Библиотечный каталог авторефератов Украины

Источник: Автореф. дис... канд. мистецтвознав: 17.00.03 / О.В. Курчанова; Харк. держ. ун-т мистец. ім. І.П.Котляревського. — Х., 2005. — 17 с. — укp.

Аннотация: Розглянуто елегію як художній феномен російської та української музичних культур ХІХ - ХХ ст. Проаналізовано моделювання жанрового інваріанта, генотипу, жанрово-інтонаційного комплексу елегії. Висвітлено основні етапи розвитку двох національних форм екзистенції музичної елегії - російської та української, історико-стильову динаміку жанру елегії, процеси жанротворення у ХХ ст. Визначено три жанрово-стилістичні моделі з умовною назвою "стилізація жанру", "авторська концепція жанру" та "quasi-жанр".

Источник: Автореф. дис... канд. мистецтвознав.: 17.00.03 / Ле Ван Тоан; Нац. муз. акад. України ім. П.І.Чайковського. — К., 1998. — 27 с. — укp.

Аннотация: Робота присвячена проблемам генезису та сучасного буття жанру Куанхо - ліричної пісні В'єтнаму. Класична епоха - ХI - ХIV ст. - "змагальних пісень" співців - композиторів - поетів, які володіють виключним мелодичним багатством та трифазовою процесуальністю форми (Бі-Тхан-До), співвідносною з i:m:t Б.Асаф'єва. Сучасні корективи жанру Куанхо засвідчують про живу перспективу його перетворення та буття у новій якості.

Источник: Автореф. дис... канд. мистецтвознав.: 17.00.03 / М.Ю. Борисенко; Харк. держ. ун-т мистец. ім. І.П.Котляревського. — Х., 2005. — 17 с. — укp.

Аннотация: Розроблено теорію жанру транскрипції. Установлено, що авторська транскрипція є своєрідним ядром, на основі якого будується концепція даного жанру у музичній теорії та практиці. У процесі вивчення транскрипції та її об'єкта застосовано методи системно-структурного, компаративного, функціонального, історико-типологічного аналізу. Запропоновано термін "фактурна інтонація", що використано як основний інструмент дослідження жанрових зразків.

Источник: Автореф. дис... канд. мистецтвознав.: 17.00.03 / О.О. Філатова; Одес. держ. муз. акад. ім. А.В.Нежданової. — О., 2005. — 15 с. — укp.

Аннотация: Проведено дослідження своєрідності музично-виконавської комунікації у зв'язку з жанрово-стильовою природою музики. Висвітлено нові аспекти вивчення музичного жанру як історичного соціокультурного явища у єдності його первинних і вторинних властивостей. Визначено шляхи реалізації взаємодії жанру та стилю у музиці та роль виконавської стилістики у даному процесі. Обгрунтовано доцільність вивчення феномену ліричного у музиці у зв'язку з камерно-вокальною творчістю, що дозволяє висвітлити природу і типові риси такої її жанрової форми, як "вірш з музикою" та з'ясувати причини та шляхи його циклізації. Особливу увагу приділено вивченню виконавської стилістики камерно-вокальних творів з метою визначення виконавської семантики та поетики. Наведено характеристику основних етапів, типів і форм виконавського діалогу. Досліджено особливості тлумачення камерно-вокальних жанрів ("віршів з музикою") українськими композиторами останніх десятиріч XX ст. Обгрунтовано провідне та інтегративне значення діалогу вокальної та інструментальної партій у камерно-вокальному циклі, специфічні функції кожної з них і ступінь відповідності за смислову реалізацію виконавського діалогу.

Источник: Автореф. дис... канд. мистецтвознавства: 17.00.03 / Н.В. Середа; Нац. муз. акад. України ім. П.І.Чайковського. — К., 2004. — 18 с. — укp.

Аннотация: Розглянуто та систематизовано інформацію про центральне богослужіння християнської церкви - Літургію в історичному, догматичному, обрядовому та символічному аспектах. Запропоновано модель жанрового канону Літургії у контексті богослужіння, виявлено його системну, ієрархічну природу. Розроблено синтетичний підхід щодо вивчення творів церковної музики, відповідний алгоритм і методику їх дослідження. Наведено типологічні схеми, які відповідають кожному рівню драматургії Літургії і наочно представляють рельєф драматургічних шарів. Зазначено, що в авторських Літургіях схеми дозволяють чітко виявити міру дотримання канонічних норм жанру. Здійснено переклад з київської квадратної до сучасної нотації обіходних піснеспівів Літургії знаменного та київського розспівів. Виконано комплексний аналіз піснеспівів і циклу в цілому Літургії монодичної традиції - знаменного і київського розспівів і ряду авторських Літургій українських і російських композиторів межі XIX - XX ст. Проведено порівняльне дослідження жанрового канону (моделі, матриці) та його практичного втілення у конкретних творах, виявлено міру збереження канонічних і нормативних ознак, розглянуто співвідношення канонічних та індивідуальних рис в організації цілого.

Источник: Автореф. дис... канд. мистецтвознав.: 17.00.03 / Л.Г. Мудрецька; Одес. держ. муз. акад. ім. А.В.Нежданової. — О., 2004. — 18 с. — укp.

Аннотация: Запропоновано оригінальне трактування оперної спадщини Ж.Массне та значення його творчої діяльності у культурному житті Франції другої половини XIX - початку XX ст. На противагу сформованим уявленням про вторинність стилю композитора Ж.Массне охарактеризовано як значну, класичну постать французької оперної школи другої половини XIX ст. Розроблено нову жанрову класифікацію музичних творів митця, до наукового обігу введено маловідомі факти з його творчої біографії. Наведено переклад російською мовою стислого змісту деяких оперних лібрето композитора. Висвітлено історію створення та сценічну долю опер "Манон" і "Вертер", здійснено аналіз музичних творів у контексті сучасного оперознавства, визначено їх особливе місце у творчості композитора, пов'язане з відродженням класичних сюжетів і типів героїв та формуванням зрілих рис жанру французької ліричної опери. За матеріалами періодичних видань наведено відомості про постановки опер "Манон" і "Вертер" на сценах театрів російського, радянського та пострадянського просторів.

Источник: Автореф. дис... канд. мистецтвознав.: 17.00.03 / C. О. Салдан; Нац. муз. акад. України ім. П.І.Чайковського. — К., 2006. — 17 с. — укp.

Аннотация: Розглянуто фортепіанну творчість представників львівської композиторської школи як цілісного явища. Стильовий аспект розкрито через зіставлення трьох рівнів: стиль епох, школи або напрямків та самого автора. Визначено поняття жанрово-стильової моделі та запропоновано методику моделювання жанрово-стильової основи музичних творів. Проаналізовано сольні п'єси для фортепіано львівських композиторів, що охоплюють мініатюри, складні одночастинні та циклічні композиції, зокрема, варіаційні, сюїтні, партитні, сонатні. Представлено повну панораму жанрово-стилістичних особливостей фортепіанних творів львівських композиторів. Введено поняття самодостатності музичного твору, розроблено детальну систему співвідношень і взаємозв'язків між сюїтами, партитами та сонатами.

Источник: Автореф. дис... канд. мистецтвознав.: 17.00.03 / І.С. Гишка; Львів. держ. муз. акад. ім. М.В.Лисенка. — Л., 2005. — 18 с. — укp.

Аннотация: Комплексно досліджено звуковий фактор як визначальний компонент трубного виконавства. На підставі всебічного аналізу доведено, що саме звук, його естетичні критерії є головним рушієм розвитку інструмента. Теоретично обгрунтовано оволодіння базингом як специфічним технічним засобом звуковидобування. Уперше у світовій практиці виконавства на мідних духових інструментах створено цілісну методику формування та вдосконалення амбушура трубача. Виявлено суттєві ергономічні переваги базингу за його застосування у грі. Вивчено художньо-виразовий потенціал базингу та його вплив на оновлення композиторської та виконавської творчості. Запропоновано поглиблене розуміння специфічних особливостей музичної акустики, зокрема, питань диференціації єдиної акустичної системи.