| |
 |
|
|
 |
|
 |
|
Библиотечный каталог авторефератов Украины |
|
Содержание текущего раздела: |
| Співвідношення танцювального і пластичного в жанрі балету 2005
|
| Источник: Автореф. дис... канд. мистецтвознав.: 17.00.03 / С.Г. Анфілова; Харк. держ. ун-т мистец. ім. І.П.Котляревського. — Х., 2005. — 19 с. — укp.
|
Аннотация: Уперше висвітлено діалектику співвідношення танцювального - пластичного, що відображає складний механізм взаємодії двох універсальних категорій у системі балетного синтезу. Виявлено безпосередній зв'язок даних категорій з просторово-тимчасовими, структурними й драматургічними закономірностями танцювальних спектаклів. Здійснено метод комплексного підходу до аналізу цілісного явища - балету, виявлення мобільних і стабільних елементів у системі жанру та у кожному з його рівнів. Здійснено системний аналіз творів різних авторів у контексті співвідношення танцювальне - пластичне. Розглянуто типологію канонічних балетних музичних форм, принципи їх відновлення, міру збереження нормативних елементів залежно від стилю автора, засад світосприйняття, притаманних певній епосі, композиції спектаклю. Розкрито стадіальність еволюції балету як музичного жанру, проаналізовано закономірність становлення та розвитку моделей танцювальних спектаклів.
|
| Становлення та розвиток кобзарських шкіл в Україні (XVII - перша половина XX століття) 2002
|
| Источник: Автореф. дис... канд. мистецтвознав: 17.00.03 / О.І. Дубас; Ін-т мистецтвознав., фольклористики та етнологіЇ ім. М.Т.Рильського НАН України. — К., 2002. — 20 с. — укp.
|
Аннотация: Прослідковано передумови становлення кобзарства, що бере початок від мистецтва народних співців-боянів періоду Київської Русі. Охарактеризовано основні етапи розвитку кобзарського мистецтва: кобзарство часів Козацької держави (XVI - XVIII ст.). Розглянуто діяльність братств як центрів професійної кобзарської освіти в Україні (Богодухівське братство, центр кобзарства в Мені). Визначено роль української інтелігенції, а також теоретиків і практиків кобзарського мистецтва в розвитку його традицій (XIX - початок XX ст.). Проаналізовано реформаторську діяльність Г.Хоткевича в справі пропаганди професійних засад кобзарського мистецтва (створення наукової, методичної та виконавської бази).
|
| Становлення термінологічного апарату аналізу музичних форм 2005
|
| Источник: Автореф. дис... канд. мистецтвознав.: 17.00.03 / О.Л. Рубан; Нац. муз. акад. України ім. П.І.Чайковського. — К., 2005. — 20 с. — укp.
|
Аннотация: Досліджено процес становлення термінологічного апарату аналізу музичних форм з використанням трактатів, наукових робіт, учбових посібників, що належать до різних музично-теоретичних систем, об'єктом дослідження яких є структурна організація музичних творів. Наведено визначення термінологічного, понятійного та категоріального апаратів аналізу музичних форм. Конкретизовано їх специфіку й охарактеризовано параметри спадковості й оновлюваності. Висвітлено процес становлення категоріальної системи на базі формування інваріанту понятієвої системи. Термінологію аналізу розглянуто у контексті термінологічної системи мови. Вивчено шляхи та витоки створення термінологічних одиниць, різних в окремих музично-теоретичних системах. Розглянуто передісторію становлення понятійної системи класичного аналізу музичних форм в античній і середньовічній літературі, а також проблему взаємодії різних понятійних апаратів і відповідної їм термінології у періоди зіткнення історико-культурних парадигм. Охарактеризовано перспективи розвитку термінологічного апарату аналізу музичних форм як музикознавчої дисципліни на сучасному етапі.
|
| Статус буттєвого часу в музиці 2003
|
| Источник: Автореф. дис... канд. мистецтвознав.: 17.00.03 / Б.Ю. Стронько; Нац. муз. акад. України ім. П.І.Чайковського. — К., 2003. — 14 с. — укp.
|
Аннотация: Розглянуто прояви часу у різних сферах музичного мислення: композиції, драматургії, музичних засобах. Час осмислено, згідно з філософією буття М. Хайдеггера як онтологічний взаємозв'язок минулого, теперішнього, майбутнього, що має чотири основні види (виміри), яким відповідають певні типи подієвості, тобто загального характеру подій щодо структури часу. Розглянуто різні види взаємодії вимірів часу, роль часу у взаємозбагаченні композиції, драматургії, музичних засобів. Показано можливості нового підходу до проблеми "час та музика" на прикладах порівняльного аналізу як окремих музичних засобів у стилях різних епох і творів сучасних українських композиторів - В.В. Сильвестрова та Ю.Я. Іщенка.
|
| Стильові основи Одеської хорової школи 2005
|
| Источник: Автореф. дис... канд. мистецтвознав.: 17.00.03 / І.О. Шатова; Одес. держ. муз. акад. ім. А.В.Нежданової. — О., 2005. — 16 с. — укp.
|
Аннотация: Уперше запропоновано розгорнуту музикознавчу оцінку діяльності Одеської хорової школи як історичного феномена, а також на сучасному етапі. Здійснено узагальнення всіх сторін творчої діяльності засновника Одеської хорової школи К.К.Пігрова як теоретика хорового мистецтва, новатора, видатного хормейстера-виконавця, педагога, а також церковного регента. Висвітлено методи створення ним хорової школи на основі двох традицій: церковної та світської. Зроблено музикознавчу спробу створення "теорії історії" духовної хорової музики на сучасному етапі та відповідного термінологічного апарату. Теоретично обгрунтовано єдину модель духовної хорової традиції як історичної передумови виконавського стилю хорової музики. Розглянуто питання про необхідність системного підходу до проблем хорового виконавства. Вивчено своєрідну антиномію історичне - індивідуальне для визначення категоріального статусу поняття "виконавський стиль хорової музики".
|
| Структурно-семантичний інваріант хорового концерту (на матеріалі хорової творчості Ю.Алжнєва) 2005
|
| Источник: Автореф. дис... канд. мистецтвознав.: 17.00.03 / В.В. Осипенко; Харк. держ. ун-т мистецтв ім. І.П.Котляревського. — Х., 2005. — 20 с. — укp.
|
Аннотация: Окреслено історичні прототипи хорового концерту як концептуального жанру сучасної музичної культури. Вперше здійснено всебічний аналіз хорової творчості Ю.Алжнєва. Визначено усталені ознаки хорового стилю у музиці композитора. Проаналізовано стильову динаміку авторської концепції як способу втілення жанрового інваріанта хорового концерту: від міфологічної спрямованості ("Співомовки") до неопантеїстичного символізму ("Дівич-сон", "Пробудження") та соборності у творах релігійної тематики. Розкрито семантику музичної мови у хорових творах Ю.Алжнєва як яскравого прикладу музичного втілення філософської концепції "духу народу" та національно-ментального мислення в цілому. Виявлено структурно-семантичний інваріант жанру хорового концерту у творчості Ю.Алжнєва. Визначено сутність авторської концепції шляхом уособлення Культурного Героя сучасного етносу та української етнічної картини світу.
|
| Творчість М.Рославця в контексті становлення музичного модернізму 2004
|
| Источник: Автореф. дис... канд. мистецтвознав.: 17.00.03 / О.І. Коменда; Ін-т мистецтвознав., фольклористики та етнології ім. М.Т.Рильського НАН України. — К., 2004. — 16 с. — укp.
|
Аннотация: Виявлено життєві передумови формування творчого фенотипу особистості композитора-модерніста М.А.Рославця (1881 - 1944 рр.), визначено роль його творчих здобутків у контексті української культури. Доведено значення харківського періоду творчої біографії митця, протягом якого відбувся його поворот від символізму до конструктивізму. Здійснено моделювання творчого фенотипу композитора у контексті втілення сутнісних ознак модернізму. Запропоновано тезу щодо універсальності системи синтетакорду та властивого їй еволюційного характеру. Проаналізовано цілісну стильову платформу митця, виявлено чіткі ознаки музичного символізму та музичного конструктивізму.
|
| Творчість Миколи Дремлюги і процес становлення бандурного репертуару 2003
|
| Источник: Автореф. дис... канд. мистецтвознав.: 17.00.03 / О.В. Олексієнко; Нац. муз. акад. України ім. П.І.Чайковського. — К., 2003. — 16 с. — укp.
|
Аннотация: Розглянуто творчу спадщину відомого українського композитора XX ст. М. Дремлюги в її взаємозв'язках з процесами формування та розвитку нових тенденцій бандурного мистецтва, що призвели до становлення його професійно-академічного напрямку. Творчість М. Дремлюги висвітлено в аспекті проблем традицій та новаторства, співвідношення фольклорного та композиторського начал. Доведено, що звернення композитора до бандури мало глибоко обумовлений характер та стало важливим етапом у розвитку нового бандурного репертуару.
|
|
|
 |
|
 |
|
|
 |
|
 |
|
|
|
|