Библиотечный каталог авторефератов Украины

Источник: Автореф. дис... канд. мистецтвознав.: 17.00.03 / І.Л. Бермес; НАН України. Ін-т мистецтвознав., фольклористики та етнології ім. М.Т.Рильського. — К., 2006. — 20 с. — укp.

Аннотация: Визначено історичні передумови організації та становлення хорового життя на Дрогобиччині у порівнянні з діяльністю хорових гуртків Львова, Перемишля у першій половині XX ст. Висвітлено специфіку музично-освітнього процесу, концертного життя. Проаналізовано репертуар хорових колективів, установлено персоналії музично-громадських діячів краю. Віднайдено архівні матеріали, нові наукові дані про діяльність співочих товариств, хорових гуртків освітніх установ та культурно-просвітницьких товариств, з використанням яких відтворено процеси зазначеної ланки культурно-мистецького буття Дрогобиччини, визначено їх місце та роль у розвитку хорової культури України.

Источник: Автореф. дис... канд. мистецтвознав.: 17.00.03 / В.О. Осіпова; Одес. держ. муз. акад. ім. А.В.Нежданової. — О., 2003. — 16 с. — укp.

Аннотация: Досліджено питання духовної зумовленості витоків оперної вокальності та самого змісту оперних творів. Зазначено, що сучасні відомості про притаманість візантійській традиції Вселенської церкви використання співу кастратів, установлення у сучасному творчому обігу посилань на літургійну драму - християнську містерію, яка історично передувала саме оперному театру та сприймається як оновлена оперна концепція (опери-містерії Б. Бріттена, О. Мессіана, К. Шокхаузена), та інші чинники дають змогу стверджувати щодо християнсько-містеріальних джерел оперності, на базі яких традиційне, раціоналістично вибудоване музикознавство абстрагувалося, відстоюючи художньо-самодостатні засади музики. Запропонована думка щодо світської природи опери в логічній послідовності спрямована на відсторонення від містики музичного єства, що є невід'ємною стороною художнього вираження в цілому та потребує спеціального розгляду й узагальнення відповідних спостережень. Розкрито причетність оперної вистави та композиції до духовно-церковних витоків з посиланням на ознаки містеріальності, що відзначили історичний початок оперного шляху в римській школі у безпосередньому продовженні концепції літургійної драми та містерії-гри християнської візантійської традиції. Розглянуто опери XVII - XX ст., в яких ознаки містеріального дійства достатньо виражені (твори С. Ладі, А. Скарлатті, М. Глінки, Р. Вагнера, М. Римського-Корсакова, Ф. Шрекера, О. Мессіана), а також оперні твори, в яких містеріальність є драматургічною складовою.

Источник: Автореф. дис... канд. мистецтвознав.: 17.00.03 / Н.Г. Заболотна; Одес. держ. муз. акад. ім. А.В.Нежданової. — О., 2002. — 16 с. — укp.

Аннотация: Досліджено проблему музикознавчо-виконавської інтерпретації духовних кантат Йогана Себастьяна Баха в єдності ритуально-гімнічної та концертно-драматичної ліній смислового наповнення. Виконання-інтерпертація бахівських духовних творів, народжених релігійно-культовою традицією та складених антинонімічною єдністю наведених якостей, породжує множинність виконавських прочитань. Вперше запроваджено оригінальний музикознавчо-виконавський метод аналізу духовних творів Й.С.Баха в аспекті реактивності виконавської інтонації на драматичне (адраматичне), пасіонне та хорально-кантове в інтонаційно-драматургічних засновках композиторського тексту та поєднаних з ними індивідуально-стильових позиціях виконавців. Аналіз нотного тексту поєднується з "слуховим" аналізом творів. Наведено твердження про метафоричну місткість образів духовних кантат, що єднають сполучення-накладання показників лірико-епічного гімнічного співу та концертно-світської ліній виконання. Драматургічні властивості духовних творів Й.С.Баха за їх параметрами "хоральності-кантовості" та "пансіонності" створюють результативні щодо виконавського пошуку настанови на концепційність побудови цілого в єдиному виразному "ключі" історично виправданої художньої позиції.

Источник: Автореф. дис... д-ра мистецтвознав.: 17.00.03 / В.Г. Іванченко; Нац. муз. акад. України ім. П.І.Чайковського. — К., 2004. — 35 с. — укp.

Аннотация: Наведено поняття "зміст художнього твору", а також методологію аналізу симфонії. Запропоновано системне трактування категорій "узагальненість - конкретність", з метою цілісного сприйняття симфонії подано тлумачення узагальненості. Розроблено ієрархію категорій, універсальних і специфічних понять філософії, естетики, музикознавства з використанням дедуктивного та індуктивного методів пізнання загального закону взаємодії понять "загальне" й "одиничне". Виявлено художні та виховні властивості симфонії як чинники аксіологічного аспекту змісту. Категорії "історичне - логічне" визначено як узагальнення-оцінку змісту симфонії: як соціального феномена (історичного); цілісної художньої композиції (логічного). Цілісність і системність методології аналізу симфонії здійснено завдяки взаємодії понять "соціально-моральний ідеал", "пізнання - оцінка", "естетичний ідеал". Зазначено, що відображення дії цих понять у свідомості реципієнта є першоосновою здатності до об'єктивного сприйняття змісту твору й естетичного судження про нього. Досліджено процеси досягнення "естетичного ідеалу" як художньої мети шляхом системи чинників та носіїв стильових властивостей симфонії. Створено критерійні засади обгрунтування всіх параметрів жанрово-видових характеристик симфонії.

Источник: Автореф. дис... канд. мистецтвознав.: 17.00.03 / В.Б. Клименко; Нац. муз. акад. України ім. П.І.Чайковського. — К., 1999. — 16 с. — укp.

Аннотация: Дисертацію присвячено розробці теоретичних положень ігрових структур в музиці на основі екстраполяції загальних ігрових принципів в галузі музичної творчості. Досліджено етапи формування європейських концепцій гри. На основі положень філософсько-естетичних ігрових теорій визначено сучасне розуміння гри як універсалії. Розкрито за множинністю зовнішніх ігрових модифікацій наявність спільних ігрових принципів. На основі іманентних ігрових закономірностей вичленовано можливі варіанти структури гри. Теоретично розроблено і введено поняття "ігрової структури в музиці"; запропоновано типологізацію ігрових структур за принципами взаємодії їх складових елементів: ігрова структура "змагання" (принцип змагання), ігрова структура "мозаїки" (принцип комбінаторики), ігрова структура "містифікації" (принцип амбівалентності). Розроблену методику аналізу за допомогою ігрових структур апробовано на матеріалі фортепіанного циклу "П'ять пальців" та "Гімну" з "Серенади in A" І.Стравинського; Сонати для скрипки і фортепіано G-dur, Концерту для фортепіано з оркестром G-dur М.Равеля; Концерту N2 для скрипки з оркестром М.Скорика.

Источник: Автореф. дис... канд. мистецтвознав.: 17.00.03 / О.Т. Катрич; Нац. муз. акад. України ім. П.І.Чайковського. — К., 2000. — 17 с. — укp.

Аннотация: На основі осмислення діалектичних, онтологічних, естетичних та музично-функціональних аспектів індивідуального стилю музиканта-виконавця систематизовано поняттєво-категорійний апарат музично-виконавського стилетворення. Розроблено методику дослідження індивідуального стилю музиканта-виконавця.