|
УМАНСЬКА СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКА АКАДЕМІЯ
КАРПЕНКО ВІКТОР ПЕТРОВИЧ
УДК 633.16:632.954:633.32
АГРОЕКОЛОГІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ЗАСТОСУВАННЯ
РІЗНИХ ДОЗ ГЕРБІЦИДІВ В ЧИСТИХ ПОСІВАХ ЯРОГО ЯЧМЕНЮ
ТА З ПІДСІВНОЮ КОНЮШИНОЮ
Спеціальність 06.01.01- загальне землеробство
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата
сільськогосподарських наук
Умань – 1998
Дисертацією є рукопис
Робота виконана в Уманській сільськогосподарській академії
Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук,
професор, Заслужений діяч науки і
техніки України
Грицаєнко Зінаїда Мартинівна,
Уманська сільськогосподарська академія,
завідувач кафедри мікробіології, біохімії і
фізіології рослин
Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук
Борона Володимир Пантелеймонович,
Вінницький інститут кормів УААН,
старший науковий співробітник;
кандидат сільськогосподарських наук
Максимчук Іван Пантелеймонович,
Національний аграрний університет,
доцент кафедри загального землеробства.
Провідна установа: Вінницький державний сільськогосподарський
інститут, кафедра загального землеробства
Захист відбудеться 24 грудня 1998 р. о 12-00 годині на засіданні спеціалі-зованої вченої ради К 74.844.01 в Уманській сільськогосподарській академії.
258900, м.Умань, Черкаська область, п/в Софіївка.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Уманської сільськогоспо-дарської академії.
Автореферат розісланий “ 23 ” листопада 1998 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Костогриз П.В.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. В сучасних економічних умовах одним із пріори-тетних напрямків землеробства є удосконалення заходів боротьби з бур”я-нами і пов”язане з цим підвищення врожайності зернових культур, в тому числі ярого ячменю, як цінної кормової і продовольчої культури.
Сучасна хімічна промисловість пропонує для боротьби з бур”янами в посівах ярого ячменю значну кількість гербіцидів, однак їх впровадження у виробництво не завжди забезпечує високу економічну окупність, а інколи приносить шкоду, особливо при застосуванні їх в посівах без врахування грунтово-кліматичних умов, особливостей агротехніки культури та дії на біо-логічні процеси в рослинах і грунті, що в цілому визначає ефективність вико-ристання хімічних препаратів.
У зв”язку з появою нових гербіцидів імпортного виробництва мало вивченими залишаються питання механізму їх дії на рослини і біоценоз грун-ту, а звідси – на продуктивність культури, поживний режим і родючість грун-ту. В недостатній мірі вивчені також питання впливу гербіцидів на якість зер-на ярого ячменю та економічну ефективність вирощування культури в конк-ретних грунтово-кліматичних умовах.
Важливе значення має розробка питання мінімалізації впливу гербіци-дів на навколишнє середовище за рахунок поєднання їх використання з агро-технічними заходами, що дало б змогу розробити екологічно безпечні та енергозберігаючі заходи боротьби з бур”янами в посівах ярого ячменю.
Все це обумовило вибір теми дисиертаційної роботи і визначило основ-ні напрямки наших досліджень.
Зв”язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Роботу ви-конано в рамках державної тематики “Розробка комплексних екологічно без-печних і енергозберігаючих проектів боротьби з бур”янами в короткосхемних сівозмінах”, номер державної реєстрації 0197 U 013586.
Мета і завдання досліджень. Головною метою роботи було встановити, як впливають різні види гербіцидів групи комбінованих препаратів і арилоксіалканкарбонових кислот на формування елементів продуктивності посівів ярого ячменю, біологічні процеси в рослинах і грунті залежно від доз препаратів і вирощування культури з підсівом і без підсіву конюшини та на основі одержаних експериментальних даних розробити науково обгрунто-вані, екологічно безпечні заходи боротьби з бур”янами в посівах ярого ячменю в умовах правобережної частини Лісостепу України.
Відповідно до поставленої мети передбачалось вирішити наступні зав-
дання: визначити видовий склад бур”янів, особливості забур”янення посівів ярого ячменю залежно від вирощування його з підсівом і без підсіву конюши-
ни та застосування різних видів і доз гербіцидів; дослідити дію гербіцидів на біологічну активність грунту і його поживний режим; вивчити вплив гербіцидів на біологічні процеси в рослинах ярого ячменю (активність ферментів окисно-відновної дії, анатомічну будову листків, динаміку наростання біомаси і площі листкової поверхні, вміст в листках хлорофілу і динаміку накопичення сухих речовин, фотосинтетичну продуктивність посівів); встановити вплив гербіцидів на ростові процеси ярого ячменю і конюшини; визначити дію гербіцидів на формування структури посівів, урожайність і якість зерна; дати егроекономічну оцінку ефективності застосування різних видів гербіцидів у посівах ярого ячменю з підсівом і без підсіву конюшини та науково обгрунтувати комплексні, екологічно безпечні заходи їх використання.
Наукова новизна одержаних результатів. Наукова новизна роботи по-лягає в тому, що в умовах правобережного Лісостепу України вперше:
- проведено комплексні, всебічні дослідження дії різних видів і доз гербіцидів групи комбінованих препаратів і арилоксіалканкарбонових кислот на проходження біологічних процесів в рослинах і грунті, продуктивність посівів ярого ячменю та встановлена різниця в їх дії залежно від виро-щування культури з підсівом і без підсіву конюшини;
- вивчено біологічні процеси в рослинах: активність ферментів окис-но-відновної дії, анатомічна будова рослин, динаміка накопичення біомаси і наростання площі листкової поверхні, синтез хлорофілу і органічних речовин, чиста продуктивність фотосинтезу;
- вивчено біологічну активність грунту, ріст окремих еколого-трофічних груп мікроорганізмів при застосуванні в посівах ярого ячменю різ-них видів гербіцидів;
- вивчено поживний режим грунту залежно від застосування різних видів і доз гербіцидів у посівах ярого ячменю з підсівом і без підсіву конюши-ни;
- вивчено вплив гербіцидів на формування продуктивності посівів, урожайність та якість врожаю ;
- дана порівняльна агроекономічна оцінка ефективності різних видів і доз гербіцидів в посівах ярого ячменю з підсівом і без підсіву конюшини;
- на основі проведених теоретичних досліджень зроблено висновок, що підсів бобових трав під ярий ячмінь призводить до підсилення гербіцидної дії на бур”яни, що дає можливість регулювати дози внесення гербіцидів в бік зменшення пестицидного навантаження на навколишнє середовище.
Практичне значення одержаних результатів. Встановлені оптимальні дози використання гербіцидів в посівах ярого ячменю в умовах правобережного Лісостепу України. Розроблені рекомендації виробництву, які дозволяють підвищити урожайність зерна ярого ячменю та збільшити обсяги його виробництва в сільськогосподарських підприємствах. Вони пройшли виробничу перевірку в господарствах Черкаської області з високим економічним ефектом.
Особистий внесок здобувача. Дисертант особисто брав участь в плану-ванні і закладанні польових та лабораторних дослідів, виконанні аналізів, в
обробці матеріалів та підготовці їх до друку. Експериментальні дані, які наве-дені в дисертаційній роботі, одержані здобувачем самостійно.
Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації щороку обго-ворювались на засіданнях кафедри мікробіології, біохімії і фізіології рослин та проблемної лабораторії Мінагропрому України з вивчення гербіцидів в Уманській сільськогосподарській академії. Основні положення результатів досліджень були заслухані на науковій конференції викладачів і аспірантів “Підсумки наукової роботи за 1991-1995 роки” (Умань, 1996 р.), на міжнародному симпозіумі “Агроекологічні і економічні проблеми хімізації АПК України (Умань, 1997 р.), на міжнародній конференції “Сучасні проблеми рослинництва і кормовиробництва” (Умань, 1998 р.).
Публікації. По темі дисертаційної роботи опубліковано 5 статей: дві – в наукових журналах і три- в збірниках наукових праць.
Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків і пропозицій виробництву, списку літератури (280 джерел) і додатків (15 таблиць і 18 фотографій). Загальний обсяг дисертації 150 сторінок машино-писного тексту, включає 40 таблиць.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Природні умови, схема досліду і методи досліджень
Дослідження з вивчення впливу гербіцидів на продуктивність посівів ярого ячменю проводились протягом 1995-1997 рр. на дослідному полі Уманської СГА, яке розташоване в західній частині Черкаської області і згідно районування відноситься до Маньківського природно-сільськогоспо-дарського району Середньо-Дніпровсько-Бугського округу Лісостепової Правобережної провінції України.
Погодні умови в роки проведення досліджень були досить різними, що є характерним для даного регіону. Кількість опадів за роки проведення дос-
ліджень коливались від 534,8 мм в 1995 р. до 746,9 мм в 1997 р. при середньо-му багаторічному показникові 618 мм. Однак, найменша їх кількість за період вегетації ярого ячменю випала в 1996 р., що негативно вплинуло на урожай-
ність культури. Значних відхилень середньорічної температури повітря від норми в роки досліджень не спостеррігалось, хоча в окремі місяці вони мали місце. Найбільше підвищення температури повітря у весняно-літній період спостерігалось у квітні-травні 1996 року та в червні-липні 1995 року, а най-більше зниження температури було відмічено в зимові місяці 1996 року (в січні температура повітря була нижчою від норми на 4 °С, а в лютому – на 2,4 °С).
Схема досліду включала такі варіанти: контроль (без гербіцидів і ручних прополок), контроль (без гербіцидів + ручна прополка), контроль (без гербіцидів з підсівом конюшини), комбіновані гербіциди ковбой, 40 % в.р. (хлорсульфурон + дикамба) у дозах 125; 150; 175; 190 мл/га, сатіс, 18 % з.п. (триасульфурон + флуороглікофенетил) у дозах 100; 125; 150; 180 г/га та гербі-циди групи арилоксіалканкарбонових кислот – 2,4-ДА, 40 % в.к. у дозах 1,5; 2,0; 2,5; 3,0 л/га і Сіс 67 МБ у дозах 2,0; 2,5; 3,0; 4,0 кг/га на предмет вивчення можливості використання їх в посівах ярого ячменю з підсівом конюшини.
Польові досліди закладали методом рендомізованих повторень. Пов-торність досліду – трикратна. Площа дослідних ділянок становила 100 м2, об-лікових – 40-60 м2. Обприскування рослин гербіцидами проводили у фазі пов-
ного кущіння ярого ячменю та першого трійчастого листка у конюшини. Тех-нологія вирощування ярого ячменю загальноприйнята для Лісостепу Ук-раїни. В досліді висівали ярий ячмінь сорту “Рось”, який відноситься до се-редньоранньої групи стиглості.Норма висіву –4,0 млн. схожих насінин на 1 га.
В дослідах визначали: забур”яненість посівів по кількості і масі на 1 м2 в 9-кратній повторності на варіанті, розвиток різних видів мікрооргнізмів в ризосфері ярого ячменю – за Федоровим, вміст аміачного азоту в грунті – за Несслером, вміст в грунті фосфору і калію - за Чиріковим, активність окисно-відновних ферментів (каталази, пероксидази, поліфенолоксидази)- за Починком, анатомічну структуру епідермісу листків –за Грицаєнко, площу листкової поверхні рослин – методом висічок, масу сирих листків і стебел – зважуванням, вміст хлорофілу в листках – за Вікторовим, вміст сухих речовин в листках і стеблах – за Векірчиком, чисту продуктивність фотосинтезу –за Ничипоровичем, висоту рослин – шляхом виміру 100 рослин в кожному ва-ріанті досліду, кількість вузлів, довжину міжвузль – шляхом морфологічного розбору пробних снопів, облік густоти стояння ячменю і конюшини, кущистість, кількість продуктивних і не продуктивних стебел – на 1 м2 в 9 – кратній повторності.
Облік врожаю здійснювали шляхом збирання його суцільним спосо-бом комбайном “Нива” і зважуванням. При оцінці якості зерна визначали: натуру – за ГОСТ 10840-64, масу 1000 зерен – за ГОСТ 10842-89, плівчатість зерна – за Омаровим, вміст білка і активність амілаз в зерні – за Кондратьє-вим, енергію проростання і схожість зерна – на 3-й і 5-й день після сівби в ла-бораторних умовах по 50 шт. зерен у 6-ти кратній повторності з варіанту.
Залишкові кількості гербіцидів у грунті визначали біологічним мето-дом, економічну ефективність застосування гербіцидів – за загальноприйня-тими методиками на основі діючих нормативів.
Математичну обробку даних проводили за Доспєховим.
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ
Забур”яненість посівів ярого ячменю при застосуванні гербіцидів і виро-щуванні його з підсівом і без підсіву конюшини. Результати досліджень пока-зали, що гербіциди ковбой і сатіс істотно зменшували забур”яненість в посівах ярого ячменю. Найменша кількість бур”янів через 25 днів після внесення цих препаратів нараховувалась у варіантах досліду із застосуванням 175 і 190 мл/га ковбою та 150 і 180 г/га сатісу, що відповідно становило 18,1 і 8,0 та 14,5 і 11,5 шт./м2 при 54,3 шт./м2 на контролі без гербіцидів і ручних прополок (табл.1). Забур”яненість посівів ярого ячменю з підсівною коню-шиною на всіх варіантах досліду була меншою, однак залежала від доз вне-сених гербіцидів. Так, через 25 днів після внесення гербіциду Сіс 67 МБ в дозі 2,5 кг/га і 2,4-ДА - 1,5 л/га кількість бур”янів в посівах ярого ячменю без під-сіву конюшини складала відповідно 28,6 і 33,6 шт./м2, а на цих же варіантах з підсівом конюшини – 23,4 і 29,4 шт./м2 при 54,3 шт./м2 на контролі без гербіцидів і ручних прополок. Очевидно, забур”яненість в посівах ярого ячменю з підсівом конюшини зменшується ще й за рахунок густоти підсівної конюшини. При збільшенні доз гербіцидів 2,4-ДА до 3,0 л/га і Сіс 67 МБ до 4,0 кг/га кількість бур”янів продовжувала значно зменшуватись, але при цьому зменшувалась і густота підсівної конюшини.
Біологічна активність грунту в посівах ярого ячменю в залежності від дії гербіцидів. Встановлено, що під дією досліджуваних гербіцидів мікробіо-ценоз ризосфери ярого ячменю зазнавав значних змін. Так, через 10 днів після застосування хімічних препаратів найбільш активно розвивалась мікрофлора на варіантах досліду із використанням 175 мл/га ковбою і 150 г/га сатісу, що складало відповідно 131,6 та 137,4 % до контролю без гербіцидів і ручних прополок. Менш активно, але краще ніж на контролі, розвивались мікроорганізми на інших варіантах досліду. Через 25 днів після застосування
гербіцидів загальна кількість мікроорганзімів на варіантах досліду також перевищувала контроль.
Серед окремих груп мікроорганізмів найбільш чутливими до дії хі-мічних препаратів в перші дні після внесення були нітрифікатори і азотфік-суючі бактерії роду Azotobacter. Малочутливими до гербіцидів, незалежно від доз препаратів, виявились амінофікатори і целюлозоруйнівні бактерії. Навіть при внесенні ковбою 190 мл/га і сатісу 180 г/га кількість цих бактерій була ви-щою, ніж на контролі, що свідчить про високу стійкість спорових форм мікроорганізмів до дії хімічних агентів (табл.2). Через 25 днів після внесення гербіцидів кількість чутливих мікроорганзімів в грунті відновлювалась і навіть перевищувала контроль.
Поживний режим грунту в чистих посівах ярого ячменю і з підсівною конюшиною при застосуванні гербіцидів. На всіх варіантах досліду із застосу-ванням гербіцидів ковбою, сатісу, Сіс 67 МБ і 2,4-ДА відбувалось покра-щення умов мінерального живлення. Однак, в чистих посівах ярого ячменю найкращі умови забезпечення рослин доступними формами поживних речовин складалися на варіантах досліду із застосуванням 175 мл/га ковбою і 150 г/га сатісу, що, можливо, пов”язано із зменшенням виносу елементів жив-
лення з грунту бур”янами. В посівах ярого ячменю з підсівною конюшиною найкращі умови забезпечення рослин поживними речовинами складалися при застосуванні 2,5 кг/га Сіс 67 МБ і 1,5 л/га 2,4-ДА. Так, в середньому за три роки досліджень вміст фосфорної кислоти в грунті під посівами ярого ячменю з конюшиною на варіантах досліду із застосуванням 2,5 кг/га Сіс 67 МБ і 1,5 л/га 2,4-ДА був відповідно на 30,8 та 19,4 % вищим, ніж на контролі без гербіцидів і ручних прополок та на 4,1 і 8,1 % вищим порівняно із застосу-ванням цих доз препаратів в посівах ярого ячменю без підсіву конюшини.
Біологічні процеси в рослинах ярого ячменю при його вирощуванні з підсівом і без підсіву конюшини та застосуванні гербіцидів.
Вплив гербіцидів на активність окисно-відновних ферментів в рослинах ярого ячменю. При застосуванні в посівах ярого ячменю гербіциду ковбой у дозах 125-175 мл/га та сатісу в дозах 100-150 г/га активність каталази і пероксидази в фазу виходу рослин в трубку зростала. При дозі внесення ковбою 190 мл/га і сатісу 180 г/га активність каталази і пероксидази в порівнянні з попередніми дозами дещо знижувалась, в той час, як активність поліфенолоксидази залишалась досить високою. При внесенні в посівах ярого ячменю 2,4-ДА у дозах 1,5-3,0 л/га спостерігалось зниження в рослинах активності каталази і, особливо, це відмічалось на варіантах з підсівною конюшиною. Однак, активність пероксидази при застосуванні 2,4-ДА зростала і була найвищою на варіантах із внесенням 3,0 л/га препарату. На
відміну від 2,4-ДА, із збільшенням доз Сіс 67 МБ до 4,0 кг/га активність каталази зростала і становила в посівах ячменю з підсівом конюшини 839,0, а без підсіву конюшини- 847,9 мк Моль розкладеного Н2О2. Активність пероксидази при збільшенні дози Сіс 67 МБ з 2,0 до 3,0 кг/га підвищувалась. Але при доведенні дози Сіс 67 МБ до 4,0 кг/га активність пероксидази знижувалась, що супроводжувалось пригніченням ростових процесів ячменю.
Вплив гербіцидів на анатомічну будову епідермісу листків ярого ячме-ню. Встановлено, що гербіциди ковбой і сатіс активно впливали на структуру епідермісу листків ярого ячменю, що виражалось в зміні кількості клітин і продихів на одиниці поверхні листка та їх розмірів (табл.3).
Таблиця 1
Вплив гербіцидів ковбою і сатісу на структуру епідермісу листків ярого ячменю сорту “Рось”
Так, при застосуванні в посівах ярого ячменю гербіциду ковбой в дозах 125-175 мл/га кількість клітин епідермісу на 1 мм2 листка зменшувалась в порівнянні з контролем без гербіцидів і ручних прополок відповідно в 1,06 –1,39 рази. Разом з цим відмічено, що зменшення кількості клітин епідермісу листка ярого ячменю супроводжувалось помітним збільшенням розмірів
клітин (довжини, ширини) і відповідно їх площі. Така ж залежність спостері-галась при застосуванні в посівах ярого ячменю гербіциду сатіс у дозах 100- 150 г/га. Під впливом гербіциду сатіс у дозі 180 г/га число клітин на 1 мм2 по-верхні листка різко збільшувалось і становило 311 шт., але при цьому змен-
шувались розміри клітин. Найбільша кількість продихів на одиниці поверхні листка була відмічена при внесенні 100-150 г/га сатісу, що, можливо, сприяло поліпшенню умов газо- і водообміну та зумовлювало зростання продук-тивності фотосинтезу на цих варіантах досліду.
Вплив гербіцидів на динаміку наростання біомаси і площі листкової поверхні ярого ячменю. Найбільш активно наростання біомаси і площі лист-кової поверхні ярого ячменю відбувалось в посівах з підсівною конюшиною при застосуванні Сіс 67 МБ в дозах 2,0-2,5 кг/га і 2,4-ДА в дозах 1,5 л/га, де склада-лись найкращі умови мінерального живлення рослин. В чистих посівах ярого ячменю найбільш активно наростання площі листкової поверхні рослин про-ходило при внесенні ковбою у дозі 175 мл/га і сатісу - 125 г/га. Зокрема, у фазу молочної стиглості зерна ячменю на фоні внесення гербіциду ковбой у дозі 175 мл/га надземна маса рослин складала 115,3 %, а на фоні сатісу в дозах 125 і 150 г/га – відповідно 121,5 та 121,2 % до контролю без гербіцидів і ручних прополок.
Вплив гербіцидів на вміст хлорофілу і динаміку накопичення сухих ре-човин в рослинах ярого ячменю. Найвищий вміст хлорофілу в рослинах ярого ячменю без підсівної конюшини було відмічено в фазу виколошування при внесенні ковбою в дозі 175 мл/га, сатісу – 125 г/га, Сіс 67 МБ – 3,0 кг/га, 2,4-ДА – 1,5 л/га (відповідно 1,334; 1,375; 1,263; 1,312 % при 1,128 % на контролі без гербіцидів і ручних прополок). В посівах з підсівною конюшиною найви-щі показники вмісту хлорофілу було відмічено в фазу виколошування рослин при дії 2,5 кг/га Сіс 67 МБ і 1,5 л/га 2,4-ДА (відповідно 1,292; 1,289 %). На цих же варіантах досліду протягом всіх фаз розвитку рослин найбільш активно проходило накопичення сухих речовин.
Вплив гербіцидів на фотосинтетичну продуктивність посівів ярого яч-меню при вирощуванні його з підсівом і без підсіву конюшини. Одним із важ-ливих фізіологічних показників є чиста продуктивність фотосинтезу. Резуль-тати досліджень показали, що в чистих посівах ярого ячменю і з підсівною конюшиною цей показник збільшувався. Так, при застосуванні в посівах яро-го ячменю гербіцидів ковбою і сатісу найвищі показники чистої про-дуктивності фотосинтезу формувались на варіантах досліду із внесенням 175 мл/га ковбою і 125 г/га сатісу, що становило в 1997 р. відповідно 8,3 і 8,0 г/м2 за добу при 7,3 г/м2 за добу на контролі без гербіцидів і ручних прополок.
При застосуванні в посівах ярого ячменю без підсіву конюшини гербіциду Сіс 67 МБ в дозах 2,0; 2,5; 3,0; 4,0 кг/га чиста продуктивність фотосинтезу рослин складала відповідно 8,0; 8,6; 9,0; 8,0 г/м2 за добу, а на цих же варіантах досліду з підсівом конюшини – відповідно 8,4; 9,5; 8,5; 8,0 г/м2 за добу при 7,3 г/м2 за добу на контролі без гербіцидів і ручних прополок.
При застосуванні в посівах ярого ячменю гербіциду 2,4-ДА найвищі показники чистої продуктивності фотосинтезу формувались на таких варіан-
тах досліду: на посівах ярого ячменю з підсівом конюшини- при внесенні 1,5 л/га препарату ( 8,5 г/м2 за добу), на посівах ярого ячменю без підсіву конюшини –2,0 л/га препарату (9,0 г/м2 за добу).
Вплив гербіцидів на ростові процеси підсівної конюшини. Найбільш активно ростові процеси підпокривної конюшини проходили при застосуван-ні в посівах ячменю 2,0-2,5 кг/га Сіс 67 МБ і 1,5 л/га 2,4-ДА. При збільшенні доз Сіс 67 МБ до 4,0 кг/га і 2,4-ДА до 3,0 л/га спостерігалось пригнічення ростових процесів конюшини. Особливо сильно пригнічувала ріст конюшини 2,4-ДА в дозі 3,0 л/га. При цьому зменшувався тургор листя, закручувались листкові пластинки і черешки, розростались стебла. Найбільша маса сухих речовин 100 рослин була відмічена на варіантах із внесенням 2,5 кг/га Сіс 67 МБ і 1,5 л/га 2,4-ДА, що на 24,7 і 12,3 % було більшим, ніж на контролі. На цих же варіантах досліду був найбільшим приріст висоти рослин.
Урожайність і якість зерна ярого ячменю при застосуванні різних видів і доз гербіцидів. Вплив досліджуваних гербіцидів на врожайність ярого ячменю визначався як погодними умовами, так і фоном вирощування культури (табл.4). Так, застосування на посівах ярого ячменю з підсівом і без підсіву конюшини одних і тих же доз гербіцидів Сіс 67 МБ і 2,4-ДА забезпечувало одержання різних прибавок врожаю: на посівах ярого ячменю без підсіву конюшини найвищі прибавки врожаю було одержано при внесенні 3,0 кг/га Сіс 67 МБ (5,8 ц/га) і 2,0 л/га 2,4-ДА (5,9 ц/га), в той час, як на посівах ярого ячменю з підсівом конюшини – при внесенні 2,5 кг/га Сіс 67 МБ (7,5 ц/га) і 1,5 л/га 2,4-ДА (6,4 ц/га) при HIP0,95 від 1,3 до 2,0 ц/га.
На варіантах з ковбоєм і сатісом найвища урожайність була одержана при застосуванні відповідно 175 мл/га і 125 г/га цих препаратів, яка склала 36,5 та 36,4 ц/га зерна, а приріст зерна до контролю без гербіцидів і ручних прополок складав відповідно 6,7 і 7,2 ц/га.
На всіх варіантах досліду із використанням гербіцидів ковбою і сатісу збільшувалась маса 1000 зерен і натура зерна. Однак, найбільша маса 1000 зерен в посівах ярого ячменю без підсіву конюшини формувалась на варіантах досліду із внесенням 175 мл/га ковбою і 125 г/га сатісу. При збільшенні дози внесення ковбою до 190 мл/га і сатісу до 180 г/га маса 1000 зерен ярого ячменю в порівнянні з попередніми дозами зменшувалась, що, очевидно, пов”язано з появою більшої кількості дрібного зерна.
На варіантах досліду з підсівом конюшини маса 1000 зерен була дещо меншою, ніж на відповідних варіантах без підсіву, однак зменшення маси 1000 зерен позитивно вплинуло на натуру зерна, яка на всіх варіантах досліду
- 12 -
Таблиця 4
Вплив різних доз гербіцидів групи комбінованих препаратів і арилоксіал-канкарбонових кислот на урожайність ярого ячменю сорту “Рось” з підсівом і без підсіву конюшини, ц/га
| 
