|
ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
БУДІВНИЦТВА ТА АРХІТЕКТУРИ
ЛУКАШЕНКО СЕРГІЙ ВІКТОРОВИЧ
УДК 628.34
ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ОБРОБКИ ЖИРОВМІЩУЮЧИХ СТІЧНИХ ВОД
М’ЯСОМОЛОЧНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ
05.23.04 – водопостачання, каналізація
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата технічних наук
ХАРКІВ – 2003
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Харківському державному технічному університеті будівництва та архітектури Міністерства освіти і науки України.
Науковий керівник:
Доктор технічних наук, професор
Епоян Степан Михайлович,
Харківський державний технічний університет будівництва та архітектури, завідувач кафедри “Водопостачання, каналізація і гідравліка”
Офіційні опоненти:
Доктор технічних наук, професор Найманов Аубекір Ягопірович, завідувач кафедри “Міське будівництво і господарство” Донбаської державної академії будівництва і архітектури (м. Макіївка) Міністерства освіти і науки України.
Кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник Юрченко Валентина Олександрівна, завідувач лабораторією мікробіологічних проблем водогосподарських споруд Українського державного науково-дослідного інституту “УкрВОДГЕО”, доцент кафедри екології та хімії Харківського Національного автомобільно-дорожного університету (ХНАДУ) Міністерства освіти і науки України.
Провідна установа: Київський національний університет будівництва і архітектури Міністерства освіти і науки України, кафедра гідравліки і водовідведення
Захист відбудеться 29 жовтня 2003 р. о 1200 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.056.03 при Харківському державному технічному університеті будівництва та архітектури за адресою: 61002, м. Харків, вул. Сумська, 40.
З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Харківського державного технічного університету будівництва та архітектури за адресою: 61002, м. Харків, вул. Сумська, 40.
Автореферат розісланий 26 вересня 2003 р.
Вчений секретар спеціалізованої
вченої ради М.І. Колотило
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність роботи.
Підприємства м'ясної і молочної промисловості споживають велику кількість чистої води для виробничих потреб. Стічні води цих підприємств істотно забруднені органічними сполуками, особливо жирами і завислими речовинами. Питома витрата жировміщуючих стічних вод на 1 т продукції коливається від 19 до 22 м3 у м'ясній промисловості та від 1,6 до 4,9 м3 у молочній промисловості. Для підприємств м’ясомолочної промисловості водовідведення складає 70-91% від водоспоживання. Скидання неочищених та недостатньо очищених стічних вод у водні об'єкти наносить шкоду навколишньому середовищу.
Традиційні для галузі очисні споруди - жироловки, відстійники і флотатори не завжди забезпечують необхідну якість очищення стічних вод.
При недостатньому очищенні стічних вод на локальних заводських спорудах виникають проблеми з їхнім очищенням на загальноміських спорудах, тому що речовини, що містяться в стічних водах м’ясо- і молочних заводів, важко піддаються біологічному окислюванню.
Метод фільтрування через різні зернисті матеріали для підвищення ефективності очищення практичного застосування в СНД для очищення стічних вод м'ясокомбінатів не знайшов через відсутність ефективних способів регенерації фільтруючих матеріалів.
Одним з нових напрямків в області очищення стічної води від олій і жирів є застосування фільтрів із завантаженням з олеофільних коалісцируючих матеріалів, таких як пінополіуретан, спінені полімери, целюлозні волокна. Застосування напірного фільтрування дозволяє підвищити швидкості фільтрування і за рахунок залишкового напору після фільтра подати воду споживачу, автоматизувати процес очищення, а також у ряді випадків вилучити попередні стадії обробки. При застосуванні очисних апаратів закритого типу (напірних фільтрів з еластичним завантаженням) можна запобігти забрудненню не тільки водних об'єктів, але й атмосфери. Це зумовлює актуальність і визначає перспективність застосування методу з урахуванням сучасних екологічних і технологічних вимог в області обробки жировміщуючих стічних вод м’ясомолочної промисловості.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Робота виконана відповідно до регіональної програми “Екологічне оздоровлення басейну ріки Сіверський Донець”, а також з планом Міністерства освіти і науки України “Розробка теорії екологічної безпеки та надійності життєдіяльності для об’єктів будівництва, промисловості та впровадження екологічних систем оборотного водопостачання машинобудівних та металургійних підприємств, які виключають скид стічних вод у водоймища України” (держ. реєстр №0194U38207).
Мета і задачі роботи:
Метою дисертаційної роботи є обґрунтування і розробка технології обробки виробничих жировміщуючих стічних вод м’ясомолочної промисловості з застосуванням еластичного пінополіуретану.
Для досягнення поставленої мети вирішувались такі задачі:
- Вивчення механізму сорбції пінополіуретаном жирів, що містяться в стічних водах м’ясомолочної промисловості;
- Вивчення основних закономірностей процесу обробки жировміщуючих стічних вод на фільтрах з пінополіуретановим завантаженням;
- Визначення параметрів процесу регенерації фільтруючого матеріалу;
- Розробка схеми обробки жировміщуючих стічних вод м'ясної і молочної промисловості з застосуванням методу фільтрування через еластичний пінополіуретан;
- Техніко-економічна оцінка рішень, що рекомендуються для обробки жировміщуючих стічних вод.
Об'єкт дослідження – жировміщуючі стічні води м’ясомолочної промисловості.
Предмет дослідження – обробка виробничих жировміщуючих стічних вод м’ясомолочної промисловості з застосуванням еластичного пінополіуретану.
Методи досліджень.
Дослідження проводили на імітатах у лабораторних умовах і на реальних стічних водах. В якості фільтруючого матеріалу досліджувався гранульований еластичний пінополіуретан, регенерація якого здійснювалася методом віджимання. У першому випадку на лабораторній фільтрувальній установці визначали параметри фільтрування при заданих значеннях ефекту очищення і втрат напору, у другому – проводили перевірку й уточнення основних параметрів процесу обробки жировміщуючих стічних вод, отриманих у результаті експериментальних досліджень на модельних стоках. У виробничих умовах дослідження проводилися на напірній пілотній установці. У ході дослідів визначали тривалість фільтрування, концентрації жирів, завислих речовин, значення ХПК у воді, що очищається, та очищеній воді.
Наукова новизна отриманих результатів:
- Обґрунтовано механізм сорбції еластичним пінополіуретаном жирів, що містяться в стічних водах м’ясомолочної промисловості, розроблено спосіб підготовки фільтрувального матеріалу (патент України №35282);
- Встановлено вплив вихідних концентрацій жирових речовин на ефект очищення, приріст втрат напору і тривалість фільтроциклу при визначених значеннях швидкості фільтрування; на підставі отриманих закономірностей визначені параметри фільтрування і розроблені конструктивні рішення фільтру (патент України №19653);
- Визначено вплив температури в зоні регенерації на її ефективність і встановлені параметри процесу регенерації фільтруючого завантаження (патент України №19654);
- Отримано математичні залежності, що встановлюють кількісні зв'язки між різними технологічними параметрами очищення жировміщуючих стічних вод.
Практичне значення отриманих результатів:
- Розроблено технічне рішення, що дозволяє інтенсифікувати процес обробки жировміщуючих стічних вод із застосуванням напірного фільтрування через еластичний пінополіуретан;
- Розроблено спосіб підготовки еластичного фільтруючого матеріалу, застосування якого дозволяє підвищити його фільтруючі властивості;
- Отримано параметри процесу і розроблено спосіб регенерації еластичного фільтруючого завантаження з застосуванням віджимання, що виключає утворення промивних вод.
Особистий внесок автора:
- Аналіз літературних даних і інформаційних матеріалів про стан очищення жировміщуючих стічних вод м’ясомолочної промисловості;
- Обґрунтування механізму сорбції еластичним пінополіуретаном жирів, що містяться в стічних водах м’ясомолочної промисловості;
- Розробка лабораторної, пілотної і експериментальної установок для обробки жировміщуючих стічних вод м’ясомолочної промисловості;
- Одержання математичних залежностей, що встановлюють кількісні зв'язки між різними технологічними параметрами очищення жировміщуючих стічних вод;
- Розробка рекомендацій на проектування, будівництво і реконструкцію споруд по обробці жировміщуючих стічних вод м'ясної і молочної промисловості.
Апробація роботи. Основні результати роботи і головні положення дисертації доповідалися на 53 – 56 науково-технічних конференціях Харківського державного технічного університету будівництва та архітектури, ХХХ науково-технічній конференції викладачів, аспірантів і співробітників Харківської державної академії міського господарства, на VIII і IX міжнародних конференціях “Екологія і здоров'я людини. Охорона водяного і повітряного басейнів. Утилізація відходів” (ДержНДІ “Укрводгео”, 12-16.06.2000р. і 11-15.06.2001р.), на міжнародних конгресах “Екологія, технологія, економіка, водопостачання, каналізація” (ЕТЕВК-2001) (м. Ялта, 22-26.05.2001р.) і “Вода: екологія і технологія” (ЕКВАТЕК – 2002) (м. Москва, 4-7.06.2002р.).
Публікації. За результатами роботи опубліковано 14 друкованих праць у різних виданнях України, у тому числі 4 без співавторів, отримано 3 патенти України.
Структура й об’єм дисертації. Дисертація складається з вступу, шести розділів, загальних висновків, списку використаних джерел з 157 найменувань, додатків і включає 116 сторінок основного тексту, 34 рисунки, 28 таблиць.
ЗМІСТ РОБОТИ
У вступі обґрунтована актуальність теми, сформульовані мета і задачі роботи, об'єкт і предмет досліджень, наукова новизна і практичне значення отриманих результатів.
У першому розділі приведені умови утворення і відведення, характеристика складу й аналіз сучасних методів очищення виробничих жировміщуючих стічних вод м’ясомолочної промисловості.
Витрата і забруднення стічних вод м’ясомолочної промисловості коливаються в залежності від прийнятої технології виробництва, розміру територій підприємства, кліматичних умов і інших факторів.
Концентрація жирів і завислих речовин у стічних водах м'ясної промисловості значно більша ніж у стічних водах молочної промисловості (у 12-13 разів по жирах і в 3-6 разів по завислих речовинах). При цьому концентрації жирів і завислих речовин у стічних водах м'ясної промисловості складають 600-2000 мг/л. Концентрації жирів у стічних водах молочної промисловості складають 50-150 мг/л, завислих речовин – 100-600 мг/л.
Вивчення закономірностей очищення стічних вод м’ясомолочної промисловості вченими України і країн СНД Ксенофонтовим Б.С., Бойченко В.О., Островкою В.І., Кузнецовою Г.Н., Шифріним С.М., Степановою О.А., Мішуковим Б.Г., Анциповичем І.С., Кареліним Я.А., і закордонними дослідниками Еріком І.С., Олівером М., Спехтом В., Моурі А., Манем Дж. та ін. показало, що вибір методу обробки здійснюється в залежності від якісної і кількісної характеристики стічних вод, що очищаються, ступеня дисперсності домішок, що вилучаються.
Аналіз наявних даних в області очищення жировміщуючих стічних вод показує, що в значній мірі вивчені можливість і доцільність використання для очищення виробничих стічних вод підприємств м'ясної промисловості методу флотації. Після флотації з коагуляцією чи після коагуляції з відстоюванням у воді залишаються дрібнодисперсні домішки і частково пластівці коагулянту. Для їхнього видалення звичайно використовують фільтрування через різні матеріали.
При застосуванні зернистого завантаження (піску, коксу, спученого перліту, торфу, антрациту) має місце ряд недоліків, головні з яких: низька брудоємність фільтруючого завантаження, що приводить до громіздкості споруд і частих регенерацій; значна складність регенерації фільтруючого завантаження, при виконанні якої утворюється додаткова кількість висококонцентрованих промивних вод.
Аналіз літературних джерел і патентних матеріалів, а також досвід експлуатації заводських очисних споруд свідчить про те, що найбільш перспективним для очищення жировміщуючих стічних вод є метод напірного фільтрування з використанням у якості фільтруючого завантаження синтетичних полімерних матеріалів. З усіх фільтруючих матеріалів, які застосовуються для очищення стічних вод, найбільшими перевагами володіє еластичний пінополіуретан (ЕППУ).
Фізико-хімічні властивості еластичних пінополіуретанів загалом, їхня поглинаюча здатність стосовно жирів, висока еластичність, що дозволяє легко їх регенерувати віджиманням, визначають перспективність їхнього застосування в області обробки жировміщуючих стічних вод.
В другому розділі розглянуто механізм сорбції еластичним пінополіуретаном жирів, що містяться в стічних водах м’ясомолочної промисловості. За літературними даними (Круглицкий Н.Н. Основы физико-химической механики. – К.: Вища шк., 1975. – С.79-98. Грег С., Синг К. Адсорбция, удельная поверхность, пористость. – М.: Мир, 1978. – 301с.) вивчалися структура й умови застосування еластичного пінополіуретану за ТУ 6-05-1688-74 і ОСТ 6-05-407-75 як сорбента жирів .
На основі розглянутого можна зробити висновок, що хімічна будова поліуретанових ланцюгів і наявність різних функціональних груп визначають великі можливості для утворення різноманітних зв'язків з молекулами різних речовин. Особливо велика роль належить водневим зв'язкам, тому що протонодонорні угруповання ═N-H в уретановій групі і протоноакцепторні атоми кисню визначають можливості водневого зв'язування:
[– С–(СН2)4– С – О – (СН2)2 – О – С – N – –N – C – O –]n
O O O H H O
Наявність багатьох функціональних груп у поліуретановому ланцюзі приводить також до значних Ван-дер-Ваальсових взаємодій його з жирами (рис. 1).
H2C ––– CH ––– CH2 H2C ––– CH ––– CH2
O O O O O O
C C C C C C
RI O RII O RIII O RI O RII O RIII O
O H H O
- О - СН -СН2 - О - (СН – СН2)n - O - CH2 - CH - O - C -N - -N - C - O -
СН3 СН3 СН3 СН3
Рис. 1. Схема можливої сорбції жирів пінополіуретаном
Здатність різних груп впливати на молекулярну взаємодію можна показати на прикладі молярної енергії когезії (Саундерс Дж.Х., Фриц К.К. Химия полиуретанов. – М.: Химия, 1968. – 470с.) (табл.1):
Таблиця 1
Молярна енергія когезії різних функціональних груп ЕППУ
Експериментально встановлено, що при фільтруванні через ЕППУ, поверхня якого покрита масляною плівкою (ЕППУ “замаслений”), ефект очищення вищий і більш стабільний, ніж при фільтруванні через ЕППУ, який випускається промисловістю – ЕППУ “чистий”.
Встановлено, що процеси, які протікають при напірному фільтруванні жировміщуючих стічних вод через ЕППУ, визначаються законами капілярної динаміки і сорбції. На поверхні ЕППУ відбувається утворення полімолекулярних шарів, що утримуються між собою як силами водневого зв'язування, так і силами Ван-дер-Ваальса.
У міру того, як поверхня адсорбенту покривається плівкою жирів, межа розділу між цією поверхнею і водою зникає.
Процес поглинання жирів ЕППУ закінчується капілярною конденсацією, після чого починається відрив скоалісцованих жирів на лежачі нижче шари, де повторюється аналогічний процес поглинання жирів еластичним пінополіуретаном.
У третьому розділі приведена методика досліджень процесу обробки жировміщуючих стічних вод із застосуванням еластичного пінополіуретану, результати досліджень процесу обробки жировміщуючих стічних вод м'ясної і молочної промисловості, у тому числі вплив швидкості фільтрування, параметрів фільтруючого завантаження (крупності, щільності, висоти шару), вихідної концентрації жирів і завислих речовин на ефект очищення, приріст втрат напору і тривалість фільтрування. При необхідності видалення зі стічних вод жирів, що знаходяться в колоїдному і емульсованому стані на основі відомих рішень рекомендується коагулювання хлорним залізом; доза – 100-200 мг/л при очищенні стічних вод м'ясної промисловості; 50-150 мг/л при очищенні стічних вод молочної промисловості. Тривалість відстоювання 0,5 год. Постановка експериментів, здійснена з використанням методу математичного планування, включала вибір значущих параметрів і інтервалів їхнього варіювання, побудову математичної моделі досліджуваного процесу на основі експериментальних даних і дослідну перевірку математичної моделі на реальних стічних водах. Використовували план типу Bn-1 для n=4. Для проведення досліджень були виготовлені фільтрувальна установка і експериментальний стенд. Установка включає напірний фільтр у вигляді металічної колони діаметром 100 мм і висотою 2500 мм, бак для приготування імітату, бак чистої води, насос для подачі імітата на фільтр. В якості фільтруючого завантаження використовували ЕППУ з розміром ребер 20 мм. Експериментальний стенд, який включає крім одно-ступінчатої фільтрувальної установки коагулятор-відстійник, фільтри ІІ-го та ІІІ-го ступеня дозволяють проводити дослідження за різними схемами.
Експериментально встановлено, що значущими вхідними параметрами для процесу очищення жировміщуючих стічних вод м’ясомолочної промисловості є: швидкість фільтрування vф, м/год (Х1); концентрація жирів у воді Сж, мг/л (Х2); концентрація завислих речовин Сз.р., мг/л (Х3); величина ХПК (Х4), де Х – кодовані значення факторів.
Прийнято наступні межі варіювання незалежних перемінних. При очищенні стічних вод м'ясної промисловості: vф = 5-15 м/год; Сж і Сз.р. = 600-2000 мг/л; СХПК = 1000-2600 мг/л; при очищенні стічних вод молочної промисловості: vф = 10-30 м/год; Сж = 50-150 мг/л; Сз.р. = 100-600 мг/л; СХПК = 800-1800 мг/л.
Результати досліджень впливу концентрації жирів і завислих речовин на ефект очищення та тривалість фільтрування наступні. Коли в стічних водах м’ясної промисловості зміст жирів і завислих речовин досягає 2000 мг/л, то залишкова кількість жирів в фільтраті складає від 29 до 40 мг/л, завислих речовин від 80 до 118 мг/л. При кращих умовах очищення (концентрація завислих речовин 600 мг/л) залишкова кількість жирів складає 17-19 мг/л. Тривалість фільтрування від 7 до 30 годин.
Після очищення стічні води молочної промисловості мали наступні показники: концентрація жирів від 8 до 24 мг/л, завислих речовин від 8 до 32 мг/л, значення ХПК складало 210-630 мг/л.
Для досліджуваних процесів отримані рівняння регресії в кодованих і реальних перемінних і побудовані графіки, що дозволяють для різного набору вхідних параметрів у межах факторів, що варіюються, визначити величину тривалості фільтрування, концентрації жирів, завислих речовин і величину ХПК в очищеній воді.
Для практичних розрахунків доцільно використовувати отримані рівняння в реальних перемінних. Як приклад приведені рівняння для визначення концентрації жирів в очищеній воді і тривалості фільтрування при очищенні стічних вод м'ясної промисловості.
Сж.оч. = 6,798 - 0,0571Vф - 0,00148Сж.вих. - 0,00362Сз.р.вих. + 0,00187СХПК вих.+ +0,000214VфСж.вих.+0,000214VфСз.р.вих.+0,0000066Сж.вих.Сз.р.вих (1)
Тф = 62,419 – 1,946Vф – 0,0168Сж.вих. – 0,0175Сз.р.вих. – 0,000156СХПК вих.+ +0,000393VфСж.вих.+0,000393VфСз.р.вих. + 0,0000048Сж.вих.Сз.р.вих. (2)
Рівняння для визначення концентрації жирів в очищеній воді і тривалості фільтрування при очищенні стічних вод молочної промисловості.
Сж.оч. = 3,375 + 0,23Vф + 0,006Сж.вих. – 0,0015Сз.р.вих. + 0,00175СХПК вих. + + 0,00075VфСж.вих. – 0,00005VфСз.р.вих. + 0,00009Сж.вих.Сз.р.вих. (3)
Тф = 164,5218 – 3,49Vф – 0,486С ж.вих. – 0,11776Сз.р.вих. –0,007876СХПКвих. + + 0,0116VфСж.вих. – 0,002025VфСз.р.вих. + 0,000185Сж.вих.Сз.р.вих. (4)
На рис. 2 і 3 представлена графічна інтерпретація рівняння визначення тривалості фільтроциклу відповідно при очищенні стічних вод м'ясної і молочної промисловості.
а) б) в)
Рис. 2. Номограми для визначення тривалості фільтроциклу залежно від швидкості фільтрування,
концентрації жирів, завислих речовин і величин ХПК в стічній воді м'ясної промисловості:
швидкість фільтрування, м/год: а) 5; б) 10; в) 15. Концентрація завислих речовин в вихідній воді,
мг/л: 1-2000; 2-1300; 3-600. Величини ХПК, мг/л: 1-2600; 2-1800; 3-1000.
У розділі приведені результати визначення питомої жиробрудоємності фільтру.
Жиробрудоємність фільтра в кг/м3 з еластичним пінополіуретановим завантаженням визначали за наступною формулою:
 , (5)
де Q – витрата очищених стічних вод, м3/год;
Сж – концентрація жирів у вихідній воді, мг/л;
Сж.оч – концентрація жирів в очищеній воді, мг/л;
Сз.р. – концентрація завислих речовин у вихідній воді, мг/л;
Сз.р.оч – концентрація завислих речовин в очищеній воді, мг/л;
Тф – тривалість фільтрування, год;
Wз – об’єм фільтруючого завантаження, м3.
Зі збільшенням швидкості фільтрування в інтервалі значень від 5 до 15 м/год при аналогічних концентраціях жирів і завислих речовин жиробрудоємність ЕППУ-завантаження змінюється від 90-109 до 139-173 кг/м3 при очищенні стічних вод м'ясної промисловості. При очищенні стічних мод молочної промисловості в діапазоні швидкостей фільтрування від 10 до 30 м/год жиробрудоємність фільтруючого завантаження складає від 61 до 165 кг/м3 і залежить від відносної кількості домішок у стічних водах, що очищаються.
У розділі приведені результати досліджень регенерації ЕППУ фільтруючого завантаження, забрудненого жирами і завислими речовинами.
Встановлено, що регенерацію ЕППУ, насиченого жировими речовинами, методом віджимання доцільно робити при температурі 75-850С. В якості температури, що рекомендується, прийнята температура 800С.
Враховуючи те, що при одноразовій регенерації дворазове віджимання може забезпечуватися не менш, ніж на трьох барабанах і, виходячи з умов конструктивного розташування барабанів, рекомендується для промислового застосування віджимний пристрій, що складається з одного ведучого барабана діаметром 450 мм і двох ведомих діаметром 150 мм.
У четвертому розділі приведені результати перевірки математичної моделі у виробничих умовах і аналіз результатів досліджень.
При математичному описуванні роботи фільтра в часі до “проскакування” домішок, які адсорбуються з потоку, користувалися рівнянням Н.А. Шилова, що має вигляд:
Тф = КН - τ, (6)
де Тф – тривалість фільтрування, год (час захисної дії завантаження);
Н – висота шару сорбенту, м;
К – коефіцієнт фільтруючої дії, год/м, являє собою величину, зворотну швидкості просування фронту концентрацій по фільтруючому шару (працюючому шару);
τ - втрата часу фільтруючої дії, год, являє собою час формування фронта концентрації в шарі.
Дослідна перевірка показала, що дані в інтервалі рекомендованих параметрів обробки жировміщуючих стічних вод м’ясомолочної промисловості - ефект очищення і тривалість фільтроциклу, отримані у виробничих умовах і визначені за формулами, відрізняються не більш, ніж на 10%, що дозволяє рекомендувати отримані закономірності в розрахунках технологічних параметрів фільтрів з ЕППУ-завантаженням (ППУ-фільтрів) при проектуванні й експлуатації фільтрувальних установок.
У п'ятому розділі приведені рекомендації з використання результатів виконаних досліджень при проектуванні технологічних схем обробки жировміщуючих стічних вод м’ясомолочної промисловості й експлуатації фільтрувальних установок.
Принципова схема установки, що рекомендується, у складі трьох фільтрів і автономного вузла регенерації приведена на рис. 4. Фільтр із ЕППУ-завантаженням приймається зі стаціонарним корпусом, що вготовляється Таганрозьким, Бійським й іншими казанобудівними і машинобудівними заводами чи індивідуального виготовлення діаметром до 3400 мм і обладнується патрубком 3I – подачі стічних вод, що очищуються, патрубком 5I, трубопроводом 6I для відведення очищеної рідини, центральними патрубками 4I і 8I, розташованими в кришці і на днині корпуса і призначеними для завантаження і вивантаження фільтруючого матеріалу, верхньої 2I і нижньої 7I направляючими перегородками, стикованими відповідно з патрубками 4I і 8I, розташованими під кутом не менш 250 до горизонтальної площини. Діаметр отворів перегородок – 8-10 мм.
Схема роботи установки наступна. Стічні води по трубопроводу I надходять до фільтру 1. Пройшовши шар завантаження очищенні стічні води по трубопроводу 6I відводяться з установки.
Вивантаження з фільтра здійснюють у такий спосіб. Вода для транспортування подається з бака 9 насосом 10 по трубопроводах II, III у фільтр 1. Потім ЕППУ з фільтра транспортується по трубопроводу V на вузол регенерації що включає: бункер 2 з перфорованими укосами 5 і трубопроводом відводу транспортуючої води VI, перемішувач 3, лоток 4 і затвор 6; дозатор 7; віджимні барабани 8, 14; трубопровід подачі пари VII. Після регенерації завантаження за допомогою направляючого “козирка” 13 крізь відкриту засувку 12 направляється в гідротранспортер 11. З гідротранспортера 11 під тиском води, створюваним насосом 10 по трубопроводу ІV завантаження подається у фільтр. Регенерат відводять по трубопроводу VIII.
| 
