|
Херсонський державний аграрний університет
ВОРОНЕЦЬКИЙ СЛОВ'ЯН ІЛЬКОВИЧ
УДК 633.12: 631.82
АГРОЕКОЛОГІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ
ЕФЕКТИВНОСТІ ВНЕСЕННЯ БІОГУМУСУ
ПІД ГРЕЧКУ В УМОВАХ ПІВДЕННО-ЗАХІДНОЇ
ЧАСТИНИ ЛІСОСТЕПУ
УКРАЇНИ
06.01.09 - рослинництво
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата сільськогосподарських наук
Херсон - 2002
Дисертацією є рукопис
Дисертаційна робота виконана в Подільській державній агротехнічній
академії Міністерства аграрної політики України 1991-1999 років
Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук, професор,
АЛЕКСЄЄВА ОЛЕНА СЕМЕНІВНА, Подільська
державна агротехнічна академії,
завідувач кафедри і селекції
Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор,
ПЕТРИНЕНКО ВАСИЛЬ ФРОЛОВИЧ, Вінницький
державний аграрний університет, проректор з
наукової роботи (м. Вінниця)
кандидат сільськогосподарських наук, доцент,
АВЕРЧЕВ ОЛЕКСАНДР ВОЛОДИМИРОВИЧ
Херсонський державний аграрний університет,
завідувач кафедри економіки підприємства
Провідна установа: Полтавська державна аграрна академія
Міністерства аграрної політики України,
Кафедра рослинництва і кормо виробництва, м. Полтава
Захист відбудеться “_24_” _січня______ 2003 р. о 1200 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 67.830.01 при Херсонському державному аграрному університеті за адресою:
Україна, 73006, м. Херсон, вул. Р.Люксембург, 23.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Херсонського державного аграрного університету.
Автореферат розісланий “ _23_ ” __грудня_______ 2002 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради
доцент В.В.Базалій
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Проблема збільшення виробництва зерна, зокрема гречки, як дієтичної культури, була і залишається головною в нашій країні. Для підвищення урожайності цієї культури використовується цілий комплекс агротехнічних заходів.
В останні роки в технології вирощування сільськогосподарських культур почали використовувати різноманітні види і форми добрив, нові регулятори росту. В зв'язку з цим, виникла потреба вивчити дію біогумусу (як добрива) та Вермистиму (як регулятора росту) на ріст, розвиток і врожайність гречки.
Важливе значення має також вивчення впливу агрозаходів та біогумусу на родючість ґрунту.
Дослідження спрямовані на вдосконалення агротехнічних заходів при вирощуванні гречки в умовах південно-західного Лісостепу України, які відповідають вимогам виробництва і є актуальними.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Експериментальні дослідження виконувались автором у відповідності з планом Науково-дослідного інституту круп'яних культур та темою: "Формування вихідного матеріалу в селекції гречки для безвідходної технології її використання та модернізація технології вирощування для південно-західного регіону України" № 5/4. Номер державної реєстрації – 019621U016342.
Мета і завдання досліджень. Метою даної роботи було встановити ефективність біогумусу як добрива і Вермистиму як регулятора росту в умовах південно-західного Лісостепу України.
Для досягнення поставленої мети вирішувалися такі завдання:
- встановити вплив різних способів внесення біогумусу на ріст, розвиток та продуктивність гречки;
- виявити вплив агрозаходів по догляду за рослинами на продуктивність і якість зерна гречки;
- виявити вплив обприскування посівів регулятором росту на ріст, розвиток і продуктивність гречки;
- визначити матеріальні витрати при застосуванні нових елементів Подільської гнучкої технології вирощування гречки і розробити рекомендації виробництву, які забезпечать збільшення врожайності гречки.
Об'єкт досліджень – продукційний процес росту і розвитку гречки, дози біогумусу і вермистиму, способи міжрядних спушень.
Предмет досліджень – біогумус як екологічно чисте добриво та способи його внесення; вермистим як регулятор росту і розвитку рослин при застосуванні його в різні періоди росту і розвитку гречки.
Методи досліджень – візуальний – для реєстрації фенологічних фаз росту і розвитку рослин гречки; вимірювально-ваговий – для аналізу пробних снопів за морфологічними показниками; ваговий – для визначення урожайності зерна з облікових ділянок; агрохімічний – для визначення вмісту NPK в ґрунті та якісних показників зерна; математично-статистичний – для оцінки достовірності отриманих результатів досліджень, економічної ефективності вирощування гречки.
Наукова новизна одержаних результатів. Вперше в умовах південно-західного Лісостепу України встановлено високу ефективність дії біогумусу, як альтернативного органічного добрива при внесенні під гречку.
Встановлена ефективність використання Вермистиму як регулятора росту для позакореневого підживлення гречки в різних фазах росту і розвитку.
Практичне значення одержаних результатів. Експериментальний матеріал дав змогу економічно обґрунтувати і рекомендувати виробництву способи внесення біогумусу як органічного добрива та регулятора росту рослин Вермистиму, які сприяють збільшенню врожайності і якості зерна гречки, одержанню екологічно-чистої продукції.
Основні результати досліджень витримали виробничу перевірку в агрофірмі "Проскурів" Хмельницького району Хмельницької області та агрофірмі “Дружба” Дунаєвецького району Хмельницької області і на площі 120 га, прибавка складає 0,2-0,6 т/га.
Особистий внесок здобувача. Спільно з керівником роботи дисертантом визначався напрямок досліджень, розроблені програми і схеми лабораторних і польових дослідів. Автором особисто проведені лабораторно-польові досліди, зроблено статистичний аналіз і узагальнення одержаних даних, формулювання та написання висновків по дисертації.
Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати досліджень щорічно (1991 – 2001 рр.) доповідались на науково-практичних конференціях професорсько-викладацького складу Подільської державної аграрно-технічної академії, на засіданнях Науково-дослідного інституту круп'яних культур, де отримали схвальну оцінку.
Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 9 наукових праць, в тому числі 3 статті в наукових фахових виданнях та рекомендації по вирощуванню гречки в агроформуваннях південно-західного регіону України.
Структура та обсяг і дисертаційної роботи. Дисертація викладена на 151 сторінці комп'ютерного набору, включає 21 таблицю, 13 рисунків, 23 додатки. Складається із загальної характеристики роботи, п'яти розділів, висновків та практичних рекомендацій. Список використаних джерел налічує 159 посилань.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Огляд літератури. Дається аналіз наукових робіт вітчизняних авторів з використання біогумусу сільськогосподарські культури як добрива пролонгованої дії для отримання екологічно чистої сільськогосподарської продукції та особливостям застосування біологічних стимуляторів росту в сучасних технологіях вирощування сільськогосподарських культур. З'ясовані вузькі місця та протиріччя у трактовці окремих питань по огляду за посівами гречки.
Умови, матеріал та методика досліджень. Дослідження проводилися в 1991 – 1999 роках в Науково-дослідному інституті круп'яних культур Подільської державної аграрно-технічної академії. Досліди закладались в селекційній сівозміні дослідного поля, розміщеного в південній Лісостеповій частині Хмельницької області, яка за теплозабезпеченістю і ступенем зволоження в період вегетації відноситься до теплого агрокліматичного району.
Основним типом ґрунтів дослідного поля Подільської державної аграрно-технічної академії, де проводились дослідження, є чорнозем глибокий малогумусний на карбонатних лісовидних суглинках. Генетичний профіль його слабодиференційований на генетичні горизонти. До глибини 45 – 50 см залягає темно-сірий гумусоакумулятивний горизонт з порівняно водостійкою зернистою структурою, порушеною в орному горизонті. Нижче залягає перехідний горизонт АВ – слабогумусований, грудкувато-зернистий, часто пронизаний кротовинами і ходами черв'яків. Лінія скипання від соляної кислоти знаходиться на глибині 20 – 38 см. По гранулометричному складу ґрунти відносяться до середньосуглинистих різновидностей. Щільність складання на глибині 0 – 40 см – 1,14 – 1,23 г/см3, щільність твердої фази – 2,55 – 2,62 г/см3 і загальна пористість досягає 51,8 – 56,5 % [84]. Забезпеченість рухомими сполуками поживних речовин, в основному, середня. Відносно неглибоке залягання карбонатів кальцію і магнію забезпечує в гумусовому горизонті і орному шарі нейтральну реакцію ґрунтового розчину. Гідролітична кислотність складає 2,3 – 2,8 мг/екв. на 100 г грунту, а степінь насичення основами 92 – 94 %, вміст гумусу 4,2 – 4,5 %, по Чірікову Р2О5 – 9,0 – 12,0 мг, К2О – 19,0 – 23,0 мг на 100 г ґрунту.
Метеорологічні умови в більшості років досліджень були сприятливими для росту і розвитку рослин гречки, проте відмічались деякі відхилення від середніх багаторічних показників.
Дослідження з вивчення впливу біогумусу, Вермистиму і догляду за посівами на продуктивність і якість зерна гречки проводились із районованим сортом Вікторія.
В польовому досліді № (1991-1994 рр) було передбачено вивчення дії та взаємодії двох факторів: А – фон (внесення біогумусу в дозах 1,0; 1,5; 2,0 т/га (весною під культивацію) та підживлення в період бутонізації гречки з розрахунку 100 та 200 кг/га; В- міжрядні обробітки (1 – звичайна технологія (контроль): до сходове боронування, розпушування міжрядь у фазі 1-2 справжніх листків, розпушування на початку цвітіння з підгортанням;
2 - досходове боронування, боронування в фазі 1 – 2 справжніх листків, розпушування на початку бутонізації (лапи-бритви), розпушування підгортанням; 3 - досходове боронування, боронування в фазі 1 – 2 справжніх листків, з використанням фрези на початку бутонізації, розпушування з підгортанням.
Загальна площа досліду 0,4 га. Площа облікової ділянки 54 м2. Повторність чотириразова.
В польовому досліді №2. (1995 – 1996 рр.) вивчався вплив локального внесення біогумусу під гречку, який включав слідуючи варіанти: 1 – контроль (без внесення біогумусу); 2 – внесення біогумусу під час сівби в дозі 100 кг/га; 3 – внесення біогумусу під час сівби в дозі 200 кг/га; 4 - внесення біогумусу під час сівби в дозі 300 кг/га. Загальна площа досліду 0,062 га. Площа облікової ділянки – 10 м2. Повторність чотириразова.
Дослід 3. проводився протягом 1997 – 1999 рр. з метою вивчення Вермистиму як регулятора росту при обприскуванні посівів гречки на початку цвітіння та на початку побуріння плодів. Варіанти досліду: 1 – контроль (без вермистиму – вода); 2 – Вермистим в дозі 2 л/га; 3 - Вермистим в дозі 4 л/га; 4 - Вермистим в дозі 6 л/га; 5 - Вермистим в дозі 8 л/га; 6 - Вермистим в дозі 10 л/га.
Крім того, цей дослід включав обробку Вермистимом насіння в дозі 2, 4, 6, 8, ста 10 л на одну тонну.
Площа облікової ділянки 10 м2. Загальна площа досліду 0,15 га. Повторність шестиразова.
При закладанні польових дослідів і проведенні спостережень керувалися методичними вказівками: визначення вологості ґрунту проводилось перед сівбою, у фазі бутонізації і перед збиранням в шарах ґрунту: 0 – 30 см за допомогою бура Малькова (ТУ-46-22-376-85) і термовагового методу; при обліку забур'яненості використовували кількісний метод (В.А.Алабушев, 1966), фенологічні спостереження проводили за вимогами “Методики Державного сортовипробування сільськогосподарських культур (1979), визначення легкогідролізованого азоту, рухомого фосфору та обмінного калію в ґрунті проводилось згідно агрохімічних методів дослідження ґрунтів (Арінушкіна Е.В., 1970). Урожайність зерна визначали після прямого комбайнування кожної облікової ділянки з перерахуванням на 100% чистоту і 14% вологість. Статистичний аналіз даних урожайності проводили методом польового дисперсійного аналізу (Б.А.Доспехова, 1985). Економічну ефективність агрозаходів визначали згідно “Методика визначення економічної ефективності використання в сільському господарстві результатів науково-дослідної роботи”.
Особливості вологозабезпечення посівів гречки залежно від прийомів догляду за рослинами і норм внесення біогумусу. Розглядаються результати вивчення впливу біогумусу на вміст польової вологи в ґрунті при вирощуванні гречки. Наявність польової вологості залежить від строку і глибини відбору зразків, а також від прийомів догляду за рослинами (табл. 1).
Таблиця 1
Залежність польової вологості грунту (%) від норм внесення біогумусу
(перед сівбою) в шарі 0 – 30 см (1991 – 1994 рр.)
Норми внесення біогумусу, т/га 3.05.1991 р. 5.05.1992 р. 7.05.1993 р. 6.05.1994 р. В середньому за 4 роки
Контроль (без бігумусу) 23,5 19,2 15,7 20,9 19,8
Біогумус 1,0 23,8 20,9 21,5 22,1 22,0
Біогумус 1,5 25,2 21,6 22,5 25,4 23,6
Біогумус 2,0 24,1 21,2 23,2 25,8 23,5
Визначення польової вологості на дослідній ділянці перед сівбою, що процент вологи був вищим на фонах із біогумусом. Якщо в контрольному варіанті польова вологість перед сівбою складала за 4 роки 19,8%, то при внесенні біогумусу - 22,3 – 23,7 %. Визначення польової вологості всередині вегетації гречки в шарі ґрунту 0-30 см показало, що вміст її теж був вищим на 1,3-1,6% на фонах із біогумусом не залежало від варіантів по догляду за посівами.
Вміст поживних речовин в ґрунті при вирощуванні гречки залежно від доз внесення біогумусу. Дослідженнями встановлено, що біогумус має багатосторонню позитивну дію на агрохімічні, фізико-хімічні і біологічні характеристики ґрунтів.
Як показали наші дослідження, при внесенні біогумусу під передпосівну культивацію вміст поживних речовин в ґрунті різко зростає. Так, у варіанті без біогумусу вміст легкогідролізованого азоту в шарі 0 – 10 см був 111,7, а при внесенні біогумусу 2,0 т/га - 129,7 мг/кг ґрунту, фосфору відповідно 112,3 і 128,8 та калію 180,7 і 191,0 мг/кг ґрунту (в середньому за три роки). При визначенні азоту в ґрунті (в середині вегетації рослин гречки) відмічається зменшення його вмісту, але кількість його була все-таки більшою на фонах із внесенням біогумусу.
Із внесенням біогумусу в ґрунт проходить утилізація більш складних органічних сполук, в тому числі і білкових, а це, в свою чергу, призводить до накопичення в ґрунті азоту.
Динаміка фосфорної кислоти протягом вегетаційного періоду має специфіку, яка обумовлюється природою цього елементу. Фосфорне живлення рослин може бути здійснене за рахунок мінеральних солей, ортофосфорної кислоти, фосфатів, цукрофосфатів і фітину. Дослідженнями встановлено, що в зв'язку із використанням фосфору рослинами кількість його протягом вегетаційного періоду зменшується. Але різке збільшення цього елементу відзначалося в кінці вегетації гречки. Це пояснюється самою специфікою цієї культури – сприяти розчиненню своїми кореневими виділеннями (різні кислоти) важкорозчинних фосфатів і переводити їх в легкодоступні форми.
Визначення обмінного калію, яке проведене нами в 1991 – 1994 роках показало, що біогумус є джерелом пролонгованої дії і ця дія спостерігається до кінця вегетації рослин гречки, тобто кількість обмінного калію до кінця вегетації не зменшувалась. Агротехнічні заходи по догляду за рослинами гречки в наших дослідах суттєво не впливали на вміст поживних речовин в ґрунті.
Вплив біогумусу на польову схожість і виживання рослин гречки. В середньому за роки досліджень польова схожість залежала від агрофону, а виживання – від агрофону і міжрядних обробітків ґрунту. Найменше вживання рослин було у 3 варіанті із застосуванням підгортання рослин (табл.2).
Таблиця 2
Залежність польової схожості і виживання рослин гречки від доз
біогумусу і міжрядних обробітків (середнє за 1991 – 1994 рр.)
Фон Варіанти досліду Густота стояння рослин на 1 м пог., шт. Польова схожість, % Виживання рослин, %
Після повних сходів перед збиранням
1 2 3 4 5 6
Контроль 1 96,0 86,0 71,2 89,5
(без біогумусу) 2 84,0 73,5 67,3 87,5
3 80,2 64,0 63,9 79,8
Біогумус 1 105,0 83,5 75,6 83,8
2,0 т/га 2 102,0 80,7 85,7 84,2
3 88,0 75,7 74,7 81,6
Біогумус 1 95,7 80,2 81,8 79,5
1,5 т/га 2 108,2 91,2 62,8 79,1
3 95,7 81,0 74,6 86,0
Біогумус 1 96,0 85,0 77,8 88,5
1,0 т/га 2 90,0 76,7 72,8 85,2
3 93,5 78,0 72,2 83,4
Біогумус 1 89,2 73,5 69,6 82,3
200 кг/га 2 99,7 81,2 78,2 81,4
3 87,0 66,5 68,0 76,4
Біогумус 1 90,5 73,5 70,6 81,2
100 кг/га (в під- 2 93,7 75,2 72,6 80,2
живлення) 3 79,0 64,5 65,6 81,6
Примітки: 1 – звичайна технологія (контроль): досходове боронування, розпушування мiжрядь у фазi 1–2 справжнiх листочкiв, розпушування на початку цвiтiння з пiдгортанням;
2 – досходове боронування; боронування у фазі 1–2 справжніх листків; розпушування на початку бутонізації (лапи-бритви); розпушування з підгортанням;
3 - досходове боронування; розпушування в фазі 1–2 справжніх листків; розпушування з використанням фрези на початку бутонізації; розпушування з підгортанням.
Забур'яненість посівів гречки залежно від способів міжрядних спушень. На ділянках, де проводилось досходове боронування, боронування в фазі одного справжнього листка, розпушування на початку бутонізації (лапи-бритви) і розпушування з підгортанням спостерігалось найбільше знищення бур'янів на всіх фонах із внесенням біогумусу в середньому за чотири роки досліджень. Так, в цьому варіанті, знищення бур'янів сягало від 30,3 до 45,2 %, що пояснюється, перш за все, проведенням підгортання рослин, що сприяє присипанню бур'янів в зоні рядка. Застосування інших заходів по догляду за посівами гречки, які проводились на ділянках першого та третього варіантів, теж дали позитивний ефект в боротьбі із забур'яненістю посівів. На фонах із біогумусом, при проведенні наших досліджень, поряд із кращим ростом і розвитком рослин гречки, рослини бур'янів теж формували потужну вегетативну масу.
Вплив біогумусу на ріст і розвиток гречки. Внесення біогумусу під гречку показало, що при вирощуванні цієї культури кількість досить впливає на висоту рослин, кількість суцвіть і масу зерна, а внесення біогумусу у вигляді підживлення в дозах 100 і 200 кг істотно не впливало на формування більшої кількості суцвіть і зерна гречки порівняно із несенням біогумусу під першу культивацію. Міжрядні розпушування на формування елементів структури врожаю гречки теж мали свій вплив. Кількість суцвіть і сформованого зерна була дещо більшою на ділянках першого варіанту, особливо при внесенні 2 т/га біогумусу. Так, кількість суцвіть в цьому варіанті склала 28,7 шт. і кількість зерна 75,4 шт., тоді як в другому і третьому варіантах вона була відповідно 20,5; 20,4 і 67,5; 68,6 шт. на одній рослині.
Урожайність гречки залежно від доз внесення біогумусу та міжрядних розпушувань. Урожай гречки залежить від індивідуальної продуктивності кожної рослини, а остання визначається кількістю їх на одиниці площі. Крім того, урожайність гречки залежить і від наявності забезпечення ґрунту поживними речовинами. Згідно наших досліджень, найбільша урожайність гречки в 1991 році отримана на ділянках варіанту з 2 т/га біогумусу (1,56 – 1,59 т/га, тоді як на контролі - 0,87 – 1,59 т/га). Така урожайність (середнє за 3 роки) отримана за рахунок виповненого насіння, тобто насіння, отримане на варіантах з біогумусом, було з масою 1000 насінин більшою, ніж на контролі. Нами встановлено, що дія біогумусу на врожайність гречки посилюється тоді, коли в ґрунті достатня кількість вологи протягом всього вегетаційного періоду. Слід зазначити, що найбільший вплив на урожайність мав агрофон (63 – 92%) залежно від року досліджень. Менш істотний – варіанти по догляду за посівами (4-10%). Істотно змінювалась залежно від погодних умов року (6 – 17%).
Вплив локального внесення біогумусу на польову схожість та вирощування рослин гречки. Рядкове внесення біогумусу під гречку підвищує польову схожість насіння. При збільшенні норми локального внесення біогумусу зростає як польова схожість, так і саме виживання рослин. Як видно із даних таблиці 3, в контрольному варіанті (без внесення біогумусу) польова (середнє за 2 роки) складала 89 %, виживання рослин 96 %, а при внесенні 300 кг/га біогумусу польова схожість і виживання рослин були відповідно 98 і 98 %. Дисперсійний аналіз показав, що внесення біогумусу позитивно впливали на густоту стояння рослин гречки як після сходів, так і перед збиранням і це не позначилось ні на польовій схожості, ні на виживанні рослин (відхилення від контролю знаходилось в межах найменшої істотної різниці (табл. 3).
Врожайність гречки залежно від локального внесення біогумусу. Ефективність застосування біогумусу при вирощувані гречки в значній мірі залежить від погодних умов в критичний період - під час цвітіння і плодоутворення, особливо в нашій зоні - зоні нестійкого зволоження. В 1995 році склались такі погодні умови, при яких в умовах Поділля продуктивність гречки була 0,8 - 0,9 т/га. Як показали наші дослідження, на контрольному варіанті (без внесення біогумусу) одержано врожайність 0,77 т/га, тоді як при локальному внесенні біогумусу - 0,85 - 1,25 т/га, тобто на 0,48 т/га більше. Дослідженнями в 1996 році встановлена позитивна дія локального внесення біогумусу. Якщо на контрольному варіанті урожайність гречки складала 1,27 т/га, то при внесенні 300 кг/га біогумусу - 1,98 т/га зерна гречки (табл. 4).
Таблиця 3
Вплив локального внесення біогумусу на польову схожість та виживання рослин, %
Варіанти Кількість рослин на 1 м. п. Польова схожість, % Виживання рослин, %
після сходів, шт. перед збиранням, шт.
1995 р. 1996 р. середнє 1995 р. 1996 р. середнє 1995 р. 1996 р. середнє 1995 р. 1996 р. середнє
Контроль (без біогумусу) 106 122 114 102 117 109 84 95 89 96 96 96
100 кг/га біогумусу 117 131 124 114 126 120 90 96 93 97 96 96
200 кг/га біогумусу 113 132 122 109 129 119 90 98 94 96 98 97
300 кг/га біогумусу 124 140 132 121 138 129 98 98 98 98 98 98
Таблиця 4
Урожайність гречки залежно від локального внесення біогумусу, т/га
Варіанти 1995 1996 Середнє
Контроль (безбіогумусу) 0,77 1,27 1,02
100 кг/га біогумусу 0,85 1,84 1,34
200 кг/га біогумусу 0,93 1,93 1,46
300 кг/га біогумусу 1,25 1,98 1,62
НІР05, т/га 0,09 0,06
Результати математичного аналізу показали, що достовірний вплив на врожайність мали як саме внесення біогумусу, так і погодні умови, вплив останніх виявився досить високим.
Вплив Вермистиму як регулятора росту і розвитку рослин на продуктивність гречки. Допосівна обробка насіння гречки різними дозами Вермистиму сприяла підвищенню польової схожості. Так, за три роки досліджень польова схожість насіння при використанні Вермистиму в кількості 10 л/т насіння зросла на 21,0 % порівняно із контрольним варіантом.
Морфологічні особливості рослин гречки і структура врожаю залежно від доз внесення Вермистиму. При обприскуванні рослин регулятором росту і розвитку Вермистимом виявлено, що він мав суттєвий вплив на формування елементів структури врожаю та на висоту рослин гречки. Якщо в контрольному варіанті кількість зерен на одній рослині була 23,9 шт., то при обприскуванні рослин на початку цвітіння з використанням Вермистиму 10 л/га – 68,6 шт. При обприскуванні рослин Вермистимом на початку побуріння плодів змін у формуванні елементів структури врожаю не виявлено.
Вплив Вермистиму на урожайність гречки. Допосівна обробка насіння гречки Вермистимом, а також обприскування посівів до цвітіння посилювало ріст і розвиток рослин, а також імунітет рослин до різних захворювань, сприяло формуванню міцної розгалуженої кореневої системи, активній роботі асиміляційного апарату, підвищувало стійкість рослин до несприятливих погодних умов. Все це призвело до збільшення урожайності гречки.
Використання Вермистиму при допосівній обробці насіння (10 л/т) та обприскуванні посівів до цвітіння забезпечило середній приріст урожаю за роки досліджень на 0,47 – 0,60 т/га. Водночас, обприскування посівів гречки на початку побуріння плодів суттєво не вплинуло на урожайність гречки. Прибавка урожаю в середньому за три роки складала всього 0,1 т з одного гектара (рис. 1).
Результати дисперсійного аналізу показали, що продуктивність гречки в досліді на 21 % залежала від обробки Вермистимом (рис. 2).
Якість зерна гречки залежно від впливу Вермистиму. Продовольча цінність гречки визначається технологічними властивостями і хімічними складом зерна. Технологічні властивості зерна гречки залежать від маси 1000 насінин, натури, вирівняності зерна і плівчастості. Від застосування Вермистиму поліпшуються якісні показники. Так, маса 1000 насінин була більшою при обробці насіння Вермистимом (10 л/т насіння) порівняно із контрольним варіантом на 1,6 г, при обприскуванні посівів гречки на початку цвітіння у варіанті із внесенням 10 л/га Вермистиму маса 1000 насінин складала 28,2, тоді як на контролі – 27,0 г. Із застосуванням Вермистиму такі технологічні якості як вирівняність і плівчастість зерна значно покращуються, як при обробці насіння, так і при обприскуванні посівів на початку цвітіння. При обприскуванні посівів на початку побуріння плодів впливу регулятора росту на якісні показники зерна не виявлено.
Рис. 2 Вплив різних факторів на урожайність гречки, %
| 
