|
Національна фармацевтична академiя України
Зуйкіна Світлана Сергіївна
УДК: 615.451.014:616.28:638.135
РОЗРОБКА СКЛАДУ, ТЕХНОЛОГІЯ
ТА ДОСЛІДЖЕННЯ ВУШНИХ КРАПЕЛЬ
З ПРОПОЛІСОМ
15.00.01 — технологія ліків та організація
фармацевтичної справи
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата фармацевтичних наук
Харків — 2002
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана на кафедрі аптечної технології ліків Національної фармацевтичної академії України, Міністерство охорони здоров'я України.
Науковий керівник: доктор фармацевтичних наук, професор
ТИХОНОВА Світлана Олександрівна
Національна фармацевтична академія України, завідувач кафедри фармацевтичної технології та клінічної фармації ІПКСФ.
Офіційні опоненти: доктор фармацевтичних наук, професор
ДМИТРІЄВСЬКИЙ Дмитро Іванович
Національна фармацевтична академія України, завідувач кафедри організації та економіки
фармації
доктор фармацевтичних наук, професор
Печерський Петро Павлович
Запорізький державний медичний університет,
професор кафедри технології ліків
Провідна установа: Державний науковий центр лікарських засобів, лабораторія оптимізації біофармацевтичних властивостей таблетованих лікарських форм
Захист відбудеться “ 8 ” листопада 2002 року о 1000 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.605.01 при Національній фармацевтичній академії України за адресою: 61002, м. Харків, вул. Пушкінська, 53.
З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Національної фармацевтичної академії України (61168, м. Харків, вул. Блюхера, 4).
Автореферат розісланий “ 4 ”жовтня 2002 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради МАЛОШТАН Л.М.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Запальні захворювання зовнішнього та середнього вуха на сьогодні залишаються однією з важливих проблем медичної практики. Наслідками перенесення цих хвороб є хронічні захворювання: нейросенсорна туговухість, хронічний гайморит та, навіть, враження головного мозку. Ці ускладнення протікають триваліше та значно тяжче, аніж гострі захворювання, що їх спричинили. Тому терапія отитів на початкових стадіях розвитку є оптимальною умовою профілактики тяжких хронічних ускладнень.
Лікування зовнішніх гострих та хронічних отитів на даний час являє певні труднощі, обумовлені обмеженим арсеналом лікарських препаратів специфічного призначення. Спектр сучасних засобів профілактики та лікування цих захворювань включає до себе різноманітні групи препаратів: антибіотики, сульфаніламіди, протеолітичні ферменти, а також протимікробні лікарські засоби (спиртові та водні розчини борної, саліцилової кислоти, діоксидину, фурациліну, перекису водню).
В то й же час спектр препаратів етіотропної дії специфічного призначення для місцевого лікування отитів обмежений, а наявні вушні краплі представлені, в основному, лікарськими препаратами закордонних виробників і їх кількість не вирішує проблему медикаментозного забезпечення терапії запальних захворювань слухового аналізатора.
Препарати вітчизняного виробництва взагалі складають лише 18% від загальної кількості ліків, що застосовуються при лікуванні запальних захворювань вуха і представлені вушними краплями “Аурісан” та “Декаметоксин”.
В аспекті викладеного проблема створення вітчизняних лікарських засобів комплексної дії для місцевої терапії запальних захворювань зовнішнього та середнього вуха, які мають антимікробну, протизапальну, капілярозміцнюючу дію є надзвичайно актуальною.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана згідно з планами науково-дослідних робіт НФАУ (№ держреєстрації 0198У007008) та проблемної комісії “Фармація” МОЗ України.
Мета і задачі дослідження. Мета роботи – розробка обґрунтованого складу, технології вушних крапель з прополісом та методик контролю якості препарату для місцевої терапії запальних захворювань зовнішнього та середнього вуха.
Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити такі завдання:
- проаналізувати і узагальнити сучасні літературні дані щодо фармакотерапії зовнішніх та середніх отитів, фурункулів зовнішнього слухового проходу та отомікозів;
- теоретично й експериментально обґрунтувати доцільність застосування настойки прополісу, гліцерину та димексиду у складі вушних крапель;
- провести комплекс фізико-хімічних, технологічних та біофармацевтичних досліджень з метою вибору оптимального складу препарату для лікування запальних захворювань вуха у вигляді вушних крапель;
- обґрунтувати технологію виробництва препарату в промислових умовах та умовах аптеки;
- провести дослідження по встановленню основних показників якості розроблених вушних крапель, обґрунтувати умови зберігання та строки придатності;
- дослідити специфічну активність створеного препарату;
- розробити та апробувати технологічну інструкцію на виробництво вушних крапель з прополісом в умовах аптеки;
- розробити та апробувати технологічний тимчасовий регламент промислового виробництва вушних крапель;
- розробити проект АНД на запропонований препарат.
Об'єкт дослідження – краплі для лікування запальних захворювань вуха.
Предмет дослідження – розробка складу, стандартизація та вивчення специфічної активності вушних крапель з прополісом.
Методи дослідження: при вивченні властивостей вушних крапель, що розробляються, застосовані загальноприйняті методи органолептичних, технологічних, фізико-хімічних, біофармацевтичних, мікробіологічних досліджень, що дозволяють об'єктивно оцінювати якісні характеристики препарату на підставі експериментально одержаних та статистично оброблених результатів.
Наукова новизна одержаних результатів. Вперше на підставі результатів фізичних, біофармацевтичних та біологічних досліджень обґрунтовано і розроблено склад нової лікарської форми на основі настойки прополісу – вушних крапель.
З використанням сучасних фізико-хімічних, технологічних, біологічних методів дослідження вивчено властивості препарату. Розроблено методики якісної ідентифікації та кількісного вмісту основних та допоміжних речовин у вушних краплях, що стало обґрунтуванням розділів аналітично-нормативної документації, яка регламентує якість, умови та термін зберігання препарату.
Біологічними дослідженнями доведено, що вушні краплі відповідають вимогам ДФ щодо мікробіологічної чистоти препаратів, які застосовуються в порожнині вуха та виявляють високу специфічну активність при лікуванні зовнішніх, середніх отитів, фурункулів та отомікозів.
За одержаними результатами подано заявку на винахід до інституту промислової власності за № 2001085651 від 08.08.2001 та отримано рішення про видачу деклараційного патенту на винахід від 4 березня 2002 року.
Практичне значення одержаних результатів. Створено новий оригінальний вітчизняний препарат у формі вушних крапель для лікування запальних захворювань вуха.
Розроблено проект АНД на запропонований препарат.
Розроблено технологічну інструкцію та апробовано технологію виробництва препарату в умовах аптеки (акт від 15.10.2001 р. та від 13.11.2001 р.). Розроблено проект технологічного тимчасового регламенту на виготовлення вушних крапель “Пропотид” та апробовано промислову технологію виробництва крапель (акт від 11.06.2000 р.).
Фрагменти роботи впроваджені до навчального процесу ряду фармацевтичних та медичних ВНЗ-ів України: Львівського державного медичного університету ім. Данила Галицького (акт впровадження від 12.10.2001 року), Запорізького державного медичного університету (акт впровадження від 18.04.2001 року), Національного медичного університету ім. О.О.Богомольця (акт впровадження від 22.05.2001 року), Національної фармацевтичної академії України (акт впровадження від 14.10.2001 року).
Особистий внесок здобувача.
У комплексному дослідженні зі створення нового препарату для місцевої терапії запальних захворювань вуха особисто здобувачем:
Ш проведено аналіз літературних даних щодо етіології, патогенезу, принципів фармакотерапії запальних захворювань вуха та забезпечення фармацевтичного ринку України лікарськими засобами для лікування отитів, фурункулів та отомікозів;
Ш обґрунтовано і розроблено склад вушних крапель на основі настойки прополісу;
Ш теоретично обґрунтовано та розроблено оптимальну технологію виробництва препарату в промислових умовах та умовах аптеки;
Ш розроблено методики якісного та кількісного аналізу препарату;
Ш розроблено проект АНД на вушні краплі “Пропотид”;
Ш на підставі проведених експериментальних досліджень розроблено технологічну інструкцію та апробовано технологію виробництва препарату в умовах аптеки.
Ш розроблено проект технологічного тимчасового регламенту на виготовлення вушних крапель “Пропотид” та апробовано промислову технологію виробництва крапель;
Ш узагальнено результати експериментальних досліджень та сформульовано висновки.
Персональний внесок у всіх опублікованих наукових працях зі співавторами (Тихоновим О.І., Тихоновою С.О., Диким І.Л., Ярних Т.Г., Силаєвою Л.Ф., Томаровською Т.О., Сятинею М.Л., Соколовою Л.В.) вказується за текстом дисертації.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи викладені та обговорені на V Національному з'їзді фармацевтів України (Харків, 1999), II Міжнародній науково-практичній конференції “Апитерапия сегодня – с биологической аптекой пчел в XXI век” (Росія, м. Уфа, 2000), Республіканській науково-практичній конференції “Научные направления в создании лекарственных средств в фармацевтическом секторе Украины” (Харків, 2000), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Вчені України – вітчизняній фармації” (Харків, 2000), Міжнародній конференції “Хімія азотовмісних гетероциклів” (Харків, 2000), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Сучасні проблеми фармацевтичної науки і практики” (Харків, 2001).
Публікації. За матеріалами дисертаційної роботи опубліковано 12 робіт, у тому числі 5 статей, 6 тез доповідей та інформаційний лист.
Обсяг та структура дисертації. Дисертаційна робота викладена на 126 сторінках друкованого тексту, складається з вступу, огляду літератури, 4 розділів експериментальної частини, висновків, списку використаних джерел, додатків. Робота ілюстрована 20 таблицями та 17 рисунками. Бібліографія включає 152 джерела літератури, з них 62 – іноземні.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
У процесі розробки вушних крапель “Пропотид” нами були використані: настойка прополісу (ФС 42У-34-19-95), диметилсульфоксид (ДМСО) – ТФС 42-1116-81 та гліцерин (ТУ 6-01-1012949-17-90).
При вивченні властивостей крапель, що розробляються, застосовані загальноприйняті методи органолептичних, технологічних, фізико-хімічних та біологічних досліджень, які дозволяють об'єктивно оцінити якісні характеристики препарату на підставі експериментально одержаних, статистично оброблених результатів.
Розробка складу та технологія вушних крапель з прополісом
Для забезпечення фармакотерапевтичного ефекту при розробці складу вушних крапель була застосована настойка прополісу, що має антимікробну, протизапальну, капілярозміцнюючу, ранозагоюючу дію.
Відомо, що настойка прополісу знайшла досить широке застосування в отології в ролі ефективного лікарського засобу. Але слід відзначити, що її використання у чистому вигляді спричиняє пошкодження слизової оболонки вуха за рахунок присутності в її складі спирту етилового з концентрацією вище 70%.
Тому доцільно було застосувати допоміжні речовини, які б забезпечили пролонгування та пом'якшення дії препарату, високу біодоступність, належну терапевтичну активність, мікробну чистоту та стабільність у процесі зберігання.
Для вибору концентрації настойки прополісу проводили мікробіологічний скринінг зразків крапель з різним кількісним вмістом настойки. Взірцем рівня активності служив ефект від застосування чистої настойки прополісу. За результатами експерименту оптимальною була обрана концентрація настойки прополісу в межах від 58 до 75%.
В якості допоміжної речовини, нами була досліджена можливість введення до складу вушних крапель димексиду. Диметилсульфоксид активізує транспорт діючих речовин крізь слизові оболонки, здатний проникати, депонувати й пролонгувати дію лікарських речовин в організмі, виявляє місцевоанестезуючу дію при больових синдромах різної етіології, має протизапальну, протинабрякову і бактерицидну активність, малотоксичний, добре переноситься хворими.
Це дозволило б, на наш погляд, зберегти високий ступінь біодоступності та необхідний терапевтичний ефект, не збільшуючи кількість діючої речовини.
З метою пролонгування та пом'якшення дії крапель, досягнення гіперосмотичного ефекту, який є однією з основних вимог до вушних крапель, нами до їх складу було введено гліцерин.
Враховуючи дані літератури, результати фізико-хімічних, фармакологічних досліджень, було зроблено висновок, що найбільш раціональною концентрацією гліцерину при введенні його у вушні краплі є концентрація 5-17%.
З метою вибору оптимального складу вушних крапель нами були проведені фізичні дослідження експериментальних зразків: визначено в'язкість, густину, поверхневий натяг і показник заломлення (табл. 1).
Отримані дані свідчать, що у зразках, які містять настойку прополісу у концентрації від 75% до 66% та гліцерин – від 5% до 16,7%, спостерігається поступове підвищення усіх досліджуваних фізичних показників. У концентрації ж гліцерину понад 16,7% спостерігається різке збільшення досліджуваних показників. Це говорить про те, що вказана концентрація є критичною. Вищевикладене дозволяє зробити висновок, що найбільш перспективними для подальшого вивчення є склади крапель, що містять:
настойку прополісу 22,5 (75,0%) настойку прополісу 20,0 (66,6%)
димексид 5,0 (16,7%) димексид 5,0 (16,7%)
гліцерин 2,5 (8,3%) гліцерин 5,0 (16,7%)
З метою вивчення впливу допоміжних речовин на вивільнення фенольних сполук з розроблених складів вушних крапель була досліджена динаміка їх вивільнення (рис. 1).
Вивчення проводили за методикою, в основі якої лежить дифузія фенольних сполук настойки прополісу в агаровий гель (“метод агарових платівок”), що містить реактив, який дає кольорову реакцію при взаємодії з ними.
В нашому випадку до 2% агарового гелю додавали 5% спиртовий розчин заліза хлориду (ІІІ). Для кожного досліджуваного зразка крапель вимірювали діаметр забарвленої зони.
Рис. 1. Залежність діаметру забарвлених зон агарового гелю
від часу. Зразки, що містять:
І – настойку прополісу та димексид;
ІІ – настойку прополісу та гліцерин;
ІІІ – зразок крапель № 1;
IV – зразок крапель № 2;
V – зразок крапель № 3.
Як свідчать дані експерименту, димексид поліпшує процес вивільнення фенольних сполук з препарату, що має прискорювати настання лікувального ефекту крапель. Гліцерин за рахунок підвищення в'язкості середовища уповільнює вивільнення фенольних сполук з сумішей, що має забезпечувати пролонгування терапевтичної дії.
Вивільнення фенольних сполук зі складу № 3 є найменш інтенсивним, що спричинено підвищенням в'язкості за рахунок збільшення вмісту гліцерину та зменшенням концентрації настойки прополісу.
Оптимальна ж композиція діючої та допоміжних речовин у складах № 1 та № 2 забезпечить швидке настання та довготривалість терапевтичної дії вушних крапель, що дасть змогу зменшити кількість прийомів препарату на добу.
Ці дані були підтверджені мікробіологічними дослідженнями.
Антимікробну активність експериментальних зразків вушних крапель вивчали загально прийнятим у мікробіологічній практиці методом дифузії в агар. Як тест-штами використовували культури мікроорганізмів з американської типової колекції культур. Мікробне навантаження складало 500 тис. мікробних клітин в 1 мл середовища.
Представлені дані мікробіологічних досліджень (рис. 2) свідчать про те, що за рівнем антимікробного ефекту практично не виявлено різниці між складами № 1 та № 2. Збільшення кількості гліцерину від 8,3% (у складі № 1) до 16,7% (у складі № 2) при практично однаковому рівні антимікробної активності дає змогу пом'якшити дію препарату, зменшити подразнюючі властивості спирту та набряк у зоні запалення за рахунок виражених дегідратуючих властивостей гліцерину.
Рис. 2. Порівняльна оцінка спектру та рівня антимікробної
активності складів вушних крапель з настойкою прополісу.
Зменшення чутливості мікроорганізмів до складу № 3 зумовлено зменшенням кількості діючої речовини та збільшенням кількості гліцерину понад 16,7%, який за рахунок підвищення в'язкості перешкоджає активному вивільненню БАС препарату.
В ході експерименту встановлено потенцюючу дію димексиду на антимікробну активність прополісу.
Виходячи з експериментальних результатів та клінічної картини гострих та хронічних отитів, можна стверджувати, що більш перспективним для їх лікування є склад крапель, що містить:
Настойки прополісу 20,0 (66,6%)
Димексиду 5,0 (16,7%)
Гліцерину 5,0 (16,7%)
Розробленому препарату було надано умовну назву “Пропотид”.
З огляду на те, що інгредієнти, які входять до складу вушних крапель взаєморозчинні, добре змішуються між собою, технологічний процес отримання препарату не передбачає застосування додаткових, специфічних технологічних операцій, а ґрунтується на дотриманні основних правил приготування неводних розчинів.
Блок-схема виробництва вушних крапель у промислових умовах представлена на рисунку 3.
| 
