Библиотечный каталог авторефератов Украины

Источник: Автореф. дис... канд. мистецтвознавства: 17.00.01 / В.Ф. Калашников; Київський держ. ун-т культури і мистецтв. — К., 1998.

Аннотация:

Источник: Автореф. дис... канд. мистецтвознав.: 17.00.01 / П.Я. Кузенко; Держ. акад. кер. кадрів культури і мистецтв. — К., 2005. — 20 с. — укp.

Аннотация: Проведено дослідження народних кам'яних надмогильних хрестів Українських Карпат середини XVIII - першої половини XX ст. На підстві вперше введеного в науковий обіг потужного комплексу пам'яток та аналізу літературних джерел розкрито особливості даного виду народної творчості в регіоні. На базі результатів вивчення емпіричного матеріалу, встановлено, що для виготовлення ландшафтних (надмогильних) хрестів широко використовували камінь. Розглянуто історію та специфіку розвитку меморіапластики, проведено типологізацію артефактів, визначено їх художні ознаки. Встановлено, що формування кам'яних надмогильних хрестів Українських Карпат відбувалося під впливом міського пам'яткарства, народного мистецтва та частково малої сакральної архітектури сусідніх народів.

Источник: Автореф. дис... д-ра мистецтвознав.: 17.00.01 / О.В. Шило; Харк. держ. акад. культури. — Х., 1998. — 35 с. — укp.

Аннотация: Досліджується взаємозв'язок вербальних та іконічних засобів пластичного мислення, які забезпечують подібність зображення, і того, що зображується. У структурі акту образотворчої діяльності виділена спеціальна семіотична конструкція, яка забезпечує конкретність пластичного образу, - так звана знакова морфологія. Досліджені її структура та функції складових елементів - топологічного і типологічного описів і канонічного зразку. Проаналізовано механізм, який включає знакову морфологію до образотворчої діяльності, - так звана ситуація відсторонення. Виявлені її структура і базові процедури - артифікації і оприроднення. Побудована типологія основних форм пластичного відношення художника до натури, за допомогою яких можлива її інтерпретація.

Источник: Автореф. дис... канд. мистецтвознавства: 17.00.01 / Л.А. Зайцева; Харк. держ. акад. культури. — Х., 2004. — 20 с. — укp.

Аннотация: Розроблено комплексну теорію онтології, яка подана у двох значеннях: як категорія пізнання і як феномен культури (на прикладі світських та духовних жанрів музичної культури). Теоретично обгрунтовано та практично апробовано універсальну модель онтологічного аналізу музичного твору, яка містить семіотичний опис елементів музичної мови, зовнішні та внутрішні фактори комунікації в системі "простір - час - зміст". Запропоновано дефініції онтології й онтологізму як універсальної концепції буття музичної культури, встановлено науковий статус щодо нових похідних термінів та категорій онтологічного аналізу: жанрових моделей онтологізму, синергійної драматургії, духовного шляху сходження, онтодіалогу, онтотрансцензусу. На основі культурологічного порівняння виявлено онтологічну дистанцію різних жанрових моделей світської та церковної музики. Під час апробації методології онтологічного аналізу музики використано нові та маловідомі твори музичної культури (пісноспіви стародавньої служби, а також "Урочиста літургія" Л.Дичко). Літургію досліджено у стародавній та сучасній редакціях, виявлено глибинний зв'язок та спадкоємність традицій вітчизняної музичної культури.

Источник: Автореф. дис... канд. мистецтвознав.: 17.00.01 / А.А. Солов'яненко; Київ. нац. ун-т культури і мистецтв. — К., 2005. — 20 с. — укp.

Аннотация: На підставі вивчення літературних джерел, теле-, кіно- та відеоматеріалів розглянуто оперно-режисерську діяльність І.О.Молостової. Вперше досліджено джерела формування української оперної режисури. Проаналізовано процес становлення І.О.Молостової як режисера у контексті розвитку вітчизняного оперного театру. Особливу увагу приділено напрямам мистецької діяльності І.О.Молостової, що сприяли формуванню цілісного зв'язку складових синтетичної сценічної дії на засадах театральності та створенню нової, більш експресивної сценічної мови. Осмислено постановку І.О.Молостової опери Д.Д.Шостаковича "Катерина Ізмайлова" як зразок оперно-режисерської майстерності. Проаналізовано стилістику й основні оперно-режисерські методи І.О.Молостової, що грунтуються на гармонійному поєднанні кращих традицій вітчизняної та світової режисури з новітніми прийомами постановки художніх творів. Досліджено особливості застосування в режисерській діяльності І.О.Молостової таких мистецьких засобів, як підвищена експресія сценічного рішення, поглиблене психологічне розкриття образів, динамічність музично-сценічного втілення образів-персонажів, організація деталей у цілісність. Досліджено методику роботи І.О.Молостової з вокалістами над створенням адекватних авторському задумові образів. Висвітлено концептуальне значення режисерської діяльності І.О.Молостової у загальному ідейно-художньому вирішенні сучасної оперної вистави, зокрема у збагаченні теорії та практики української оперної режисури й оновленні національних оперних традицій.

Источник: Автореф. дис... канд. іст. наук: 17.00.01 / Ю.І. Нікішенко; Держ. акад. кер. кадрів культури і мистецтв. — К., 2004. — 21 с. — укp.

Аннотация: Розглянуто проблеми функціонування орнаменту в етнічній культурі як засобу комунікації, встановлено його статус і знакові властивості. Визначено періоди формування орнаменту як знакової системи, проаналізовано його зв'язки з писемністю, загальнокультурною символікою, фольклором. Запропоновано визначення орнаменту як окремої невербальної мови культури. Статус орнаменту в етнічній культурі досліджено шляхом визначення його функціонального навантаження. Зазначено, що у даному випадку орнамент є частиною знакової системи етнічної культури, знаки орнаменту, їх поєднання в орнаментальних комплексах відповідають рівню розвитку ідеології суспільства, системі комунікацій та способам передачі інформації на синхронному та діахронному рівнях. Зазначено, що орнамент є важливим джерелом дослідження етнокультурних процесів. Запропоновано комплексний підхід до вивчення орнаментів, на базі якого досліджено орнаменти вишивки на сорочках Правобережної України та їх еволюцію на межі XIX - XX ст. Встановлено функції та рівні побутування орнаменту вишивки, проведено його аналіз як символічно-знакової структури, що об'єднує знаки та мотиви різних історичних епох. З'ясовано значення орнаменту у комплексі з вишиванням та вишитим одягом на межі XIX - XX ст. у культурі та свідомості українців. Запропоновано визначення орнаменту як самостійного та повноцінного джерела дослідження історії розвитку культури епосу на різних етапах її існування.

Источник: Автореф. дис... канд. іст. наук: 17.00.01 / С.О. Шукліна; Київ. нац. ун-т культури і мистец. — К., 2004. — 19 с. — укp.

Аннотация: Уперше на підставі аналізу комплексу різноманітних за характером і змістом джерел здійснено вивчення культурницької діяльності, становлення та розвитку системи початкової шкільної та позашкільної освіти в таврійській губернії у період з 1866 до 1914 рр. З'ясовано особливості впливу конкретних історичних умов, за яких земства, органи місцевого самоврядування й громадські організації Таврійської губернії сприяли становленню освітянської галузі, здійснено порівняльний аналіз земської та державної систем початкової народної освіти, класифіковано форми культурницької роботи за участю громадських організацій та приватних осіб-добронадійників. Висвітлено причинно-наслідкові зв'язки та залежність освітнього рівня населення від допомоги земств і органів місцевого самоврядування (за повітами). Показано навчально-методичну діяльність земських закладів освіти, розв'язання проблем підготовки вчительських кадрів, фінансування, взаємодії з міськими органами самоврядування, залучення до освіти дорослого населення, впровадження здорового способу життя.

Источник: Автореф. дис... канд. мистецтвознав.: 17.00.01 / Г.Е. Чабанова-Ісхаак; Київ. держ. ун-т культури і мистецтв. — К., 1998. — 15 с. — укp.

Аннотация: Дисертація присвячена історії розвитку польових досліджень в музичній фольклористиці. На основі аналізу, вирішуються науково-теоретичні проблеми збирацької роботи. Визначено специфіку польових досліджень та їх практичну значимість у вивченні народної традиційної культури, зокрема, пісенного фольклору.