Библиотечный каталог авторефератов Украины

Источник: Автореф. дис... канд. мистецтвознав.: 17.00.03 / А.Я. Кулієва; Нац. муз. акад. України ім. П.І.Чайковського. — К., 2001. — 19 с. — укp.

Аннотация: Розглянуто проблему взаємодії національних вокальних шкіл щодо формування методу педагогічної та творчої діяльності вокалістів одеської школи. Підкреслено грунтовність російсько-українських, італійських і німецьких традицій в становленні концепції функціональної регістрової змінності вибудови виразних можливостей співацького голосу, яка склалася в педагогів і виконавців Одеської консерваторії. На матеріалі оперних партій досліджено зміст технологічної теорії перехідних тонів і психолого-педагогічного вчення про примарний тон. Охарактеризовано партії з кантат І.С.Баха, опер В.А.Моцарта, Р.Вагнера, Дж.Верді, М.Глінки, П.Чайковського, Б.Лятошинського, М.Лисенка, К.Данькевича, В.Губаренка, що дозволяє узагальнити певні думки стосовно виявлення вокальної драматургії функціональної змінності регістрів співацького голосу. Запропоновано результати дослідження механізму функціональної взаємодії регістрових показників співацького голосу.

Источник: Автореф. дис... канд. мистецтвознавства: 17.00.03 / І.Г. Довжинець; Одес. держ. муз. акад. ім. А.В.Нежданової. — О., 2006. — 16 с. — укp.

Аннотация: Вперше в українському теоретичному музикознавстві розроблено поняття музичного пленеру. Наведено визначення категорії "музичний пленер". Синтезовано наукові здобутки досліджень у галузі фактури теоретичного музикознавства та музичного виконавства. Під час аналізу творів враховано природу фортепіанної фактури, зокрема, виразові можливості звучання інструменту, особливості фортепіанного звуковидобування, технічні прийоми тощо. Виявлено витоки пленерних ефектів, що сягають у звукову сигнальність відкритого середовища. Розглянуто фортепіанну мініатюру XIX - XX ст., представлену творчістю Ф.Ліста, К.Дебюссі, Б.Бартока, І.Шамо, І.Тараненка.

Источник: Автореф. дис... канд. мистецтвознав.: 17.00.03 / Г.В. Жук; Львів. держ. муз. акад. ім. М.В.Лисенка. — Л., 2005. — 20 с. — укp.

Аннотация: Здійснено комплексне дослідження творів для віолончелі та віолончельних камерних ансамблів В.Барвінського в аспекті визначення їх стилістичних особливостей, основних принципів формотворення та засобів виразності з урахуванням взаємовпливу європейських і галицьких традицій музичного мистецтва. Проаналізовано теоретичні засади та основні етапи розвитку фахового викладання віолончелі в українських навчальних закладах Галичини. Висвітлено вплив педагогічної діяльності В.Барвінського на становлення вітчизняної музичної освіти та формування національного педагогічного репертуару. Досліджено характер гастрольно-концертної практики Галичини кінця XIX - початку XX ст. Показано вплив концертної діяльності В.Барвінського на становлення та розвиток віолончельного та камерно-ансамблевого виконавства в Галичині на початку XX ст. Прослідковано спадкоємність творчих засад, громадянських поглядів, педагогічної та гастрольної діяльності учнів В.Барвінського. Проаналізовано вплив творчої діяльності послідовників композитора на розвиток мистецьких процесів в українській музиці.

Источник: Автореф. дис... канд. мистецтвознавства: 17.00.03 / О.К. Зав'ялова; Нац. муз. акад. України ім. П.І.Чайковського. — К., 2000. — 19 с. — укp.

Аннотация: Досліджено проблему розвитку камерно-інструментальної сонати на рубежі ХVІІІ - ХІХ ст. у творчості Л.ван Бетховена. Вперше викладено концепцію еволюції камерно-інструментальних жанрів на матеріалі віолончельних сонат Бетховена. Висвітлено процеси виділення облігатного типу фортепіанних сонат як самостійного жанру та його подальшого перетворення; реформування музичної фактури та створення нової цілісності музики в ансамблі; формування ансамблевого типу музичного мислення та його впливу на музичну культуру наступних епох; стилістичних змін у творчості Бетховена; трансформації сонатно-симфонічного циклу та синтезу поліфонічних і гомофонно-гармонічних засобів музичного розгортання, що обумовило стильові зрушення та виникнення нестійкого типу композиції у музичній культурі Європи ХІХ ст. Розглянуто питання інтерпретації творів та музичного мислення композитора та виконавця.

Источник: Автореф. дис... канд. мистецтвознав: 17.00.03 / Л.І. Баранівська; НАН України. Ін-т мистецтвознав., фольклористики та етнології ім. М.Т.Рильського. — К., 2001. — 24 с. — укp.

Аннотация: Розглянуто діяльність представників гетьмансько-старшинської верстви у галузі музичної освіти та культури в Україні другої половини XVII - XVIII ст., особливості її музичного побуту та культурно-мистецьких зв'язків в Україні та за її межами. Підкреслено роль верстви у розповсюдженні та утвердженні рис козацького бароко у пам'ятках української культури цієї доби. Зроблено висновок, що за підтримки та участі гетьманського уряду в середині XVIII ст. створилися належні умови для розвитку національної культури та закладення фундаменту вищої музичної освіти та виконавства в Україні. Маєтки представників гетьмансько-старшинської верстви стали осередками національної культури, в яких культувалися різні форми музичного мистецтва та виховувалися професійні кадри. До репрезентативної сфери суспільно-політичного та культурно-музичного життя козацько-гетьманської держави належала діяльність військових музикантів.

Источник: Автореф. дис... канд. мистецтвознав.: 17.00.03 / К.М. Бєрдєнникова; Нац. муз. акад. України ім. П.І.Чайковського. — К., 2000. — 19 с. — укp.

Аннотация: Дисертацію присвячено зв'язку духовної творчості Йогана Себастіана Баха (на прикладі духовних кантат) з лютеранською проповідницькою традицією. Кантати досліджено шляхом герменевтичного аналізу з опорою на закони німецької протестантської гомілетики. Аналізу підлягали прояви музичного тлумачення. Об'єктом коментування та екзгези визнано не тільки словесний текст, який спирається на біблійний сюжет та розкриває його, а передусім - протестантський хорал, його мелодія та текст. Виявлено два головні типи кантат: кантати, в яких хорал виступає як узагальнення - конклюзивні, а також ті, в яких хорал підлягає цілісному послідовному коментуванню під час усього твору - пенетративні. Зазначені типи кантат відповідають у музиці двом типам лютеранської проповіді. Проаналізовано принципи організації матеріалу - форму, яка опирається на риторичні закономірності. Доведено, що риторико-ієрархічна система охоплює усі рівні твору - від мотивно-інтонаційного до композиційного. З'ясовано, що форма кантати є фактором донесення змісту твору; вона відбиває приховані рівні тлумачення релігійної ідеї. Встановлено, що духовну кантату трактовано композитором у дусі та за законами лютеранської проповіді. Головні висновки щодо духовної кантати було перевірено на спорідненому жанрі мотету та на "Пристрастях".

Источник: Автореф. дис... канд. мистецтвознав.: 17.00.03 / Т.М. Каплун; Одес. держ. муз. акад. ім. А.В.Нежданової. — О., 2005. — 16 с. — укp.

Аннотация: Уперше у вітчизняному музикознавстві розглянуто історичні та теоретичні засади музикознавчої теорії грецького розспіву. Виявлено, систематизовано та проаналізовано співацькі рукописи, що містять велику кількість піснеспівів грецького розспіву. Виявлено служби та співацькі книги, цілком розспівані досліджуваним розспівом. Складено репертуарно-жанровий список піснеспівів грецького розспіву, що застосовувався у російській богослужбовій практиці другої половини XVII - XVIII ст. Розшифровано та зіставлено невменні та нотолінійні варіанти піснеспівів, що дає змогу виявити єдність цих форм запису церковних піснеспівів на межі XVII - XVIII ст. Здійснено розшифровку значного кола багатоголосних зразків грецького розспіву, представлених у крюковій та нотолінійній формах запису. Проведено стилістичний аналіз піснеспівів грецького розспіву та з'ясовано індивідуальні жанрово-стильові критерії досліджуваного явища у багаторівневій системі російського церкового співу перехідного періоду, визначеного Н.Герасимовою-Персидською як "встреча двух эпох".

Источник: Автореф. дис... канд. мистецтвознавства: 17.00.03 / О.Є. Гнатишин; НАН України. Ін-т мистецтвознав., фольклористики та етнології ім. М.Т.Рильського. — К., 2001. — 16 с. — укp.

Аннотация: Розглянуто проблеми джерелознавчого дослідження життя таі творчої лабораторії композитора А.Кос-Анатольського з використанням матеріалів його приватного архіву. Застосовано археографічну методику дослідження автографів, авторизованих копій та інших рукописів (зокрема, невідомих творів), що дозволило доповнити існуючі уявлення про характерні риси творчого методу композитора. Основну увагу приділено створенню історико-документальної біографії митця та досліджено його сольний вокальний та хоровий доробок.