|
УКРАIНСЬКА АКАДЕМIЯ АГРАРНИХ НАУК
IНСТИТУТ ВИНОГРАДУ I ВИНА "МАГАРАЧ"
На правах рукопису
IГНАТОВ АРТУР ПАВЛОВИЧ
УДК: 634.96:631.524.85.003.12(043.3)
АГРОГОСПОДАРСЬКА ОЦIНКА НОВИХ СТIЙКИХ
СТОЛОВИХ СОРТIВ ВИНОГРАДУ В УМОВАХ
ЗАХIДНОI
ПЕРЕДГIРСЬКО-ПРИМОРСЬКОI ЗОНИ КРИМУ
06.01.08 - виноградарство
АВТОРЕФЕРАТ
дисертаціі на здобуття наукового ступеня
кандидата сільськогосподарських наук
Ялта 2000
Дисертацiєю є рукопис.
Робота виконана в Iнститутi винограду i вина "Магарач".
Науковi керiвники: Колосовський Жорж Олексiйович,
кандидат сiльськогосподарських наук, IВiВ "Магарач", УААН, м.Ялта
Амiрджанов Артем Гарiгенович,
доктор бiологiчних наук, науковий консультант,
IВiВ "Магарач",УААН, м.Ялта
Офiцiальнi опоненти: Хреновськов Едуард Iванович,
доктор сiльськогосподарських наук, професор, завiдуючий кафедрою виноградарства i вино-робства, Одеський державний сiльсько-господарський институт, мiнiстерство аг-рарноi полiтики Украiни.
Чекмарьов Лев Анатолiйович, кандидат сiль- ськогосподарських наук, старший науковий спiвробiтник, IВiВ "Магарач", УААН, м.Ялта.
Провiдна органiзацiя: Нацiональний науковий центр "Нiкiтський
ботанiчний сад", УААН, вiддiл плодiвництва i субтропiчних культур, м. Ялта.
Захист дисертацii вiдбудеться 28 вересня 2000 р. о 14 годині на засiданнi спецiалiзованоi ради Д 53.365.02 при Iнститутi винограду i вина "Магарач" за адресою 98600 АР Крим, м.Ялта, вул.Кiрова,31,
IВiВ "Магарач".
З дисертацiєю можна ознайомитись в бiблiотецi IВiВ "Магарач".
Автореферат розiсланий 28 серпня 2000 року.
Учений секретар
спецiалiзованоi ради,
доктор сiльськогосподарських наук,
старший науковий спiвробiтник Якушина Н.А.
1
Загальна характеристика роботи
Актуальнiсть теми. Важливу увагу в економiцi Криму придiляють виноградарству, де розташовано 36% всiх виноградникiв Украiни, в т.ч. 14 тис. iз 18 тис. га столових сортiв.
Столовi сорти розташовано в основному в захiднiй передгiрсько-приморськiй зонi Криму. Виробництво столового винограду може вирости за умов збiльшення площ пiд сортами раннього i середнього строку визрiвання, що вимагають для успiшноi обробки значно менше ядохiмiкатiв, тобто при використаннi сортiв, що володiють груповою стiйкiстю. Данi про продуктивнiсть виноградних кущiв i якiсть врожаю нових стiйких сортiв вiдзначаються рiзноманiтнiстю. (Алiєв Н.А.,1998, Аджиєв А.М.,1998, Магомедов М.Г.,1995, Серпуховiтiна К.А.,1997, Смишляєв П.А.,1993 i др.). Це можна пояснити рiзноманiтнiстю грунтово-клiматичних умов вирощування, рiвня агротехнiки, бiологiчними особливостями сортiв що вивчаються. Тому бiльш рацiональну систему ведення виноградних кущiв необхiдно встанов лювати для кожноi агроклiматичноi зони Криму, що визначає актуальнiсть дослiджень.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослiдження проводились згiдно координацiйному плану НIОКР IВiВ "Магарач" i регiональноi науково-технiчноi програми АПК Республiки
Крим на 1993-2005 роки (номер держреєстрацii 00196U010353).
Мета дослiджень : видiлення найбiльш перспективних сортiв винограду з 25 нових столових сортiв в умовах захiдноi передгiрсько-приморськоi зони Криму.
До завдань дослiджень входило вирiшення таких основних питань:
- вивчити характер росту i плодоношення нових стiйких до хвороб i морозiв столових сортiв винограду, виявити найбiльш урожайнi сорти винограду з високими якостями продукцii,
- вивчити морозостiйкiсть нових сортiв столового винограду,
- вивчити транспортабельнiсть сортiв i якiсть винограду при рiзно-манiтних способах обрiзки виноградних кущiв,
- дати економiчну оцiнку i основнi напрями агротехнiки столових сор-тiв винограду що пропонуються.
Наукова новизна. Вперше в умовах захiдноi передгiрсько - приморськоi зони Криму показанi особливостi росту, плодоношення, транспортабель-ностi, стiйкостi до хвороб i морозу, дається економiчна оцiнка 25 нових столових сортiв винограду, рiзних строкiв визрiвання селекцii Молдови, Росii, Болгарii, Югославii, Румунii, США та Украiни. Встановлено, що найбiльш врожайними являються сорта Юбiлей-70, Мерцiшор, Кантемирiвський, Бiруiнца, якi перевищили за продуктивнiстю контрольнi сорти на 42, 49, 60, 58 i 40% вiдповiдно. Найбiльш транспортабельними являються сорти Дюк де Мажента, Кантемирiвський, Юбiлей Журавля, Кутузiвський i Бiруiнца. Виявлена перспективнiсть включення у сортовий
2
конвейер сортiв дуже раннього, раннього (Шевченко, Кодрянка, Юбiлей-70), та середнього (Мерцiшор, Антiгона, Неготинськi Рубiн, Дюк де Мажента) строкiв визрiвання.
Практична значимiсть. Iз 25 вивчених нових перспективних столових сортiв винограду новоi селекциii видiленi 10: Шевченко, Кодрянка, Юбiлей-70, Неготинськi Рубiн, Антiгона, Мерцiшор, Дюк де Манжента, Яловенський стiйкий, Кантемирiвський i Бiруiнца, якi надiленi високою пластичнiстю, добре ростуть i плодоносять в захiднiй передгiрсько-приморськiй зонi Криму i тому рекомендуються для вирощування пiсля держсортовипробування. Коротка обрiзка може використовуватися на таких сортах: Шевченко, Антiгона, Мерцiшор, Кантемирiвський. Цей елемент технологii може бути використано при механiзованiй обрiзцi i вiдновлення кущiв пiсля екстремальних погодних умов. Для тривалого зберiгання можна використовувати Кантемирiвський i Бiруiнца, якi перевищують по лiжкоздатностi контрольний сорт Молдова.
Виробничий iспит сортiв проводиться з 1994 р. в Передгiрському дослiдному господарствi "Магарач" (Бахчисарайський район, с.Вiлiно) на площi 7 га, що позволяє отримувати бiльш високi врожаi при менших витратах ( в порiвняннi з стандартним сортиментом прибуток дорiвнює вiд 1140 до 9360 грн/га).
Конкретна особиста участь автора полягає в пiдборi, аналiзi лiтератури, в проведеннi наукових дослiдiв, у зборi та аналiзi експериментальних даних, в формулюваннi висновкiв.
Апробацiя роботи. Про результати дослiдiв повiдомлено на засiданнi Ученоi ради IВiВ "Магарач" (Ялта, 1994-1999), на 4-й Мiжнароднiй конференцii молодих учених i фахiвцiв (Ялта, 1996).
Публiкацii. За матерiалами дисертацii надруковано 5 статей.
Структура і обсяг роботи. Дисертацiя викладена на 120 сторiнках машинописного тексту, складається iз вступу, огляду лiтератури, експериментальноi частини, висновкiв i рекомендацiй виробництву, мiстить 17 таблиць, 5 рисункiв. Список використаноi лiтератури включає 187 джерел, в т.ч. 13 iноземних авторiв.
Об ' єкти i методи дослiдження
Умови проведення дослiдiв. Облiки i спостереження були виконанi в 1994-1998 р. на сортовипробувальних дослiдницьких насадженнях в ПДГ "Магарач" i в колекцii iнституту "Магарач" (село Вiлiно Бахчисарайського району), в зонi непокриттєвого виноградарства.
Грунти поданi пiвденним чорноземом, слабко гумусованим (1-2%), висококарбонатним, на щебнево-галькових вiдкладеннях (з глибиною 80-150 см).
Клiмат пiвденно-захiдноi передгiрськоi зони Криму помiрно теплий, м'який, з перiодичними вiдлигами i рiзким пониженням температури, посушливий. Тривалiсть безморозного перiоду - 200-210 днiв. Середньорiчна
3
температура повiтря 10-12 0С. Середньомiсячна температура найтеплiшого мiсяца - липня 21-23 0С, найхолоднiшого - лютого вiд -1,2 до 2,5 0С. В окремi рiдкi роки, при вторгненнi холодних мас арктичного повiтря, вiдзначаються короткочаснi рiзкi зниження температури до -20-25 0С. Раннi осiннi заморозки бувають в жовтнi, а пiзнi веснянi- в квiтнi. Рiчна сума активних температур повiтря складає 3300-3500 0С. Середньорiчна кiлькicть опадiв коливається в межах 450-480 мм. Кiлькiсть опадiв за роками не однакова. В окремi вологi роки випадає бiльше 500 мм, а в посушливi- 200 мм i менше. Найбiльша кiлькiсть опадiв випадає в теплий перiод року (квiтень-жовтень). Опади лiтнього перiоду часто носять зливовий характер. Середньомiсячна вологiсть повiтря-68%, середньорiчна - 75%. В цiлому клiмат сприятливий для ведення непокриттєвоi культури винограду.
Об'єкти i методи дослiджень. Об'єктами дослiджень були взятi 25 нових столових сортiв винограду. Контрольними були вибранi сорти Восторг, Чауш i Молдова. Схема посаджень - 3 х 1, 5 м. Формування - високо-штамбовий двоплечий кордон. Навантаження кущiв- в залежностi вiд сили iх розвитку. Вивчалися рiзноманiтнi засоби обрiзування: 1- на кутовi та наближенi вiчки, 2- середня лiнiя обрiзування на 6-8 вiчок. Агротехнiка- загальноприйнята для передгiрськоi зони Криму.
Щорiчно проводили такi облiки i спостереження: фенологiчнi спостереження - за М.А.Лазаревским (1963); коефiцiєнт плодоношення (К 1) обчислювали дiленням загальноi кiлькостi суцвiттiв на число пагонiв, що розвинулися; коефiцiєнт плодоносностi (К 2 )- шляхом дiлення кiлькостi cуцвiттiв на число плодоносних пагонiв; середню масу грона знаходили зважуванням; врожай розраховували за даними агрооблiкiв; вагу 100 ягiд визначали зважуванням; цукристiсть за ГОСТом 27918-87, кислотнiсть за ГОСТом 25555-82; глюкоацидометричний показник (ГАП)- як вiдношення кiлькостi цукрiв в ягодi до кiлькостi кислот; iндекс продуктивностi (Сп) визначали за формулою ПП=Кпл.хГср. на основi cереднiх багаторiчних значень коефiцiєнта плодоношення та середньоi маси грона за ряд послiдовних рокiв; побiчнi показники транспортабельностi (зусилля на вiдрив, проколювання, роздушування) визначали за П.Т.Болгарєвим (1960); розрахунок коефiцiєнта транспортабельностi (Кт) проводили за методом С.Ю.Дженєєва та Н.К.Колянди (1988); сумарний прирiст лози, ступiнь визрiвання пагонiв - методом лiнiйних замiрiв; морозостiйкiсть вiчок - шляхом штучного проморожування черенкiв в холодильнiй установцi MIRCUR MHM-52 (за методикою iнституту "Магарач",1991); збереження вiчок i лоз пiсля проморожування - методом мiкроскопування i пророщування; оцiнка стiйкостi cортiв до хвороб вивчали вiзуальним методом в балах (Шкiдники, хвороби та сорняки на винограднику, Киiв, 1995); величину фотосинтетичного потенцiалу (ФП)- за сумою щоденних площ листовоi поверхнi винограду за вегетацiйний перiод; чисту продукт-4
ивнiсть фотосинтезу (ЧПФ) - ваговою кiлькiстю добового приросту сухоi речовини в розрахунку на 1м 2 площi листя; величину господарського коефiцiєнта (К гос.)- вiдношенням сухоi маси грон (У гос.) до величини сухоi бiомаси куща (У бiол.); площу листовоi поверхнi визначали ампелометричним методом; розрахунок економiчноi ефективностi - за фактичними витратами та виручкою (В.О.Фiлiпович, Ю.Д.Шапкiн, 1982); математичну обробку даних проводили методом дисперсiйного аналiзу (Б.А.Доспехов, 1985).
Розрахунки та спостереження в колекцii були виконанi на 10 кущах кожного сорту, а на дослiдницьких насадженнях на 10 кущах кожноi з 4-х повторностей.
Результати дослiджень та iх обговорення
Фази вегетацii
Данi багаторiчних фенологiчних спостережень дозволяють вивести середнi багаторiчнi данi, якi використовуються для складання плану агротехнiчних засобiв. Середнi багаторiчнi спостереження за фазами вегетацii дозволяють мiркувати про вiдповiднiсть природних умов даноi мicцевостi вимогам тих чи iнших сортiв винограду.
В середньому за 5 рокiв дослiджень у Кодрянки найкоротший перiод вегетацii ( вiд початку розпускання вiчок до початку збору врожаю) серед раннiх сортiв-114 днiв. У останнiх сортiв перiод вегетацii склав 117-121 день.
В групi середнiх сортiв найбiльш короткий перiод вегетацii вiднесено до сортiв Кишмиш променистий, Болгар стiйкий - 126 днiв. У останнiх сортiв 128-135 днiв.
Серед пiзнiх сортiв найкоротший перiод вегетацii у Яловенського стiйкого та Стругураша-136, а у останнiх сортiв 137-141 день. Проведенi в 1994-1998 роках дослiдження показали, що:
1. Строки настання i тривалiсть основних фаз вегетацii обумовленi бiологiчними особливостями сортiв, з урахованням клiматичних особливостей року. Iз клiматичних факторiв найбiльше впливають на проходження фаз вегетацii опади i температура: в найтеплiшi роки (1994, 1996, 1998) вiдзначено найбiльш раннiй наступ фаз вегетацii, а в бiльш прохолоднi (1995, 1997)- бiльш пiзнiй.
2. Iз вивчених столових сортiв до групи дуже раннiх вiдноситься 1 сорт - Шевченко, раннiх -7: Восторг, Кодрянка, Демiр капiя, Юбiлей-70, Фрумоаса албе, Дружба i Ромулус, середнiх-10: Чауш, Кишмиш променистий, Кишмиш молдавський, Антiгона, Мерцiшор, Дюк де Мажента i пiзнiх 10 сортiв: Молдова, Яловенський стiйкий, Русмол, Юбiлей Журавля, Оригiнал, Стругураш, Слав'янка, Кантемирiвський, Бiруiнца.
5
Показники плодоношення
Показники плодоносностi i плодоношення - це тi елементи, iз яких складається урожайнiсть винограду. На iх розвиток впливають як умови
попереднього року, так i бiологiчнi особливостi сорту, стан куща, агротехнiка та iн.
В табл.1 приведенi показники плодоношення сортiв винограду, що вивчаються, в порiвняннi з контролем.
В середньому за роки дослiджень навантаження вiчками у сортiв раннього строку достигання коливається вiд 23 до 48 вiчок, при цьому на кущах розвинулось вiд 22 до 32 пагонiв. Вiдсоток розвинених пагонiв склав 63-86. По цьому показнику сорти Дружба, Демiр капiя перевищують контроль, як в середньому за 5 рокiв, так i в окремi роки спостережень. Плодоносних пагонiв розвинулось вiд 60 до 79%. Кращими показниками вiдзначається сорт Шевченко-79%.
Також перевищили контроль наступнi сорти: Дружба, Кодрянка, Юбiлей-70, Ромулус. Коефiцiєнт плодоношення в середньому за 5 рокiв виявився достатньо високим (0,8-1,2). Найбiльший вiн у сорта Кодрянка - 1,2. Сорти Дружба, Юбiлей-70, Шевченко, Ромулус також перевищують за цим показником контрольний сорт Восторг.
Навантаження вiчками сортiв середнього строку визрiвання коливається вiд 23 до 55 вiчок, при цьому на кущах розвивалось вiд 17 до 41 пагона. Пагони, що розвинулись, склали 62-76%. Вiн найбiльший у сортiв Антiгона i Дюк де Мажента. Також перевершили контроль сорти Агат донський, Неготинськi Рубiн, Кишмиш променистий, Кишмиш молдавський. Плодоносних пагонiв розвинулось 46-80%.
Кращий показник у Агата донського-80%, який за цим показником перевершує контрольний сорт Чауш-77%. На рiвнi контролю процент плодоносних пагонiв у Мерцiшора. Найнижчий показник виявився у Кишмиша молдавського i Кишмиша променистого-49 i 46% вiдповiдно. Найвищий коефiцiєнт плодоношення у сорта Мерцiшор i контрольного сорта Чауш- 1,1.
В групi пiзнiх сортiв навантаження вiчками на кущах коливалось вiд 32 до 65, при цьому розвинулось вiд 24 до 43 пагонiв/кущ. Вiдсоток пагонiв, що розвинулись, склав 66-78. Кращий показник виявився у сорта Оригiнал - 78%. Всi сорти, крiм Кантемирiвського, мали вiдсоток пагонiв, що розвинулись, вищий, нiж у контрольного сорту Молдова. У Кантемирiвського цей показник дорiвнює контролю. Плодоносних пагонiв розвинулось 48-82%. Сорти Кантемирiвський, Юбiлей Журавля перевищили контрольний сорт Молдова (69%), на рiвнi з ним сорт Стругураш. Низькi показники у Слав'янки-52, Русмола-49, Яловенського стiйкого i Кутузовського-48%. Найвищий К 1 був у сорта Кантемирiвський - 1,2 (дуже високий), Юбiлея Журавля - 1,0. У контрольного сорту Молдова К 1 був на рiвнi 0,9, близьким до нього виявився сорт Стругураш.
6
Таблиця 1 -Показники плодоношення нових столових
сортiв винограду (ПДГ "Магарач", середнi 1994-1998 р.)
СОРТ Навантаження на кущ, шт. Розвинулось па- гонiв, % К1 К2
вiчок пагонiв всього плодо- носних
Восторг(контроль) 36,3 29,2 79,2 69,1 0,9 1,3
Шевченко 39,0 28,4 72,9 78,8 1,0 1,3
Кодрянка 44,9 28,6 62,8 76,3 1,2 1,6
Демiр капiя 37,1 31,6 85,1 60,0 0,8 1,3
Юбiлей-70 48,1 30,5 63,1 73,2 1,0 1,4
Фрумоаса албе 29,7 21,8 73,5 66,4 0,9 1,3
Дружба 23,4 19,9 86,0 76,6 1,1 1,5
Ромулус 34,9 24,4 73,6 74,9 1,0 1,3
Чауш (контроль) 38,8 26,3 67,8 77,5 1,1 1,4
Кишмиш променистий 37,3 27,6 70,6 46,1 0,5 1,1
Болгар стiйкий 31,6 21,8 67,7 66,9 0,9 1,4
Агат донський 23,5 16,8 73,6 79,6 1,0 1,3
Неготинськi Рубiн 46,4 35,1 73,1 60,2 0,8 1,3
Страшенський 35,6 22,3 62,1 63,6 0,8 1,3
Кишмиш молдавський 44,2 30,5 69,7 49,3 0,6 1,1
Антiгона 55,4 41,3 75,6 52,2 0,7 1,2
Мерцiшор 46,4 30,8 66,2 76,5 1,1 1,4
Дюк де Мажента 47,5 36,2 76,5 70,9 0,9 1,3
Молдова (контроль) 45,6 30,2 66,3 69,4 0,9 1,3
Яловенський стiйкий 65,1 43,5 68,1 48,1 0,6 1,2
Русмол 36,0 26,6 72,8 49,6 0,5 1,1
Юбiлей Журавля 42,4 30,1 69,9 76,4 1,0 1,6
Оригiнал 32,3 24,5 78,1 56,8 0,6 1,1
Стругураш 35,8 25,5 70,5 68,3 0,9 1,0
Слав'янка 52,1 38,0 72,7 52,5 0,5 1,04
Кантемирiвський 45,2 29,9 66,2 82,4 1,2 1,5
Кутузiвський 34,0 24,3 70,8 48,1 0,5 1,1
Бируiнца 46,4 34,8 75,0 56,6 0,7 1,2
НСР 05 3,5 0,07
Sx% 4,1 2,9
Урожай i якiсть винограду
На основi 5-рiчних даних за урожайнiстю видiляються наступнi раннi сорти, що перевершують контрольний сорт Восторг: Юбiлей-70, Кодрянка, 7
Шевченко. За рахунок бiльш високоi середньоi маси грона i плодоносностi найбiльший урожай було вiдмiчено у сорта Юбiлей-70 - 165 ц/га (табл.2).
Сорти Мерцiшор,Дюк де Мажента, Антiгона, Неготинськi Рубiн i Кишмиш молдавський перевищили за урожайнiстю контроль серед середньостиглих сортiв. Кращим за урожайностю виявився сорт Мерцiшор: за рахунок бiльш високих показникiв плодоносностi - 146 ц/га.
У пiзнiх сортiв урожайнiсть вище контрольного сорту Молдова мали: Яловенський стiйкий, Кантемирiвський, Юбiлей Журавля, Бiруiнца. Найбiльший урожай у Кантемирiвського - 259 ц/га i Бiруiнци- 243 ц/га, за рахунок бiльшоi маси грона i плодоношення.
Наявнiсть сахарiв у нових столових сортiв за всi роки дослiджень вiдповiдала встановленим кондицiям, вiдносно низька наявнiсть сахарiв в 1996-1998 рр. пояснюється випаданням великоi кiлькостi опадiв (до 200 мм- в 1996 роцi) в перiод визрiвання.
Глюкоацидометричний показник (ГАП) показує спiввiдношення масовоi концентрацii сахарiв i титруємоi кислотностi та визначає смаковi якостi винограду. У раннiх сортiв ГАП складав 2,4-3,3. Найбiльший у сортiв Шевченко та Юбiлей-70. Всi сорти перевищили контроль за цим показником. ГАП у середнiх сортiв - 2,1-2,9. Найвищий показник у Болгара стiйкого -2,9, трохи менше у контрольного сорту Чауш - 2,7. У пiзнiх сортiв ГАП дорiвнює 1,7-2,6. Кращий показник у Оригiнала - 2,6.
Для оцiнки продуктивностi сорту А.Г.Амiрджанов (1980) запропонував показник "продуктивнiсть пагона" (ПП), який об'єднує агробiологiчнi та фiзiологiчнi ознаки та властивостi сорту.
Аналiз продуктивностi нових столових сортiв дозволяє зробити такi висновки:
Кантемирiвський i Бiруiнца мають дуже високий iндекс продуктивностi; Юбiлей-70 - високий; Восторг, Шевченко, Кодрянка, Мерцiшор, Дюк де Мажента, Молдова, Юбiлей Журавля - середнiй; Дружба, Ромулус, Чауш, Кишмиш променистий, Болгар стiйкий,
Агат донський, Страшенський, Кишмиш молдавський, Антiгона, Яловенський стiйкий, Русмол, Оригiнал, Стругураш, Слав'янка, Кутузiвський - низький i Демiр капiя, Фрумоаса албе, Неготинськi Рубiн-дуже низький iндекс продуктивностi.
Кращою транспортабельнiстю вiдзначаються сорти найпiзнiшого строку визрiвання.
Сорти Дюк де Мажента, Кантемирiвський, Юбiлей Журавля, Кутузiвський, Бiруiнца характеризуються високою транспортабель-нiстю, 6 сортiв мають середнi показники; 13 - слабкотранспортабельнi i сорти Дружба, Агат донський, Мерцiшор, Слав'янка - нетранспортабельнi.
Потужнiсть i розвиток виноградних кущiв
Сила росту i ступiнь визрiвання пагонiв характеризують загальний стан насаджень, iх пiдготовленiсть до зимування, за якими планують навантаження пагонами при обрiзцi. Бiльшiсть сортiв мають середню 8
Таблиця 2 - Урожай i якiсть винограду
(ПДГ "Магарач", середнi 1994-1998 рр.)
СОРТ Урожай Серед- Масова концентрація ГАП
з ц/га ня саха- титр.
куща, кг маса грона г. рів, г/100 см3 кислот, г/дм3
Восторг(контроль) 4,3 96 179 17,2 7,1 2,4
Шевченко 5,6 124 172 18,4 5,6 3,3
Кодрянка 5,6 125 151 17,4 5,4 3,2
Демiр капiя 2,6 58 82 18,1 5,9 3,1
Юбiлей-70 7,4 165 232 17,0 5,2 3,3
Фрумоаса албе 1,4 31 75 18,3 6,3 2,9
Дружба 1,9 42 81 17,3 6,6 2,6
Ромулус 3,2 70 125 18,4 7,5 2,5
Чауш(контроль) 3,3 74 133 16,1 6,1 2,7
Кишмиш променистий 2,9 67 188 17,1 6,8 2,5
Болгар стiйкий 3,0 67 130 16,7 6,0 2,8
Агат донський 2,2 48 132 16,5 6,5 2,5
Неготинськi Рубiн 4,2 93 146 16,9 6,9 2,4
Страшенський 1,9 42 163 16,1 6,9 2,3
Кишмиш молдавський 3,5 77 238 18,2 7,7 2,4
Антiгона 5,1 113 206 17,8 7,7 2,3
Мерцiшор 6,5 146 175 15,9 7,5 2,1
Дюк де Мажента 5,9 132 175 17,6 6,8 2,6
Молдова(контроль) 4,6 103 187 16,3 8,6 1,9
Яловенський стiйкий 6,9 154 246 15,6 7,3 2,1
Русмол 3,4 75 258 16,4 7,3 2,2
Юбiлей Журавля 5,1 113 165 16,8 7,9 2,1
Оригiнал 1,8 41 126 16,6 6,4 2,6
Стругураш 2,6 59 123 16,8 7,7 2,2
Слав'янка 3,2 72 170 16,6 9,7 1,7
Кантемирiвський 11,6 259 338 16,4 8,0 2,1
Кутузiвський 1,7 37 156 16,2 7,6 2,1
Бируiнца 10,9 243 508 16,2 8,2 2,0
НСР 05 1,02 8,2 11,3
Sx% 8,0 2,8 2,1
|
