Библиотечный каталог авторефератов Украины

Источник: Автореф. дис... канд. мистецтвознав.: 17.00.03 / А.Я. Карпяк; Нац. муз. акад. ім. П.І.Чайковського. — К., 2002. — 21 с. — укp.

Аннотация: Проаналізовано джерела львівської флейтової школи, її зв'язки з іншими регіональними та національними флейтовими школами. Досліджено розвиток флейтового виконавства Львова у всіх формах його вияву (оркестровому, ансамблевому, сольно-концертному). Охарактеризовано зв'язок львівської флейтової школи з творчістю композиторів (зроблено теоретичний та виконавський аналіз творів, розглянуто концертний репертуар флейтистів). Визначено характерні риси львівської флейтової школи. Висвітлено виконавську та педагогічну діяльність найвидатніших флейтистів Львова. Детально розглянуто історію Львівської державної музичної академії на фоні широкої палітри музичного життя міста протягом XIX - XX ст.

Источник: Автореф. дис... канд. мистецтвознав.: 17.00.03 / А.І. Булкін; Нац. муз. акад. України ім. П.І.Чайковського. — К., 2005. — 16 с. — укp.

Аннотация: Вперше у вітчизняному музикознавсті проведено дослідження особливостей формування фортепіанного Дитячого альбому у XIX - на початку XX ст. як специфічного жанрового різновиду циклу мініатюр. Розглянуто основні етапи його становлення та показано генетичні зв'язки з дидактичною літературою та романтичними циклами мініатюр. Проаналізовано особливості поетики "Дитячих сцен" та "Альбому для юнацтва" Р.Шумана, "Дитячих ігор" Ж.Бізе, "Роялю у дитячій кімнаті" А.Лур'є, а також музичного твору "Із казок Г.Х.Андерсена" С.Борткевича. Запропоновано поділ фортепіанних Дитячих альбомів на лірико-споглядальні та лірико-розповідні. Охарактеризовано маловідомі в українському та російському музикознавстві Дитячі альбоми XIX ст., зокрема розглянуто анонімну збірку "Весела музика", "П'єсу для дітей" Т.Куллака та "Музичний дитячий садок" К.Рейнеке.

Источник: Автореф. дис... канд. мистецтвознав.: 17.00.03 / І.М. Власенко; Нац. муз. акад. України ім. П.І.Чайковського. — К., 2002. — 16 с. — укp.

Аннотация: Розглянуто метафорично-художню суть композиторського стилю М.Равеля в синтезі з виконавською "метафорою" художньої цілісності музичного образу. Проаналізовано оригінальну методику стильового аналізу музичного твору на засадах метафоричного розуміння суті художнього вираження. Створено порівняльні таблиці виконавських засобів у різних інтерпретаціях щодо фортепіаних творів Равеля першого періоду творчості, п'єс, які рідко виконуються. Виділено характерні для композиторського стилю М.Равеля ритмоінтонації.

Источник: Автореф. дис... канд. мистецтвознав.: 17.00.03 / Е.В. Кущова; Одес. держ. муз. акад. ім. А.В.Нежданової. — О., 2004. — 16 с. — укp.

Аннотация: Уперше з'ясовано особливості художньої індивідуальності М.Кармінського, притаманні йому способи постановки, осмислення та вирішення творчих завдань. Висвітлено природу композиторського обдарування, певну роль позамузичних чинників у процесі народження ідей. На конкретному матеріалі (балеті "Рембрандт" та його трансформації у фортепіанних партитах М.Кармінського) вивчено проблему формування та реалізації художнього задуму. На підставі аналізу тематизму, фактури, темпової та образно-інтонаційної драматургії, жанрових і композиційних особливостей обраних музичних творів в аспекті "відродження іманентної "історії" тексту" з'ясовано специфіку роботи композитора. Виявлено чинники, що єднають п'ять фортепіанних партит у макроцикл, який втілює авторську концепцію людини.

Источник: Автореф. дис... канд. мистецтвознав.: 17.00.03 / І.Г. Тукова; Нац. муз. акад. України ім. П.І.Чайковського. — К., 2003. — 19 с. — укp.

Аннотация: Виявлено складові жанрової системи на підставі аналізу фундаментальних теоретичних досліджень з проблем музичного жанру. Вивчено знакові властивості жанру, які дають змогу розглядати старовинну модель як носія певної культурно-естетичної інформації. Визначено способи функціонування старовинних жанрових моделей у музичній практиці XX ст. Встановлено головні принципи втілення інструментальних жанрів західноєвропейського бароко в українській музиці другої половини XX ст. та аналітичне доведення різноманітності їх творчих проявів.

Источник: Автореф. дис... канд. мистецтвознавства: 17.00.03 / Л.М. Бутенко; Нац. муз. акад. України ім. П.І.Чайковського. — К., 2001. — 16 с. — укp.

Аннотация: Розглянуто проблеми оперного синтезу, проведено комплексний аналіз опорно-драматургічної функції хорових сцен в оперному спектаклі та його органічного входження в контекст сучасної музично-театральної культури. Широкий спектр взамодії хору з іншими компонентами вистави, її актуальну змістову якість висвітлено з позицій феноменологічно спрямованого музикознавства через механізм темпо-ритму - об'єднувальний опорний стрижень художньої цілісності вистави. Це дозволяє осмислювати й узагальнювати проблеми оперного жанру в цілому та вузькопрофесійні питання специфіки оперно-хорового виконавства. Результати дослідження, його наукові положення втілено у практику оперних театрів і використано у теоретичних курсах хорознавства та музичної культурології.

Источник: Автореф. дис... канд. мистецтвознав.: 17.00.03 / Р.В. Дудик; Нац. муз. акад. України ім. П.І.Чайковського. — К., 2000. — 18 с. — укp.

Аннотация: Висвітлено специфіку етнорегіональних особливостей пісенно-хорової культури краю, у формуванні якої зробили свій внесок такі самобутні райони, як Гуцульщина, Покуття, Бойківщина та Опілля. Розмаїття пісенного фольклору розглянуто з урахуванням етнографічної та локальної специфіки. Проаналізовано діалективні особливості поетичного фольклору Прикарпаття в його етнорегіональному розмаїтті та відповідно з музично-інтонаційним рядом наспівів. З'ясовано вплив часовопросторового фактора на процеси формування жанрової системи фольклору регіону. Значну увагу приділено проблемам становлення фундаментальних професійних засад музично-театрального та хорового мистецтва, а також формування композиторської школи Прикарпатського регіону.

Источник: Автореф. дис... канд. мистецтвознав.: 17.00.03 / П.А. Ковалик; Нац. муз. акад. України ім. П.І.Чайковського. — К., 2002. — 18 с. — укp.

Аннотация: Розглянуто хорову спадщину як складову регіонального функціонування виконавсько-хорової справи. Досліджено головні тенденції становлення та розвитку українського хорового виконавства у ХХ ст. Розкрито типологічні ознаки школи (усталені механізми спадкоємності та наступності, творчості та навчання, нормативності та новаторства) та їх уособлення у конкретному досвіді. Обговорено роль історичного досвіду у формуванні хорової освіти, механізми та фактори її переходу від аматорського до професійного статусу. Запропоновано двопланову методику вивчення даного музичного явища: історико-культурологічну, що включає соціально-політичні та музично-естетичні контексти формування школи та художньо-професійну, яка передбачає заглиблення у мікросвіт творчої спрямованості та взаємодії суб'єктів хорової діяльності. Визначено складові майстерності хорового виконавства представників Київської школи. Розглянуто засоби взаємодії дирегента з хоровим колективом, педагога з учнем у класі хорового дирегування.