|
Херсонський державний аграрний університет
ІВАНОВ ФЕДІР АНТОНОВИЧ
УДК 633.15:633.11:631.582
АГРОЕКОЛОГІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ТА ЕФЕКТИВНІСТЬ
ВИРОЩУВАННЯ КУКУРУДЗИ І ОЗИМОЇ ПШЕНИЦІ У
СІВОЗМІННІЙ ЛАНЦІ В УМОВАХ ПІВДЕННОГО
СТЕПУ УКРАЇНИ
06.01.09 – рослинництво
А В Т О Р Е Ф Е Р А Т
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата сільськогосподарських наук
Херсон-2000
Дисертацією є рукопис:
Робота виконана в Миколаївській державній сільськогосподарській дослідній станції
Науковий керівник – доктор сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник лабораторії олійних культур
ШКРУДЬ РОМАН ІВАНОВИЧ
Миколаївська державна сільськогосподарська дослідна станція
Офіційні опоненти:
1. доктор біологічних наук, професор Орлюк Анатолій Павлович, Інститут зрошуваного землеробства УААН, завідувач відділу селекції
- 2. кандидат сільськогосподарських наук, доцент
Муляр Микола Микитович
Миколаївська державна аграрна академія, кафедра рослинництва
Провідна організація – Інститут зернового господарства УААН м.Дніпропетровськ
Захист відбудеться ″22 ″ 06. 2000р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої ради Д 47.830.01 в Херсонському державному аграрному університеті за адресою: 73006, м. Херсон, вул. Р.Люксембург, 23
З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Херсонського державного аграрного університету
Автореферат розісланий 27 березня 2000 р.
Вчений секретар спеціалізованої
вченої ради, доцент П.Н.Лазер
Загальна характеристика роботи
Актуальність теми. У системі заходів, спрямованих на підвищення ефективності виробництва сільськогосподарських культур, центральне місце займає науково обгрунтована сівозміна. Оптимальне поєднання культур запобігає однобічному виснаженню грунтів, поліпшує їх фізичні властивості, створює умови для ефективної боротьби з бур’янами, шкідниками та хворобами, дозволяє раціональніше використовувати родючість грунтів. Нині рекомендоване чергування культур носить загальний характер і недостатньо враховує біокліматичний потенціал зон, динаміку метеорологічних показників і особливості біології культур. Використання такого адаптаційного підходу вимагає перегляду деяких елементів технології вирощування культур і змінює їх цінність як попередника, в результаті чого виникає необхідність комплексного виявлення впливу змін, які відбуваються, на сівозмінні ланки та їх продуктивність.
Мета та завдання дослідження. Основною метою дослідження є розробка агротехнічних заходів, які дають змогу вирощувати кукурудзу та озиму пшеницю в умовах, що максимально відповідають їх біологічним потребам при раціональному використанні біокліматичного потенціалу зони.
Для досягнення мети були поставлені такі завдання:
- вивчити умови й особливості вегетації кукурудзи під час літнього посіву з міжряддям 210 см;
- визначити продуктивність кукурудзи на зерно та МВС під час літнього посіву;
- оцінити літні посіви кукурудзи на зерно та МВС як попередник озимої пшениці;
- визначити продуктивність сівозмінних ланок у цілому;
- дати біоенергетичну та економічну оцінку технології обробітку культур у запропонованій сівозмінній ланці.
Наукова новизна. Вперше в умовах півдня України запропоновано, з метою збільшення продуктивності і підвищення стабільності виробництва зерна, використовувати літні посіви кукурудзи на зерно та МВС з подальшим вирощуванням озимої пшениці.
Практичне значення роботи. Запропонована оригінальна технологія виробництва кукурудзи й озимої пшениці дає можливість, за рахунок збільшення врожайності обох культур, підвищити продуктивність сівозмінної ланки в 1,5-1,6 раза. Використання рекомендованого агротехнічного комплексу підвищує стабільність виробництва як кукурудзи, так і озимої пшениці.
Декларація особистого внеску. Закладка, проведення польових досвідів, спостереження і дослідження, аналіз і обробка отриманої наукової інформації, обгрунтування результатів досліджень здійснені дисертантом особисто.
Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати досліджень доповідалися на міжнародних конференціях з екології Причорноморського регіону (м.Миколаїв, 1994, 1995 р.р), на щорічних обласних науково-практичних конференціях керівників і спеціалістів Миколаївщини з питань рослинництва та землеробства (1994-2000 рр.) на засіданнях кафедри рослинництва Миколаївської державної аграрної академії у 1993-1996 рр., на науково-практичних конференціях Миколаївської ДАА (1997-1999 рр.).
Публікації результатів дослідження. Основні положення дисертаційної роботи опубліковано в шести наукових працях.
Обсяг та структура роботи. Зміст дисертаційної роботи викладено на 162 сторінках машинописного тексту, складається зі вступу, 5 розділів, висновків і рекомендацій виробництву. У роботі подано 44 таблиці, 9 додатків, 9 малюнків. Список літератури включає 175 робіт, у тому числі 6 іноземних авторів.
Умови об'єкта та методика досліджень. Дослідження проводилися в 1994-1998 р.р. у КСП "Ольвія" Очаківського району Миколаївської області. Землекористування господарства прилягає до Чорного моря.
Дослідження проводили на важкосуглинистому південному чорноземі, що містить 2,8% гумусу в акумулятивному горизонті. Забезпеченість 0-30 см шару грунту валовими формами азоту, фосфору та калію становить відповідно 0,15-0,2; 0,16-0,18 і 2,4-2,6% до маси абсолютно сухого грунту. Реакція водного розчину близька до нейтральної, водний РН 6,3-7,4. Водопроникність грунтів низька, діапазон рівня продуктивної вологи метрового шару грунту - 180 мм.
Погодні умови в роки досліджень суттєво відрізнялися від оптимальних для культур. Найсприятливішими для вирощування кукурудзи весняного посіву були 1995 і 1997 роки, кукурудзи літнього посіву - 1996 і 1997 роки, а для обробітку озимої пшениці - 1995 і 1997 роки.
Аналіз і оцінку різних сівозмінних ланок з урахуванням особливостей технології обробітку культур проводили шляхом закладки польового досліду.
Дослід було закладено методом розщеплених ділянок. Площа облікової ділянки становила 82 м2 , повторність у досліді чотириразова. Спостереження, дослідження та облік урожаю проводили відповідно до вимог методики польових дослідів.
При фенологічних дослідженнях візуально відмічали початок і масову появу фази. У кукурудзи реєстрували такі фази росту й розвитку: посів, сходи, утворення третього листка, викидання волоті, цвітіння волоті, цвітіння качана, молочна стиглість зерна, збирання.
В озимої пшениці відмічали етапи: посів, сходи, поява третього листка, кущіння, припинення вегетації, відновлення вегетації, трубкування, колосіння, молочна стиглість, воскова стиглість, повна стиглість зерна, збирання.
Площу листків озимої пшениці визначали методом висічки, а кукурудзи - розрахунковим методом (шляхом виміру довжини й ширини листа). На посівах визначали густоту стояння рослин і біометричні показники. У рослин озимої пшениці визначали коефіцієнт кущіння і продуктивну кущистість за загально-прийнятою методикою.
Структуру врожаю визначали методом відбору снопового зразка з наступним його аналізом у лабораторії. У рослинних зразках визначали загальний вміст азоту за Починком; фосфору за варіантом Мерфі Райлі з застосуванням аскорбінової кислоти, калію на полумґяному фотометрі. На основі даних повного зоотехнічного аналізу визначали поживну та енергетичну цінність продукції.
Грунтові дослідження передбачали визначення температури на глибині 10см у період сходів, вологість грунту - термостатно-ваговим методом, щільності грунту - методом ріжучого кільця за Н.А.Качинським. Вміст рухомих поживних елементів у грунті визначали за загально-прийнятою методикою: азоту - за Грандваль-Ляжу; рухомого фосфору - за Мачигіном; обмінного калію у витяжці однонормального оцтово-кислого аммонію з наступним визначенням його на полумґяному фотометрі. Отримані в результаті досліджень дані підлягали математичній обробці з метою встановлення міцності звґязку між ознаками та оцінки суттєвості впливу.
Під час проведення дослідів, за винятком факторів, які вивчаються, ми використали загальноприйняту в Миколаївській області агротехніку зрощування кукурудзи та озимої пшениці.
Попередньою культурою в досліді був чистий від багаторічних бур′янів ярий ячмінь. Під пар вносили органічні добрива з розрахунку 20 т/га й проводили полицеву оранку на 25-27см, а весною боронування та культивації.
Восени під кукурудзу, незалежно від терміну її наступного посіву, проводили оранку на 28-30 см. Мінеральні добрива з розрахунку N50P50K20 вносили на всій площі під перед посівну культивацію. На площах літнього посіву кукурудзи для знищення бурґянів змушені були проводити додаткову обробку – культивацію з боронуванням.
Посів кукурудзи здійснювали гібридом Краснодарський ЗОЗ ТВ сівалкою СПЧ-6М згідно схеми досліду, в оптимальні строки з міжряддями 70 см навесні й у ІІ декаді червня (після випадання опадів) з міжряддями 210 см влітку. Передбачалася передзбиральна густота стояння рослин 28-30 тис/га. З метою знищення у фазі проростків бурґянів у рядах кукурудзи за необхідності проводили боронування.
Весняні посіви кукурудзи обробляли гербіцидом діален (1,9 л/га) у фазі 3-5 листків, тоді як на літніх посівах необхідності в такій обробці не було. Догляд за весняними посівами кукурудзи передбачав дві міжрядні обробки, на 10-12 і 8-10 см. Друга обробка супроводжувалася внесенням мінеральних добрив N10P10K10 незалежнро від строку сівби кукурудзи.
Догляд за літніми посівами передбачав аналогічні операції. У деякі роки виникала необхідність проводити додаткову обробку міжряддя при появі бурґянів або розтріскуванні поверхні грунту. Для цього використовували переобладнаний під міжряддя 210 см культиватор ПРВН-2,5 та КРН-4,2.
Збирання проводили серійною кормозбиральною технікою. Підготовка площі, після кукурудзи звичайних строків до посіву озимої пшениці, полягала у шаровому безполицевому розпушуванні дисковими знаряддями, культи-ватором КПЄ-3,8 на 10-12 см і глибокорозпушувачем КПГ-2,2 на 28-30 см. Можливість вирощування озимої пшениці після літньої кукурудзи полягає у її сівбі в оптимальні строки (до збирання кукурудзи) по міжряддях односівалковим агрегатом СЗС - 2,1. Кукурудзу МВС літньго посіву збирали до появи сходів озимої пшениці.
Зернову кукурудзу збирали після промерзання грунту по одному рядку за прохід агрегата при високому зрізі стебел.
У досліді використовували сорт озимої пшениці Одеська напівкарликова. Восени, при появі осередку ураження озимих жужелицею, посіви локально об-робляли препаратом Шерпа - 0,2 л/га. Ранньою весною озимі по мерзлоталому грунті на всіх варіантах підживляли аміачною селітрою з розрахунку N30. За необхідності проводили обробку посівів гербіцидом Кросс 0,1-1,5 л/га, а при появі шкодочинної кількості клопа черепашки - хімічну обробку інсектицидами.
Результати досліджень.
Особливості вегетації рослин кукурудзи. На момент посіву кукурудзи вищий вміст рухомих поживних елементів у грунті відмічено під час літньої сівби. В орному шарі містилося на 11% більше нітратного азоту, та на 2,5% більше рухомих фосфатів. Вміст обмінного калію залишився незмінним. Цьому сприяють високі температури, наявність грунтової вологи й обробка площ за типом пару.
У період між посівом весняної і літньої кукурудзи, завдяки утриманні міжрядь у розпушеному стані, відбувалося незначне нагромадження вологи (табл. 2). Час сівби був безпосередньо пов′язаний з надходженням опадів, тому вологість верхнього шару грунту була вищою при літній сівбі. Незалежно від часу сівби максимальні запаси вологи метрового шару були сконцентровані у верхніх горизонтах. Запаси доступної вологи протягом усього вегетаційного періоду є вищим на літніх посівах.
Зміщення періоду вегетації кукурудзи привело до збільшення кількості опадів які надійшли у критичний період (викидання - молочна стиглість зерна) в 2,4 рази.
У фазу викидання волоті запаси продуктивної вологи на весняних посівах скоротилися на 26%. У фазу молочної стиглості продуктивної вологи в метровому шарі містилося 44%, а в повну стиглість - 34% від початкових весняни запасів. Головна їх кількість зконцентрована в шарах глибше 40см.
На літніх посівах кукурудзи продуктивної вологи в фазу молочної та повної стиглості зерна містилося більше відповідно на 12 та 35%.
На посівах зернової кукурудзи витрати грунтової вологи були вище, ніж у кукурудзи МВС на 8-13%. Нижчими вони були при літній сівбі у порівнянні з загальновизнаним строком на 14 та 20% відповідно при використанні кукурудзи на силос та зерно.
У роки досліджень за період вегетації кукурудзи літнього посіву надійшло опадів на 7,5мм більше, а при збиранні на силос на 19мм більше. Сумарне водоспоживання змінювалося в залежності від часу та способу сівби на 4-6%.
Більш ефективно рослини кукурудзи використовують вологу при посіві в II декаді червня. При сівбі у звичайний період коефіцієнт водоспоживання становить у кукурудзи МВС 81,3 м3/т, у зернової кукурудзи 1064 м3/т, а при літньому посіві вони становлять відповідно на 15,2 та 248 м3/т менше.
У фазу сходів засміченість літніх посівів кукурудзи у 3,4 рази нижча. Зниженню рівня засміченості сприяє не тільки додаткова поверхнева обробка грунтів, а й висушення верхнього (3-5см) шару, що перешкоджає проростанню бур'янів. При відсутності багаторічних бур′янів внаслідок цього зникає необхідність в хімічному захисті рослин кукурудзи.
Більш сприятливо для біології культури складалися умови проростання при літньому посіві. Польова схожість підвищувалася на 10%, а тривалість сходів зменшувалася з 14 до 7 днів. Проростки не потрапляють під вплив знижених температур.
Початок вегетації літніх посівів відбувається у більш жорсткому температурному режимі, ніж весняних (табл. 3). Період інтенсивного росту й дозрівання, навпаки, більш м'який. Для весняних посівів кукурудзи характерно підвищення температури повітря до 22,7о в період викидання волоті-молочна стиглість зерна, та поступове її зниження в подальшому. При літньому висіві спостерігається постійне пониження температури на протязі всього періоду вегетації. Максимально напружений температурний режим був у міжфазний період сходи-викидання волоті 22,5-22,8о. Формування генеративних органів та цвітіння відбувається вже при зниженні температур, що відповідає біологічній потребі культури. Дозрівання зерна відбувалося практично на межі біологічно активних для кукурудзи температур 14,8оС.
На літніх посівах кукурудзи спостерігається вища середня за вегетаційний період температура повітря (19,5є), але за рахунок зміщення критичного періоду з липня-серпня на серпень-вересень складається більш сприятливий для біології культури температурний режим. У цей час спостерігається підвищення відносної вологості повітря, комплексні посухи спостерігаються рідко, а середня температура повітря на 2,9о нижче.
При сівбі кукурудзи в основні строки більша частина ефективних температур надходить за період 3-й лист-повна стиглість зерна, тоді як при літній сівбі за період 3-й лист-молочна стиглість зерна.
Рослини кукурудзи, посіяні в IІ декаді червня, формують площу листків більшу в 1,1-1,2 рази. Накопичення сирої біомаси і сухої речовини до фази молочної стиглості відбувається інтенсивніше та пропорційно наростанню листяної поверхні. У подальшому, за рахунок інтенсивної акумуляції в зерні пластичних речовин продовжується накопичення сухої речовини до 130 – 157 г/рослину, проте зменшується сира маса рослин і різко зменшується площа листків.
Вміст елементів мінерального живлення у сухій речовині рослин, висіяних влітку, протягом всього вегетаційного періоду був вищим на 0,1 – 0,2%. Такі результати можна пояснити більш високим вмістом доступних поживних елементів у грунті.
При літньому посіві в качанах кукурудзи повної зрілості азоту і калію акумулювалось менше ніж у качанах рослин весняного терміну посіву. Це пояснюється припиненням вегетації і відтоку пластичних речовин із качанів у результаті зниження температур, що спостерігається під час сівби кукурудзи у II декаді червня.
Рослини кукурудзи, посіяні у більш пізній термін, формують качан у середньому на 2 см довшим, у діаметрі на 0,4 см більшим, а висота його кріплення становить 85,6 см, кількість пасинків зростає на 23%.
Продуктивність кукурудзи. Посів кукурудзи у II декаді червня забез-печує 244 ц/га силосної маси або 23,6 ц/га зерна. В середньому врожайність у порівнянні з аналогічними весняними посівами зростає на 30%.
На рослинах літнього посіву в 1,3 рази збільшується середня кількість качанів, зростає їх маса, кількість зерен у початку досягає 399 шт, а маса - 80,6г.
Маса рослин кукурудзи літнього посіву містить на 11% більше клітковини і на 5% БЕР. Її кормова цінність становить 0,33 к.од/кг, а вихід обмінної енергії 3,72 МДж/кг. Енергетична і поживна цінність зерна кукурудзи практично не залежить від терміну посіву.
Ріст та розвиток рослин озимої пшениці після різних попередників. Щільність 0 – 10 см шару грунту до сівби озимої пшениці на пару та літній ку-курудзі становила 1,05 – 1,07 г/см3. На площах після кукурудзи весняного посі-ву грунт був дуже розпушеним. На початку кущіння максимальне ущільнення у шарі 0 –10 см (1, 19 г/см3) спостерігалося після кукурудзи МВС літнього посіву в результаті впливу движителів кормозбиральних агрегатів. Як показали візу-альні спостереження, надмірного ущільнення не відбулося, сходи в місцях про-ходів техніки були в нормальному стані що не суттєво впливає на посіви у цілому.
Вплив збирання зернової кукурудзи по мерзлому грунті на його щільність та стан посівів при відновленні вегетації озимої пшениці не помітний. У фазу трубкування щільність шару 0 – 10 см на всіх варіантах була однаковою і становила 1,20 – 1,21 г/см3.
Серед непарових попередників на період посіву озимої пшениці вищими є запаси вологи після кукурудзи літнього посіву. Це наслідок зменшення тран-спірації рослин кукурудзи, що вегетують у більш пізній термін, відсутність втрат вологи, які неминучі у процесі основної обробки грунту, як це було на весняних посівах. Різниця у запасах вологи становить 65 м3/га по кукурудзі МВС і 345 м3/га – по зерновій кукурудзі. Посів озимої пшениці проводили до дозрівання рослин кукурудзи літнього посіву (фаза молочної-молочновоскової стиглості зерна). А тому на момент сівби запаси вологи на ділянках кукурудзи на силос і на зерно літньої сівби рівні – 1240 м3/га. У подальшому на останньому варіанті озима пшениця вегетує одночасно із зерновою кукурудзою, що збільшує водоспоживання (табл. 4).
Найбільшу кількість грунтової вологи витрачає озима пшениця по пару 1977 м3/га, після кукурудзи МВС літньої сівби 1596 м3/га та зерно 1511 м3/га. По зерновій кукурудзі весняної сівби озима пшениця витратила лише 830 м3/га грунтової вологи, що складає 42% від споживання по чорному пару. На цій ділянці стан та урожайність озимої пшениці визначався поточним надходженням опадів.
Одночасна вегетація озимої пшениці та кукурудзи в період дозрівання останньої не дозволяє точно визначити витрати грунтової вологи. Тому високий в абсолютних значеннях показник витрат грунтової вологи включає водоспоживання обох культур. На нашу думку витрати грунтової вологи посівами озимої пшениці за осінній період мають бути на рівні ділянок де попередником була кукурудза МВС літньої сівби – 131 м3/га. Відповідно меншими повинні бути і показники ″корисні опади″ та сумарне водоспожи-вання
На ділянках, де водоспоживання було вищим, вода використовувалась найбільш ефективно. Коефіцієнт водоспоживання тут був мінімальним: на паровій озимій пшениці – 826 м3/т; після кукурудзи літньої сівби на силос та зерно - 856 та 904 м3/т. На ділянках, де попередником була кукурудза весняної сівби, при міжряддях 70см коефіцієнт водоспоживання був на 55-57% вище.
Стан посівів озимої пшениці в час припинення осінньої вегетації після кукурудзи літнього посіву задовільний. Густота стояння рослин після кукурудзи МВС весняного посіву і кукурудзи на зерно і МВС літнього посіву відрізнялась на 2 – 4%. Коефіцієнт кущистості, маса і висота рослин озимої пшениці після літньої кукурудзи є вищим.
Посів озимої пшениці в міжряддях кукурудзи літнього посіву забезпечує врожайність 35,2 – 38,2 ц/га. У порівнянні з аналогічними варіантами весняного посіву кукурудзи врожайність зростає в 1,8 – 2 рази. Продуктивність парової озимої пшениці є вищою на 6 – 9 ц/га (табл. 5).
У таблиці варіанти досліду подані у такій послідовності:
I – чорний пар; озима пшениця
II – кукурудза МВС весняного посіву на 70 см; озима пшениця
III – кукурудза на зерно весняного посіву на 70 см; озима пшениця
IV – кукурудза МВС літнього посіву на 210 см; озима пшениця
V – кукурудза на зерно літнього посіву на 210 см; озима пшениця
Зерно озимої пшениці після кукурудзи літнього посіву має високі мукомельні та хлібопекарні якості. За вмістом клейковини, ІДК і склистості вона переважає над зерном, озимої пшениці, яке одержане після кукурудзи МВС весняного посіву.
Комплексна оцінка сівозмінних ланок. Зрощування озимої пшениці після кукурудзи на зерно й МВС літнього посіву з міжряжжям 210 см, за рахунок більш високої врожайності як першої, так і другої культури підвищує продуктивність ланки по виходу умовних кормопротеїнових одиниць в 1,4 – 1,5 рази в порівнянні з аналогічними весняними посівами. Це підвищує стабільність виробництва продукції і позитивно впливає на врожайність і якість основної культури (озимої пшениці), (табл. 5).
Збільшується доля озимої пшениці в сумарному виході зернових одиниць на 8-10,4%, а підвищення індексу продуктивності до 1,06-1,14 свідчить, що збільшення відбувається в першу чергу за рахунок підвищення урожайності озимої пшениці, у порівнянні з першою культурою. Зменшення коефіцієнту варіації як кукурудзи літньої сівби так і озимої пшениці свідчить про підвищення стабільності урожайності культур.
Максимальний чистий доход одержано у ланках: кукурудза МВС літнього посіву; озима пшениця (792 грн./га), кукурудза на зерно літнього посіву;озима пшениця (749 грн./га), і чорний пар, озима пшениця (629 грн./га).
Вирощування кукурудзи на зерно і МВС при весняному посіві, а також озимої пшениці після зернової кукурудзи є збитковим.
Використання літніх посівів кукурудзи як попередника збільшує витрати енергії на 2%, але їх окупність становить 51 і 39 МДж/га.
Максимальний коефіцієнт енергетичної ефективності спостерігався у ланках кукурудза МВС літнього посіву на 210 см; озима пшениця 5,1 і кукурудза МВС літнього посіву на 70 см; озима пшениця 3,48.
ОСНОВНІ ВИСНОВКИ
1. Метеорологічні умови вегетаційного періоду південої частини Степу України в цілому дозволяють вирощування кукурудзи на силос і зерно при літніх (червневих) строках сівби. Період вегетації з середньодобовою температурою ≥ 10оС знаходиться в межах 120-125 діб, а загальна кількість опадів складає 190-210 мм.
2. При зміщенні строку посіву кукурудзи з весняного на ранньолітній складається задовільний режим живлення в грунтів. В орному шарі зростає вміст нітратного азоту на 11%, рухомих фосфатів на 10%, кількість обмінного калію залишається на рівні весняних запасів.
3. На період літнього посіву запаси продуктивної вологи в метровому шарі грунту не нижчі, ніж при весняному. В цілому за період вегетації поступило з опадами доступної вологи на 75 м3/га більше, а надходження опадів в критичний період її росту та розвитку (викидання волоті-молочна стиглість зерна) на 225 м3/га вище.
4. Водний режим літніх посівів кукурудзи з розширенними міжряддями створюється більш сприятливий, ніж у посівів весняного строку. Сумарне водо-споживання літніх та весняних посівів кукурудзи відрізняється на 6%. Ранньо-літня сівба сприяє зменшенню коефіцієнту водоспоживання кукурудзи при використанні на силос на 15,2 м3/т та при використанні на зерно на 248 м3/т.
5. За рахунок додаткової обробки грунту по типу пару, на протязі весняного періоду, сходи літньої кукурудзи забур′янені в 3,4 рази менше.
6.Зміна строку посіву кукурудзи суттєво впливає на суму тепла, що надходить в окремі періоди її росту та розвитку і довжину дня. Для весняних посівів характерно зростання температури повітря до фази початку викидання волоті з послідуючим плавним зниженням. При літньому посіві зниження температури повітря починається з утворенням у рослин 3-5-х листків. Цвітіння, формування і дозрівання зерна відбувається при температурних умовах, близьких до біологічно оптимальних для даної культури. Це сприяє скороченню тривалості вегетаційного періоду кукурудзи гібріда Красно-дарський 303 ТВ з 138 до 118 діб.
7. Рослини кукурудзи при літній сівбі формують більшу площу листової поверхні, сиру масу та накопичують більше сухої речовини. Вони утворюють більшу кількість качанів, які крупніші за лінійними розмірами. Рослини кукурудзи висіяні весною формують на один лист більше, на 9,1см вище, закладають качан та мають тонкіше стебло.
8. Літні посіви кукурудзи формують урожай зерна в межах 21,5-25,4 ц/га, силосної маси 198-280 ц/га, що в середньому перевищує урожай весняних посівів відповідно на 30 та 31%.
9. На період посіву озимої пшениці запаси вологи в метровому шарі грунту під кукурудзою літнього посіву менші, ніж по пару на 34-37%, але вищі, ніж під кукурудзою весняного посіву на 22-47%, в залежності від її застосування. Весною при відновленні вегетації озимих, за рахунок ″кулісного″ снігозатримання, рядами стебел кукурудзи, запаси продуктивної вологи додатково зростають на 270-325 м3/га.
10. При використанні літніх посівів кукурудзи з міжряддям 210см, як попередника, забезпечується одержання урожаю озимої пшениці в межах 35,2-38,2 ц/га. Збір зерна по пару складає – 44,2 ц/га, по кукурудзі весняного посіву – 16,2-27,6 ц/га.
11. Ланки польової сівозміни кукурудза літнього посіву - озима пшениця забезпечують найбільший вихід кормових та зернових одиниць з 1га площі. Зростання порівняно з ланкою пар - озима пшениця складає 21,4-34,2 ц/га зернових одиниць, що на 29,2-30,0 ц/га вище продуктивності ланки кукурудза весняного посіву; озима пшениця. Зростає стійкість виробництва зерна та знижується рівень коливаннь урожайності культур по рокам.
12. Вирощування кукурудзи літнього посіву на силос і зерно економічно вигідно. Весняні посіви даної культури через низьку продуктинвість збиткові (144 –168 грн/га), літні посіви забезпечують одержання прибутку на рівні 32-107 грн/га. Застосування сівозмінних ланок кукурудза на силос літньої сівби; озима пшениця та кукурудза на зерно літньої сівби; озима пшениця забезпечують рентабельність виробництва продукції на рівні 45,1 та 41,7% відповідно. Порівняно вища біоенергетична ефективність цих посівів. Сівозмінні ланки кукурудза літньої сівби на зерно або силос - озима пшениця забезпечують прирощування валової енергії в розмірі 144,3-172,1 МДж/га при коефіцієнті енергетичної ефективності 3,4-5,1 одиниць.
13. Для підвищення ефективності використання біокліматичного потенціалу південного Степу та збільшення продуктивності польової сівозміни доцільно впроваджувати літні посіви кукурудзи на зерно і силос з послідуючим розміщенням озимої пшениці.
Сівбу кукурудзи проводити в другій декаді червня, після дощів, з розрахунку на передзбиральну густоту стояння рослин 28-30 тис.шт/га при міжряддях 210см. Весною, до посіву, грунт обробляти по типу пара. При необхідності обробки міжрядь високорослої кукурудзи, застосовувати переобладнанні культиватори КРН-4,2 або ПРВН-2,5. Посів озимої пшениці проводити в оптимальні строки однією секцією сівалки СЗС-2,1 в міжряддя культури. Збирання кукурудзи на силос завершувати до появи сходів пшениці, а на зерно – після промерзання грунту.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ РОБІТ ПО ТЕМІ ДИСЕРТАЦІЇ
1. Куліш М.Ю., Іванов Ф.А. Розвиток виробництва зерна на півдні України.// Економіка АПК. - № 1 1997. – С. 24-29. – Здобувач узагальнив матеріал, написав статтю.
2. Куліш М.Ю., Іванов Ф.А. Підвищувати економіку виробництва зерна на півдні України. // Вісник аграрної науки Причорномор′я. – 1997. - вип. 1. - С. 21-28. – Особисто здобувачем оброблений матеріал, написана стаття.
3. Попов М.М., Іванов Ф.А. Шляхи підвищення ефективності чорного пару. Інтеграція науки з виробництвом – головний шлях збільшення збору сільськогосподарської продукції, зниження затрат при її виробництві// Основні наукові праці до 40-річчя дослідної станції (Г.П.Фесенко, І.В.Шеїн, Р.І.Шкрудь та ін.). ТЗОВ ″Приват поліграфія″. - Миколаїв, 1997. – С. 15-17. – Здобувачем особисто проведені досліди, узагальнено матеріал, зроблені висновки.
4. Ф.А.Іванов. Шляхи підвищення врожайності кукурудзи та озимої пшениці у посушливій зоні північного Причорномор′я//Таврійський науковий вісник: Збірник наукових статей. Вип. 12 - Херсон: Айлант. – 1999. С.59-63.
5. Ф.А.Іванов. Ефективність виробництва кукурудзи та озимої пшениці в посушливій зоні північного Причорномор’я.//Вісник аграрної науки Причорномор′я. – 1999. – вип. 2 (7) – С. 132-135.
6. Ф.А.Іванов. Підвищення ефективності кормовиробництва в посушливій зоні північного Причорномор′я//Таврійський науковий вісник: Збірник наукових статей. Вип. 13. - Херсон: Айлант, 2000. С.50-55.
| 
