Библиотечный каталог авторефератов Украины

Источник: Автореф. дис... канд. іст. наук: 17.00.01 / М.А. Підгорбунський; Київ. нац. ун-т культури і мистец. — К., 2004. — 19 с. — укp.

Аннотация: Досліджено історію розвитку кобзарського мистецтва як складової історії культури України. Висвітлено становлення та розвиток музичних цехів та старцівських товариств, виявлено їх основні типи та специфічні особливості. Розглянуто основні етапи розвитку кобзарського мистецтва, репертуар та заробіток мандрівних музикантів. Значну увагу приділено діяльності кобзарсько-лірницьких товариств та їх ролі в суспільстві, появі та розвитку музичних інструментів в Україні. Проаналізовано зміни у побуті, звичаї, репертуар кобзарів і лірників за різних соціально-економічних та історичних умов. Зазначено, що в XIX ст. відбулося руйнування вікових традицій мандрівних музикантів, змінився статус кобзарів і бандуристів з мандрівних музик на концертних виконавців. Таким чином, кобзарське мистецтво поступово влилося у професійну музику. Лірництво не набуло подальшого розвитку та припинило своє існування. Подано "Словник лебійської мови", який містить 1 550 слів.

Источник: Автореф. дис... канд. мистецтвознавства: 17.00.01 / О.Д. Чуйко; Львів. держ. муз. акад. ім. М.В.Лисенка. — Л., 2005. — 16 с. — укp.

Аннотация: Здійснено хронологічну періодизацію монастирської культури XVI - XIX ст. На підставі аналізу історичного досвіду культурної діяльності монастирів доведено історичний вплив ідеології чернецтва на суспільну свідомість, естетичні смаки різних верств населення та формування національних пріоритетів у розвитку церковної політики й обрядового мистецтва Галичини. Зроблено висновок, що чернечі осередки регіону синтезували досвід східного й західного християнства, що сприяло збереженню національно-релігійної ідентичності. За результатами дослідження показано, що монастирська культура краю є самобутною складовою вітчизняної духовної спадщини.

Источник: Автореф. дис... канд. іст. наук: 17.00.01 / В.М. Сніжко; Київ. держ. ун-т культури і мистецтв. — К., 1998. — 26 с. — укp.

Аннотация: У дисертації розкриваються основні засади, етапи формування та напрямки здійснення національної політики в Україні щодо національних меншин і російської меншини зокрема, розвитку її культури, функціонування культурно-освітніх закладів та національно-культурних товариств на сучасному етапі.

Источник: Автореф. дис... канд. філософ. наук: 17.00.01 / М.В. Александрова; Харк. держ. акад. культури. — Х., 2003. — 16 с. — укp.

Аннотация: Досліджено генезу поглядів на культуру та цивілізацію кінця XVIII - кінця XIX ст. та зроблено висновок, що українська філософська думка з кінця XVII ст. пропонує унікальну традицію "критики цивілізації", яка базується на християнському світогляді та визначає посередницьку роль філософського мислення між вірою та розумом; умовно її можна назвати "культуротворчою". Зазначено, що подальший шлях української філософської думки кінця XIX - початку XX ст. можна характеризувати як послідовне віддалення від цієї парадигми та пошук іншої, що базується на науково-раціональному пізнанні та ідеї прогресу. Запропоновано цю парадигму умовно назвати "цивілізаційною".

Источник: Автореф. дис... канд. мистецтвознав.: 17.00.01 / С.Б. Рибалко; Харк. держ. Акад. культури. — Х., 2001. — 20 с. — укp.

Аннотация: Розглянуто основний комплекс ідей, що формувався під впливом синтоїстських вірувань, буддизму, даосизму, конфуціанства і суттєво вплинув на формування культурних і естетичних стереотипів японців. Визначено генетичний зв'язок сюжетно-тематичного репертуару доби Токугава з класичною поетичною творчістю. Проаналізовано вплив писемності на формування художньої культури.

Источник: Автореф. дис... канд. мистецтвознав.: 17.00.01 / П.Х. Даценко; Держ. акад. кер. кадрів культури і мистецтв. — К., 2005. — 19 с. — укp.

Аннотация: На підставі аналізу музейних та архівних описів, історичної, фольклорно-етнографічної, краєзнавчої, мистецтвознавчої літератури здійснено комплексне дослідження культурно-мистецької спадщини Житомирщини у вимірах українського духовного життя XIX - першої третини XX ст. Обгрунтовано провідну роль української національної традиції у творчості митців регіону, проаналізовано професійні засади театрального, образотворчого та музичного мистецтва Житомирщини. Виявлено особливості розвитку просвітницьких і культурно-мистецьких здобутків національних меншин на території Житомирщини. Доведено, що протягом багатьох століть у регіоні поєднуються культура та мистецтво різних етносів - українського, російського, польського, єврейського, німецького, чеського. Окреслено художньо-світоглядні традиції митців краю (зокрема композиторів) та визначено місце професійного музичного мистецтва регіону в українському духовному житті у даний історичний період. Особливу увагу приділено дослідженню наукової діяльності істориків, етнографів, фольклористів та вивченню творчості письменників, художників, драматургів, композиторів, виконавців, диригентів, показано їх суттєвий вклад у культурно-мистецький розвиток Житомирщини.

Источник: Автореф. дис... канд. іст. наук: 17.00.01 / Л.М. Кононенко; Держ. акад. кер. кадрів культури і мистец. — К., 2000. — 17 с. — укp.

Аннотация: Запропоновано науково-обгрунтоване визначення змісту поняття "культурно-інформаційна діяльність за кордоном". Розкрито досвід культурно-інформаційної діяльності зарубіжних країн у нашій державі. Розглянуто принципи структурної побудови культурно-інформаційного центру як основної ланки реалізації даної діяльності за кордоном, сформульовано його "місію" та розроблено "ідеальну" модель типологічних інституцій. Визначено тенденції культурно-інформаційної діяльності України за кордоном, охарактеризовано шляхи її оптимізації, запропоновано концепцію та організаційні підходи щодо формування мережі культурно-інформаційних центрів нашої держави в інших країнах.

Источник: Автореф. дис... канд. іст. наук: 17.00.01 / Л.Ю. Лещенко; Київ. нац. ун-т культури і мистец. — К., 2003. — 20 с. — укp.

Аннотация: Охарактеризовано концептуальний фон тематизації європейської раціональності, розроблено типологію основних підходів до її осмислення, виявлено соціокультурні детермінанти становлення. Проаналізовано культурно-історичні форми буття (ейдетичну, теологічну, гносеологічну, технократичну). Відзначено, що європейська раціональність, є складною, динамічною системою, її розглянуто як дворівневу модель. Зауважено, що організація, самоорганізація та еволюція цієї моделі визначається двома групами чинників: внутрішніми (генетично обумовленими) та зовнішніми (впливом середовища). Зазначено, що зміни в соціальній сфері нові ціннісні орієнтири, норми та правила мають своїм безпосереднім наслідком відповідні трансформації, що обумовлюють конкретно-історичне розуміння раціональності та особливості її суспільного функціонування у даний історичний період.