Библиотечный каталог авторефератов Украины

Источник: Автореф. дис... канд. мистецтвознав.: 17.00.03 / О.В. Муравська; Одес. держ. муз. акад. ім. А.В.Нежданової. — О., 2004. — 16 с. — укp.

Аннотация: Уперше зразки лютеранської траурної погребальної музики розглянуто у вітчизняному музиконавстві як самостійний художній музично-історичний феномен. Розглянуто аспект лютеранської специфіки цієї музики у взаємодії з конкретною конфесіональною традицією. Наведено ідею культурологічного усвідомлення "Німецького реквіему" як реалізації християнської ідеї "смерті - підсумка" життєвого шляху людини за надсобово-хоральним принципом її музичного втілення. Виявлено глибинні зв'язки типології "Німецького реквієму" з драматургією епіко-оповідального типу, а також з духом корпоративності німецької лютеранської общини та богослужбового акту. Уперше у вітчизняному музикознавстві у зазначеному контексті жанрової типології проаналізовано твори Г.Шютца, І.С.Баха, Р.Шумана, І.Брамса, Г.Ейслера, П.Хіндеміта, Е.Денісова.

Источник: Автореф. дис... канд. мистецтвознав.: 17.00.03 / І.В. Ботвінова; Нац. муз. акад. України ім. П.І.Чайковського. — К., 2000. — 15 с. — укp.

Аннотация: Наведено результати інтонаційно-стилістичного та виконавського аналізу камерно-вокальних творів німецьких композиторів Ф.Шуберта, Р.Шумана, Р.Вагнера, Г.Малера, досліджено суттєвість їх романтичного грунту й органічного зв'язку з символізмом. Останній складає реалію мистецького буття на початку XIX ст. Ця обставина ігнорувалася світовим мистецтвознавством, переважно, з ідеологічних міркувань. Досліджено особливу роль символізму в розвитку німецького романтизму. Вивчено вагомість текстової символіки та мовно-інтонаційних побудов, пов'язаних із традиціями риторики та культового співу у змістовності зазначених композицій та у виконанні їх згідно з прийнятими положеннями щодо нерозривності розвитку романтизму та символізму, австро-німецької творчості на основі єдиної літературної мови. Запропоновано виконавські концепції творів названих авторів відповідно до розуміння перетину романтичних і символістських принципів творчості.

Источник: Автореф. дис... канд. мистецтвознав.: 17.00.03 / Ю.П. Рибак; Львів. держ. муз. акад. ім. М.В.Лисенка. — Л., 2005. — 16 с. — укp.

Аннотация: На підставі аналізу питомих наспівів регіону Західнопольської ентографічної області - Верхньоприп'ятської низовини, яка вважається одним з найактивніших осередків формування слов'янської спільноти, реконструйовано автентичну народнопісенну традицію, згідно з якою у сформованій за локальним принципом жанровій сітці містяться чисельні загальновідомі, але своєрідно пристосовані та деякі рідкісні місцеві мелотипи. За цього розглянуто кожен з найрозвиненіших обрядових пісенних циклів, приурочених до календарних (зими, весни, літа), сезоно-трудових (жнив, польових і збиральницьких лісових робіт) і родинних (весіль) обставин. За результатами мелогеографічних дослідів на верхньоприп'ятській території визначено три ієрархічно підпорядковані територіально-діалектологічні одиниці меншого рівня (наддіалект/район, діалект/округ, субдіалект/околиця). Музичні дані засвідчують впливовий статус верхньоприт'ятського басейну за тривалого етапу етногенези слов'янства, у чому активну роль відіграв консервативний осередок в епіцентрі низовини.

Источник: Автореф. дис... канд. мистецтвознав.: 17.00.03 / О.Ю. Пономаренко; Нац. муз. акад. України ім. П.І.Чайковського. — К., 2003. — 21 с. — укp.

Аннотация: На прикладі понад сорока нових творів вперше досліджено як цілісне явище фортепіанний концерт 1980 - 1990-х рр. - жанр сучасної української музики, який сьогодні найбільш інтенсивно розвивається. Доведено, що результатом узагальнення наукових досягнень музикознавства у вивченні концертного жанру у цілому й безпосередньо українського фортепіанного концерту стала нова періодизація історії його розвитку та визначення національного жанрового типу, що склався на середину 1950-х рр. Акцентовано увагу на зрілій стадії функціонування жанру та виявленні напрямку еволюційних процесів, характерних рис і нових якостей у сучасному українському концерті: наявності паралельних "гілок" жанру - симфонічної та камерної; розширення образної сфери та його жанрового поля за рахунок жанрової дифузії та жанрового синтезу; оновлення методів музичного розвитку (моно- та мікромотивізм); переосмислення неофольклоризму та неостильових тенденцій; включення джазу у стильову систему концертного джазу; виявлення ліричного начала та романтичного "гена' як імаментних констант українського фортепіанного концерту. Введено наукові терміни: прийом "мотивного множення", пов'язаний із втіленням у музиці медитативного стану, та монопасаж, що відбиває піаністичну специфіку даного прийому. Розглянуто модернізацію усталених формул концертної фактури й основних жанроутворювальних факторів сучасного концерту - токатності та речитативності, наведено класифікацію токатності: репетиції, perpetuum mobile, martellato.Констатовано розширення та оновлення функцій сольної кадеції (багатофункціональності та універсальності) та її місця у загальній структурі циклу (мобільність), що сприяє індивідуалізації драматургічних і композиційних рішень. Запропоновано типологію сучасного українського фортепіанного концерту, що включає такі жанрові різновиди як великий сольний симфонізований концерт, концерт-симфонію, програмний, сольний камерний концерти, концерт-токату, камерний фортепіанний концерт, камерну музику, "юнацький" концерт, концертино, концерт-соло.

Источник: Автореф. дис... канд. мистецтвознав.: 17.00.03 / О.В. Фрайт; НАН України. Ін-т мистецтвознав., фольклористики та етнології ім. М.Т.Рильського. — К., 2000. — 18 с. — укp.

Аннотация: Вперше в контексті європейських традицій розглянуто проблему еволюції програмності в українській фортепіанній музиці. Визначено специфіку програмного мислення українських композиторів від початку ХІХ ст. до сьогодення. Самобутні національні особливості виразно проявились у фольклорному типі програмності, який зародився в надрах найдавніших зразків клавірної музики. Звернення українських авторів ХХ ст. до фольклорних джерел свідчить про їх актуальність у художньому світогляді нації. В українській фортепіанній музиці знайшли своє вираження інші типи програмності, в тому числі, звукозображальний, картинний, сюжетний тощо. Зміна стильових напрямків суттєво вплинула на розширення програмної тематики, на способи та засоби її втілення. Творчі здобутки останніх десятиліть у фортепіанному жанрі підтвердили інтерес сучасних українських композиторів до найрізноманітніших позамузичних паралелей та асоціацій.

Источник: Автореф. дис... д-ра мистецтвознав.: 17.00.03 / Г.І. Побережна; Нац. муз. акад. України ім. П.І.Чайковського. — К., 1999. — 32 с. — укp.

Аннотация: Дисертацію присвячено питанням детермінуючого впливу особистості П.І.Чайковського на його творчий стиль. Розвинуто новий напрямок в аналізі творчої спадщини композитора, який базується на виявленні структурної відповідності між психологічними рисами індивідуальності автора та грунтовними властивостями його стилю. Розкрито діалектичний взаємозв'язок між еволюціями особистості та стилю П.Чайковського. Визначено передумови історичної місії композитора, що проявилось в яскраво вираженій інтегративній ролі його мистецтва в європейському музичному процесі. Висвітлено риси особистості й обставини життя П.І.Чайковського, що зумовили визрівання в його художній свідомості стрижневої для неї ідеї невідворотності долі. Послідовно простежено зміни у взаємовідношенні симфонічної та оперно-балетної творчості П.Чайковського на різних етапах його творчого шляху, виділено основні складові музично-стильового синтезу, здійсненого у роботі. Запропоновано розглядати український елемент стилю П.І.Чайковського як один з головних факторів, що зумовив унікальність його творчої індивідуальності. Показано типологію творчої свідомості композитора як геніального митця, акцентовано увагу на його діалектичній суперечливості.

Источник: Автореф. дис... канд. мистецтвознав.: 17.00.03 / В.М. Дейнега; Одес. держ. муз. акад. ім. А.В.Нежданової. — О., 2006. — 20 с. — укp.

Аннотация: Зроблено спробу скласти цілісну картину розгортання процесу оркестровки як перекладення музичного твору від окремих музичних знаків та знакових комплексів до виявлення глибинного художнього змісту твору у контексті загальносвітових художніх цінностей. Досліджено закономірності та запропоновано ідею щодо логічних взаємозв'язків і засобів оркестровки, що функціонують на практичному та теоретичному рівнях. Проблему перекладення й оркестровки розглянуто у певних аспектах, а саме: специфіки індивідуально-творчої діяльності, засобів виявлення музичного змісту, методики пізнання типу мислення, втілення особистих якостей творчого потенціалу та професіоналізму перекладача. Визначено принцип "інтонаційного моделювання", що узагальнює здатність мислення відображати ступінь тембрових відчуттів і відтворення певного емоційного стану, а також функцію нотно-знакової фіксації у системі тембрових співвідношень від окремого епізоду до загальної картини розвитку тембрової драматургії.

Источник: Автореф. дис... канд. мистецтвознав.: 17.00.03 / О.А. Шуміліна; Нац. муз. акад. України ім. П.І.Чайковського. — К., 2004. — 19 с. — укp.

Аннотация: Досліджено новий джерельний матеріал - маловідомий рукописний комплект Михайлівського Золотоверхого монастиря, що містить 73 партесні твори (50 з них знайдено вперше) і близько 70-ти хорових концертів. Здійснено археографічний опис рукописного комплекту монастиря. Складено інципітний каталог новознайдених партесних концертів. Виявлено записи концертів, створених у 1750 - 1760 рр. Запропоновано робочий варіант опису комплекту партесних рукописів. Наведено поняття "рукопис суміжного складу". Переглянуто етапність розвитку партесного співу в Україні, виділено етап 1750 - 1760 рр., визначений як перехідний. Досліджено перехідні процеси в галузі поліфонії, гармонії та музичної форми партесних творів зазначеного періоду.