Библиотечный каталог авторефератов Украины

Источник: Автореф. дис... канд. іст. наук: 17.00.01 / Н.А. Кулик; Київ. нац. ун-т культури і мистец. — К., 1999. — 20 с. — укp.

Аннотация: Досліджуються культурні процеси в Україні 90-х років XX століття на прикладі державних закладів культури. Визначаються основні етапи розвитку культурного життя в період соціально-економічних перетворень, їх вплив на фінансову політику та кадрове забезпечення закладів культури.

Источник: Автореф. дис... канд. філос. наук: 17.00.01 / Г.Б. Рудик; Держ. акад. керів. кадрів культури і мистец. — К., 2001. — 20 с. — укp.

Аннотация: Розглянуто нефігурований живопис України 1990-х рр. у контексті естетико-культурної традиції абстракціонізму та філософсько-теоретичного дискурсу сучасного мистецтва. Досліджено світоглядно-естетичні програми п'ятнадцяти художників-нефігуративістів. Визначено ключові культорологічні та естетичні параметри українського нефігуративу 1990-х рр. у світлі системного уявлення про теоретичну традицію абстракціонізму. Здійснено порівняльно-культурологічний аналіз даного явища з феноменом американського експресіонізму.

Источник: Автореф. дис... канд. мистецтвознав.: 17.00.01 / В.Д. Сидоренко; Харк. держ. акад. культури. — Х., 2004. — 20 с. — укp.

Аннотация: Проведено системний аналіз культурологічних аспектів художньо-стильової еволюції візуального мистецтва України XX - початку XXI ст. Вперше досліджено специфіку трансчасової причининно-наслідокової реалізації феноменів мистецтва початку та середини XX ст. у 1990 - 2000 рр. Наведено результати культурологічного аналізу суперечливих подій у сфері візуального мистецтва, що відбувалися в Україні в роки незалежності. Проведено порівняльне дослідження розвитку вітчизняного та світового мистецтва. Обгрунтовано необхідність і способи репрезентації на світовому рівні сучасного українського художнього мистецтва. Доведено закономірність виникнення явища нонконформізму, поява якого зумовлена кардинальними суспільними трансформаціями та примусовими деформаціями основоположних традиційно усталених мистецьких понять. Особливу увагу приділено вивченню трансформаційних тенденцій у візуальному мистецтві України на межі XX - XXI ст.

Источник: Автореф. дис... канд. філософ. наук: 17.00.01 / Ю.О. Азарова; Харк. держ. акад. культури. — Х., 2004. — 18 с. — укp.

Аннотация: Висвітлено культуротворчі інтенції деконструкції Ж.Дерріда. Проведено комплексне дослідження концепції деконструкції, виявлено її наукові та культурні пріоритети. Розглянуто питання про можливість транспортування понять деконструкції у сферу культури. Проаналізовано граматологічну та філософсько-етичну стратегії деконструкції, висвітлено їх культуротворчий зміст. Доведено, що деконструктивістське дослідження таких головних складових культури, як текстуальність, категоріальність, дискурсивність та інституційність створює нову панораму бачення культурно-історичного процесу. Доведено, що деконструктивістський досвід міжкультурного, міжнаціонального й міжрелігійного діалогу сприяє розв'язанню ключових питань сучасної цивілізації.

Источник: Автореф. дис... д-ра мистецтвознав.: 17.00.01 / К.Ю. Василенко; Київ. держ. ун-т культури і мистецтв. — К., 1998. — 52 с. — укp.

Аннотация: Дисертація присвячена поетичній мові українського танцю, його лексиці, морфологічній структурі, історичному розвитку, еволюції, шляхів збагачення. Вперше не лише у вітчизняній, але й у світовій науці подається повна уніфікація та класифікація національної лексики.

Источник: Автореф. дис... канд. мистецтвознав.: 17.00.01 / О.В. Граб; Держ. акад. керів. кадрів культури і мистец. — К., 2005. — 20 с. — укp.

Аннотация: Досліджено літературно-мистецьке життя Галичини наприкінці XIX - у першій половині XX ст. Висвітлено еволюцію форм естетичного мислення митців у контексті трансформації національної свідомості. Значну увагу приділено етапам формування та розвитку національної культурної та мистецької спадщини Галичини як складових націотворчих процесів. Проаналізовано роль національного чинника, світоглядну основу творчості галицьких митців та її відтворення на рівні "портретних" характеристик. Розглянуто стильову еволюцію, процес поширення романтизму, який одержав розвиток наприкінці XIX - у першій третині XX ст. у літературі та мистецтві, зокрема, у художніх зразках І.Франка, поетів-"молодомузівців" та С.Людкевича. Доведено, що романтичний стиль виявив себе як особливий спосіб функціонування мистецтва, сформований естетичними завданнями доби й активно сприяв створенню мистецьких шкіл.

Источник: Автореф. дис... канд. мистецтвознав.: 17.00.01 / Р.А. Сулім; Нац. муз. акад. України ім. П.І.Чайковського. — К., 1999. — 20 с. — укp.

Аннотация: В усьому розмаїтті аспектів дослідження творчої діяльності фундатора української композиторської школи М.В.Лисенка проблеми його контактів з польською культурою не знайшли належного висвітлення. Дисертація розширює уявлення про значення творчості Ф.Шопена у формуванні естетичних поглядів М.Лисенка, у становлені його як композитора, піаніста і педагога. В огляді навчального, концертного і педагогічного репертуару Лисенка висвітлюється значне місце фортепіанних творів польського композитора. На підставі численних документальних свідоцтв (періодичних видань, архівних матеріалів, спогадів сучасників, листів М.Лисенка) розкриваються деякі особливості його сприйняття та інтерпретації шопенівських творів. Простежується динаміка функціонування музики Ф.Шопена в українській культурі долисенківського періоду. На матеріалі аналізу фортепіанних творів М.Лисенка виявляються спадкоємні зв'язки його композиторського стилю з традиціями шопенівського романтизму. Зазначені питання розглядаються як в аспекті розвитку основних тенденцій музичного мистецтва того часу, так і в широкому соціально-політичному та історико-культурному контексті міжнаціональних стосунків, що склались між Україною і Польщею у ХІХ столітті. В огляді українсько-польських взаємозв'язків більш детально висвітлюються проблеми польських контактів М.В.Лисенка, а також українських ремінісценцій у творчості Ф.Шопена. Процеси взаємодії двох національних культур вивчаються автором даного дослідження з позицій новітніх чи раніше не опублікованих праць істориків, культурологів, літературознавців.

Источник: Автореф. дис... канд. мистецтвознав.: 17.00.01 / О.О. Смоліна; Харк. держ. акад. культури. — Х., 2003. — 20 с. — укp.

Аннотация: Уперше проведено комплексне дослідження монастирських ансамблів Слобідської України в контексті розвитку національної культури. Здійснено хронологічну періодизацію розвитку монастирської культури регіону другої половини XVII - XX ст. У контексті соціокультурного розвитку регіону визначено функції монастирів Слобожанщини. Введено до наукового обігу архівні матеріали, на підставі яких виявлено широкий розвиток іконопису та ремесел у жіночих обителях регіону, а також визначено імена майстрів (ченців і світських), які брали участь у створенні культових будівель монастирських ансамблів. Розкрито основоположне значення Афонського статусу в формуванні духовних традицій чоловічих монастирів регіону, а щодо всіх обителей Слобожанщини - визначальну роль традиційного для даної культури поєднання консерватизму як характерної риси релігії та творчості як способу вираження прекрасного. На підставі архівних документів уточнено дані будівництва та атрибуції групи монастирських храмів. Шляхом аналізу символіки планувальних і стилістичних рішень монастирських комплексів регіону виявлено еволюцію художнього образу обителей Слобідської України. Установлено, що у внутрішньому оздобленні монастирських храмів Слобожанщини знаходили відображення ідеї, які панували на будь-якому етапі культурного розвитку суспільства.