|
УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК
ІНСТИТУТ ТВАРИННИЦТВА
Воронін Дмитро Володимирович
УДК 636.4.03+636.4.084.1
ВИКОРИСТАННЯ ПОБІЧНИХ ПРОДУКТІВ КРОХМАЛЕ-ПАТОКОВОГО ВИРОБНИЦТВА В ГОДІВЛІ МОЛОДНЯКУ СВИНЕЙ
06.02.02 – годівля тварин і технологія кормів
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата сільськогосподарських наук
Харків – 2005
Дисертацією є рукопис
Робота виконана
в Дніпропетровському державному аграрному університеті
Міністерства аграрної політики України
Науковий керівник доктор сільськогосподарських наук, професор
Свєженцов Анатолій Іванович
Дніпропетровський державний аграрний університет,
завідувач кафедри годівлі сільськогосподарських тварин
Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор
Гноєвий Віктор Іванович,
завідувач лабораторії виробництва кормів,
Інститут тваринництва УААН
кандидат сільськогосподарських наук, доцент
Бондарєв Олексій Іванович, доцент кафедри технології
кормів і годівлі тварин,
Харківська державна зооветеринарна академія
Провідна установа Полтавська державна аграрна академія,
кафедра годівлі сільськогосподарських тварин,
м. Полтава
Захист відбудеться 29.06.2005 року о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 65.356.02 Інституту тваринництва Української академії аграрних наук за адресою: 62404, м. Харків, п/в Кулиничі, вул. 7-ї Гвардійської Армії, 3.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту тваринництва Української академії аграрних наук (62404, м. Харків, п/в Кулиничі, вул. 7-ї Гвардійської Армії, 3).
Автореферат дисертації розісланий 27.05.2005 року.
Вчений секретар спеціалізованої вченої ради,
кандидат біологічних наук __________________________________ Проніна В.В.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Проблема раціональної, збалансованої годівлі свиней залишається актуальною, особливо це стосується протеїнового живлення. Адже дефіцит білка в раціонах свиней нерідко сягає 25 – 30 %, що призводить до значного зниження продуктивності. В останній час проблема загострилась в зв'язку із значним скороченням на світових ринках кількості кормів тваринного походження, що, зокрема, пояснюється захворюваннями сільськогосподарських тварин в країнах Європи. У зв'язку з цим ведеться активний пошук джерел кормового протеїну, в тому числі нетрадиційних.
Як показали дослідження співробітників кафедри годівлі сільськогосподарських тварин Дніпропетровського державного аграрного університету, джерелами кормового білка та енергії можуть виступати побічні продукти крохмале-патокового виробництва (ППКПВ):
- сухий кукурудзяний корм (СКК);
- кукурудзяний фосфатидний концентрат (КФК);
- кукурудзяний глютен.
На Верхньодніпровському крохмале-патоковому комбінаті їх накопичується близько 36 – 40 тисяч тонн щорічно. Тобто кількість ППКПВ настільки значна, що проблема їх раціонального використання залишається досить гострою, в тому числі, зважаючи на недостатнє забезпечення тваринництва кормами в регіоні.
Поживні речовини та енергія, які містяться в ППКПВ, можуть представляти значну кормову цінність; в той час як їх порівняно невисока вартість дозволила б суттєво знизити витрати на виробництво продукції тваринництва. Проте, літературні дані про практичне використання цих продуктів у годівлі свиней часто суперечливі, оптимальні дози їх включення в кормосуміші не встановлені, в тому числі в складі типових раціонів свиней стосовно умов Степу України. А між тим, ППКПВ продаються в усі регіони України, хоча достатньо обґрунтованих рекомендацій по їх раціональному використанню свиням до початку наших досліджень не існувало.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалась відповідно до плану науково-дослідних робіт кафедри годівлі сільськогосподарських тварин Дніпропетровського державного аграрного університету за тематикою “Використання побічних продуктів крохмале-патокового виробництва в годівлі молодняку свиней” (номер державної реєстраціі – 01040008285).
Мета і задачі досліджень. Мета роботи – визначити ефективність заміни глютену, кукурудзяного фосфатидного концентрату, сухого кукурудзяного корму зерном ячменю в раціонах молодняку свиней.
Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити наступні завдання:
визначити поживність та біологічну цінність ППКПВ;
встановити вплив згодовування комбікормів з глютеном, сухим кукурудзяним кормом та кукурудзяним фосфатидним концентратом на продуктивність молодняку свиней;
вивчити перетравність основних поживних речовин, а також особливості обміну енергії та білка в організмі молодняку свиней, біохімічний склад крові при включенні цих добавок в раціони;
виявити можливі зміни в морфологічному складі туш піддослідного молодняку свиней, якості м'яса та в гістологічній будові печінки – центрального органа в обміні речовин, який реагує на зміни поживної цінності раціонів з нетрадиційними компонентами;
дати обґрунтування економічної доцільності використання побічних продуктів крохмале-патокового виробництва в годівлі молодняку свиней, а також визначити оптимальну дозу їх включення в комбікорми як при окремому, так і комплексному використанні.
Об'єкт досліджень: глютен, сухий кукурудзяний корм та кукурудзяний фосфатидний концентрат.
Предмет досліджень: хімічний склад побічних продуктів крохмале-патокового виробництва, продуктивність молодняку свиней, якість продукції, в тому числі амінокислотний та жирнокислотний склад м'яса, обмін речовин в організмі молодняку свиней (перетравність поживних речовин, обмін енергії, баланс азоту, кальцію, фосфору та гістологічна будова печінки).
Методи досліджень: завдання, які були поставлені в роботі, вирішували експериментально шляхом використання зоотехнічних (показники хімічного складу кормів, продуктивності свиней, ступінь споживання кормів), фізіологічних (показники перетравності поживних речовин, обміну енергії, засвоєння азоту, мінеральних речовин), біохімічних (біохімічні показники крові, жирнокислотний та амінокислотний склад найдовшого м'язу спини); гістологічних, статистичних (обробка експериментальних даних за методом варіаційної статистики) та виробничої перевірки отриманих результатів.
Наукова новизна одержаних результатів. Вперше встановлені біологічна цінність та економічна доцільність використання побічних продуктів крохмале-патокового виробництва в годівлі молодняку свиней на фоні кормових умов Степу України, визначені оптимальні дози згодовування ППКПВ.
Вперше вивчені перетравність поживних речовин, особливості енергетичного обміну, засвоєння азоту, кальцію, фосфору в організмі молодняку свиней при згодовуванні кукурудзяного глютену, кукурудзяного фосфатидного концентрату та сухого кукурудзяного корму у складі комбікормів. Визначений вплив ППКПВ на морфологічний склад туш свиней, якість продукції, амінокислотний та жирнокислотний склад найдовшого м’язу спини, на гістологічну будову печінки.
Вперше обґрунтовано рецепти комбікормів для молодняку свиней з використанням сухого кукурудзяного корму, кукурудзяного фосфатидного концентрату та доведено ефективність їх застосування.
Практичне значення отриманих результатів. Використання кукурудзяного глютену, кукурудзяного фосфатидного концентрату, сухого кукурудзяного корму замість зерна ячменю в оптимальних дозах сприяє підвищенню середньодобових приростів молодняку свиней на 4,8 – 14, 8 % при одночасному скороченні витрат зерна, покращанні конверсії кормів, зниженні собівартості свинини та збереженні якості м'яса.
Особистий вклад пошукача. Весь обсяг експериментальних досліджень та дисертаційна робота виконані пошукачем самостійно. Схему, методику та уточнення теоретичних положень відпрацьовано спільно з науковим керівником.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи доповідались і схвалені на:
звітних наукових конференціях Дніпропетровського агроуніверситету (2001 - 2005), науково-практичній конференції з нагоди 80-річчя Дніпропетровського агроуніверситету (2001), міжнародній науковій конференції “Шляхи підвищення резистентності та продуктивності тварин” (Дніпропетровськ, 2001), міжнародній науковій конференції "Наукові основи сучасних технологій виробництва продукції тваринництва", присвяченої 100-річчю від дня народження академіка ВАСГНІЛ Й.А. Даниленка (Харків, 2003),V (XVIII) науково-виробничій конференції “Шляхи розвитку тваринництва в ринкових умовах” (Дніпропетровськ, 2003), 1-міжнародній науково-практичній конференції “Україна – Комбікорми – 2003”( Київ, 2003), конференції "Наукові основи сталого розвитку кормовиробництва в Україні" (Вінниця, 2003), міжнародній конференції "Прошлое, настоящее и будущее зоотехнической науки" (сел. Дубровіци, Московської області, 2004).
Апробація запропонованих оптимальних норм згодовування ППКПВ у складі комбікормів проведена на значному поголів’ї (360 голів) молодняку свиней в умовах ТОВ "Агрофірма імені Горького" Новомосковського району Дніпропетровської області.
Публікації за темою дисертаційної роботи. За результатами досліджень згідно теми дисертації опубліковано 9 робіт; з них 4 – у фахових виданнях.
Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, огляду літератури, загальної методики і основних методів досліджень, експериментальних досліджень, аналізу і узагальнення результатів, висновків та пропозицій виробництву, списку літератури і додатків. Дисертація викладена на 132 сторінках комп'ютерного тексту, містить 48 таблиць, 41 малюнок. У списку літератури налічується 221 джерело, в т.ч. на іноземній мові 49.
МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ
Серію науково-господарських дослідів з визначення ефективності побічних продуктів крохмале-патокового виробництва в умовах збалансованої годівлі провели на свинофермі ТОВ "Агрофірма імені Горького" Новомосковського району Дніпропетровської області. Експерименти провели відповідно до загальноприйнятих методик (В.В. Щеглов і ін., 1987), з урахуванням рекомендацій Інституту тваринництва центральних районів України (Козир В.С., Свєженцов А.І. і ін., 2002).
Для дослідів відбирали клінічно здорових 2,5–3 місячних підсвинків великої білої породи живою масою 18 – 22 кг.
Таблица 1
Схема науково-господарських дослідів
Поросят після 20-денного підготовчого періоду розподілили на групи по 15 голів в кожній. Перший дослід тривав з 14 квітня по 14 серпня 2001 року, другий – з 21 квітня по 21 серпня 2002, третій – з 24 квітня по 24 серпня 2003 року.
Основний раціон задовольняв потребу свиней у поживних речовинах, відповідно з деталізованими нормами (Калашников А.П. и др., 1993).
З метою вивчення перетравності поживних речовин в організмі піддослідних тварин на фоні науково-господарських експериментів провели 3 фізіологічних (балансових) досліди відповідно із загальноприйнятими методиками. Підготовчий період тривав 5 днів, обліковий – 6 днів.
У кормах і калі визначали вміст: сирого жиру за методом Рушковського, сирого протеїну – за методом К´єльдаля, сирої клітковини - за Геннебергом і Штоманом, рівень кальцію в кормах і калі - трилонометричним методом, вміст фосфору - з використанням ванадомолібденового реактиву (Пєтухова К.О. і ін., 1989); кальцію і фосфору в сечі - за Кондрахіним І.П. (1985).
Серед маркерів, що характеризують білковий обмін у піддослідних свиней, досліджували :
- показники анаболічної частини білкового обміну - загальний білок; альбуміни, глобуліни, імуноглобуліни, розрахунковим способом визначали білковий коефіцієнт в сироватці крові;
- перетравність спожитого з кормами протеїну.
Особливості ліпідного обміну вивчали за наявностю β-ліпопротеїдів у крові, а також за перетравністю спожитого з кормами жиру.
Особливості енергетичного обміну встановлювали за допомогою прямої калориметрії з використанням калориметра Бартело-Малера-Крекера.
Вміст загального білка в сироватці крові визначали рефрактометричним методом, білкові фракції - за методом Олл і Маккорда у модифікації Карпюка С.А. (1959).
Контрольний забій тварин провели відповідно із загальноприйнятими методиками.
Для визначення впливу ППКПВ на якість продукції визначали хімічний склад і провели дегустацію проб м'яса найдовшого м'яза спини за загальноприйнятими методиками. Амінокислотний склад м'яса визначили на аналізаторі ААА-881, жирнокислотний склад м'яса – за допомогою газорідинного аналізатора.
Біометричну обробку отриманих даних здійснили на ПЕОМ з використанням програми "Microsoft Excel".
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ
Хімічний склад ППКПВ
При переробці зерна кукурудзи на Верхньодніпровському крохмале-патоковому комбінаті воно піддається значним змінам (табл. 2). Так, у побічних продуктах крохмале-патокового виробництва істотно збільшується кількість сирого протеїну (у 2-7 разів) при одночасному зниженні кількості безазотистих екстрактивних речовин. У сухому кукурудзяному кормі і кукурудзяному фосфатидному концентраті зростає вміст сирої клітковини, але залишається незмінним у глютені; у кукурудзяному фосфатидному концентраті збільшується вміст сирого жиру.
Таблиця 2
Хімічний склад побічних продуктів крохмале-патокового виробництва, %
За нашим переконанням, ППКПВ варто відносити до протеїнових добавок, виходячи з визначення Енсмінгера М. та ін. (1998): "Протеїнові добавки – кормові засоби, що містять більш, ніж 20 % протеїну". Як видно з таблиці 2, побічні продукти крохмале-патокового виробництва характеризуються наявністю 20 % і більше сирого протеїну. Окрім цього у ППКПВ виявлена значна кількість обмінної енергії.
Наші дані поживності ППКПВ збігаються з матеріалами Edvards S.A. (1986), Cordes S. et al. (1989), Cromwell G.L. (1987), Green D.A. (1987), Авдоніна Б. (1999), Свєженцова А.І., Цап С.В. (2000).
Технологічні операції з зерном кукурудзи впливають не тільки на кількість, але і на якість протеїну в побічних продуктах крохмале-патокового виробництва.
Зокрема, згідно з нашими дослідженнями у побічних продуктах крохмале-патокового виробництва поряд з підвищенням рівнів сирого протеїну відповідно зростає і наявність окремих амінокислот. Щоправда, такий взаємозв'язок не прямолінійний. Наприклад, у сухому кукурудзяному глютені при підвищенні вмісту сирого протеїну в 7 разів кількість лізину збільшується тільки в 4 рази, метіоніну – у 5, аргініну – у 3,5 раза, гістидину, серину, аланіну, цистину, тирозину – у 8 - 10 разів, а кількість глутамінової кислоти зростає в 21 раз.
Причому багаторазове збільшення вмісту глутамінової кислоти порівнянно із зерном кукурудзи характерне для всіх побічних продуктів крохмале-патокового виробництва. Зокрема, у СКК спостерігається підвищення цього показника в 14,5 раза, в КФК - 13,5 раза.
Біологічна цінність протеїну кукурудзяного глютену складає 93,3 %, сухого кукурудзяного корму – 40,6 %, кукурудзяного фосфатидного концентрату – 30,1 %. У глютені і сухому кукурудзяному кормі досить багато холіну і вітаміну Е.
Жирнокислотний склад глютену характеризується перевагою стеаринової (85,24 %) та пальмітинової (9,66 %) кислот, кукурудзяний фосфатидний концентрат – найбільшим вмістом стеаринової (88,34 %) та пальмітинової (9,13 %) кислот. В сухому кукурудзяному кормі переважали лауринова та пентаденова кислоти.
Інтенсивність приростів живої маси
Використання глютену на фоні незбалансованих за амінокислотами, мікро-, макроелементами та вітамінами раціонів, без кормів тваринного походження, призвело до зниження середньодобових приростів живої маси на 5,4 и 5,1 %.
Однак згодовування його в складі БВМД супроводжувалось інтенсифікацією приростів маси на 17,6 % (р<0,01) з одночасним підвищенням конверсії кормів.
Заміна зерна ячменю на ППКПВ сприятливо відбилася на рості молодняку свиней; при цьому оптимальними дозами слід вважати 10 % від сирого протеїну раціону. Середньодобові прирости тварин, що одержували сухий кукурудзяний корм у таких кількостях, були вірогідно вище на 13,1–14,8 % (p<0,01), після згодовування кукурудзяного фосфатидного концентрату – на 13,8 % (p<0,01) у порівнянні з контрольною групою.
При збільшенні дози СКК і КФК у комбікормах 3-й і 4-й груп перевага в приростах живої маси була не суттєвою - на 4,8 – 6,4 % порівняно з контролем.
Заміна 10 % сирого протеїну зерна ячменю на протеїн різних поєднань продуктів крохмале-патокового виробництва в третьому досліді (табл. 3) також позитивно вплинула на інтенсивність середньодобових приростів підсвинків, щоправда, в меншій мірі.
Таблиця 3
Середньодобові прирости піддослідних свиней, г
* р < 0,05; ** p < 0,01; ***p < 0,001
Так, використання поєднання СКК+КФК+глютен дозволило збільшити прирости маси на 9,9 %, СКК+КФК - на 6,1%.
Підвищення приростів живої маси тварин призвело до зниження витрат перетравного протеїну та обмінної енергії на одиницю приросту живої маси.
Конверсія корму найкраща у групах свиней, що споживали збалансовані за всіма поживними речовинами раціони з введенням до них ППКПВ замість ячменю в дозі 10 % від сирого протеїну.
Перетравність поживних речовин раціонів
Після включення глютену до раціонів поросят перетравність спожитого жиру в порівнянні з контролем підвищилась на 6,86 %, але коефіцієнти перетравності протеїну та клітковини погіршились відповідно на 7,07 % та 12,88 %.
Завдяки включенню в раціон молодняку свиней кукурудзяного фосфатидного концентрату в кількості, еквівалентній 10% сирого протеїну, в раціоні відзначене підвищення перетравності сирого протеїну (на 1,9%), сирого жиру (на 6,5 %), БЕР (на 2,3%) у порівнянні з контрольною групою.
Таблиця 4
Перетравність поживних речовин раціонів, % (3 дослід)
Свині, які отримували замість ячменю кукурудзяний фосфатидний концентрат у кількості 20 % від сирого протеїну раціону, краще перетравлювали жир (на 5,8%), клітковину і БЕР, але гірше - протеїн, органічну і суху речовину (на 3,0%). Погіршення перетравності деяких поживних речовин тваринами 5 групи, скоріше всього й обумовило зниження їх середньодобових приростів живої маси.
Внаслідок використання кукурудзяного сухого корму перетравність сухої речовини зросла на 2,14 %, органічної – на 2,04, БЕР – на 1,6% (табл. 4). Значно підвищилась також перетравність протеїну (на 4,64%), жиру (на 10,4%), клітковини (7,06 %), золи (6,29 %).
Однією з причин підвищення коефіцієнтів перетравності поживних речовин є помірний тепловий вплив, якому піддавалися ППКПВ під час їхнього одержання із зерна кукурудзи.
Якщо ж зерно ячменю заміняли сумішшю СКК і КФК, то перетравність сухої й органічної речовин, а також БЕР практично не змінилась, а перетравність протеїну, жиру і клітковини – підвищилась, відповідно на 2,15%, 4,57% і 1,31%, з одночасним зниженням перетравності неорганічної частини корму.
При використанні в раціонах підсвинків ППКПВ в оптимальній дозі (10 % від сирого протеїну в раціоні), виявлено їх азотзаощаджуючий ефект в організмі молодняку свиней (на 14,1 % більше у порівнянні з контролем), що певною мірою пояснює посилення росту тварин цієї групи . До того ж в організмі тварин, яким згодовували СКК, встановлено посилене відкладання фосфору.
Використання енергії поживних речовин в організмі підсвинків
В Україні особливості енергетичного живлення тварин вивчали: Цюпко В.В. (1984), Гноєвий В.І. (1985), Свєженцов А.І. (1982– 2004), Баран Л.С. (1990), Цвігун А.Т. (1993), Кулик М.Ф. (2002). Проте, дотепер не були вивчені шляхи розподілу енергії в організмі свиней при використанні ППКПВ.
Нами було встановлено (табл. 5), що за практично однакового надходження валової енергії, її використання організмом свиней і перетворення в продукцію тваринництва було різним у зв'язку з використанням ППКПВ. Так, внаслідок включення побічних продуктів крохмале-патокового виробництва в склад комбікормів в оптимальних дозах підвищувалось засвоєння енергії, що, у свою чергу, сприяло підвищенню її обмінності і переходу в продукцію свинарства. Це в кінцевому рахунку, знижувало її витрати на одиницю продукції і підвищувало коефіцієнт корисної дії (ККД) корму.
Так, найвищим ККД корму характеризувалися піддослідні тварини, що одержували у раціоні СКК в оптимальній дозі, що частково обумовлено підвищенням рівня енергії перетравних поживних речовин, збільшенням коефіцієнта обмінності і високими показниками продуктивності тварин.
Таблиця 5
Розподілення енергії в організмі свиней (3 дослід)
Вплив ППКПВ на біохімічні показники крові
Установлена тенденція до збільшення вмісту загального білка в сироватці крові у тварин, що споживали ППКПВ замість зерна ячменю. Ці зрушення відбулись в основному за рахунок збільшення концентрації сироваткових альбумінів, про що свідчить підвищення білкового коефіцієнта. Однак, вищевказані зміни білкових показників крові не виходили за межі фізіологічних норм.
В міру підвищення доз КФК у комбікормах (до 15–20 % від сирого протеїну раціону) спостерігали тенденцію збільшення концентрації β-ліпопротеїдів – до 513–527 мг% проти 476 у контролі, що свідчить про посилення процесів жироутворення в організмі молодняку свиней (підтверджено матеріалами контрольного забою).
Вплив ППКПВ на морфологічний склад туш та якість м'яса у свиней
Встановлено тенденцію до збільшення забійного виходу, а також вмісту м'яса в тушах тварин, які споживали комбікорми з ППКПВ в оптимальних дозах. Найбільший вміст сала зафіксовано в тушах підсвинків, що споживали значну кількість ППКПВ у раціоні – 20 % від сирого протеїну. Одночасно спостерігали збільшення кількості внутрішнього жиру в тушах свиней, вирощених на раціонах із включенням ППКПВ.
У пробах найдовшого м'яза спини у тварин другої і четвертої груп при включенні СКК спостерігалось підвищення вмісту протеїну відповідно на 7,5% і 6,8 %. Згодовування кукурудзяного фосфатидного концентрату в складі комбікормів для молодняку свиней супроводжувалось накопиченням протеїну, і, особливо, жиру – на 2,5 - 10,8 %.
Включення сухого кукурудзяного корму в комбікорми для молодняку свиней викликало тенденцію до зменшення вмісту в найдовшому м'язі спини як суми, так і окремих вільних амінокислот.
Наприклад, вміст лізину знижувався на 12,7 %; аналогічно змінювалась також концентрація метіоніну, аргініну, валіну, треоніну, фенілаланіну, гистидіну, лейцину, ізолейцину, аспарагінової і глутамінової кислот. Одночасно в найдовшому м'язі спини дослідних груп підвищувався вміст гліцину і цистіну.
Використання кукурудзяного фосфатидного концентрату в дозах, що вдвічі перевищували оптимальні, викликало тенденцію до зниження в м'ясі рівнів метіоніну, лейцину, ізолейцину, тирозину, фенілаланіну, аргініну, треоніну, цистіну, аспарагінової кислоти й у цілому суми амінокислот. Втім вміст лізину в цьому випадку перевищував її вміст в контрольних зразках свинини.
Згодовування КФК молодняку свиней сприятливо відбилося на якості продукції, судячи по наявності в м'ясі ненасичених вільних жирних кислот, значення яких для людини важко переоцінити.
Сума ненасичених жирних кислот у пробах свинини третьої і п'ятої груп зростала відповідно на 5,0 і 15,3 % , в тому числі вміст олеїнової кислоти зростав з 46,26 у першій (контрольній) групі до 53,48 % у п'ятій, тобто на 15,6 %. Одночасно підвищувалась питома концентрація ліноленової кислоти відповідно на 18,4 % і 70,5 % у третій і п'ятій групах. Значення ж цієї ВЖК для харчування людини, на думку Кулика М.Ф. і ін.. (2003), надзвичайно важливе, особливо при лікуванні і профілактиці серцево-судинних захворювань.
Кількісний вміст пальмітоолеїнової кислоти знижувався з 2,5 у контролі до 2,02 % у п'ятій дослідній групі, підсвинки якої замість зерна ячменю отримували 20 % КФК від сирого протеїну раціону. Підвищення відносної концентрації ненасичених жирних кислот в м´ясі призвело до зниження аналогічного показника насичених на 4,9–15,1 %.
Вищевказані процеси в певній мірі відобразились змінами коефіцієнта ненасиченості, який у зразках свинини дослідних груп підвищувався на 10,0 – 35,0 %.
Комісійна дегустація м'яса і бульйону показала, що використання ППКПВ у годівлі молодняку свиней не впливає негативно на смакові якості цих продуктів.
Гістологічна будова печінки свиней у зв'язку
з включенням у раціони ППКПВ
В печінці свиней, яким згодовували сухий кукурудзяний корм та кукурудзяний фосфатидний концентрат, були відсутні ознаки токсичного ураження органа: наявності синдрому дисимільованого внутрішньосудинного зсідання крові, центролобулярних і перепортальних некрозів гепатоцитів, а також масивних інфільтрацій строми органа лейкоцитами крові.
Проте, в міру збільшення доз ППКПВ мали місце застійні явища в гемодинаміці і посилення склеротичних процесів у стромі органа, що пояснюється, мабуть, посиленням відкладання жиру в організмі цих тварин.
Таким чином, включення ППКПВ у раціони молодняку свиней не викликає порушень у гістологічній будові печінки.
Економічна ефективність застосування ППКПП у раціонах молодняку свиней
Внаслідок застосування ППКПВ в оптимальних дозах одержано 34,6 – 95,7 грн. додаткового прибутку на кожну голову. Причому, найбільший прибуток отримано при введенні до складу комбікорму 10 % ППКПВ за сирим протеїном замість еквівалентної кількості зерна ячменю. Одночасно зекономлено від 10,8 до 41,8 кг ячменю за період вирощування свиней.
Подальше збільшення частки ППКПВ у комбікормах супроводжувалося зниженням його економічної ефективності.
Результати виробничого випробування на базі ТОВ "Агрофірма імені Горького" Новомосковського району Дніпропетровської області свідчать про високу ефективність використання сухого кукурудзяного корму як часткового замінника за сирим протеїном зернових кормів.
ВИСНОВКИ
У дисертації наведені результати вивчення протеїнової, енергетичної та біологічної цінності побічних продуктів крохмале-патокового виробництва при частковій заміні ними зерна ячменю в раціонах молодняку свиней в умовах Степу України з метою підвищення ефективності вирощування тварин.
- Для побічних продуктів крохмале-патокового виробництва – сухого кукурудзяного корму (СКК), сухого кукурудзяного глютену, кукурудзяного фосфатидного концентрату (КФК) – характерна висока кормова цінність. Вміст протеїну в цих кормових засобах складає відповідно 224 г/кг, 657 г/кг и 201 г/кг, обмінної енергії – 12,4; 13,7 и 10,7 МДж/кг. Біологічна цінність протеїну побічнних продуктів крохмале-патокового виробництва досягає 40,6; 93,3, та 31,0 %.
- Включення сухого кукурудзяного корму в збалансовані за основними поживними речовинами раціони дозволяє збільшити середньодобові прирости живої маси молодняку свиней на 4,8 – 14,8 % з одночасним зниженням витрат обмінної енергії та перетравного протеїну на одиницю приросту їх живої маси.
- Внаслідок використання сухого кукурудзяного корму в рекомендованій дозі значно підвищилась перетравність протеїну – на 4,64%, жиру – на 10,4%, клітковини – 7,06 %, також покращилось використання енергії раціонів.
- Під впливом сухого кукурудзяного корму вміст м'яса в тушах піддослідних підсвинків збільшується, а забійний вихід підвищується на 1,7–3,8 %; при заміні протеїном СКК 20 % сирого протеїну раціону збільшується кількість сала в тушах.
- Заміна зерна ячменю кукурудзяним фосфатидним концентратом в збалансованих за основними поживними речовинами раціонах супроводжується підвищенням середньодобових приростів маси молодняку свиней на 5,8 – 13,8 %, зменшенням витрат протеїну на 2,69 – 10,04 %, обмінної енергії – на 6,71 – 12,52 %.
- Використання кукурудзяного фосфатидного концентрату в рекомендованій дозі сприяє підвищенню перетравності спожитого жиру на 6,5 %, протеїну – на 1,9 %, ретенції азоту на 14,6 %, ефективності використання енергії кормів, при цьому перетравність клітковини не змінюється.
- Внаслідок заміни частки зерна ячменю на кукурудзяний фосфатидний концентрат в раціонах молодняку свиней забійний вихід підвищується на 2,2 – 5,8 %, вміст м'яса в тушах піддослідних підсвинків – на 1,1 – 4,7 %. Використання протеїну кукурудзяного фосфатидного концентрату в дозі 20 % від сирого протеїну раціона викликає підвищення вмісту сала в тушах.
- Використання глютену в складі БВМД супроводжується підвищенням приростів маси на 17,6 % з одночасним покращанням конверсії кормів. Однак, згодовування його без кормів тваринного походження призводить до зниження середньодобових приростів живої маси на 5,4 и 5,1 %.
- Після включення глютену до низькопротеїнових раціонів поросят (без кормів тваринного походження) перетравність спожитого жиру в порівнянні з контролем підвищується на 6,86 %, з одночасним зниженням коефіцієнтів перетравності протеїну та клітковини відповідно на 7,07 % та 12,88 %.
- Сумісне введення сухого кукурудзяного корму, кукурудзяного фосфатидного концентрату та глютену в комбікормі свиней сприяє підвищенню середньодобових приростів маси на 9,9 %, сполученням сухого кукурудзяного корму та кукурудзяного фосфатидного концентрату – тільки на 6,1 %, з одночасним покращанням конверсії кормів.
- Заміна частки зерна ячменю на побічні продукти крохмале-патокового виробництва викликає підвищення в сироватці крові концентрації загального білка та ліпопротеїдів, на впливаючи негативно на інші біохімічні показники крові піддослідних свиней. Використання даних продуктів в раціонах молодняку свиней не впливає негативно на хімічний, амінокислотний, жирнокислотний склад м´яса та гістологічну будову печінки.
- Включення сухого кукурудзяного корму в склад типових раціонів молодняку свиней в умовах Степу України дозволяє отримати 34,6 – 95,7 грн. додаткового прибутку у розрахунку на одну голову, використання кукурудзяного фосфатидного концентрату – 17,13 – 42,94 грн. та заощаджувати при цьому 10,8 – 41,8 кг ячменю.
| 
