Библиотечный каталог авторефератов Украины

Источник: Автореф. дис... канд. іст. наук: 17.00.01 / І.Ф. Андронова; Київ. нац. ун-т культури і мистец. — К., 2005. — 19 с. — укp.

Аннотация: Запропоновано визначення поняття політичної культури як сукупності соціокультурних стереотипів сприйняття, оцінки та практичного ставлення до політики, відносин, що виникають у процесі її здійснення, та інститутів, за якого людина, яка здійснює певні судження, оцінки, не є суб'єктом політичної діяльності (за винятком участі у виборах чи проведенні референдуму), тобто коли вона ситуативно перетворюється на учасника виборчого процесу. Виокремлено гендерний аспект політичної культури, який відображає взаємовплив статевих життєвих світів (світу чоловіка та світу жінки) і політики як сукупності інститутів, процесів і діяльності з приводу здійснення суспільної влади за допомогою організаційних, регулятивних і контролюючих функцій. Проаналізовано історичні витоки гендерного виміру політичної культури українця та з'ясовано специфіку, що полягає у поєднанні маскулінних стереотипів, які забезпечують право жінки на домінування у соціальному контексті, із більш толерантним (у порівнянні з російським) ставленням до неї та визнанням її соціальної значущості. Досліджено вплив конституційного законодавства незалежної України на зміни гендерних стереотипів політичної культури. Висвітлено еволюцію політичної культури у її гендерному аспекті протягом років незалежності від маскулінних гендерних стереотипів, які сформувалися за часів так званого традиційного суспільства та стереотипів, спричинених соціалістичним минулим, до визнання суспільством права жінки на політичну діяльність і представництво у політичних інститутах.

Источник: Автореф. дис... канд. мистецтвознавства: 17.00.01 / А.В. Місюн; Харк. держ. акад. культури. — Х., 1998. — 16 с. — укp.

Аннотация: Дисертація присвячена дослідженню античної культури епохи класики і, більш спеціально, аттичній трагедії як універсальній моделі культури цієї епохи та соціорегулюючого механізму останньої. Розвивається ідея про те, що головним змістом цього періоду стала послідовна індивідуалізація. Досліджені проблеми еволюції індивідуальності в античній культурі, що відобразилося в виникненні феномену аттичної трагедії; проблеми специфікації античного типу індивідуальності, виявлення характерних рис та діахронічних особливостей останньої. Запропоновані нові підходи до дослідження античного типу культури та аттичного театру.

Источник: Автореф. дис... канд. мистецтвознав.: 17.00.01 / Т.Г. Кохан; Держ. акад. керів. кадрів культури і мистец. — К., 2002. — 19 с. — укp.

Аннотация: Досліджено процес становлення експресіонізму в західноєвропейській культурі початку XX ст., визначено його найважливіші ознаки. Проаналізовано, якими шляхами експресіонізм трансформувався майже в усі види мистецтва та визначив принципово нові підходи до розробки в творах літератури, музики, живопису, театру, кінематографа складних психо-фізіологічних станів людини (тривожності, страху смерті, крику, болю, божевілля, передчуття трагедії). Встановлено, що експресіонізму властива тенденція до синтезу видів мистецтва (живопис - танець, живопис - музика, література - живопис), яка виразно модифікується у синтез як співтворчість і збагачує мистецьку практику. Вперше в українському мистецтвознавстві цілісно проаналізовано досвід використання експерсіоністичних художньо-виражальних засобів у таких видах мистецтва, як живопис, театр, кіно, хореографія та показано, що твори українських митців не копіювали західні моделі, а значною мірою відображали національні традиції, витоки яких сягають часів міфо-поетичного світоставлення.

Источник: Автореф. дис... канд. філос. наук: 17.00.01 / Т.М. Філіппова; Харк. держ. акад. культури. — Х., 2006. — 16 с. — укp.

Аннотация: На підставі застосування нового методу апостеріорного іманентного аналізу проведено дослідження епістемологічних схем, що застосовуються для формування поняття розвитку у критичних науках про культуру. Відзначено, що даний метод передбачає первинність дослідного підходу як основи для розвитку теоретичних побудов щодо об'єкта вивчення. Шляхом комплексного розгляду іманентної для критичних наук про культуру проблематики визначено спільні теми, для яких у кожній концепції здійснено особливу інтерпретацію. Окреслено сукупність епістемологічних проблем, зумовлених історичною констеляцією критичних наук про культуру. Показано, що методологічний підхід дуалізму визнає подвійне значення поняття розвитку: як руху наукової рефлексії та як теоретичної схеми для конструювання поступу реальності та упорядкування фактів дійсності у причинно-наслідковий ряд.

Источник: Автореф. дис... канд. мистецтвознав.: 17.00.01 / Вей Дзюнь; Нац. муз. акад. України ім. П.І.Чайковського. — К., 2006. — 17 с. — укp.

Аннотация: Вперше проведено дослідження жанрової системи народної пісенної культури Китаю, розглянуто процес її становлення та розвитку в соціально-історичному аспекті. Охарактеризовано фактори, що визначають особливості народно-пісенної традиції Китаю. Виявлено загальні та регіональні виконавські відмінності китайського вокального мистецтва. Встановлено критерії та запропоновано жанрову класифікацію народно-пісенної культури Китаю, яка грунтується на соціально-філософському підході. Обгрунтовано комплексне уявлення про китайські народно-пісенні традиції, охарактеризовано їх мовну специфіку та принципи виконавства, а також специфіку функціонування у соціумі. Наукове дослідження проведено з використанням описового, історико-географічного та порівняльно-історичного методів, а також матеріалів суміжних наук (історії, політології, лінгвістики, культурології, етнографії, музичної фольклористики). Вперше опубліковано зібрані у процесі дослідження народні пісні, що ілюструють розгалужену жанрову систему народно-пісенної культури Китаю, а також притаманні їй стилістичні особливості. Вперше китайські нотні матеріали подано з англійською транскрипцією, що дає можливість здійснювати їх оригінальне виконання іноземними співаками.

Источник: Автореф. дис... канд. мистецтвознав.: 17.00.01 / О.В. Уманець; Харк. держ. акад. культури. — Х., 1998. — 20 с. — укp.

Аннотация: Дисертація присвячена культурологічному дослідженню маловивченого твору А.Шнітке. На основі семантичного аналізу й системного підходу розглядається знакове поле твору, що засновано на взаємодії знаків, різних у синхронії та діахронії музичних культур. Вивчається позатекстовий аспект кантати, за допомогою художньо втілених образів простору, часу та образу людини кореспондуючий з відповідними параметрами образів світу історико-культурних епох. Встановлено філософський сенс цих кореляцій, що актуалізує суттєві для сучасної культури та образу світу проблеми етичного змісту знання людства та індивідуального морального вибору.

Источник: Автореф. дис... канд. мистецтвознав.: 17.00.01 / О.І. Тарасова; Нац. муз. акад. України ім. П.І.Чайковського. — К., 1999. — 20 с. — укp.

Аннотация: Дисертацію присвячено питанням музично-сценічної творчості М.В.Лисенка, яка розглядається у повному обсязі. Розроблено новий теоретичний напрямок, який грунтується на категорії "картина світу". Встановлено, що "Наталка-Полтавка" - твір культури усного типу в межах авторської творчості, інваріант жанру співогр, який є національним жанром професійної музично-театральної культури України. Твір "Сапфо" вперше розглядається як нова художня концепція "відкритої картини світу". Аналізується клавір "Тараса Бульби" як самодостатній твір М.Лисенка. Пропонується загальна періодизація творчості композитора, вказується на її залежність від процесу національної самоідентифікації ХІХ ст. та історико-культурної ситуації ХХ ст.

Источник: Автореф. дис... канд. мистецтвознавства: 17.00.01 / Д.А. Болгарський; Нац. муз. акад. України ім. П.І.Чайковського. — К., 2002. — 21 с. — укp.

Аннотация: Розглянуто Києво-Печерський розспів як цілісний феномен богослужбово-співочої культури України, що сприяло зібранню багатого, однак розпорошеного й різнопланового матеріалу релігійно-співацького ужитку. Охарактеризовано важливий пласт хорової культури України, пов'язаний з багатовіковими традиціями чернецького співу. Розкрито суть розспіву в історичному, теоретичному і практичному аспектах. Виявлено цілісність джерел (ірмологіонів) з їх етапами фіксації богослужбово-співочої практики Києво-Печерського монастиря. Проаналізовано розспів зі світоглядних позицій, властивих його творцям, що дозволяє оптимально осмислити розспів і традиційне для України природне середовище його створення. Висвітлено методику аналізу за допомогою залучення інструментарію богослов'я. Досліджено сутність літургійної функціональності розспіву в контексті містерії храмового дійства.