Библиотечный каталог авторефератов Украины

Источник: Автореф. дис... канд. мистецтвознавства: 17.00.03 / В.О. Колоней; Нац. муз. акад. України ім. П.І.Чайковського. — К., 2004. — 17 с. — укp.

Аннотация: Охарактеризовано загальні властивості пластичного в природі, запропоновано визначення даної категорії. Встановлено ієрархічні рівні пластичного, що мають практичне застосування у художній (конкретно - музичній) практиці та в мистецтвознавстві. Категорію пластичного розглянуто як одну з основ фортепіанно-виконавського інтонування. Запропоновано положення, що пластичне притаманне не тільки речам об'ємним та наочним, але й таким, що сприймаються слухом, як певна якість звукового матеріалу. Аргументовано тезу, що пластичне у творчому процесі піаніста виражається синкретично - у взаємопроникненні та взаємозбагаченні інтонацій двох видів - чутної та видимої. Введено поняття "виконавська пластика", "соматична інтонація", "соматичне інтонування", "виконавська інтонаційна модель", "виконавське кодування", "музично-пластичний метазнак", "внутрішнє співінтонування", запропоновано визначення понять "інтонація", "інтонування" та "виконавське інтонування". Обгрунтовано припущення, що явище пластичного у фортепіанно-виконавській інтонації є органічною цілісністю: у творчій діяльності виконавця (синкрезис інтелекту, відчуття і тіла); в єдності компонентів музично-виконавського інтонування (виконавця, музичного твору, музичного інструмента).

Источник: Автореф. дис... канд. мистецтвознав.: 17.00.03 / С.В. Осадча; Одес. держ. муз. акад. ім. А.В.Нежданової. — О., 2005. — 16 с. — укp.

Аннотация: Досліджено соціокультурну природу, жанрово-стильову побудову та музичні аспекти православної заупокійно-поминальної традиції. Визначено загальнотеоретичні передумови вивчення заупокійної служби шляхом аналізу богословських, філософсько-культурологічних і музикознавчих праць. Значну увагу приділено аспекту розуміння явища смерті у православному вченні та особливої ролі колективної молитви у православному богослужінні, у контексті провідних тенденцій якого визначено явище "музики богослужіння". Запроваджено поняття пам'яті як універсалії культури та провідної цінності поминального богослужіння. Визначено головні аспекти культури, що стосуються пам'яті, у взаємозв'язку з репродуктивною та креативною сторонами заупокійно-поминальної традиції. На підставі вивчення поминальних циклів доведено провідне значення ужиткового, ужитково-авторського та авторського як домінуючих музично-стильових тенденцій поминальної чинопослідовності. Досліджено суспільно-педагогічну та музично-творчу діяльність О.Кастальського у контексті російської культури початку XX ст. Визначено особливості розвитку заупокійно-поминальної традиції на початку XXI ст., її вплив на композиторську творчість та духовну культуру у цілому.

Источник: Автореф. дис... канд. мистецтвознав.: 17.00.03 / О.Л. Мурга; Нац. муз. акад. України ім. П.І.Чайковського. — К., 2003. — 18 с. — укp.

Аннотация: Розроблено новий підхід щодо явища віртуозності у музичному мистецтві, запропоновано широке культурологічне та мистецтвознавче обгрунтування визначення віртуозності, яку розглянуто як найважливіший фактор музичного стильо- та жанроутворення. Обгрунтовано принцип віртуозності як типологічний фактор жанрової моделі фортепіанного концерту, у зв'язку з чим визначено два шляхи симфонізації жанру, що пов'язані з віртуозністю та є альтернативними в еволюції жанру. Розглянуто історію російського фортепіанного концерту в аспекті становлення та розвитку принципу віртуозності, у зв'язку з чим виявлено стадії та тенденції стильоутворення в російському концерті. Вивчено теорію динамічних компонентів музичного стилю за прикладом концертного жанру, визначальну роль в утворенні яких має принцип віртуозності. У російських концертах виявлено сталі комплекси засобів музичної виразності, реалізовані в діапазоні віртуозних прийомів. Викладено питання реалізації віртуозності в російській музиці в контексті споріднених явищ у інших видах мистецтва, зокрема у зображальному.

Источник: Автореф. дис... канд. мистецтвознав.: 17.00.03 / С.О. Бородавкін; Нац. муз. акад. України ім. П.І.Чайковського. — О., 1998. — 20 с. — укp.

Аннотация: Дисертація присвячена досліженню оркестрового стилю Й.С.Баха. В її основу покладений аналіз оркестрових та вокально-інструментальних творів композитора. Розроблена загальна універсальна класифікація типів музикування і відповідно видів оркестрових фактур у музиці. Вивчено основоположний принцип оркестрового мислення Й.С.Баха: обумовленість оркестрового стилю композитора жанром твору. Вперше в музикознавстві при аналізі оркестрового стилю Баха розглядаються партитури усіх жанрів оркестрової спадщини Баха, у тому числі творів, де приймає участь оркестр. Оркестровий стиль Й.С.Баха розглядається у єдності з жанром, формою та фактурою творів.

Источник: Автореф. дис... канд. мистецтвознав.: 17.00.03 / Ірина Володимирівна Цурканенко; Національна музична академія України ім. П.І.Чайковського. — К., 1998.

Аннотация:

Источник: Автореф. дис... канд. мистецтвознав.: 17.00.03 / І.М. Арістова; Нац. муз. акад. України ім. П.І.Чайковського. — К., 2005. — 18 с. — укp.

Аннотация: Виявлено та визначено семантичний комплекс екстатичності у музиці на прикладі творів К.Дебюссі, О.Скрябіна та Ч.Айвза у різних жанрах (вокальної та фортепіанної мініатюри, сонати, симфонічної сюіти та поеми, симфонії, опери). Феномен екстатичності розглянуто в аспекті філософської та психологічної наук. Запропоновано визначення та класифікацію екстазу у філософському контексті, а також параметри характеристики екстазу як психологічного явища. Висвітлено світобачення композиторів та виявлено параметри ідентифікації екстатичних образів у їх музиці. Обгрунтовано відмінності у трактуванні екстатичності у творчому доробку К.Дебюссі, О.Скрябіна та Ч.Айвза у взаємозв'язку з філософією їх творчості: екстатичність у контексті пантеїстичної філософії К.Дебюссі; екстаз як квінтесенція філософії та творчості О.Скрябіна, розуміння екстатичності у філософії американського трансценденталізму на основі творчості Ч.Айвза. Розглянуто атрибутивно-семантичний комплекс екстатичного стану в аспектах образної сфери, засобів музичної виразності та композиційно-драматургічних особливостей.

Источник: Автореф. дис... канд. мистецтвознав.: 17.00.03 / Н.О. Селезнева; Одес. держ. муз. акад. ім. А.В.Нежданової. — О., 2004. — 16 с. — укp.

Аннотация: Розглянуто комплекс властивостей хормейстера (хорового диригента, керівника хору), що становить основу його професійної діяльності. Запропоновано визначення термінів "хормейстерський професіоналізм" і "дилетантизм". На підставі психологічної теорії діяльності та готовності до неї виявлено та охарактеризовано окремі психологічні чинники хормейстерського професіоналізму (зокрема, здібності, компетенцію, мотивацію особистості). Визначено комплекс інваріантних (в контексті історико-культурного розвитку) функцій хормейстра та запропоновано відповідну історичну типологію хормейстерського професіоналізму (корифей, доместик, регент, диригент, художній керівник). Висвітлено характер хормейстерського професіоналізму в сьогоденній Україні, визначено потреби та актуальні проблеми системи сучасної спеціальної музичної освіти.

Источник: Автореф. дис... канд. мистецтвознав.: 17.00.03 / В.М. Плужніков; Харк. держ. ун-т мистец. ім. І.П.Котляревського. — Х., 2006. — 17 с. — укp.

Аннотация: Досліджено особливості професії диригента як виду спеціалізованої діяльності, пов'язаної з театрально-концертною практикою. Розкрито структурно-функціональну єдність та досліджено процес її історичного становлення, проаналізовано традиції диригентського виконавства. Визначено основні характеристики структури диригентської діяльності, здійснено її відмежування від капельмейстерської та встановлено хронологічні межі виникнення. Розкрито зміст двох термінів для позначення процесу керування музичним колективом: капельмейстер (XVII - XVIII ст.) та диригент (XIX ст.). Висвітлено творчу діяльність визначних диригентів досліджуваного періоду, наведено її об'єктивну оцінку. Розроблено концепцію формування професії оперно-симфонічного диригента. Створено історичну періодизацію диригентського виконавства, розглянуто еволюцію його становлення у музично-культурному контексті та описано кожний період розвитку.