Библиотечный каталог авторефератов Украины

Источник: Автореф. дис... канд. мистецтвознавства: 17.00.03 / О.М. Батовська; Одес. держ. муз. акад. ім. А.В.Нежданової. — О., 2005. — 16 с. — укp.

Аннотация: Розглянуто проблему функціонування хору як суттєвої складової оперної вистави у контексті його драматургічного призначення в жанрових різновидах опер В.Губаренка, зокрема героїко-романтичній музичній драмі "Загибель ескадри", лірико-психологічній опері "Пам'ятай мене", опері-балеті "Вій" та опері-ораторії "Згадайте, братія моя". Надано загальну характеристику оперної творчості В.Губаренка в історичному, жанровому та структурно-драматургічному аспектах і висвітлено особливості відображення основних тенденцій розвитку музично-театрального мистецтва України 1960 - 1990 рр. у творах митця. Здійснено комплексний музикознавчий аналіз у контексті специфіки використання хору як драматургічної одиниці в оперних творах В.Губаренка й обгрунтовано його провідне значення у сценічних постановках композитора. Наведено характеристику, визначено зміст і представлено реєстр основних хорових сцен. Запропоновано нову класифікацію хорових сцен на підставі оцінки її шести головних функцій (фонової, колористичної, репрезентативної, внутрішньо-емоційної, дійової, динамічної) та десяти допоміжних (репрезентативно-колористичної, динамічно-колористичної, дійово-динамічної, емоційно-дійової, статистичної, ілюстративної, ілюстративно-колористичної, фоново-репрезентативної, емоційно-колористичної, репрезентативно-динамічної). На підставі запропонованої класифікації визначено концептуальні функції хору у жанровій системі представлених опер В.Губаренка й обгрунтовано вплив жанрово-інтонаційної моделі на характер використання хорових сцен (кількісну та якісну залежність функцій хору від провідної образно-змістовної сфери). На підставі результатів наукового дослідження доведено ключову константу творчого методу В.Губаренка про залежність функціонального навантаження хору від жанрової специфіки твору.

Источник: Автореф. дис... д-ра мистецтвознав.: 17.00.03 / О.Г. Рощенко; Нац. муз. акад. України ім. П.І.Чайковського. — К., 2006. — 33 с. — укp.

Аннотация: Створено теорію міфологеми як одиниці міфа, універсального поняття, завдяки якому є можливим виявлення взаємодії між мистецтвами, філософією, науками. Запропоновано визначення міфологеми. Розроблено типологію, структуру, історичну класифікацію цього елемента символічної структури. На підставі дослідення нової міфології як філософського вчення про мистецтво майбутнього розглянуто специфіку функціонування міфологем у художньому творі. Установлено парадигматичну роль нової міфології у формуванні ідеалів романтичного мистецтва. Проведено енциклопедичний аналіз з метою усвідомлення суті вченого стилю у музичних взірцях нової міфології. Досліджено музичний романтичний твір як "новий міф", енциклопедію-хаос у фрагментарній формі арабески, що базується на методах математики (комбінування), фізики (експериментування), хімії (змішування).

Источник: Автореф. дис... канд. мистецтвознав.: 17.00.03 / О.М. Галузевська; Нац. муз. акад. України ім. П.І.Чайковського. — К., 2006. — 16 с. — укp.

Аннотация: Досліджено вияв духовної консолідації у синтезі мистецтв на основі пісень, вокальних циклів і ораторій, створених протягом 1970 - 1980-х рр. видатними майстрами - поетом Б.Олійником і композитором І.Карабицем. Поєднувальна роль моральної домінанти у спілкуванні митців спричинила риторичний пафос у втіленні лірико-патріотичних образів. Тему пам'яті, архетип матері, міфологему вогню реалізовано в музично-поетичному діапазоні як синтез тексту, підтексту та контексту. Порівняно варіанти локалізації різними авторами, що дозволило визначити закономірності синергетичного процесу у співвідношенні метричної акцентності та мелодичних ліній з віршовою інтонацією поетичних текстів. І.Карабиць здійснював адекватний музичний переклад емоційно насиченого вокалізму віршів Б.Олійника завдяки зустрічній концептосфері.

Источник: Автореф. дис... д-ра мистецтвознав.: 17.00.03 / О.І. Самойленко; Нац. муз. акад. ім. П.І.Чайковського. — К., 2003. — 36 с. — укp.

Аннотация: Здійснено багаторівневу типологію діалогу як музично-культурологічного феномену на основі поетичного підходу. Розроблено концепцію "розуміючого музикознавства", що принципово оновлює методологію музикознавчого дослідження. Визначено музикознавчі аспекти бахтіології та відповідні їм ряди категорій. Виявлено методичні та аналітичні можливості тріадного структурування діалогу. Розвинуто ідею "ідеального над-адресата" - третього в діалозі, який дає змогу розробити єдині критерії типології діалогу в різних його формах, у тому числі - на різних рівнях музичної поетики. Запропоновано семантичну типологію музики та наведено текстологічні засади даної типології. Досліджено різноманітні музичні феномени, що дозволяє створювати типологію музикознавчого семантичного аналізу. Розкрито особливу роль російської композиторської школи рубежу XIX - XX ст. у формуванні умовного смислового музичного діалогу. Зіставлено діалог музики з культурою, а також самодіалог музики, який виявляє особливі властивості музики як контексту "діалог культур". Зазначено, що нове уявлення про універсалії музичної культури та їх анатомічні передумови дає змогу співвідносити з ними певні множинності текстових формул - стилістичні синтагми музики та поглиблювати підхід до явища інтертекстуальності. Апробовано підхід до катарсису як до акту розуміння, у зв'язку з чим визначено діалогічні функції "художнього очищення" та їх композиційні чинники. Розглянуто психосемантичні перспективи теорії діалогу в музикознавстві.

Источник: Автореф. дис... канд. мистецтвознав. 17.00.03 / О.Л. Юзефчик; НАН України. Ін-т мистецтвознав., фольклористики та етнології ім. М.Т.Рильського. — К., 2000. — 19 с. — укp.

Аннотация: На підставі архівних джерел, наукових праць та матеріалів преси висвітлено збирацьку, науково-дослідницьку та популяризаторську роботу керівника Кабінету К.Квітки та співробітників - М.Гайдая, В.Харкова, М.Береговського. Відзначено, що К.Квітка та наукові працівники Кабінету зробили цінний внесок у вивчення українських народних пісень і народної музики національних меншин. Доведено, що Кабінет музичної етнографії у 1920-х - першій половині 30-х рр. став справжнім науковим цетром музичної фольклористики. Обладнання Кабінету (бібліотека, фотоальбоми, рукописні збірки народних музичних інструментів тощо) сприяло безпосередньому ознайомленню науковців-фольклористів, композиторів, педагогів-музикантів, працівників радіомовлення з народними піснями різних регіонів України, з досягеннями вітчизняних і зарубіжних учених у галузі етномузикології.

Источник: Автореф. дис... канд. мистецтвозн.: 17.00.03 / У.Б. Граб; Львів. держ. муз. акад. ім. М.В.Лисенка. — Л., 2006. — 19 с. — укp.

Аннотация: Вперше в україському музикознавстві проаналізовано навчально-організаційну та наукову діяльність кафедри музикології Львівського університету у контексті європейської академічної освіти, сформованої на філософських та морально етичних принципах Гумбольтівського університету. З'ясовано роль А.Хибінського в організації кафедри історії музики Львівської консерваторії у довоєнні роки. Висвітлено вплив науково-публіцистичної діяльності А.Хибінського на розвиток галицького музичного шкільництва. Наведено характеристику львівської музикологічної школи як цілісного науково-дослідницького напряму, що вивчає традиційну музикознавчу проблематику та розробляє методологію нових міждисциплінарних пошуків. Розглянуто персоналії українських учнів А.Хибінського, показано суттєвий вплив музикологічної освіти європейського зразка на їх подальшу повоєнну наукову діяльність.

Источник: Автореф. дис... канд. мистецтвознав.: 17.00.03 / В.Ф. Князєв; Нац. муз. акад. України ім. П.І.Чайковського. — К., 2005. — 20 с. — укp.

Аннотация: Розглянуто процес еволюції виконавської техніки в українській баянній школі, що відбувався у тісному взаємозв'язку зі становленням виконавства, репертуару, методики та вдосконаленням конструкції інструмента. Проаналізовано чинники, що стимулювали новий етап у еволюції баянної виконавської техніки. Значну увагу приділено аналізу артистично-театральних засад виконавського мистецтва баяністів, що набуває особливого значення з поглибленням змістовності оригінальних композицій, зростанням образного навантаження у сучасному мистецтві та збільшенням частки творів синтетичних музичних жанрів у репертуарі. Досліджено сценічні аспекти виконавської техніки на прикладі їх практичного відтворення у творчості відомих українських баяністів, прогресуючий рівень майстерності який віддзеркалює загальну тенденцію до зростання творчого потенціалу та збагачення музично-інтонаційних й артистично-театральних засобів мистецького впливу у галузі баянного мистецтва та засвідчує цілковиту природність функціонування баяна в академічній сфері.

Источник: Автореф. дис... канд. мистецтвознав.: 17.00.03 / І.Б. Савчук; Ін-т мистецтвознав., фольклористики та етнології ім. М.Т.Рильського НАН України. — К., 2005. — 20 с. — укp.

Аннотация: Уперше у музикознавстві здійснено аналіз екзистенційного підгрунтя музичного мистецтва доби модернізму, а саме - 1920-х рр. Розглянуто феномен "екзистенційного" у єдності проявів його іманентних властивостей у філософії, естетиці та музиці, що дозволило систематизувати напрямки у трактуванні його суті, що склалися у різних сферах знань. Висвітлено питання екзистенційності у музичному просторі. Визначено суть поняття модерністського Майстра з його екзистенційною смисловою сферою. Здійснено смисловий аналіз вибраних творів камерного жанру 1920-х рр. українських митців Б.Лятошинського, І.Белзи, Ю.Кофлєра, З.Кассерна у екзистенційному аспекті. До наукового музикознавчого вивчення уперше введено твори камерно-вокального жанру Б.Лятошинського, "Політональна прелюдія" З.Кассерна, Сонатина op. 9 і "Варіації на тему віденського вальсу Й.Штрауса" op. 23 Ю.Кофлєра. Здійснено доповнення до систематичного показника камерно-вокальної творчості Б.Лятошинського даного періоду.