Электронная библиотека
Меню
Размещение литературы
Доставка литературы
Доставка диссертаций
Реклама на сайте
Цели библиотеки
Контактные данные
Я ищу:

Библиотечный каталог авторефератов Украины


Вы находитесь:
Авторефераты диссертаций Украины
Искусствоведение
Теория и история культуры

Содержание текущего раздела:
Трансформація народної сакральної архітектури і живопису Марамороша у XVII- XVIII століттях як відображення динаміки європейської культури 2002

Источник: Автореф. дис... канд. філос. наук: 17.00.01 / Поліна Евальдівна Герчанівська; Державна академія керівних кадрів культури і мистецтв. — К., 2002.

Аннотация:

Трансцендентальні та культурологічні виміри феномену української ікони 2006

Источник: Автореф. дис... д-ра філософ. наук: 17.00.01 / І.А. Федь; Держ. акад. керів. кадрів культури і мистец. — К., 2006. — 32 с. — укp.

Аннотация: Проведено обробку іконографічних правильників за методом математичної статистики у контексті українського розуміння святості. Проаналізовано концепції Г.Сковороди, Й.Гете, К.Юнга, в яких ікона постає як типовий "післяписемний" твір, омріяний ідеал мистецтва. Значну увагу приділено східній парадигмі тлумачення ікони як репрезентанта "досконалої людини" з використанням методології неоконфукціанства для аналізу суті української ікони. Уперше в Українській культурології й естетиці систематизовано досвід українських і зарубіжних науковців, вивчено історичну традицію та сучасний стан з метою з'ясування філософсько-естетичного виміру іконографії. Досліджено практику розвитку сучасної культури, її національних особливостей.

Українська народна хореографічна культура XX століття 2003

Источник: Автореф. дис... канд. іст. наук: 17.00.01 / С.А. Легка; Київ. нац. ун-т культури і мистец. — К., 2003. — 20 с. — укp.

Аннотация: На підставі аналізу наукових джерел обгрунтовано, що історико-культурний аналіз української народної хореографічної культури XX ст. може бути реалізовано у трьох напрямках: функціональному, лексико-семантичному та концептуально-теоретичному, - а аналіз розвитку здійснено також в аспектах: український народний танець у побуті; у контексті розвитку драматичного театру; як самостійний твір мистецтва; у контексті становлення та розвитку української хореографічної освіти. Розглянуто лексичні, жанрові, стилістичні інновації у процесі їх взаємодії з існуючими традиціями українського народного танцю на фоні його становлення та розвитку як культурно-мистецького феномену.

Українська нотовидавнича справа у Галичині, Буковині, на Закарпатті та на еміграції ХІХ - першої половини ХХ століть 2005

Источник: Автореф. дис... канд. мистецтвознавства: 17.00.01 / О.П. Осадця; Львів. держ. муз. академія ім. М.В.Лисенка. — Л., 2005. — 20 с. — укp.

Аннотация: Проаналізовано джерела розвитку українського нотодрукарства в західному регіоні України та в середовищі української еміграції ХХ - першої половини ХІХ ст. Розглянуто вплив політичних, економічних та історико-культурних факторів на розвиток нотовидавничої справи. Охарактеризовано технічні способи нотодрукування. Проаналізовано діяльність окремих видавничих центрів та осередків, які займалися друком нот, їх виробничі можливості, а також визначено їх внесок у динаміку розвитку нотодрукування. Розкрито жанрові особливості видавничого репертуару світської та церковної музичної творчості, охарактеризовано різновиди нотодруків. Досліджено способи поширення та реклами нотних видань, особливості ціноутворення.

Українська пісня в контексті художнього життя Галичини другої половини ХIX - початку ХХ століття 2002

Источник: Автореф. дис... канд. мистецтвознавства: 17.00.01 / М.Г. Новосад; Держ. акад. керів. кадрів культури і мистец. — К., 2002. — 17 с. — укp.

Аннотация: На підставі аналізу мистецтвознавчо-культурологічних видань і літературно-мистецьких творів другої половини XIX - початку XX ст. досліджено взаємозв'язки народопісенної та професійної творчості митців Галичини. З'ясовано, що професійне мистецтво живилося темами, сюжетами, мотивами народної творчості, що сприяло появі нових художніх методів, жанрів і стилів. Саме у другій половині XIX ст. естетика була повністю спрямована на фольклор. Встановлено, що посилене переосмислення народного мистецтва сформувало українську національну літературу, національну художню школу. Були створені професійні театралізовані вистави, сюжетну основу яких складала народна пісня. Розглянуто регіональні особливості української пісні та її переосмислення у літературі, живописі, графіці, театрі. Систематизовано літературно-мистецькі твори, в яких простежуються взаємовпливи народної та професійної творчості, порівнюється їх поетика, що розкриває національну своєрідність художнього життя та мистецького процесу в Галичині. Детально охарактеризовано творчість письменників, художників, драматургів, які визначили характерні особливості розвитку художнього процесу в даному регіоні.

Українське балетмейстерське мистецтво другої половини ХХ ст. 2005

Источник: Автореф. дис... канд. мистецтвознав.: 17.00.01 / Т.С. Павлюк; Держ. акад. керів. кадрів культури і мистец. — К., 2005. — 20 с. — укp.

Аннотация: Обгрунтовано теоретичні положення, які дозволяють розглядати балетмейстерське мистецтво як специфічну галузь художньої діяльності. Уточнено змістові характеристики танцювальної стилістики, яка сприяла виокремленню українського балету серед інших видів мистецтв у другій половині XX ст. Встановлено послідовність впровадження інноваційних змін у вітчизняному балетмейстерському мистецтві: від реалізації принципів хореодрами шляхом творчого опанування мистецького досвіду, накопиченого світовим балетом, до формування самобутнього, оригінального балетмейстерського стилю у творчості видатних представників українського балету (П.Вірського, А.Шекери). Охарактеризовано провідні тенденції, що дозволяють простежити еволюцію балетмейстерських технологій в українському мистецтві, зокрема таких, як поступове оновлення засобів танцювальної виразності шляхом поєднання в них елементів різних стильових систем побутування (класичної, народної та сучасної поп-культури), прагнення до модернізації загальних принципів балетмейстерської діяльності методом синтезування різних видів мистецтв та опосердкованого використання запозичених в них засобів художнього відображення. У науковий обіг введено документальні та публіцистичні матеріали, на базі вивчення яких поглиблено уявлення про творчість численних представників балетмейстерського мистецтва, які працювали в різних українських театрах у 1950 - 1990 рр.

Українське весілля як етнокультурний феномен (на матеріалі слобожанської обрядово-пісенної традиції) 2001

Источник: Автореф. дис... канд. мистецтвознав.: 17.00.01 / І.В. Щербіна; Харк. держ. акад. культури. — Х., 2001. — 20 с. — укp.

Аннотация: Проведено комплексний теоретичний аналіз семантики української весільної обрядовості. Висвітлено історію та сучасний стан українського весілля в загальному контексті становлення та розвитку етнології та музичної фольклористики. Визначено головні чинники виникнення та розвитку шлюбного обрядового комплексу. Обгрунтовано структуру весільної традиції, згідно з якою складено схему структури весільної обрядовості з пояснювальними схемами структури різних типів ритуалів. Досліджено методи регулювання статевих взаємовідносин між чоловіком і жінкою в соціумі. Розкрито принципи складання сакральних договорів. Розглянуто поліфункціональність музично-поетичних текстів весільних пісень. Виявлено інтонаційно-стильовий модус мислення у весільній пісенності Харківщини. Описано виконавські особливості носіїв співочої традиції.

Український театр у період сучасних суспільних трансформацій (до проблеми визначення соціокультурних показників) 2002

Источник: Автореф. дис... канд. мистецтвознав.: 17.00.01 / В.І. Ковтуненко; Держ. акад. керів. кадрів культури і мистец. — К., 2002. — 19 с. — укp.

Аннотация: Розглянуто функціонування драматичних театрів в Україні з погляду на соціально-художні та економічні реалії сьогодення. Узагальнено методологію дослідження проблем, пов'язаних з діяльністю театру як соціально-культурного інституту. Визначено фактори, що впливають на його формування як цілісного утворення та показники, в яких театральна діяльність репрезентує свої соціальні функції у взаємовідношеннях з владою, публікою, критикою, громадськістю. Розкрито специфічно-професіональні якості цієї діяльності, від яких залежить її соціальна ефективність (репертуар, творчий потенціал театральних працівників, їх професійна компетенція та включеність у соціальні взаємини). Виявлено соціально-культурні закономірності, зокрема, на Дніпропетровщині, особливості професійної діяльності українських драматичних театрів, визначено напрямки її оптимізації в контексті сучасних суспільних трансформацій.


[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16]

© Научная электронная библиотека, 2003-2008.
info@lib.ua-ru.net
Яндекс цитирования