| |
 |
|
|
 |
|
 |
|
Библиотечный каталог авторефератов Украины |
|
Содержание текущего раздела: |
| Знакова функція та мовна організація музичного мовлення 2002
|
| Источник: Автореф. дис... д- ра мистецтвознавства: 17.00.03 / С.В. Шип; Нац. муз. акад. України ім. П.І.Чайковського. — К., 2002. — 42 с. — укp.
|
Аннотация: Визначено головні властивості художнього символу: матеріальна зумовленість, необмеженість класу позначених об'єктів, іконічний принцип означення, здатність до вираження особистісних смислів, структурна складність та підпорядкованість закономірностям мовної системи. Розглянуто історичний розвиток наукових уявлень про музику як мовлення та особливу мову, що поклало лінгвосеміотичний підхід у теоретичному музикознавстві ХХ ст. Розроблено універсальну модель музичної мови. Описано музичну мову, що базується на трьох організаційних рівнях - базису, норми та узусу. Проаналізовано фонемний, морфемний та синтаксичний механізми музичної мови. Музичні фонеми визначено як звукові типи, створені у музично-мовній практиці. Розглянуто методи розуміння синтаксичної побудови музичного тексту, що базуються на понятті поверхневого та глибинного синтаксису, модальності і предикативності музичного висловлення. Запропоновано нові визначення традиційних понять мотив, фраза, речення.
|
| Камерний ансамль: теоретико-культурологічні аспекти 2003
|
| Источник: Автореф. дис... д-ра мистецтвознавства: 17.00.03 / І.І. Польська; Нац. муз. акад. України ім. П.І.Чайковського. — К., 2003. — 35 с. — укp.
|
Аннотация: Розглянуто проблеми музичного ансамблю, насамперед камерного. Висвітлено питання історії та теорії ансамблю й ансамблевої культури. Вперше у вітчизняному і зарубіжному мистецтвознавстві створено цілісну теоретико-культурологічну концепцію ансамблю й ансамблевості, яка грунтується на засадах антропоцентризму і має загальну теоретичну концепцію камерного ансамблю як культурного феномену та послідовну історичну концепцію розвитку асамблевої культури і камерного ансамблю. Визначено основні напрями еволюції ансамблевих жанрів, проведено історичну періодизацію даного процесу та виявлено соціально-історичну семантику ансамблевих жанрів у системі мистецтва різних епох.
|
| Камерно-інструментальна творчість К.Шимановського (до проблеми індивідуального стилю композитора) 2001
|
| Источник: Автореф. дис... канд. мистецтвознав.: 17.00.03 / А.М. Середенко; Нац. муз. акад. України ім. П.І.Чайковського. — К., 2001. — 16 с. — укp.
|
Аннотация: Проаналізовано провідні художньо-естетичні тенденціїпершої третини XX ст, що стали важливим стилеутворювальними фактором творчих пошуків Шимановського, виявлено особливе місце камерно-інструментальних жанрів у його творчому доробку. Стиль композитора "акумулював" різні традиції, пошуки та варіанти стилістики. Хоча кожен з періодів творчості Шимановського має власну специфіку, завжди зберігаються стабільні риси стилю творів автора. Досліджено твори для скрипки і фортепіано, а також два квартети, які відображають головні етапи творчої еволюції композитора.
|
| Камерно-інструментальний ансамбль в Україні. Творчість і виконавство (1960 - 1980 рр.) 2001
|
| Источник: Автореф. дис... канд. мистецтвознав.: 17.00.03 / Н.О. Дика; Ін-т мистецтвознав., фольклористики та етнології ім. М.Т.Рильського НАН України. — К., 2001. — 19 с. — укp.
|
Аннотация: Здійснено комплексний аналіз камерно-інструментального ансамблю України 1960 - 80-х рр., індивідуальних композиторських стилів, камерно-інструментального виконавства в його регіональних проявах. Досліджено особливості взаємодії композиторської та виконавської творчості як важливого фактора розвитку жанру, основні тенденції українських квартетів, тріо ансамблів нетрадиційних складів. Діяльність Камерно-інструментального ансамблю України відзначена вагомими досягненнями в сфері виконавства та композиторської творчості, втілено найбільш суперечливі та багатовимірні проблеми духовного буття суспільства. На підставі великого фактологічного матеріалу доведено правомірність розгляду української камерно-інструментальної творчості зазначеного періоду в світовому контексті, зокрема тріо, квартетів, камерно-інструментальних ансамблів В.Сильвестрова, Є.Станковича, Ю.Іщенка, Л.Грабовського, М.Скорика та інших композиторів. Значну увагу приділено висвітленню здобутків камерно-інструментального виконавства. Проаналізовано співпрацю колективів з українськими композиторами над першопрочитанням творів.
|
| Китайська виконавська інтонація в європейській вокальній музиці XIX-XX століть 2006
|
| Источник: Автореф. дис... канд. мистецтвознав.: 17.00.03 / Ву Гуолінг; Одес. держ. муз. акад. ім. А.В.Нежданової. — О., 2006. — 14 с. — укp.
|
Аннотация: Узагальнено уявлення щодо відмінностей мовленнєвого досвіду за національними традиціями та його культурну єдність за умов загальнолюдської природи мовлення. Визначено суттєвості мовленнєвих конструкцій у мелодиці європейської та китайської музики в їх принциповій культурній аналогічності та смисловій перехрещеності. Висвітлено твори українських та європейських композиторів, що складають репертуарну константу відомих китайських вокалістів і містять елементи національно-характерного вираження. Проаналізовано виконавські інтонаційні рішення за умов національного мовленнєвого досвіду китайських вокалістів. З'ясовано сутність китайської музики як акумуляції мовленнєвих інтонаційних накопичень.
|
| Київська школа виконавства на трубі: історичні та методичні аспекти 2001
|
| Источник: Автореф. дис... канд. мистецтвознав.: 17.00.03 / В.Т. Посвалюк; Ін-т мистецтвознав., фольклористики та етнології ім. М.Т.Рильського НАН України. — К., 2001. — 21 с. — укp.
|
Аннотация: Вивчено основні етапи загальної еволюції функцій та різновидів труби. Розглянуто духове виконавство й освіту в Києві від стародавніх часів до сьогодення, обгрунтовано наявність давніх вітчизняних традицій гри на духових інструментах, досліджено діяльність оркестрів Київського військового корпусу, а також, так званих, "братств" або "цехів" - перших осередків фахового духового виконавства та музичного зібрання в Україні, кріпацьких капелій та оркестрів у панських маєтках України кінця XVII - XIX ст. Висвітлено діяльність музичних навчальних закладів Києва з часу їх заснування, а також яскравих представників Київської школи, від попередників і засновників до наступних визначних музикантів. Визначено роль та наведено принципи методики професора В.М.Яблонського - одного з фундаторів і багаторічного лідера Київської школи, розглянуто роль його учнів та послівників І.М.Кобця та М.В.Бердиєва в утвердженні та розширенні традицій даної школи. Проведено порівняльний аналіз сучасного стану розвитку вітчизняного та зарубіжного виконавства та педагогіки в цій галузі музичного мистецтва.
|
| Київська школа музики XVII ст.: київське пініє, київська нота, київська граматика 2004
|
| Источник: Автореф. дис... д-ра мистецтвознав.: 17.00.03 / О.С. Цалай-Якименко; Нац. муз. акад. України ім. П.І.Чайковського. — К., 2004. — 45 с. — укp.
|
Аннотация: Висвітлено один з вершинних етапів розвитку музичної культури України, яка сформувалася на основі снитезу слов'яно-греко-латинських традицій та представлена новими типами музичної творчості, нотації, педагогіки. Вперше в музичній медієвтиці цілісно розглянуто комплекс основоположних засобів формотворення у жанрі сакральної монодії (лад, метрику, ритміку). Запропоновано методи стилістичної ідентифікації її національних різновидів (київського, болгарського, грецького співів). З'ясовано механізми сучасного прочитання давньої релятивної нотоції. Відтворено процес становлення нової музичної педагогіки.
|
| Київський наспів у контексті церковно-монодичного співу України та Білорусії XVII-XVIII ст. (джерела, жанри, риси стилістики) 1999
|
| Источник: Автореф. дис... канд. мистецтвознав.: 17.00.03 / О.Ю. Шевчук; Нац. муз. акад. України ім. П.І.Чайковського. — К., 1999. — 20 с. — укp.
|
Аннотация: Дисертація присвячена розгляду піснеспівів із назвою "київського наспіву" (КН) у контексті церковно-монодичного співу XVII-XVIII ст. в Україні й Білорусії. Вперше в музичному музикознавстві КН постає в багатоманітності його зв'язків, встановлених на різних рівнях існування співочого мистецтва - у контексті ірмолою, у жанровій системі піснеспівів та в умовах багатонаспівності. Досліджена структура ірмолою під кутом зору розміщення у ньому місцевих наспівів, встановлена хронологія надання назви КН різним співам протягом XVI-XVII ст. Суттєво оновлена методика жанрового аналізу співів, систематизовано критерії церковно-співочого жанру, а також визначені жанри всіх КН. Уперше розроблена типологія видів багатонаспівності; розкрито риси стилістики КН через зіставлення його з іншими наспівами. Дослідження підтверджує формування КН (Обиход) у XVI ст. після прийняття на Русі Єрусалимського Уставу й надання назви КН у XVII-XVIII ст. лише традиційним вітчизняним співам православної генези з метою їхнього відмежування від піснеспівів іншого походження.
|
|
|
 |
|
 |
|
|
 |
|
 |
|
|
|
|