Аннотация: Запропоновано визначення поняття виборчих технологій як сукупності засобів і методів виборювання, оновлення та утримання політичної влади в демократичному суспільстві, а також поняття "технологія" як механізм управління й організації суспільного життя стосовно політичних виборів. Систематизовано існуючі підходи та запропоновано власну класифікацію виборчих технологій за ознаками: використовуваний інструментарій та методологія; масштаб виборів; ціль виборчої компанії; ступінь включеності в управлінські процеси; "антитехнології" або "брудні" виборчі технології. Запропоновано положення, що політичні вибори - це правова форма завоювання та оновлення представницьких інститутів влади. Розвинуто також положення: ключовий інститут легітимації існуючої політичної системи й політичного режиму; соціальна технологія демократичного суспільства, що сприяє підвищенню ефективності державного управління, механізм політичного безпеки держави. Зазначено, що у державотворчому процесі демократичного суспільства політичні вибори є механізмом реалізації прав громадян на участь в управлінні державою. Відзначено, що ефективність виборчих технологій за сучасних умов українського суспільства залежить від наявності команди професіоналів; матеріально-фінансових реурсів, організаційної структури, доступу до засобів масової інформації, підтримки впливових людей, морально-вольових якостей політичного лідера. Визначено, що виборча система України пройшла шлях від мажоритарної абсолютної більшості до змішаної відносної більшості. Доведено, що виборча система, виборчі правила, процедури та інші заходи й методи, які застосовуються під час виборчої компанії як управлінський інструментарій, впливають на стабільність політичної системи й розвиток демократизації в країні та залежать від чіткості й виваженості правових норм, рівня політико-правової культури учасників виборчого процесу.
|
Вы находитесь:
