|
ХЕРСОНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ПОЛЯКОВА ВІКТОРІЯ ОЛЕКСАНДРІВНА
УДК 636.4.082
ВДОСКОНАЛЕННЯ ПРИЙОМІВ ОЦІНКИ ПЛЕМІННИХ
І ПРОДУКТИВНИХ ЯКОСТЕЙ УНІВЕРСАЛЬНИХ
І СПЕЦІАЛІЗОВАНИХ ПОРІД СВИНЕЙ
06.02.01. - розведення та селекція тварин
Автореферат дисертацiї на здобуття наукового ступеня
кандидата сільськогосподарських наук
Херсон – 1998
Дисертацією є рукопис
Робота виконана в Херсонському державному аграрному університеті
Міністерства АПК України
Науковий керівник : доктор сільськогосподарських наук, професор,
заслужений діяч науки і техніки України
Яременко Віктор Іванович,
Херсонський державний аграрний університет,
завідувач кафедри спеціальної зоотехнії
Офіційний опонент - доктор сільськогосподарських наук, професор,
заслужений діяч науки і техніки України,
Агапова Євгенія Михайлівна,
Одеський державний сільськогосподарський інститут,
завідувач кафедри спеціальної зоотехнії
Офіційний опонент - кандидат сільськогосподарських наук, доцент
Калініченко Галина Іванівна,
Миколаївський державний сільськогосподарський інститут,
кафедра спеціальної зоотехнії
Провідна установа - Інститут тваринництва степових районів
ім. М.Ф. Іванова "Асканія Нова" УААН
Захист відбудеться " 30 " листопада 1998 р.
о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 47.830.02
в Херсонському державному аграрному університеті
(325006, м. Херсон - 6, вул. Р. Люксембург 23, ХДАУ, аудиторія 92)
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Херсонського
державного аграрного університету за адресою: 325006, м. Херсон - 6, вул. Р. Люксембург 23
Автореферат розісланий " 26 " жовтня1998 р.
Вчений секретар спеціалізованої
вченої ради КАРАПУЗ В.Д.
1
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Підвищення ефективності селекційної роботи у свинарстві, направленої на створення нових порiд, ліній і спеціалізованих типів, в значній мірі обумовлена використанням сучасних методів оцінки племінних і продуктивних якостей тварин (Рибалко В.П., 1997).
На цій основі в Україні та за кордоном створені інформаційні системи, які дозволяють здійснити генетичний моніторинг ліній, популяцій та порід тварин (Басовський М.З., 1985; Власов В.І., 1985; Агапова Є.М., 1987; Петренко І.П., 1988, 1990; Березовський М.Д., 1990).
Одним з шляхів підвищення ефективності селекційного процесу в свинарстві може стати використання прийомів моделювання, що дозволяють імітувати внутрішньопопуляційні процеси, розробити критерії прогнозування росту та розвитку тварин в процесі онтогенезу, виявити типологічні особливості свиней різного напрямку продуктивності, оцінити внесок мірних ознак в реалізацію рівня репродуктивних і продуктивних ознак. Поряд з цим важливого значення набувають питання удосконалення прийомів оцінки і відбору ремонтного молодняку свиней для підвищення репродуктивних якостей свиноматок. Останнім часом для цього використовують закономірність формоутворюючих процесів в ранньому онтогенезі (Свечін Ю.К., 1985; Коваленко В.П., Боліла С.Ю., 1998). Але відносно використовуваного в Україні генофонду свиней недостатньо вивчені параметри рівномірності і напруги росту тварин в ранньому онтогенезі.
Значну увагу останнім часом надається використанню інтер'єрних тестів для прогнозування рівня продуктивних якостей тварин з використанням рівнянь множинної лінійної регресії. Це дозволить оцінити внесок показників білкового і ліпідного обміну в регуляцію рівня відгодівельних і м'ясних якостей свиней.
Виходячи з цього, є актуальним проведення досліджень з оцінки генетичного потенціалу репродуктивних, відгодівельних і м'ясних якостей наявного в Україні генофонду свиней при використанні на великих промислових комплексах, виявлення типологічних особливостей за мірними ознаками, а також встановлення генетичних дистанцій між породами різного напрямку продуктивності, вивчення ефективності використання інтер'єрних тестів та констант моделей Бріджеса, Річардса, параметрів росту для прогнозування репродуктивних і продуктивних якостей.
Зв'язок роботи з науковою програмою. Робота була складовою частиною науково - дослідних робіт Херсонського державного аграрного університету і виконувалась згідно з темою: " Розробити і впровадити технологічний проект підвищення репродуктивних якостей свиней універсальних і м'ясних порід" (номер державної реєстрації 0196U015903).
2
Мета і задачі досліджень. Вивчити репродуктивні, м'ясні і відгодівельні якості свиней різного напрямку продуктивності, оцінити їх генетичні відмінності, провести моделювання росту молодняка свиней з використанням декількох моделей і параметрів рівномірності та напруги росту, встановити зв'язок інтер'єрних тестів з рівнем основних господарсько - корисних ознак свиней.
Відповідно до поставленої мети були визначені такі завдання:
- вивчити міру дискретності генофонду порід свиней різного напрямку продуктивності за мірними ознаками;
- визначити за допомогою кластерного аналізу блоки ознак, за якими породи виявляють генетичну відмінність, виявити генетичну відстань між породами свиней в зв'язку з рівнем продуктивності;
- вивчити параметри інтенсивності формування, рівномірності і напруги росту і їх зв'язок з основними селекціонуємими ознаками свиней;
- вивчити онтогенетичну динаміку интер'єрних показників, визначити їх зв'язок з продуктивністю тварин;
- розробити моделі оцінки і прогнозування живої маси і енергії росту свиней;
- визначити можливість використання множинного лінійного регресійного аналізу для вивчення внеску мірних ознак в реалізацію відгодівельних якостей свиней.
Наукова новизна отриманих результатів. Вперше проведена оцінка дискретності генофонду свиней різного напрямку продуктивності, показано високий кореляційний зв'язок активності ферментів з рівнем відтворних і відгодівельних якостей свиней, оцінено внесок інтер'єрних тестів в рівень селекціонуємих ознак, виявлені параметри росту свиней за моделями Бріджеса (Bridges T.C. 1986), Річардса (Richards F.J. 1969) та коефіцієнтами рівномірності і напруги росту, що дає можливість прогнозувати енергію росту молодняка свиней.
Практична цінність роботи полягає в тому, що відбір за параметрами моделей росту сприяє збільшенню середньодобових приростів свиней на 67 г, зменшенню віку досягнення живої маси 100 кг на 24 дня, що забезпечує з розрахунку на 1000 голів відгодівельного поголів'я отримання економічного ефекту в сумі 55412 гривень. Розроблені прийоми оцінки спадкових якостей свиней дозволяють підвищити ефект селекції з середньодобового приросту на 42 г, за віком досягнення живої маси 100 кг на 4,9 днів.
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота містить результати досліджень, які одержані здобувачем особисто при виконанні комплексної наукової тематики (проведення експериментів, закладення дослідів, виконання аналітичних робіт). Автор приймав безпосередню участь в розробці схем досліджень та їх виконанні, обробці і систематизуванні отриманих даних.
3
Апробація роботи. Матеріали досліджень доповідались на науковій конференції Херсонського державного аграрного університету (1996), техраді свинокомплексу “Нивотрудівський” (1997), на розширеному засіданні кафедр спеціальної зоотехнії та розведення сільськогосподарських тварин ХДАУ (1998), а також на науковій конференції, присвяченій 90-річчю з дня народження професора К.Б. Свечіна (1997).
Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 6 робіт, у яких викладено основний зміст наукових досліджень.
Структура та обсяг дисертаційної роботи. Робота включає слідуючі розділи: вступ, огляд літератури, матеріал і методика досліджень, результати власних досліджень, висновки, пропозиції виробництву і список літератури.
Матеріали дисертації викладені на 146 сторінках машинописного тексту, вміщує 57 таблиць, 17 малюнків. Список літератури включає 166 джерел, з них 34 - іноземних авторів.
МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ
Дослідження з теми дисертаційної роботи виконані в період з 1990 - 1998 рр. в радгоспі - комбінаті "Нивотрудівський" Апостолівського району Дніпропетровської області, обчислювальному центрі кафедри економічної кібернетики та кафедри спеціальної зоотехнії Херсонського державного аграрного університету. Матеріалом для проведення досліджень були взяті свині, що використовуються в чистопородному розведенні та гібридизації, таких порід і типів:
- універсального напрямку продуктивності: велика біла (ВБ), український тип в великій білій породі (УВБ-1) створена спеціалістами господарства і науковцями інституту свинарства УААН, українська степова біла (УСБ);
- м'ясного напрямку: полтавська м'ясна (ПМ), асканійський м'ясний тип (АМТ), дюрок (Д), ландрас (Л);
- сального напрямку: українська степова ряба (УСР).
При визначенні генетичних дистанцій між породами за допомогою кластерного аналізу були включені дані по наступним породам: українська степова біла (УСБ), велика чорна (ВЧ), литовська біла (ЛБ), ландрас (Л), миргородська (М), естонська бекона (ЕБ), велика біла (ВБ), молдавський м'ясний тип (ММТ), українська м'ясна (УМ), полтавська м'ясна (ПМ).
Дослідження проведені за схемою (табл. 1).
Дослідження показників росту, розвитку ремонтного молодняку, відтворних якостей маток генотипів проведені на протязі трьох суміжних генерацій.
Аналіз отриманих даних проведений з використанням сучасних методів статистичного аналізу в біології і сільськогосподарському виробництві - множинний регресійний, двох, трьох факторний дисперсійний, кластерний аналіз, ряд програм розроблені дисертантом.
4
Таблиця 1 - Етапи роботи і обсяг досліджень
Блок ознак, що включає параметри індивідуального розвитку, складався з показників живої маси з 1 до 8 міс.
Блок репродуктивних ознак складався з наступних показників: багатоплідність (гол.), великоплідність (кг), молочність (кг), від'ємна маса одного поросяти в 26 днів (кг), тривалість відтворного циклу (днів).
Блок відгодівельних і м'ясних якостей включав показники середньодобового приросту (г), вік досягнення живої маси 100 кг (днів), витрат кормів на 1 кг приросту (корм. од.). Для оцінки м'ясо-сальних якостей враховували вихід м'яса в туші (%), товщину шпику над 6-7 грудними хребцями (см), масу найдовшого м'яза спини (кг), масу окосту (кг).
На основі оцінених ознак були вивчені генетичні дистанції і визначена дискретність генофонду порід свиней різного напрямку продуктивності, що розводяться в Україні.
Застосування факторного аналізу дозволило визначити внесок окремих показників в реалізацію таких функціональних параметрів як жива маса в 8-міс. віці, багатоплідність, середньодобові прирости на контрольній відгодівлі. Кластерний і факторний аналіз проводили з використанням статистичного графічного пакету Statgraphics версії 5, розробленого для комп'ютерів типу IBM PC (Грігорьев С.Г. та інш. 1992).
З метою опису процесів росту і розвитку тварин різного генотипу використали математичні моделі Річардса (1969), Бріджеса (1986).
5
З метою визначення интер'єрних особливостей свиней досліджуваних генотипів і використання тестів для прогнозування живої маси тварин проведені дослідження активності ферментів протеїнового, ліпідного і вуглеводного обміну. У тварин вибраних порід вивчена активність ферментів аспартат (АСТ) і аланінтрансферази (АЛТ), за методом Ройтмана і Френкеля (И.Тодоров, 1963), лужної фосфатази (ЛФ) за методиками, описаними в довіднику "Клінічна лабораторна діагностика у ветеринарії" (1985). Активність креатінфосфокінази (КФК) визначали по кількості креатіна, що утворився методом S.S.Kuty, H.A.Lardy (1954).
Математичне моделювання ознаки живої маси з урахуванням визначальних його интер'єрних тестів проводили за допомогою рівняння множинної лінійної регресії.
Економічну ефективність використання тварин різних порід і прогнозування м'ясної продуктивності визначали згідно "Методиці визначення економічної ефективності використання в сільському господарстві результатів науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт, наукової техніки, винаходів та раціоналізаторських пропозицій" ( 1980 ).
Умови утримання і годівлі були схожими для всіх груп тварин. Годівлю проводили спеціальними комбікормами марок СК-1, СК-2, СК-3, СК-10, СК-11, СК-16 і СК-21.
Основний матеріал дисертації оброблений статистичними методами за Н.А.Плохинським (1969). Спеціальні методи досліджень приводяться у відповідних розділах дисертації.
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ
Генетичний потенціал продуктивності свиней різного напрямку продуктивності.
Внаслідок проведених досліджень (табл.2) встановлено, що більш високою багатоплідністю характеризувалися матки асканійського м'ясного типу і великої білої (10,5 голів в середньому за три опороса). За показниками великоплідності явна перевага виявлена у свиней породи дюрок - 1,56 кг. Серед порід, що вивчаються за молочністю, відмічено перевагу маток асканійського м'ясного типу (45,8 кг). Слід відмітити, що спеціалізовані м'ясні породи мали більш високі показники молочності - відповідно, полтавська м'ясна 43,8 і ландрас 43,3 кг. За масою 1 поросяти в 26 днів відмічена перевага свиней породи дюрок 5,69 кг, ландрас 5,43 кг і асканійського м'ясного типу 4,97 кг. Аналіз тривалості відтворного циклу виявив, за винятком породи дюрок (максимальний період відтворного циклу - 181,1 дні), схожі показники цього параметра для всіх вивчених порід.
6
7
Випробування підсвинків вивчених порід за рівнем відгодівельних якостей виявило істотну перевагу свиней української степової білої породи ( 711,46 г ), полтавської м'ясної ( 689,32 г ) і дюрок ( 704,3 г ). За віком досягнення маси 100 кг найбільш високі показники також характерні для підсвинків української степової білої породи ( 188,65 днів ), полтавської м'ясної ( 193,35 днів ) і чистопородної великої білої (193,50 днів). За показниками витрат кормів на 1 кг приросту отримані схожі показники між досліджуваними генотипами.
На заключному етапі досліджень вивчені забійні і м'ясні якості свиней різних генотипів при забої 100 кг. Встановлено, що найбільш високий забійний вихід отримано в групах підсвинків породи дюрок ( 64,1% ) і ландрас ( 62,3% ). У той же час універсальні породи свиней (УСБ, ВБ і УСР) мали істотно нижчі показники виходу м'яса в туші. М'ясні і універсальні породи також відрізнялися по масі окосту і товщині шпику. Найменші показники товщини шпику також характерні для порід м'ясного типу ( від 2,74 до 3,25 см ). Значно підвищені показники відмічені у великої білої породи ( 4,13 см ) і української степової рябої ( 4,56 см ), що вказує на необхідність їх подальшої селекції на зниження товщини шпику.
Оцінка генетичної дискретності порід свиней за відгодівельними якостями.
Нами проведено аналіз генетичної дистанції між породами різного напрямку продуктивності, які оцінені методом контрольної відгодівлі в країнах СНД. Аналіз генетичних дистанцій між породами за показниками відгодівельних якостей показав, що породи одного напрямку продуктивності мають подібні генетичні дистанції і вони значно менші, ніж між контрастними породами (мал. 1). Дійсно, порода литовська біла і ландрас, молдавський м'ясний тип, полтавська м'ясна і українська м'ясна мають подібні генетичні дистанції між собою. Миргородська порода знаходиться відокремлено від інших порід, а породи естонська бекона і велика біла також дуже схожі між собою.
Мал. 1. Дендрограма генетичних дистанцій між породами свиней за рівнем відгодівельних якостей
8
Для підтвердження виявлених закономірностей породи були згруповані за кластерами (від 2 до 5). Аналіз розподілу порід за двома кластерами показує, що породи в основному групуються за рівнем середньодобових приростів, тому в перший кластер входять всі м'ясні породи і типи, у другий - свині універсального і сального напрямку продуктивності. При розподілі на 3 кластера відбувається ділення порід на групу з дуже високим рівнем середньодобових приростів і скороспілістю. Відповідно з цим, в третій кластер входять молдавський м'ясний тип і українська м'ясна порода. На наш погляд доцільно виділяти 3 кластери, які, в основному, характеризують відмінності між досліджуваними породами.
Вікова і генотипова мінливість сироватки крові і її зв'язок з продуктивністю
Вивчення активності ферментів протеїнового і вуглеводного обміну у віковому аспекті різних генотипів продуктивності в умовах великого комплексу показало, що найбільш високу активність трансфераз свині всіх порід мали в чотиримісячному віці, що співпадає з інтенсивним синтезом м’язової тканини (табл. 3).
Таблиця 3 - Вікова мінливість ферментів сироватки крові молодняку
свиней (F1 -F3)
| 
