| |
 |
|
|
 |
|
 |
|
Библиотечный каталог авторефератов Украины |
|
Содержание текущего раздела: |
| Г.М.Хоткевич і українська театральна культура кінця XIX - початку XX століття 2003
|
| Источник: Автореф. дис... канд. мистецтвознавств.: 17.00.01 / Я.В. Партола; Харк. держ. акад. культури. — Х., 2003. — 23 с. — укp.
|
Аннотация: Висвітлено різні аспекти театральної діяльності Г.М. Хоткевича як цілісного явища. Уперше подано загальну характеристику драматургічного доробку митця, проаналізовано його друковані та рукописні твори. Відтворено історію написання, видання та сценічного втілення драматичних творів Г.М. Хоткевича. Установлено факти звернення різноманітних театрів і аматорських гуртків до творчості драматурга. З'ясовано творчі контакти та співпрацю митця з різноманітними театральними колективами та визначними діячами театру. Розглянуто діяльність театральних колективів під керівництвом Г.М. Хоткевича як відображення ідеї окремого покоління митців щодо створення "народного театру". Оцінено критичну діяльність митця, досліджено його наукові роботи з історії театру. Розкрито засади та принципи театральної діяльності Г.М. Хоткевича, його погляди на театральне мистецтво, на яких базується концепція та модель театру.
|
| Генеза і розвиток традиційних форм українського співоцтва 2005
|
| Источник: Автореф. дис... канд. мистецтвознав.: 17.00.01 / К.П. Черемський; Харк. держ. акад. культури. — Х., 2005. — 20 с. — укp.
|
Аннотация: Уперше в українському мистецтвознавстві здійснено системне дослідження форм і груп традиційного українського співоцтва, висвітлено феномен цього явища у контексті світової культури. З використанням розробленого концептуального підходу з залученням нових маловідомих джерельних матеріалів розкрито генезу й особливості розвитку різновидів традиційного українського співоцтва, виявлено специфіку звичаїв, світогляду, творчості й побуту співців та їх взаємодію між собою. Запропоновано концепцію ламінарного розвитку співоцьких форм і груп, алгоритм оцінки окремого співоцького феномену шляхом уведення до наукового обігу еталонної моделі "інтегрального співоцтва", розширеного розуміння вживання термінів "співець", "співоцтво", "кобзарство", "бандурництво". Досліджено культурно-історичну та суспільну роль традиційних співців й аматорів-бандуристів, а також застосовані до них з боку владних інституцій репресивні дії, проаналізовано особливості виникнення та розвитку різновидів традиційного співоцтва на Слобідщині.
|
| Генезис духового та ударного інструментального виконавства України 2001
|
| Источник: Автореф. дис... д-ра мистецтвознав.: 17.00.01 / П.Ф. Круль; Нац. муз. акад. України ім. П.І.Чайковського. — К., 2001. — 30 с. — укp.
|
Аннотация: Простежено генезу духового та ударного музичного мистецтва в Україні та узагальнено різноманітні фактологічні дані з рукописних і друкованих першоджерел, мемуарної літератури, досліджень і публікацій з історії побуту та культури українського народу, архівних документів, що поєднують велику кількість раніше невідомих фактів. Розглянуто етапи історичного становлення та розвитку духових та ударних інструментів. Опрацьовано світовий фонд духового інструментарію. Запропоновано методику археографічного опрацювання пам'яток.
|
| Динаміка самовизначення митця в контексті російського та українського соціокультурного простору першої третини XX ст. 2006
|
| Источник: Автореф. дис... канд. філософ. наук: 17.00.01 / А.І. Кретов; Держ. акад. кер. кадрів культури і мистец. — К., 2006. — 19 с. — укp.
|
Аннотация: Досліджено динаміку самовизначення митця в російському та українському соціокультурному просторі першої третини ХХ ст. як взаємодію моделей "митець-пророк" і "митець-майстер". Визначено зв'язок статусу моделі "митець-пророк" зі зростанням ролі інтелігенції в соціокультурному середовищі початку даного періоду, пануванням уявлення про митця як ініціатора соціокультурних змін. Показано, що внаслідок монополізації влади й ідеології в суспільстві 1920 - 1930 рр, пов'язаної з застосуванням визначення сутності поняття "попутник" відбувається посилення ролі моделі "митець-майстер" у процесі самовизначення митця. Досліджено, що динаміка взаємодії даних моделей полягає у розвитку світоглядно - естетичних засад художніх напрямків досліджуваної доби, виявляється в індивідуальному самовизначенні окремих митців, що відображує їх творчі особистості.
|
| Диригентсько-хорова освіта в музичній культурі України другої половини XX століття 2001
|
| Источник: Автореф. дис... канд. мистецтвознавства: 17.00.01 / А.К. Мартинюк; Харк. держ. акад. культури. — Х., 2001. — 20 с. — укp.
|
Аннотация: Розглянуто диригентсько-хорову освіту в музичній культурі України другої половини XX ст. як системне явище в історико-педагогічному, музикознавчому та культурному аспектах. Проаналізовано функціонування регіональних диригентсько-хорових шкіл в Україні пострадянського періоду, а також наукову спадщину диригентсько-хорової школи М.Лисенка, яка є важливим джерелом формування сучасної диригентсько-хорової освіти. Застосовано ретроспективний аналіз для вивчення особливостей становлення та розвитку національних традицій у галузі хорової освіти. Запропоновано комплексний аналіз розвитку музикознавчої думки в галузі хорознавства та висвітлено методологічні засади проблеми. Наведено структурну модель концептуальних основ системи диригентсько-хорових дисциплін у сучасній хоровій освіті за умов нової соціокультурної ситуації в Україні. Розкрито методологічні принципи в системі функціонування диригентсько-хорових дисциплін у системі освіти студентів.
|
| Диригентсько-хорове мистецтво Галичини другої половини XIX - першої третини XX століття 2003
|
| Источник: Автореф. дис... канд. мистецтвознав.: 17.00.01 / Л.В. Мороз; Держ. акад. керів. кадрів культури і мистец. — К., 2003. — 19 с. — укp.
|
Аннотация: Вперше в українському музикознавстві комплексно досліджено диригентсько-хорове мистецтво Галичини другої половини XIX - першої третини XX ст. на основі документальних архівних матеріалів. Висвітлено історичну динаміку формування диригентсько-хорового мистецтва Галичини від аматорських до професійний форм, визначено історичні умови, за яких відбувалася професіоналізація даної діяльності в контексті тих міжкультурних зв'язків, що детермінували загальну спрямованість культуротворчого процесу в Україні цього періоду: опанування західноєвропейського досвіду музичного просвітництва та його використання з метою забезпечення національних духовних потреб. Розглянуто роль просвітницьких закладів, освітньо-педагогічної та видавничої діяльності музичних товариств Галичини у вихованні професійного ставлення до диригентської та співацької професій. Досліджено особливості концертно-виконавського життя хорових колективів та розглянуто творчі здобутки особистостей, які сприяли поетапному поступу галицької диригентсько-хорової школи до професіонального самовизначення. Охарактеризовано систему підготовки хорових диригентів та виконавців, принципи організації навчального процесу в тогочасних музично-освітніх закладах. Введено до наукового обігу нові архівні матеріали, що дають змогу відтворити реальну картину розвитку диригентсько-хорового мистецтва Галичини другої половини XIX - першої третини XX ст.
|
| Дискурс стилю в ретроспективі української видовищної і драматичної культури 2005
|
| Источник: Автореф. дис... д-ра філософ. наук: 17.00.01 / Н.П. Чечель; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2005. — 36 с. — укp.
|
Аннотация: Розглянуто стильовий дискурс української видовищної та драматичної культури як систему знаків у процесі їх застосування у контексті перспективи трансформацій образу Людини та Світу, що суттєво корегує емпіричні методи її вивчення та відображає філософський зміст мистецтва театру. Обгрунтовано концепцію органічності та тяглості української видовищної та драматичної культури, що заперечує наслідувально-фрагментарну модель розвитку національного сценічного мистецтва, забезпечуючи його входження у систему великих стилів європейської культури. На підставі дослідження логіки формування національного стилю виявлено його універсальну структуру, пов'язану з утворенням концепції ігрового полістилістизму як консолідуючої суспільно-художньої ідеї, втіленої в різноманітних формах і субстанціях. Формалізовано поняття стилю як матеріалізованого світовідчуття та підкреслено момент його центральності як семіотичної мови стильоцентризму.
|
| Духова музика України у XVIII - XIX століттях 2001
|
| Источник: Автореф. дис... канд. мистецтвознав.: 17.00.01 / Ю.А. Рудчук; Держ. акад. керів. кадрів культури і мистец. — К., 2001. — 19 с. — укp.
|
Аннотация: Досліджено вплив духового виконавства на розвиток інструментальної музики та музичної педагогіки в Україні XVIII - XIX ст., виявлено специфічні ознаки національної традиції у процесах формування професійних форм духового виконавства. Набули подальшого розвитку характеристики творчих взаємозв'язків української духової музики з європейською музикою XVIII - XIX ст. на рівні її стильових ознак. Введено до наукового обігу нові джерельні матеріали, невідомі імена видатних виконавців, які відіграли значну роль в музичній культурі України в XVIII - XIX ст. Розкрито поняття "українська духова музика" в категоріях культуротворчої діяльності даного періоду. Розглянуто особливості духової виконавської практики (розмаїття оркестрових, сольних і ансамблевих форм аматорського та професійного музикування на духових інструментах), фахового навчання, виробництва духового інструментарію, концертної діяльності і "репертуарної" творчості.
|
|
|
 |
|
 |
|
|
 |
|
 |
|
|
|
|