксидантний препарат стибіл 1% від маси корму в різні вікові періоди, згідно схеми досліду (табл.1).
Високий вміст МДА в тканинах добових каченят і значні коливання цього показника протягом відгодівельного періоду негативно позначилося на інтенсивності росту каченят контрольної групи і за приростом живої маси вони не відповідали нормативним показникам.
Малоефективним виявилось додавання стибілу до комбікорму каченят з добового віку. Середньодобовий приріст живої маси у каченят другої і третьої груп лише на 7,3 і 10,7% перевищує цей показник для каченят контрольної групи. Значно вищим виявився ростостимулюючий ефект стибілу при додаванні його до комбікорму каченят з 7-денного до 35- або 42-денного віку. Так, каченята четвертої і п’ятої груп мали стабільно більш високий приріст живої маси, який зберігався протягом усього відгодівельного періоду. В 70-денному віці їх жива маса перевищувала живу масу качок контрольної групи на 33,0% і 37,4%, а відповідний показник для качок другої і третьої груп – на 19,9-28,3% (табл.4).
Збереженість поголів’я в дослідних групах на 4-12% була вищою, ніж в контрольній групі. Однак, найвища збереженість поголів’я була в групах, де стибіл згодовували з 7-денного віку протягом 4-5 тижнів.
Таблиця 4
Вікова динаміка живої маси качок, г, М±m, n=50
* - різниця вірогідна порівняно з контролем, р<0,05;
а – різниця вірогідна порівняно з четвертою групою, р<0,05
При введенні стибілу до раціону каченят з добового віку знижувалися затрати комбікорму на 0,2-0,3 кг комбікорму (на 5,6-8,3% порівняно з контролем), а при згодовуванні стибілу з 7-денного віку – на 0,5 кг комбікорму (на 13,9% порівняно з контролем).
Четвертий науково-господарський дослід. Використовували раціон дефіцитний за обмінною енергією і протеїном. Стибіл додавали з 7- до 35-денного віку в різній концентрації, згідно схеми досліду (табл.1).
Каченята 7-денного віку, взяті для проведення досліду, відзначалися високим рівнем МДА як в тканинах печінки, так і в плазмі крові, що обумовлено дією оксидативного стресу в добовому віці та ймовірним ушкодженням системи антиоксидантного захисту організму.
Згодовування стибілу в кількості 0,5 і 1,0% від маси комбікорму гальмує процеси перо-ксидації. В групах 2 і 3 вміст МДА в тканинах качок був нижчий в 1,6 і 2,2 рази, як порівняти з контролем (табл.5).
Гальмування перекисних процесів в організмі каченят другої та третьої дослідних груп призводить до збереження ліпідів і їх вміст в печінці в 1,5 і 1,3 рази був вищим, ніж у каченят контрольної групи. В той же час згодовування стибілу в кількості 2% від маси корму викликало інтенсифікацію перекисних процесів і вміст МДА в печінці каченят четвертої групи був на 24,9% більшим, ніж в контрольній групі.
Стабільний ростостимулюючий ефект в період згодовування стибілу проявляється при додаванні його до комбікорму у кількості 2% від маси корму. Середньодобовий приріст живої маси за весь період вирощування у дослідних групах на 13,6-39,0% перевищував цей показник для контрольної групи (табл.6).
Таблиця 5
| 
