|
МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
ХАРКІВСЬКИЙ ЗООВЕТЕРИНАРНИЙ ІНСТИТУТ
ФУРМАН СВІТЛАНА ВОЛОДИМИРІВНА
УДК 619:614.31:638.1:539.1.049(477.42)(043.3)
ВЕТЕРИНАРНО-САНІТАРНА ОЦІНКА ПРОДУКТІВ БДЖІЛЬНИЦТВА, ОДЕРЖАНИХ В РАДІОАКТИВНО ЗАБРУДНЕНИХ РАЙОНАХ Полісся ЖИТОМИРщини
16.00.06 . – ветеринарна санітарія та гігієна
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата ветеринарних наук
ХАРКІВ – 2001
Дисертацією є рукопис
Робота виконана в Державній агроекологічній академії України, Міністерство аграрної політики України
Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук, професор, член-кореспондент УААН Славов Володимир Петрович, Державна агроекологічна академія України, завідувач кафедри годівлі сільськогосподарських тварин
Офіційні опоненти: доктор ветеринарних наук, професор Високос Микола Петрович кафедра паразитології і інвазійних хвороб Дніпропетровського державного аграрного університету
доктор ветеринарних наук, професор Береза Іван Григорович, декан санітарно-технологічного факультету Львівської академії ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького,
Провідна установа: – Національний аграрний університет, кафедра патологічної анатомії та ветеринарно-санітарної експертизи, Міністерства аграрної політики України, м. Київ
Захист відбудеться01.03.2001 року о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д. 64.070.01 в Харківському зооветеринарному інституті за адресою: 62341, Харківська обл., Дергачівський р-н, п/в Мала Данилівка. Телефон: (03805763) 5-74-73
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського зооветеринарного інституту:
Автореферат розісланий “27” січня 2001 року.
Вчений секретар спеціалізованої
вченої ради, кандидат ветеринарних наук Савенко М.М.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС 3,5 млн. га сільськогосподарських угідь України виявились забрудненими радіоактивними речовинами. Серед областей найбільше постраждали Київська, Житомирська, Чернігівська, Рівненська, Волинська, де великі площі земельних угідь стали непридатними або обмежено придатними для ведення сільськогосподарського виробництва.
Вітчизняними вченими проведені важливі наукові дослідження з питань виробництва сільськогосподарської продукції на радіоактивно забруднених територіях (Прістер Б.С., 1991; Асташева Н.П., 1993; Славов В.П., Високос М.П., 1997; Чорний М.В., 1996).
Продукти тваринництва належать до основних джерел надходження радіонуклідів в організм людини. У науковій літературі висвітлені питання ветеринарно-санітарної експертизи і дана оцінка якості продуктів тваринного походження (Власенко В.В., Береза І.Г., Кравців Р.Й., 1999; Хоменко В.І., 1999).
Ветеринарно-санітарна оцінка продуктів бджільництва, одержаних в зоні радіоактивного забруднення, здійснювалась безпосередньо після аварії на ЧАЕС. При цьому використовувались методи експедиційного відбору зразків апіпродуктів, які аналізувались на вміст 137Сs. Минуло майже 15 років після аварії на ЧАЕС. На забруднених радіонуклідами територіях проведені контрзаходи щодо зниження негативних наслідків. Це стосується і галузі бджільництва. Тому виникає необхідність дати ветеринарно-санітарну оцінку апіпродуктів на основі комплексного підходу, з урахуванням рівня забруднення території, періоду медоносного сезону та інших факторів.
Актуальність. Як свідчить аналіз наукової літератури, на Україні добре розвинута галузь бджільництва. Так, на один квадратний кілометр припадає в середньому 3,58 сімей бджіл, на умовну пасовищну ділянку (1256 га) – 45, а у Білорусі – відповідно 1,32 і 16,5. За даними співробітників Інституту бджільництва ім. П.І. Прокоповича (Боднарчук Л.І. та ін., 1992), найбільша імовірність одержання продуктів бджільництва, непридатних для реалізації та споживання з погляду радіаційної безпеки, існує на заході Чернігівщини, сході Рівненщини та в північних районах Київської та Житомирської областей. Особливої актуальності це питання набуло в радіоактивно забруднених районах Полісся Житомирщини. В даному регіоні на 1 січня 1999 року було 38309 бджолосімей, що становить 39 % від усієї їх кількості в області. Окрім того, 89 % усіх бджолиних сімей зосереджено у приватному секторі, а 11 % – громадському. Проте такі природні умови, як близьке залягання грунтових вод, промивний тип водного режиму, низька родючість грунту, збіднених глинистими мінералами та високою їх кислотністю, сприяють інтенсивній міграції радіонуклідів із грунту в рослини і далі в продукти сільськогосподарського виробництва [142]. Ця обставина потребує проведення досліджень щодо оцінки якості продукції, одержаної в даному регіоні. Все вищезазначене стало передумовою вибору теми дисертаційної роботи.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана згідно з планом науково-дослідних робіт Державної агроекологічної академії України і є складовою частиною комплексної теми: “Розробка і впровадження рекомендацій і методик щодо ведення сільськогосподарського виробництва на радіоактивно забруднених територіях”, що входила в державну науково-технічну програму “Сільгоспрадіологія” (1994-1999 рр. № держреєстрації 019600118644).
Мета та завдання досліджень. Мета досліджень – дати ветеринарно-санітарну оцінку продуктів бджільництва, вивчити особливості накопичення ними 137Сs та обгрунтувати можливість одержання на радіоактивно забруднених територіях апіпродуктів, що відповідають вимогам державних стандартів та допустимих рівнів.
Для досягнення мети визначалися наступні завдання:
- дати комплексну ветеринарно-санітарну оцінку продуктів бджільництва, одержаних на територіях з різною щільністю забруднення 137Сs;
- дати радіологічну оцінку товарного меду радіоактивно забруднених районів Полісся Житомирщини;
- дослідити особливості накопичення 137Сs продуктами бджільництва протягом медоносного сезону;
- вивчити бактерицидні властивості меду залежно від його ботанічного походження та рівня забруднення території 137Сs.
Обўєкт дослідження – вплив радіоактивного забруднення території та періоду медоносного сезону на показники якості продуктів бджільництва.
Предмет дослідження – продукти бджільництва (мед, віск, прополіс, бджолине обніжжя).
Методи дослідження. Експериментальний метод використовували при проведенні науково-господарських дослідів. При проведенні ветеринарно-санітарної експертизи продуктів бджільництва використовували органолептичний, фізико-хімічний, радіобіологічний методи. Бактерицидну дію меду визначали мікробіологічним методом. Статистичним методом проводили зведення, групування і обробку первинного матеріалу.
Наукова новизна. У дисертаційній роботі вперше дана комплексна ветеринарно-санітарна оцінка продуктів бджільництва, одержаних протягом двох медоносних сезонів в господарствах Полісся Житомирщини з різною щільністю забруднення території радіоцезієм. Доведено, що за радіологічними, органолептичними, фізико-хімічними показниками продукти бджільництва, вироблені на радіаційно забрудненій території (185-555 кБк/м2), відповідають вимогам діючих стандартів і допустимих рівнів. Дана радіологічна оцінка меду залежно від кількості виведених у стільниках генерацій бджіл та способу його одержання. Визначено, що вміст 137Cs у воску пасічному, меді, бджолиному обніжжі, прополісі відповідно у 7,2; 43,7; 104,1 та 63,9 раза вищий у зразках, відібраних на радіаційно забрудненій території порівняно із умовно “чистою”. Встановлено ієрархічний ряд за рівнем забруднення 137Cs продуктів бджільництва, який в порядку збільшення виглядає таким чином: віск пасічний – мед – бджолине обніжжя – прополіс (РЈ0,001). Визначена діастазна активність та бактерицидна дія меду Полісся Житомирщини залежно від його ботанічного походження та щільності радіоактивного забруднення території.
Практична цінність роботи. Результати досліджень дозволили обгрунтувати можливість одержання на радіоактивно забрудненій території продуктів бджільництва, що відповідають вимогам державних стандартів та допустимих рівнів, і запропонувати напрямки використання продуктів бджільництва залежно від рівня їх радіоактивного забруднення. Висновки дисертаційної роботи використовуються у навчальному процесі факультету ветеринарної медицини ДААУ при викладанні дисципліни “Ветеринарно-санітарна експертиза” та спеціалізацій з цієї дисципліни. Пропозиції одержали практичне впровадження у СТОВ “Норинцівське” Народицького району Житомирської області.
Особистий внесок здобувача. Автор дисертаційної роботи особисто провела науково-господарські досліди, здійснила аналіз одержаних результатів та сформулювала висновки.
Апробація результатів дисертації. Результати досліджень доповідались на:
- міжнародній конференції: “Актуальные проблемы экологии на рубеже третьего тысячелетия и пути их решения” (Брянськ, 1999);
- науково-практичних конференціях ДААУ (1998-2000);
- міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми виробництва екологічно чистої продукції на межі 3-го тисячоліття” (Житомир, 2000).
В повному обсязі дисертація розглянута та схвалена на спільному засіданні кафедр годівлі сільськогосподарських тварин та ветеринарно-санітарної експертизи і гігієни ДААУ.
Публікації. Результати досліджень, які включені до дисертації, опубліковані в 6 наукових статтях.
Структура і об'єм дисертації. Дисертаційна робота включає вступ, 3 розділи, висновки, список використаних джерел, додатки. Основний зміст викладено на 120 сторінках компўютерного тексту. Текст ілюстровано 31 таблицею, 19 рисунками.Додатки містять 5 таблиць і 2 акти впровадження. Список використаних джерел становить 276 назв, з яких 29 – іноземних.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ
Матеріал, методики та методи досліджень
Для вирішення поставлених завдань у 1996-1997 роках на пасіках господарств Житомирської та Рівненської областей з різною щільністю забруднення угідь 137Cs відбирались зразки відцентрового меду за загальноприйнятою методикою. Всього відібрано 328 зразків, з них при щільності забруднення с.-г. угідь до 37 кБк/м2 – 66 зразків, 37-185 кБк/м2 – 144, 185-555 кБк/м2 – 118 зразків. Питому активність 137Cs визначали гамма-спектрометром на базі детектора БДЭГ-20Р1 з кристалом NaI.
У 1998–1999 роках проведені два науково-господарські досліди на пасіках господарства ім. Горького Народицького району (щільність забруднення території 137Cs 185-555 кБк/м2) та “Вереси” Житомирського району (до 37 кБк/м2 – умовно “чиста” зона). В період весняної ревізії було відібрано по 10 бджолиних сімей за принципом аналогів. Дослідження проводили за схемою, що наведена в табл. 1. Перед початком медоносного сезону в кожний вулик були поставлені рамки із штучною вощиною та із стільниками, в яких вивелось 5 та 10 генерацій бджіл.
Таблиця 1
Схема науково-господарських дослідів
Район Житомирський Народицький
Господарство “Вереси” ім. Горького
Щільність забруднення с.-г. угідь, кБк/м2 до 37 185-555
К-ть бджолиних сімей 10 10
Зразки апіпродуктів (1998 –1999 роки) Мед, обніжжя, прополіс, стільники, пасічний віск та мерва
Протягом сезону з кожної бджолиної сім`ї відбирали зразки меду, бджолиного обніжжя, прополісу, свіжовідбудованих стільників, а наприкінці – зразки стільників різного терміну використання, пасічної мерви та воску.
Зразки стільникового меду відбирали шляхом вирізання частини свіжовідбудованих стільників, заповнених медом і запечатаних на 2/3, та тих, в яких було виведено 5 та 10 генерацій. Для одержання відфільтрованого меду зрізали воскові кришечки комірок стільників, клали на сітчастий фільтр із діаметром вічок 0,5 мм. Зразки відцентрового меду відбирали шляхом відкачування на однорамковій медогонці конструкції І.О. Левченка (1996) із свіжовідбудованих та стільників, в яких вивелось 5 та 10 генерацій бджіл. Середні проби меду, одержаного у виробничих умовах, відбирали шляхом відкачування на хордовій медогонці М-4Р. Бджолине обніжжя одержували за допомогою пилковловлювачів в період масового цвітіння нектаро-пилконосних рослин, проби прополісу – шляхом зішкрібання за допомогою пасічної стамески із стінок вулика, стельових планок, льотків, брусків рамок та рамкових роздільників. В період проведення осінньої ревізії відбирали зразки стільників, в яких вивелось відповідно 5, 10 та 15 генерацій бджіл. Стільники з вказаною кількістю генерацій перетоплювали і одержували віск та мерву. Після переробки стільників різного терміну використання на пасіці відбирали зразки пасічного воску та мерви.
Органолептичні показники апіпродуктів визначали за загальноприйнятими, а фізико-хімічні – за такими методиками:
у зразках меду: наявність паді – вапняною реакцією; ботанічне походження – шляхом індентифікування пилку під мікроскопом методом Мауріціо та Луво і визначення відсотку кожного виду від загальної кількості (ГОСТ 19792–87 “Мед натуральный. Технические условия”; Нуждин А.С. и др., 1984); вміст води – за допомогою рефрактометра РЛ-2 (ГОСТ 19792–87 “Мед натуральный. Технические условия”); загальну кислотність меду – титрометричним методом; активну кислотність 10 % водного розчину – за допомогою рН-метра типу ЛПУ – 01; діастазне число меду – методом, заснованим на визначенні кількості субстрату, який розщеплюється діастазою в умовах проведення ферментативної реакції (в одиницях Готе) (Хоменко В.И., 1989); бактерицидні властивості – методом колодязя з використанням зразків меду різного ботанічного походження та музейних штамів мікроорганізмів: Staphylococcus aureus, Esherichia coli, Proteus vulgaris, Salmonella enteritidis, Shigella Flexneri II a - Б/В 15;
у зразках обніжжя: масову частку води – шляхом висушування в сушильній шафі протягом 4 годин при температурі 103-105 0С; масову частку механічних домішок – шляхом відбирання та зважування механічних домішок (частинок тіла бджіл, вуликового сміття тощо); концентрацію водневих іонів (рН) 2%-го водного розчину пилку – за допомогою рН-метра типу ЛПУ – 01; сирий протеїн – за К’єльдалем (ДСТУ 3127-95 “Обніжжя бджолине (Пилок квітковий) і його суміші. Технічні умови”); жир – екстрагуванням бензолом; цукри – методом Бертрана-Б`єрі; золу – шляхом спалювання в муфельній печі при температурі 600-6500С; калій – на полум`яному фотометрі; кальцій і магній – колориметричним методом з трилоном “Б”; фосфор – колориметричним методом за інтенсивністю забарвлення молібденовою синькою (розрахунки вмісту органічних і мінеральних речовин виконані на абсолютно суху речовину);
у зразках прополісу: показник окислення – реакцією з розчином марганцевокислого калію; масову частку воску та механічних домішок – шляхом розчинення в 96 % етиловому спирті і подальшим фільтруванням через паперовий фільтр (ГОСТ 28886-90 “Прополис. Технические условия”).
Одержані результати досліджень обробляли біометрично на персональному комп`ютері з використанням пакету стандартних статистичних програм і додатків “Мicrosoft Eхсel”.
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ
Ветеринарно-санітарна оцінка продуктів бджільництва залежно від щільності забруднення сільськогосподарських угідь та періоду медоносного сезону
Питома активність 137Cs у меді. Аналіз результатів визначення питомої активності 137Cs у меді в розрізі районів (табл. 2.) свідчить про велику варіабельність показників (СV =9–76 %) та вірогідну різницю (РЈ0,05, окрім Коростенського та Овруцького районів).
Таблиця 2
Питома активність 137Cs у меді в розрізі забруднених районів
Житомирської області, Бк/кг
Район N M±m min -max СV, %
Новоград-Волинський 30 < 1 - -
Володарсько-Волинський 36 < 1 - -
Ємільчинський 42 11,6±0,79 1-19 44
Малинський 42 14,8± 0,96 6-33 42
Коростенський 30 19,8±2,08 * 4-39 57
Овруцький 42 22,4 ± 2,64 8-68 76
Народицький 24 45,8 ±1,50 34-59 16
Олевський 24 59,3±5,99 18-102 50
Лугинський 18 91,2±1,96 76-103 9
Пояснити таку картину у змінах питомої активності 137Cs можна різним рівнем забруднення сільськогосподарських угідь та ботанічним походженням даного продукту. Так, на 27 % пасік збирають мед з лугового різнотрав`я, на 16 % – з конюшини білої, на 14 % – з волошки синьої, на 11 % – з лісових медоносних культур, на 8 % – з польового різнотрав`я та буркуну білого, на 6 % –з ріпаку, на 5 % – з гречки їстівної та вересу звичайного.
Результати науково-господарських дослідів показали, що в КСП “Вереси вміст 137Cs у меді протягом медоносних сезонів становив менше 1 Бк/кг, а в КСП ім. Горького збільшувався в 1998 році за період від травня до серпня в 10,3 та в 1999 році – в 9,3 рази (РЈ0,001) (табл. 3).
Таблиця 3
Питома активність 137Cs у меді протягом медоносних сезонів, Бк/кг
Рік Місяць ім. Горького “Вереси”
М±m min - max СV, % М±m
1998 травень 6,7±0,30 5-8 14 < 1
червень 26,8±0,97 22 - 32 12 < 1
липень 52,8±1,25 47 – 60 8 < 1
серпень 69,5±1,87 60 – 80 9 < 1
за сезон 39,0±3,90 5 - 80 63 < 1
1999 травень 11,4±0,79 8 -16 22 < 1
червень 43,4±1,18 39 -50 9 < 1
липень 33,8±0,84 30 – 38 8 < 1
серпень 106,2±3,20 87 – 115 10 < 1
за сезон 48,7±5,70 8 - 115 74 < 1
за 2 сезони 43,8±3,47 5 - 115 71 < 1
При вивченні особливостей накопичення 137Cs у стільниковому, відцентровому та відфільтрованому меді залежно від кількості виведених у стільниках генерацій бджіл встановлено, що питома активність 137Cs у зразках меду, відібраних в господарстві “Вереси”, становила менше 1 Бк/кг.
В КСП ім. Горького найменш забрудненим виявився мед у стільниках, в яких не виводились бджоли, а найбільше – в яких було виведено 10 генерацій бджіл (табл. 4).
Таблиця 4
Вміст 137Cs у різних видах меду, Бк/кг, M±m
Виведено 1998 1999
генерацій червень серпень червень серпень
бджіл стільниковий мед
0 10,9 ± 0,82 17,7 ± 0,70 13,5 ± 0,86 46,3 ± 0,76
5 53,3 ± 2,44 61,8 ± 1,95 31,1 ± 2,26 78,7 ± 1,97
10 140,9 ± 2,23 157,0 ± 2,77 162,6 ± 2,37 173,3± 2,40
відцентровий мед
0 11,5 ± 0,81 19,9 ± 0,82 14,7 ± 0,91 51,5 ± 0,50
5 27,4 ± 0,85 39,7 ± 1,64 25,0 ± 0,79 61,0 ± 0,93
10 38,7 ± 0,90 73,6 ± 0,81 54,0 ± 1,53 121,1± 2,01
відфільтрований мед
0 11,2 ± 0,73 19,3 ± 0,76 12,2 ± 0,61 50,2 ± 0,88
5 21,1 ± 1,18 30,1±1,12 20,0 ± 0,92 55,1 ± 1,02
10 30,6 ± 1,11 41,6 ±1,56 36,7 ±1,35 94,7 ± 3,44
Аналогічна тенденція була характерна для відцентрового та відфільтрованого меду. Питома активність 137Cs у відфільтрованому меді була менше в 1,1-1,8 рази, порівняно із відцентровим.
Питома активність 137Cs у стільниках, воску та мерві. Аналіз результатів досліджень (рис. 1) свідчить, що в КСП ім. Горького в середньому за 2 роки вміст 137Cs у стільниках, в яких вивелось 15 генерацій, в 1,8-2,3 рази вірогідно (РЈ0,001) вищий порівняно із стільниками, в яких було 
виведено 10 та 5 генерацій відповідно. У мерві, порівняно зі стільниками, кратність збільшення питомої активності 137Cs Рис. 1. Питома активність 137Сs у стільниках, мерві та воску (кількість генерацій: І – 5; І – 10; ІІІ – 15).
становила 1,2-1,5 рази.
Аналіз результатів дослідження зразків, одержаних на пасіці КСП “Вереси”, показав аналогічну тенденцію вмісту 137Cs, але середні значення були значно меншими (табл. 5). В середньому за 2 роки рівень забруднення стільників, в яких вивелось 15 генерацій, у 3 рази перевищував аналогічний показник у стільниках, в яких вивелось 10 генерацій. Питома активність 137Cs у стільниках, в яких вивелось 5 генерацій, а також у воску становила менше 1 Бк/кг.
Таблиця 5
Питома активність 137Cs у стільниках, воску і мерві, Бк/кг, М±m (КСП “Вереси”)
Роки Вид зразка Кількість виведених генерацій бджіл
5 10 15
стільники < 1 1,4 ± 0,25 4,4 ± 0,68
1998 віск < 1 < 1 < 1
мерва < 1 2,8 ± 0,37 6,8 ± 0,73
стільники < 1 1,6 ± 0,25 4,8 ± 0,37
1999 віск < 1 < 1 < 1
мерва < 1 3,6 ± 0,24 7,0 ± 0,32
стільники < 1 1,5 ± 0,17 4,6 ± 0,37
за 2 роки віск < 1 < 1 < 1
мерва < 1 3,2 ±0,25 6,9 ± 0,38
Питома активність 137Cs у мерві, одержаній на забрудненій території із стільників з різною кількістю генерацій, була у 85 разів вищою, ніж у воску пасічному, і у 4 рази – на умовно “чистій” (табл. 6).
Таблиця 6
Вміст 137Cs у пасічному воску та мерві, Бк/кг, М±m
Господарство Роки Віск пасічний Мерва пасічна
ім. Горького 1998 6,8 ± 0,58 602,0 ± 18,55
1999 7,6 ± 0,51 627,2 ± 11,50
за 2 роки 7,2 ± 0,39 614,6 ± 11,11
“Вереси” 1998 < 1 4,0 ± 0,32
1999 < 1 4,2 ± 0,37
за 2 роки < 1 4,1 ± 0,23
Питома активність 137Cs у бджолиному обніжжі. Аналіз одержаних результатів свідчить, що вміст 137Cs у бджолиному обніжжі, відібраному в КСП “Вереси”, не залежить від періоду медоносного сезону і становить менше 1 Бк/кг. В КСП ім. Горького питома активність 137Cs у обніжжі носить сезонний характер і від початку до кінця медоносного сезону підвищується в 11-13 разів (табл. 7).
Таблиця 7
Динаміка забруднення 137Cs бджолиного обніжжя протягом медоносних сезонів,
Бк/кг, M±m (КСП ім. Горького)
Місяць/Рік 1998 1999
травень 21,8±1,25 23,9±0,95
червень 33,9±1,12 63,3±1,45
липень 79,1±1,82 50,7±0,90
серпень 242,1±4,46 318,2±6,17
за сезон 94,2±14,15 114,0±19,08
| 
