|
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ ФАРМАЦЕВТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
КОБЗАР Геннадій Леонідович
УДК 615.28 : 615.45 : 541.135.5 : 54.062 : 543.257.1
ЗАСТОСУВАННЯ ІОНОМЕТРІЇ ДЛЯ АНАЛІЗУ ДЕКАМЕТОКСИНУ, МІРАМІСТИНУ Й ЕТОНІЮ ТА ЇХ ЛІКАРСЬКИХ ФОРМ
15.00.02 – фармацевтична хімія та фармакогнозія
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеню
кандидата фармацевтичних наук
Харків – 2005
Дисертацією є рукопис
Робота виконана на кафедрі аналітичної хімії Національного фармацевтичного університету Міністерства охорони здоров’я, м. Харків.
Науковий керівник:
Доктор хімічних наук, професор
БОЛОТОВ ВАЛЕРІЙ ВАСИЛЬОВИЧ
Національний фармацевтичний університет
завідувач кафедри аналітичної хімії
Офіційні опоненти:
Доктор фармацевтичних наук
БЕЗУГЛИЙ ПЕТРО ОВКСЕНТІЙОВИЧ
Національний фармацевтичний університет,
завідувач кафедри фармацевтичної хімії
Доктор хімічних наук, професор
ЛОГІНОВА ЛІДІЯ ПАВЛІВНА
Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна, м. Харків
завідувач кафедри хімічної метрології
Провідна установа:
Запорізький державний медичний університет,
кафедра фармацевтичної хімії
Захист відбудеться 16 грудня 2005 р. о 1000 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.605.01 в Національному фармацевтичному університеті (61002, м. Харків, вул. Пушкінська, 53).
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного фармацевтичного університету (61168, м. Харків, вул.. Блюхера, 4)
Автореферат розісланий 15 листопада 2005 р
Вчений секретар спеціалізованої вченої ради
доктор біологічних наук, професор Малоштан Л.М.ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Лікарські препарати на основі четвертинних амонієвих антисептиків зарекомендували себе як високоефективні антибактеріальні та протигрибкові засоби. Однак, на сьогоднішній день кількість існуючих методів їх аналізу в лікарських формах обмежена. Відомі методи або малочутливі і тривалі у виконанні, або коштовні і вимагають застосування спеціального обладнання. Тому актуальною є розробка методу аналізу, який би не мав зазначених недоліків і в той же час не поступався їм за точністю.
Багато проблем аналітичного контролю лікарських засобів можна вирішити за допомогою потенціометричного методу аналізу з застосуванням іоноселективних електродів. Перевагами даного методу є експресність, простота виконання, висока чутливість до аналізованої речовини в присутності супутніх компонентів лікарського препарату, невелика вартість необхідного для аналізу обладнання, а також можливість проведення аналізу за фізіологічно активною частиною молекули.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Викладене наукове дослідження є продовженням науково-дослідних робіт НФаУ в напрямку розробки потенціометричних методів аналізу лікарських речовин за допомогою іоноселективних електродів.
Робота виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт НФаУ за проблемою “Хімічний синтез, виділення та аналіз нових фармакологічних речовин, встановлення зв'язку “структура-дія”, створення нових лікарських препаратів”, номер державної реєстрації 0198U007011.
Мета і задачі дослідження. Метою даної роботи є розробка і дослідження декаметоксинселективного, мірамістинселективного й етонійселективного електродів, розробка на їх основі методик іонометричного аналізу декаметоксину, мірамістину й етонію в лікарських формах, а також валідація розроблених методик.
Для досягнення зазначеної мети були поставлені наступні задачі:
- Синтезувати електродоактивні речовини для розробки іоноселективних електродів, установити їхній хімічний склад і добуток розчинності.
- На основі синтезованих електродоактивних речовин розробити мембранні композиції різного складу і виготовити іоноселективні електроди; дослідити вплив компонентів мембранної композиції на інтервал лінійної ділянки електродної функції, її крутизну, робочий ресурс іоноселективних електродів, мінімальну межу визначення, час встановлення рівноважного потенціалу, стабільність потенціалу.
- Дослідити вплив на потенціал електродів різних факторів: рН середовища і присутності інших речовин, які можуть зустрічатися при аналізі лікарських форм.
- Розробити методики іонометричного аналізу для лікарських форм з декаметоксином, мірамістином та етонієм, які випускаються вітчизняною промисловістю.
- Розрахувати метрологічні характеристики розроблених методик і провести їх валідацію, зробити висновки щодо придатності розроблених іоноселективних електродів для аналітичного визначення декаметоксину, мірамістину й етонію в лікарських формах.
Об'єкт дослідження - декаметоксинселективний, мірамістинселективний та етонійселективні електроди, електродоактивні речовини для них; препарати антисептики з групи четвертинних амонієвих сполук: декаметоксин, мірамістин та етоній.
Предмет дослідження - розробка і дослідження електродоаналітичних характеристик електродів, селективних до декаметоксину, мірамістину й етонію, а також розробка методів кількісного визначення зазначених препаратів за допомогою розроблених іоноселективних електродів.
Наукова новизна отриманих результатів. Для декаметоксин-, мірамістин- та етонійселективного електродів синтезовані нові електродоактивні речовини та встановлений їх склад. З використанням синтезованих електродоактивних речовин розроблені різні мембранні композиції для іоноселективних електродів. Як компонент мембранної композиції замість активованого вугілля вперше використаний препарат колоїдного срібла – коларгол; встановлено що його використання призводить до зниження дрейфу потенціалу та до зменшення часу встановлення рівноважного потенціалу електродів. У результаті досліджень встановлений оптимальний склад мембранних композицій для розроблених іоноселективних електродів, здійснене дослідження найважливіших валідаційних характеристик для розроблених методик потенціометричного аналізу, згідно яких проведений аналіз деяких лікарських форм із похибкою, що не перевищує вимог нормативно-аналітичної документації.
На основі мембранних композицій розроблені раніше не описані в літературі твердоконтактні декаметоксинселективний, мірамістинселективний й етонійселективний електроди. На декаметоксинселективний електрод отриманий деклараційний Патент України на винахід (№ 2003076338 від 15.04.2004), на методики потенціометричного аналізу з його використанням оформлений Інформаційний лист про нововведення в систему охорони здоров’я.
Практичне значення отриманих результатів. Розроблені твердоконтактні іоноселективні електроди на ряд антисептиків групи катіонних четвертинних амонієвих солей: декаметоксин, мірамістин і етоній, які мають більш високі електродоаналітичні та експлуатаційні характеристики у порівнянні з відомими рідиноконтактними електродами. Розроблені іоноселективні електроди мають електродоаналітичні характеристики, які дозволяють їх практичне використання в аналізі зазначених препаратів і їх лікарських форм. Запропоновані методики кількісного аналізу за допомогою іоноселективних електродів не поступаються за точністю іншим методам аналізу і є більш експресними. Розроблені методики аналізу лікарських форм декаметоксину було апробовано та впроваджено в практику лабораторії фізико-хімічних методів аналізу ДП „Дослідний завод ДНЦЛЗ”, Державної науково-дослідної лабораторії по контролю якості лікарських речовин НФаУ та до учбового процесу кафедри фармацевтичної хімії НФаУ.
Особистий внесок у розробку наукових результатів:
Особисто автором проведено: аналіз даних літератури, постановка і виконання експерименту по розробці оптимального складу мембран для іоноселективних електродів, дослідження їх електродоаналітичних характеристик, проведено визначення найважливіших валідаційних характеристик стосовно метода прямої потенціометрії, виконання кількісного аналізу модельних лікарських форм, математична обробка отриманих результатів. Постановка задач, формулювання висновків – разом з науковим керівником.
Апробація результатів роботи. Фрагменти проведених досліджень, що складають основу роботи, повідомлені на підсумкових конференціях НФаУ, "Вчені України - вітчизняної фармації" (Харків, 2000), “Фармація ХХІ вік (Харків 2002), „Створення, виробництво, стандартизація, фармакоекономіка лікарських засобів та біологічно активних добавок” (Тернопіль 2004), „Застосування іонометрії та кінетичних методів у хімічному та фармацевтичному аналізі” (Харків, 2004), “Досягнення та перспективи розвитку фармацевтичної галузі України” (Харків, 2005)
Публікації. Матеріали роботи опубліковані в 5 статтях, 4 тезах доповідей, одному патенті й інформаційному листі.
Структура роботи. Робота складається з вступу, 4 розділів, загальних висновків і списку використаних джерел літератури. Робота викладена на 154 сторінках друкованого тексту, ілюстрована 26 рисунками і 39 таблицями. Список літератури включає 145 джерел, в тому числі 67 іноземних авторів.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
У вступі обґрунтована актуальність теми, сформульовані задачі досліджень, наведені відомості про наукову новизну і практичне значення одержаних результатів.
Перший розділ присвячений огляду літератури, в якому розглядаються фізико-хімічні та біологічні властивості декаметоксину, мірамістину та етонію і офіційні методики їх кількісного аналізу, сучасні принципи теорії мембранних потенціалів, а також електроди, селективні до лікарських речовин, які описані в літературі у останній час та вимоги до фармацевтичного аналізу.
Другий розділ присвячений пошуку оптимального складу мембрани декаметоксинселективного електроду та дослідженню його електродоаналітичних характеристик: крутизни електродної функції, інтервалу її лінійної дільниці, мінімальної межі визначення, залежності потенціалу електроду від рН та розрахунки коефіцієнтів потенціометричної селективності до деяких катіонів. Також встановлений склад електродоактивної речовини та природа зв’язку у її молекулі. Для загальних методик аналізу лікарських форм за методом прямої потенціометрії описана адаптована процедура проведення їх валідації, розраховані критичні значення для найважливіших валідаційних характеристик. В даному розділі також наведені розроблені методики кількісного аналізу декаметоксину у його лікарських формах, їх найважливіші валідаційні характеристики та метрологічні характеристики результатів аналізу модельних лікарських форм.
Третій та четвертий розділи присвячені розробці відповідно мірамістинселективного та етонійселективного електродам: пошуку оптимального складу мембрани, встановленню складу електродоактивної речовини, дослідженню електродоаналітичних характеристик розроблених електродів по аналогії з розробленим раніше декаметоксинселективним, а також розробці методик потенціометричного аналізу лікарських форм, визначенню найважливіших валідаційних та метрологічних характеристик результатів аналізу модельних лікарських форм.
РОЗРОБКА ТА ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ СКЛАДУ МЕМБРАННОЇ КОМПОЗИЦІЇ НА ЕЛЕКТРОДОАНАЛІТИЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ДЕКАМЕТОКСИНСЕЛЕКТИВНОГО, МІРАМІСТИНСЕЛЕКТИВНОГО І ЕТОНІЙСЕЛЕКТИВНОГО ЕЛЕКТРОДІВ.
При розробці іоноселективних електродів за основу була взята конструкція іоноселективного електроду з твердим контактом, яка характеризується більш високими експлуатаційними характеристиками у порівнянні з електродами, які мають рідинний внутрішній контакт. Мембрани були виготовлені на основі полівінілхлоридної матриці. В одну мембранну композицію вводили 250±10 мг полівінілхлориду порошкоподібного, 400±10 мг пластифікатору, 10±1 мг електродоактивної речовини, 8±1 мг активованого вугілля або 16±1мг коларголу.
У літературних джерелах неодноразово відмічалось, що підвищення електропровідності за рахунок використання струмопровідних полімерів мембрани призводить до поліпшення електродоаналітичних характеристик, тобто зменшення часу відгуку та дрейфу потенціалу. Інші джерела свідчать, що стабілізації потенціалу сприяє збільшення площі контакту мембрани з іонним провідником. Для реалізації одночасно обох підходів, ми у фазу мембрани вводили високодисперсне активоване вугілля, що має розвинуту площу поверхні і високу електропровідність, крім того вперше замість активованого вугілля із цією метою був використаний препарат колоїдного срібла – коларгол. При порівнянні електродів з мембранами, які містили різні добавки, було встановлено, що введення струмопровідного компоненту сприяє зниженню дрейфу потенціалу, суттєво не змінюючи крутизни електродної функції, а в електродів із вмістом коларголу час встановлення рівноважного потенціалу складає 30-40 сек і є меншим, ніж у електродів без додаткового компоненту та електродів з активованим вугіллям (відповідно 240-300 сек. та 120-240 сек.). Тому надалі при розробці іоноселективних електродів додатково в мембрани вводили коларгол.
При пошуку оптимального складу мембрани для декаметоксинселективного електроду (Таблиця 1) з використанням різних пластифікаторів та електродоактивних речовин було встановлено, що оптимальною є мембрана, яка містить діоктилфталат у якості пластифікатору та асоціат декаметоксину з фосфорномолібденовою кислотою у якості електродоактивної речовини. Відмінними характеристиками зазначеної мембрани є близьке до теоретичної значення крутизни електродної функції (29,6 мВ/рС для двохзарядного аніону при 25°С) та широкий інтервал лінійності (у трьох декадах концентрацій).
Електродоаналітичні характеристики декаметоксинселективних електродів з різним складом мембрани
При більш детальному дослідженні розробленого декаметоксинселективного електроду з оптимальними характеристиками було встановлено, що його електродна функція лінійна в інтервалі концентрацій декаметоксину 5·10-5 – 1·102 М (35 – 6 900 мкг/мл) з крутизною 30,1±0,3 мВ/рС, коефіцієнт кореляції лінійної дільниці 0,9963-0,9973, мінімальна межа визначення 2·10-6 М. Верхня межа електродної функції обмежена міцелоутворенням у розчинах декаметоксину, її величина, яка знайдена за графіком електродної функції складає (9±1)∙10-3М, що співпадає з даними літератури по визначенню критичної концентрації мцелоутворення за методом найбільшого тиску пухирцю. Робочий ресурс розробленого електроду не менш 2 міс (рис. 2).
Дослідити константу розчинності (KS) електродоактивної речовини за методом потенціометричного титрування розчину декаметоксину розчином фосфорномолібденової кислоти з використанням декаметоксинселективного електроду не є можливим по причині термодинамічної незворотності електроду до фосфорномолібденової кислоти (крутизна електродної функції в розчині [РМо12О40]3- досягала 130 мВ/рС). Тому нами був використаний підхід визначення KS, заснований на використанні мінімальної межі виявлення концентрації декаметоксину за допомогою декаметоксинселективного електроду. Властива мембранним електродам мінімальна межа визначення в незабуферованих по аналізованому іону розчинах обумовлена розчинністю електродоактивної речовини мембрани й утворенням її насиченого розчину в тонкому приелектродному шарі на межі розподілу фаз: мембрана – розчин. При досягненні декаметоксину в розчині концентрації, яка відповідає концентрації декаметоксину у насиченому розчині електродоактивної речовини відбувається виникнення відгуку до аніону. Точка переходу катіонної функціі до аніонної, яка відповідає нижній межі електродної функції  (рис. 2) відповідає вказаній концентрації іонів декаметоксину. Враховуючи зв’язок між розчинністю і константою розчинності, величину KS асоціата (ДКМ)3(PMo12O40)2 з урахуванням його стехеометрії можна описати наступним рівнянням: KS = [ДКМ2+]3 [PMo12O403-]2; з урахуванням того, що у розчині електродоактивної речовини [PMo12O403-] = 2/3 [ДКМ2+], значення KS можна розрахувати за наступним рівнянням:
З експериментальних досліджень значення  знаходилися в інтервалі: 1,1 · 10-6 – 8,9 · 10-7 моль/дм3. Розрахована за цими значеннями KS = (4,7±2,7)·10-31 при n=5 і P=0,95.
Коефіцієнти селективності декаметоксинселективного електроду до деяких катіонів або речовин
Залежність потенціалу електроду від рН свідчить, що значення ЕРС не змінюється в інтервалі рН від 3,5 до 5,0 (рис. 3), що дозволяє проводити аналіз декаметоксину при цих значеннях рН без попереднього забуферовування розчинів; в інтервалі рН 2-7 спостерігається незначне змінення ЕРС, тобто в цьому діапазоні рН можливе проведення аналізу за умови створення відповідного значення рН у стандартних розчинах. При рН більше 8 відбувається лужний гідроліз декаметоксину, тому в цих умовах аналіз декаметоксину проводити неможливо.
Вплив на потенціал декаметоксинселективного електроду сторонніх іонів та речовин оцінювали за величинами коефіцієнтів потенціометричної селективності (табл. 2), які були розраховані за методом змішаних розчинів. В якості сторонніх іонів та речовин були досліджені катіони Na+ , K+, Zn2+ і глюкоза, які можуть зустрічатися у лікарських формах декаметоксину. Розраховані значення коефіцієнтів селективності значно менше 1, тобто можливе проведення аналізу декаметоксину у присутності даних катіонів.
При пошуку оптимального складу мембрани для мірамістинселективного електроду (табл. 3) було встановлено, що оптимальною є мембрана, яка містить у якості електродоактивної речовини асоціат мірамістину із фосфорномолібденовою кислотою і діоктилфталатом у якості пластифікатору, відмінними характеристиками якої є близьке до теоретичної значення крутизни електродної функції (59,2 мВ/рС для однозарядного катіону при 25°С) та широкий інтервал лінійності (у двох декадах концентрацій).
Електродоаналітичні характеристики мірамістинселективних електродів з мембранами різного складу
Електродна функція розробленого мірамістинселективного електрода (рис. 4) лінійна в інтервалі концентрацій мірамістину 1∙105 – 7,5∙10-4 М із крутизною 59,6±1,2 мВ і коефіцієнтом кореляції лінійної дільниці 0,9980 - 0,9990. Мінімальна межа визначення мірамістину склала 9·106М. Критична концентрація міцелоутворення для мірамістину, знайдена за графіком електродної функції складає (1,8±0,3)∙10-3 моль/л (0,11±0,02 %). Величина KS електродоактивної речовини мірамістинселективного електроду складає (8,7±5,3)·10-24 при n=6 і P=0,95
Потенціал електрода (рис. 5) в інтервалі рН від 3,5 до 11,0 залишається практично постійним. Коефіцієнти селективності (табл. 4) до зазначених речовин значно менше одиниці, а, отже, зазначені речовини не будуть істотно заважати іонометричному визначенню мірамістину в лікарських формах. Робочий ресурс мірамістинселективного електрода не менше 2 місяців.
Коефіцієнти селективності мірамістинселективного електроду:
При вивченні характеристик (табл. 5) етонійселективних електродів з мембранами різного складу було встановлено, що ліпші електродоаналітичні характеристики спостерігаються, у мембран, які містять у якості електродоактивної речовини асоціат мірамістину із фосфорномолібденовою кислотою, а у якості пластифікаторів біс-(2-етилгексил)фталат та деканол (тип 2 та 4), відмінними характеристиками яких є близьке до теоретичної значення крутизни електродної функції (29,6 мВ/рС для двохзарядного катіону при 25°С).
Електродоаналітичні характеристики етонійселективних електродів з мембранами різного складу
Відрізняються ці мембрани тим, що для типу 2 характерне збереження лінійності у більш низькій області концентрації етонію, для електродів типу 4 характерний більш широкий інтервал лінійності в більш високому діапазоні концентрацій. Для електродів типу 2 та 4 були також досліджені коефіцієнти потенціометричної селективності.
Так, при дослідженні коефіцієнтів селективності було встановлено, що електроди типу 4 мають високі значення коефіцієнтів потенціометричної селективності до ряду неорганічних катіонів, які можуть зустрічатись в лікарських формах з етонієм, що виключає можливість їх використання для аналізу етонію в суміші зазначеними катіонами. Електроди типу 2 мають більш низькі коефіцієнти потенціометричної селективності до неорганічних катіонів, а тому є більш придатними для аналізу лікарських форм етонію. Крім того, інтервал їх лінійної дільниці цілком достатній для їх використання у фармацевтичному аналізі. Величина KS електродоактивної речовини, яка була визначена з використанням електроду типу 2 складає (8,8±4,6) · 10-28.
Потенціал етонійселективного електроду не змінюється в інтервалі рН 3-6, що дозволяє проводити аналіз етонію в зазначеному інтервалі без попереднього забуферовування. В інтервалі рН 6-9 спостерігається незначна залежність потенціалу від рН, тому в цьому діапазоні також можливе проведення аналізу за умови створення у стандартних розчинах етонію відповідного значення рН. При рН>9 відбувається виділення основи та стає можливим лужний гідроліз етонію, що супроводжується різким зменшенням потенціалу електроду (рис.7). Робочий ресурс етонійселективних електродів не менше 2 місяців.
Характеристики електродних функцій розроблених етонійселективних електродів
ЗАСТОСУВАННЯ РОЗРОБЛЕНИХ ІОНОСЕЛЕКТИВНИХ ЕЛЕКТРОДІВ ДЛЯ АНАЛІЗУ ЛІКАРСЬКИХ ФОРМ
З метою вивчення можливості використання розроблених іонселективних електродів для аналізу лікарських форм були розроблені методики аналізу і досліджені їх валідаціійні характеристики у відповідності до вимог Державної Фармакопеї України (ДФУ). Розробка валідаційних методик щодо застосування іоноселективних електродів у фармацевтичному аналізі прискорила і зробила б доцільною розробку нових електродів для їхнього впровадження в практику.
Розробку валідаційних методик проводили з урахуванням наступних принципів. Метод прямої потенціометрії з використанням іоноселективних електродів вимагає застосування градуювального графіку. Раціональніше такий графік будувати в нормалізованих координатах, тому що він буде придатний для будь-якого діапазону концентрацій. Термін “нормалізовані координати” має на увазі використання значень концентрацій або аналітичних сигналів не в реальних величинах, а у відсотках до номінального значення. Для визначення одночасно усіх найважливіших валідаційних характеристик градуювальний графік вігідніше будувати за даними вимірювань дев’яти стандартних розчинів, концентрації яких рівномірно розподілені в інтервалі 80-120% від номінальної концентрації (за даними літератури: проф. Гризодуб О.І. з співавторами). Стандартний розчин із концентрацією 100% від номінальної повинен за складом відповідати розчину лікарської форми. Для градуювальних графіків визначали найважлвіші характеристики: лінійність, правильність та точність згідно вимог ДФУ. Критичні значення цих параметрів є відомими для графіків з прямою залежністю (табл. 7). Стосовно до методу потенціометрії варто здійснювати розрахунки для графіка з логарифмічною залежністю потенціалу від концентрації. Тому ці значення були перераховані і також наведені в табл. 7.
Критичні значення погрішності аналізу при використанні графіків з прямою та логарифмічною залежністю
Приклад дев’ятиточкового градуювального графіку для визначення валідаційних характеристик методики наведений на рис. 8.
Готування стандартних розчинів було засновано на тому, що склад стандартного розчину з концентрацією 100% повинен збігатися зі складом розчину який приготовлено з відповідної лікарської форми. Тобто стандартний розчин повинен містити усі компоненти лікарської форми у відповідній кількості. Склад інших стандартних розчинів повинен відрізнятися від розчину з проміжною концентрацією лише вмістом речовини, що аналізують. Перед аналізом лікарських форм підбирали оптимальний інтервал концентрацій для градуювального графіка який повинен знаходиться всередині лінійної області електродної функції. Серед можливих інтервалів оптимальним є той, коефіцієнт лінійної кореляції для якого ближче до 1,000.
Таким чином були визначені оптимальні інтервали концентрацій для аналізу за методом прямої потенціометрії різних лікарських форм декаметоксину, мірамістину і етонію. З метою виключення випадковості для досліджень було створено по шість однотипних іоноселективних електродів, для кожного з них був побудований градуювальний графік. У випадку, якщо електрод виявляв незадовільні характеристики, результати вимірювань з його застосуванняям не вносили до розрахунків. Для градуювальних графіків, побудованих за дев’ятьма концентраціями, були визначені найважливіші валідаційні характеристики, інтервали значень яких наведені в табл. 8.
Валідаційні характеристики методик визначення діючих речовин у лікарських формах, які визначені за градуювальними графіками, побудованими за 9 точками
Середні результати, які наведені в табл. 8, не перевищують критичних значень, що свідчить про придатність розроблених методик для фармацевтичного аналізу.
Таким чином встановлено, що для електродів розкид дев’яти точок навколо графіку є допустимим. При розробці методик іонометричного визначення лікарських форм використовували метод трьохточкового градуювального графіку, який описано в Європейській Фармакопеї та ДФУ. Для цього використовували стандартні розчини, які складають 80%, 100% і 120% від номінальної. При калібруванні графіку за трьома концентраціями у порівнянні з дев’ятьма значно скорочується час проведення аналізу і зберігається достатня точність.
Оскільки іоноселективним електродам властива така характеристика, як добовий дрейф потенціалу, для її виключення градуювальний графік необхідно будувати при дослідженні кожного розчину, що аналізують. При цьому здійснення кількісного аналізу складається з чотирьох вимірів: трьох – для стандартних розчинів і одного – для розчину лікарської форми. Такий підхід вигідний тим, що при проведенні аналізу одночасно здійснюється і перевірка придатності самого іоноселективного електрода, тому що при розрахунку параметрів рівняння градуювального графіка по трьох стандартних розчинах стає видно, чи має графік необхідне значення крутизни електродної функції, і чи є припустимим розкид точок навколо графіка.
Визначення декаметоксину в лікарських формах проводили за методом потенціометричного титрування з використанням тетрафенілборату натрію у якості титранту, за методом прямої потенціометрії і за методом фотометрії (згідно офіційної методики проводили визначення в очних краплях і таблетках, за її аналогією – у мазі та водному і спиртовому розчиах). Результати визначень наведені в табл. 9.
Результати визначення декаметоксину в модельних лікарських формах іонометричним і фотометричним методами та їх метрологічні характеристики (Р=0,95)
Примітка: 1 в склад розчину для аналізу методами іонометрії введено 25,00 мг декаметоксину
2 в склад розчину для аналізу методом фотометрії введено 20,00 мг декметоксину
Дані свідчать про те, що невизначеність результату аналізу методу потенціометричного титрування не перевищує норму для всіх наведених лікарських форм декаметоксину. Однак для цього методу характерна досить висока систематична похибка, що ми зв'язуємо з низькою концентрацією декаметоксину в розчині, що аналізують, і з частковою розчинністю у воді комплексу декаметоксину з титрантом.
При порівнянні методів потенціометричного титрування і прямої потенціометрії при аналізі лікарських форм були отримані близькі результати за відтворюваністю. Однак метод прямої потенціометрії є більш точним, експресним і придатним для аналізу лікарських форм із низьким вмістом декаметоксину в аналізованій пробі: таблеток і спиртових розчинів Для методу фотометрії невизначеність результату аналізу незначно перевищила норму при визначенні концентрації в 0,05% спиртовому розчині і 0,02% очних краплях (по 3,5%). Слід зазначити, що при аналізі 0,02% водного розчину, 0,02% очних крапель і 0,5% мазі в розчинах, що аналізують, утворювалися включення червоно-фіолетового кольору. Це, очевидно, призвело до зниження точності аналізу, про що свідчать високі значення систематичних похибок, отриманих при аналізі даних лікарських форм (відповідно 4,4%; 8,5%; 17,1% при припустимих 3,2%). Для інших випадків метод прямої потенціометрії не поступається у точності методу фотометрії.
Також за методом прямої потенціометрії з використанням трьохточкового градуювального графіку були проаналізовані лікарські форми мірамістину та етонію, на прикладі 0,5% мазі мірамістину був здійснений аналіз за офіційною методикою з використанням методу екстракційної фотометрії. Результати, які наведені в табл. 10, свідчать, що розроблені методики не поступаються у точності офіційній методиці.
Результати визначення мірамістину і етонію в лікарських формах та метрологічні характеристики
(n=5, Р=0,95)
Примітки: У якості стандартних були використані розчини мірамістину:
* що містять усі компоненти мазі
** що містять тільки мірамістин.
| 
