Біблійні цикли Осипа Сорохтея: проблема індивідуального творчого методу

Досліджено життєвий і творчий шлях станіславського художника О.Сорохтея, виявлено обставини формування його світоглядних та художніх пріоритетів. На підставі вивчення біблійних циклів визначено стилістичні особливості творчого методу митця. Висвітлено аспекти духовно-етичних пошуків художника, встановлено вплив європейського мистецтва, зокрема, експресіонізму, на його творчість. Виявлено чинники формування експресіоністичної манери у творчості О.Сорохтея. Проаналізовано твори сакрального характеру, встановлено художні особливості та аналогії у зіставленні з творами спорідненої тематичної групи. Здійснено каталогізацію творів релігійної тематики. Простежено зв'язок творів художника з витоками народної творчості у контексті засобів художньої виразності. Впроваджено у науковий обіг групу маловідомих творів митця.

Дереворізи кириличних книг Галичини XVII ст. та відображення в них образів Христа і Богородиці

Простежено шляхи втілення авторських особливостей у галицькій гравюрі XVII ст., з'ясовано генезу та головні етапи розвитку ідео-візуальної природи образів Христа та Богородиці. На підставі комплексного аналізу різноманітних пам'яток крізь призму актуальних досліджень духовного життя Галичини XVII ст. в компаративному контексті з продукцією інших видавничих осередків визначено головні тенденції розвитку художньо-образної мови, інтерпретації адоративних і житійних образіа Христа та Богородиці. Прослідковано взаємовплив видавничих осередків і провідних галицьких граверів на розвиток художньої мови книжкової ілюстрації, характер трактування основних сюжетів, з'ясовано особливості інтерпретації канону в книжковій ілюстрації.

Київська книжкова графіка кінця 50-х - початку 70-х років ХХ століття. Тенденції розвитку, стилістика, майстри

Уперше розглянуто українську книжкову графіку кінця 50-х - початку 70-х рр. як цілісне явище. Проаналізовано творчість Г.Якутовича, С.Адамовича, Л.Базилевича, О.Данченка, І.Селіванова, Г.Малакова, О.Губарєва, Г.Зубковського, В.Куткіна, Н.Лопухової як складова частина загального процесу, що проходив в українському мистецтві періоду "відлиги". Вперше піддано науковому аналізу та розглянуто відомі твори під новим кутом зору, а саме: як етапи єдиного художнього явища.

Концепція ненаративності в контексті розвитку вітчизняного нефігуративного живопису ХХ ст.

Проведено дослідження актуального для сучасного мистецтвознавства питання розвитку вітчизняного нефігуративного живопису XX ст. З урахуванням факту малодослідженості зазначеної проблеми за методологічну основу обрано інтегративну модель, яка дає змогу глибоко проникнути у суть поставлених завдань. Здійснено систематизацію напрямів вітчизняного нефігуративного живопису 1990-х рр. Комплекс усіх існуючих проблем нефігуративу розглянуто на прикладі концепції ненаративності, яка виникла на початку 1990-х рр. та сприяла розвитку теоретичного дискурсу. На підставі результатів проведених мистецтвознавчих досліджень сформульовано основні концепти ненаративного живопису. Показано вплив художньо-естетичних традицій далекосхідного мистецтва на формування концепції ненаративності, проведено аналогії та продемонстровано відмінності між ненаративним живописом та Color Field. Особливу увагу приділено визначенню місця національних традицій у практиці ненаративності.

Львівське портретне малярство кінця XVIII - першої половини XIX ст.: художньо-стильові особливості

Розглянуто проблеми інтерпретації стилів і напрямків західноєвропейського мистецтва кінця XVIII - першої половини XIX ст. у портретному малярстві Львова. На підставі комплексного аналізу широкого кола творів визначено провідні тенденції розвитку портретного жанру у львівському малярстві кінця XVIII - середини XIX ст. Окреслено основні етапи еволюції трактування людського образу залежно від стилістичного забарвлення епохи. Прослідковано взаємовпливи місцевих традицій та новітніх європейських тенденцій, що творчо інтерпретувалися малярами-портретистами. Виявлено ряд невідомих до цього часу творів, встановлено авторство окремих художників. Проаналізовано типологічні та художньо-стильові особливості львівського портрета у контексті тогочасних естетико-художніх концепцій.

Мистецтво Острозького осередку др. пол. XVI - п. пол. XVII століття (синтезування середньовічних візантійських та ренесансних західноєвропейських ідейно-художніх концепцій)

Введено до наукового обігу твори іконопису, портретного малярства, скульптури, графіки Острожчини другої половини XVI - першої половини XVII ст., які досі були невідомі в мистецтвознавчій літературі. Комплексно висвітлено мистецтво Острозького осередку епохи академії в аспекті взаємодії з релігійно-філософськими концепціями всесвіту, Бога та людини середньовічної, а також ренесансної культури. Взаємодію західноєвропейських ренесансних та середньовічних (греко-слов'янських та візантійських) художніх традицій розглянуто через призму взаємозв'язків світоглядів двох епох. Проаналізовано механізм ідейного та художнього синтезу двох культур, шлях трансформації ідей середньовіччя в ідеї Відродження та відображення цього процесу в пам'ятках мистецтва. Виявлено глибинні внутрішні аналогії в розвитку філософської думки та художньої творчості, у процесах мисленно-логічного та художньо-образного пізнання світу. Визначено місце Острозького осередку в мистецтві та культурі України XVI - XVII ст., його роль в ствердженні ренесансного стилю в Україні.

Мистецтво в'єтнамської гравюри 1925- 1985 років (Традиції і новаторство)

Михайло Бойчук та його концепція розвитку українського мистецтва (перша третина ХХ ст.)

Висвітлено мистецьку діяльність М.Бойчука та проаналізовано його концепцію розвитку українського мистецтва у XX ст. Визначено роль школи М.Бойчука у процесі відновлення національної самобутності українського мистецтва. Визначено етапи розвитку школи М.Бойчука - від неовізантизму до "українського монументалізму" (бойчукізму), проаналізовано еволюцію творчого методу митця, з'ясовано вплив на його формування соціально-історичних та політичних змін в Україні. Виявлено зв'язок педагогічних та творчих методів школи з проблемами та творчими пошуками у світовій художній культурі першої третини XX ст., одним з яскравих явищ якої є культура українського національного відродження.