Библиотечный каталог авторефератов Украины

Источник: Автореф. дис... канд. мистецтвознав.: 17.00.03 / О.А. Сидорова; Нац. муз. акад. України ім. П.І.Чайковського. — К., 2003. — 16 с. — укp.

Аннотация: Цілеспрямовано досліджено особливості втілення "художньої концепції людини" в музичних творах різних за жанровою специфікою, історико-національною та індивідуально-композиторською стилістикою. Уперше, завдяки здійсненому інтонаційному аналізу, введено до українського музикознавства оперу "Пер Гюнт" В.Егка та одноіменний балет А.Шнітке. Розглянуто концепцію відомої музики Е.Гріга до ібсенівської драми.

Источник: Автореф. дис... канд. мистецтвознав.: 17.00.03 / Д.В. Андросова; Нац. муз. акад. України ім. П.І.Чайковського. — К., 2005. — 17 с. — укp.

Аннотация: Уперше у музикознавстві визначено метод мінімалізму як напрямку та принципу мислення завдяки формулюванню такого підходу як "мінімалізація композиції" на межі композиторського та виконавського мислення. Запропоновано використовувати у сфері музикознавства характеристику механізму проявлення мінімалізму - "емансипацію консонансу", а також поняття "мінімалізація композиції", що визначає результат дії мінімалістської "емансипації конмонансу". Зауважено щодо містеріально-християнських витоків мінімалізму, що визначають музичну специфіку даної художньої методології. У даному контексті проаналізовано твори мистецтва певних акторів XVIII - XX ст. (Д. Скарлатті, Н.Гріга, Е.Саті, Ф. Ржевського, Д. Терзакіса, Х. Радулеску, Л.Корі, А.Пьяццолли) та їх виконання з усвідомленням змістового наповнення, яке не охоплюється традиційним аналізом. Запропоновано характеристику значення музичного мінімалізму як "неоплатонізму у мистецтві".

Источник: Автореф. дис... канд. мистецтвознав.: 17.00.03 / Є.М. Бондар; Одес. держ. муз. акад. ім. А.В.Нежданової. — О., 2005. — 16 с. — укp.

Аннотация: Вперше в науковий обіг введено поняття "надекспресивне інтонування" й обгрунтовано доцільність його застосування. Розглянуто тематичні, жанрово-композиційні та стилістичні прийоми формування нової експресії. Досліджено багаторівневість даного явища у сучасній хоровій творчості. Розкрито значення суттєвих параметрів надекспресивного інтонування - фактури, артикуляції, динаміки та виконавських прийомів. Розроблено типологію виконавських засобів надекспресивного інтонування, систематизованих за прийомами звукоподання відповідно до знакової фігури та значення інтонаційних утворень. Вперше наведено характеристику специфічних для хорової творчості сучасних експресивних засобів. Запропоновано нові підходи щодо аналізу музичного тексту. Обгрунтовано зміст понять "хорова артикуляція" та "надекспресивна хорова артикуляція". Виділено чотири групи музичних творів на на підставі визначення головних тенденції сучасної хорової творчості, що досягла рівня надекспресивного інтонування.

Источник: Автореф. дис... канд. мистецтвознав.: 17.00.03 / Л.І. Повзун; Ін-т мистецтвознав., фольклористики та етнології ім. М.Т.Рильського НАН України. — К., 2005. — 16 с. — укp.

Аннотация: Досліджено концертмейстерську діяльність піаніста як феномен ансамблевої творчості, яку розглянуто в аспекті науково-класифікаційних настанов та художньо-творчої орієнтації на виконавську цілісність унікальності інтерпретації авторського задуму. Ансамблеву творчість концертмейстера представлено як узагальнення досвіду піаніста та виконавців на струнно-щипкових народно-академічних інструментах. Обгрунтовано концепцію концертмейстерської майстерності як носія режисерських функцій у виконавському процесі. На базі поєднання музикознавчих і культурологічно-етимологічних підходів наведено нову методику (тонус-ідея). Усвідомлення художнього цілеспрямування діяльності піаніста-концертмейстера запропоновано визначати як ансамблеву гру на основі тонус-ідеї виконавського рішення. Наведене поняття сприяє розвитку ідеї асаф'євського поштовху, початку розгортання живого процесу музикування. Введено класифікацію тембрально-фактурних якостей клавірного звучання в їх історично-генетичній обумовленості. Проаналізовано твори В.Івка, Б.Міхеєва, А.Білошицького. В.Підгорного, В.Власова. О.Циганкова для народних інструментів і фортепіано, які були виконані на Міжнародних і Національних конкурсах, фестивалях, концертах, хоча специфіка їх ансамблевого співвідношення з клавіром у музикознавстві не вивчалась.

Источник: Автореф. дис... канд. мистецтвознав.: 17.00.03 / О.О. Кужелева; Одес. держ. муз. акад. ім. А.В.Нежданової. — О., 2003. — 17 с. — укp.

Аннотация: Досліджено проблему неактуального стилю як магістральної стильової тенденції композиторської творчості та однієї з провідних категорій сучасного музикознавства. Розглянуто питання про стиль культури, канон та полістилістику, що є основними складовими проблеми стильової типології. На підставі аналізу фортепіанної творчості Саті обгрунтовано явище реінтерпретації, здійснюване завдяки стильовому діалогу Саті з Купереном і деяким перспективним проекціям їх новацій у сюїтному жанрі на музику другої половини XX ст. Перспективні проекції пов'язані з відкриттям Е.Саті нового жанрового напрямку фонової музики. Наприкінці XX ст. це відкриття можна пов'язувати з феноменом "посткомпозиторського" мислення, що значно збагачує культурологічний зміст музикознавчого аналізу.

Источник: Автореф. дис... канд. мистецтвознав.: 17.00.03 / Л.О. Мельник; Нац. муз. акад. України ім. П.І.Чайковського. — К., 2004. — 19 с. — укp.

Аннотация: Розроблено поняття "необароко" та методологію його аналізу, визначено основні ознаки течії, висвітлено шляхи його розвитку в музичній культурі різних країн. Проаналізовано твори українських композиторів другої половини XX ст., які тяжіють до необарокової стилістики в їх типологічних паралелях з композиціями інших національних шкіл та самобутнім втіленням основних параметрів стилю. Проаналізовано взірці необароко в інтерпретаціях німецьких композиторів - від П.Гіндеміта до "нової ляйпцізької школи" (зокрема розглянуто постаті Й.Н.Давіда, В.Фортнера, Г.В.Генце, маловідомих з україномовних джерел), французьких (А.Руссель, Д.Мійо), італійських (творчість А.Казелли, Д.Маліп'єро), польських (Б.Шабельського, Ш.Лакса, Р.Спісака), чеських (Б.Мартіну), прибалтійських (Ю.Юзелюнаса, В.Баркаускаса), російських (М.Старокадомського, В.Задерацького, Д.Шостаковича). Висвітлено барокові риси у творах інших стилістичних напрямків (від полістилістики, до джазу).

Источник: Автореф. дис... канд. мистецтвознав.: 17.00.03 / О.О. Дерев'янченко; Нац. муз. акад. України ім. П.І.Чайковського. — К., 2005. — 19 с. — укp.

Аннотация: Розглянуто проблему визначення поняття "неофольклоризм" у контексті музичного мислення. На базі дослідницьких інтересів за творами Б.Бартока та І.Стравінського, які мають фольклорну генезу, систематизовано принципи художнього методу та стильові ознаки неофольклоризму, розкрито філософсько-естетичні та соціокультурологічні передумови виникнення даного явища в музичній практиці першої половини ХХ ст. Запропоновано функціонально-генетичний підхід до аналізу неофольклорних опусів, методику якого продемонстровано на прикладі маловивчених творів С.Прокоф'єва. Зроблено висновок про роль неофольклорних відкриттів першої половини ХХ ст.

Источник: Автореф. дис... канд. мистецтвознав.: 17.00.03 / А.О. Гончаров; НАН України. Ін-т мистецтвознав., фольклористики та етнології ім. М.Т.Рильського. — К., 2006. — 17 с. — укp.

Аннотация: Встановлено причини та умови виникнення на початку XX ст. оригінального стилю у музичному мистецтві - неофольклоризму. На підставі вивчення творчості основоположників даного напряму (І.Стравинського та Б.Бартока) розглянуто музично-теоретичні засади та стилістичні особливості неофольклоризму. Досліджено розвиток неофольклористичних тенденцій у творчості українських композиторів. Визначено роль творчої особистості В.Зубицького у системах "композитор - фольклор" та "традиція і новаторство" у контексті розвитку вітчизняного неофольклоризму. На прикладах творів для баяна здійснено поглиблений аналіз музично-теоретичної системи композитора, творчість якого сприяла відкриттю нових можливостей музичної естетики у баянному мистецтві шляхом адаптації до "нової" музики виконавців-"народників".