Библиотечный каталог авторефератов Украины

Источник: Автореф. дис... канд. мистецтвознав.: 17.00.01 / С.Г. Мамаєв; Нац. муз. акад. України ім. П.І.Чайковського. — К., 2002. — 14 с. — укp.

Аннотация: Наведено основні критерії класифікації музейних збірок, обгрунтовано її загальну схему. Розглянуто поняття структурного аналізу та програмування, зокрема, бази даних, реляційної таблиці, індикатора, селекції. Проаналізовано межі формалізації для інформації естетичного характеру, визначено оптимальні формули кодування даних, розроблено загальні алгоритми доступу до складових частин інформаційної бази. На підставі історії опису художніх творів визначено діапазон змісту кожної одиниці реквізиту. Розроблено орієнтовну схему видової та жанрової класифікації творів. Викладено засоби збереження актуальності інформаційної бази на тривалий період часу.

Источник: Автореф. дис... канд. мистецтвознав.: 17.00.01 / Л.Ф. Голубцова; Держ. акад. кер. кадрів культури і мистец. — К., 2001. — 17 с. — укp.

Аннотация: Досліджено проблему вдосконалення системи підготовки майбутніх фахівців до режисерської діяльності на основі взаємозв'язку творчості і технології мистецтва режисера. Проаналізовано досвід провідних режисерів-майстрів. Розглянуто структурні принципи та закономірності режисерської діяльності як нового способу мислення, нового типу культури, що використовуються у сферах мистецького життя та реальній життєдіяльності. Розкрито зміст, структуру та компоненти професійної майстерності. Визначено основні функції та якості, необхідні майбутньому фахівцеві. З'ясовано роль сучасних напрямів режисерської діяльності, переважно у масових видах мистецтв. Запропоновано сучасну модель програмно-цільового підходу в підготовці режисерів. Розроблено систему активних методів навчання: творчо-ділові ігри, виробничі ситуації, вправи на розвиток творчих здібностей, що дозволило створити модель програмно-цільового підходу в підготовці режисерів, розмежувати й об'єднати різні види діяльності: комунікативно-прогностичний, комунікативно-програмуючий, комунікативно-організуючий.

Источник: Автореф. дис... д-ра мистецтвознав.: 17.00.01 / Фан Дінь Тан; Нац. муз. акад. України ім. П.І.Чайковського. — К., 1999. — 49 с. — укp.

Аннотация: Дисертацію присвячено питанням культурних взаємин між східними та західними регіонами світу. Висвітлено обумовленість міжкультурної взаємодії світоглядними та художніми традиціями цих регіонів, простежено психологічні фактори формування специфічних художніх картин світу. Охарактеризовано такі визначники далекосхідного культурогенезу, як принцип меритократії та автомотивації, продемонстровано специфічні театроцентризм та артистизм культурогенезу цього регіону, виявлено стратагеми та архетипи далекосхідної культури. Сформульовано тезу про три шляхи східно-західних взаємин - "місіонерський", "джазовий" та "євразійський". Розглянуто особливості асиміляції західних традицій в умовах Далекого Сходу.

Источник: Автореф. дис... канд. мистецтвознав.: 17.00.01 / В.В. Пастух; Київ. нац. ун-т культури і мистец. — К., 1999. — 20 с. — укp.

Аннотация: Розглядаються проблеми становлення і розвитку сценічної хореографічної культури Східної Галичини (20-30-і р. XX ст.) у її зв'язках з європейськими мистецькими процесами окресленого періоду та українськими народно-танцювальними традиціями. Визначено загальні тенденції та регіональну специфіку цього процесу. Обгрунтовано важливість тогочасних досягнень у даній галузі для подальшого розвитку вітчизняної танцювальної культури.

Источник: Автореф. дис... д-ра мистецтвознав.: 17.00.01 / В.М. Гайдабура; Нац. муз. акад. України ім. П.І.Чайковського. — К., 1999. — 35 с. — укp.

Аннотация: Реконструйовано театральну топографію України 1941-1944 рр., репертуар та творчий склад театральних колективів, визначено роль театру в соціокультурному середовищі того часу. За умов фашистського нищення української культури, сцена, скориставшись відстрочкою свого маргінального фіналу, компенсує втрачувану силу стагнуючих видів мистецтва, посилює психокорегувальні функції, виявляє себе як фактор націотворення. З'ясовано спонукальні причини легітимності, наданої фашистською диктатурою інститутові театру в Україні, розглянуто проблему колабораціонізму, принципи театрального будівництва за тих умов, вплив на нього альтернативних чинників - жорстокого фашистського протекторату і національно-патріотичних настроїв митців та глядачів.

Источник: Автореф. дис... канд. мистецтвознав.h17.00.01 / П.Я. Чуприна; Держ. акад. керів. кадрів культури і мистец. — К., 2005. — 20 с. — укp.

Аннотация: Уперше в українському мистецтвознавстві та культурології досліджено творчу діяльність Національного академічного театру опери та балету України ім. Т.Г.Шевченка впродовж останнього десятиліття XX ст. у контексті історичного розвитку української художньої культури. Висвітлено історичну динаміку формування нових тенденцій розвитку провідного оперно-балетного театру України в його ставленні до традицій і створенні сучасного українського репертуару. Визначено форми та напрямки інтеграції національного музично-сценічного мистецтва в європейський і світовий культурний процес. Виявлено шляхи та проблеми взаємодії Національного академічного театру опери та балету України ім Т.Г.Шевченка з соціокультурною реальністю, а також з публікою і театральною критикою. Визначено його місце та роль у культуротворчих процесах, а також художньо-творчому житті України. Введено до наукового обігу значну кількість нових документальних матеріалів, що розширює предметне поле дослідження феномену сучасної української оперно-балетної культури, формування інноваційної системи міжнародних взаємозв'язків і творчого взаємообміну. Доведено, що сучасне музично-театральне мистецтво є одним з найголовніших векторних напрямків і невід'ємною складовою у процесі розвитку й утвердження національної культури незалежної України.

Источник: Автореф. дис... д- ра мистецтвознав.: 17.00.01 / Г.Г. Макаренко; Нац. муз. акад. України ім. П.І.Чайковського. — К., 2006. — 34 с. — укp.

Аннотация: З використанням інтегративного підходу здійснено максимально повне досліження актуальних проблем творчості диригента з урахуванням естетичних, мистецтвознавчих, культурологічних, психологічних, етичних та інших аспектів даного виду діяльності. Проаналізовано концептуальні праці XX ст., присвячені розгляду проблем художньої творчості й обгрунтовано методологічний інструментарій дослідження складного та багатогранного явища евристичної діяльності диригента музичного театру та симфонічного оркестру. Значну увагу приділено розгляду історичного шляху розвитку оркестру, який визнано головним чинником виникнення нового типу виконавця. На підставі дослідження різних способів керування оркестром визначено основні етапи становлення професії диригента та детально проаналізовано сучасний період її розвитку. З метою виявлення професійно-ремісничих і творчих принципів диригентського мистецтва здійснено осмислення значного обсягу теоретичних напрацювань у галузі диригентозавства від початкових спроб у контексті вирішення загальномузикознавчих проблем до найсучасніших наукових досліджень. Висвітлено професійні здобутки української школи диригування із залученням теоретичних праць мистецтвознавців з усіх регіонів України. Досліджено явище трансформації загальних особливостей художньої творчості у процес диригування на базі вивчення типології й етапів творчого процесу, специфіки створення художнього образу й основних структурних компонентів. Із використанням останніх досягнень гуманітарних наук розглянуто естетико-мистецтвознавчі, морально-естетичні, естетико-психологічні та інші фактори диригентської творчості.

Источник: Автореф. дис... канд. іст. наук: 17.00.01 / Л.Л. Процик; Київ. нац. ун-т культури і мистецтв. — К., 2005. — 20 с. — укp.

Аннотация: На підставі аналізу наукових джерел визначено історичні та соціально-культурні умови та шляхи становлення і розвитку театру імені І.Франка у 20-х рр. XX ст. Простежено еволюцію театральної культури в Україні зазначеного періоду. Досліджено інтеграцією національної та світової культури, репрезентовану розквітом української драматургії, пошуком нових сценічних форм, тяжінням до стилістики авангарду, що загалом відповідає світоглядно-гуманістичним ідеалам епохи "українського Відродження". Проаналізовано передумови становлення театру ім. І.Франка, позначені синтезом традицій українського класичного театру та мистецтва корифеїв з новаторською діяльністю театральних труп початку XX ст., передусім "Молодого театру". Визначено основні тенденції розвитку театру ім.І.Франка 20-х рр. XX ст, втілені в ідейній боротьбі театральних течій, взаємозв'язку традицій та новаторства, жанровому та стильовому оновленні.