Библиотечный каталог авторефератов Украины

Источник: Автореф. дис... канд. іст. наук: 17.00.01 / Н.О. Горбатова; Київ. нац. ун-т культури і мистец. — К., 2004. — 18 с. — укp.

Аннотация: Докладно проаналізовано періодику, історіографію спеціальних літературних джерел, досліджено історичні та соціально-культурні умови та шляхи становлення й розвитку класичного танцю в Україні у 1920 - 1930-ті рр. Розглянуто традиції, тенденції та закономірності образно-смислової трансформації традиційних форм і лексики класичного танцю та канонічної балетної вистави у процесі синтезу з українським народним і професійним хореографічним мистецтвом у зв'язку зі впливом західноєвропейської й особливо російської класичних хореографічних шкіл. Висвітлено процес становлення професійної хореографічної освіти в Україні. З'ясовано, що визначальний вплив на її розвиток мали російська (петербурзька та московська) хореографічні школи, а також західноєвропейська, що спричинило вирішальний пріоритет класичного танцю, естетики класичної хореографії для хореографічної культури України дослідженого періоду.

Источник: Автореф. дис... канд. мистецтвознав.: 17.00.01 / М.К. Ткаченко; Держ. акад. керів. кадрів культури і мистецтв. — К., 2002. — 18 с. — укp.

Аннотация: На підставі аналізу діяльності кінопродюсерів провідних кінопродукуючих країн світу, а також України, досліджено тенденції та головні етапи становлення професії кінопродюсера та кінопідприємництва (кінопродюсерства). Запропоновано науково обгрунтовані визначення вказаних понять, які дотепер не вживалися в науковій літературі. Простежено перехід складу кінопродюсерів від гомогенного (однорідного) до гетерогенного (різнорідного) стану в кіновиробництві. Становлення професії кінопродюсера та кінопідприємництва (кінопродюсерства), світового інституту кінопродюсерів розглянуто, зважаючи на взаємовплив внутрішніх і зовнішніх чинників у діяльності кінопродюсерів. Типові риси та стильові компоненти діяльності кінопродюсерів з'ясовано, базуючись на видах, функціях і категоральній системі розподілу їх праці. Роль і значущість кінопродюсерів визначено як складові частини культуротворчого процесу та форму соціально-культурного явища.

Источник: Автореф. дис... канд. мистецтвознав.: 17.00.01 / О.М. Скопцова; Київ. нац. ун-т культури і мистец. — К., 2005. — 20 с. — укp.

Аннотация: Проведено дослідження народного хорового мистецтва у контексті історичних і соціокультурних процесів в Україні. Розкрито особливості та національні стилістичні ознаки народного хорового виконавства, запропоновано його класифікацію за формами і художньо-структурними типами. Розроблено критерії виконавського професіоналізму. Розглянуто характерні ознаки народного хору, ансамблю пісні та танцю, театру пісні та танцю, фольклорного ансамблю. Виявлено особливості народної виконавської манери як важливої складової народного хорового мистецтва. Розкрито суть основних понять і термінів. Виявлено культурно-історичні витоки народного хорового виконавства. Проаналізовано діяльність аматорських народних хорових колективів як передумови становлення професійного народного хорового мистецтва. Узагальнено мистецький досвід ранніх професійних хорових колективів і, зокрема Державного українського народного хору. Визначено роль Г.Верьовки у розвитку професійного народного хорового мистецтва. Здійснено аналіз творчості професійних народних хорових колективів у загальному контексті розвитку української хорової культури та композиторської творчості другої половини XX ст. Виявлено провідні тенденції розвитку даного мистецтва на початку XXI ст.

Источник: Автореф. дис... канд. мистецтвознав.: 17.00.01 / О.М. Ущапівська; Київ. нац. ун-т культури і мистец. — К., 2006. — 19 с. — укp.

Аннотация: Комплексно досліджено пейзаж як цілісне явище національної музичної культури. Виявлено особливості художньої комунікації музичних творів, у яких наявні образи природи. Введено до наукового обігу поняття "структурно-семантичне кліше" з метою здійснення систематизації засобів виразності пейзажу у музиці. Запропоновано новий підхід до вивчення музичного пейзажу в аспекті функціонування у ньому структурно-семантичних кліше. Здійснено типологію сучасного хорового пейзажу.

Источник: Автореф. дис... д-ра мистецтвознавства: 17.00.01 / Л.О. Кияновська; Нац. муз. акад. ім. П.І.Чайковського. — К., 2000. — 36 с. — укp.

Аннотация: Дисертацію присвячено стильовій еволюції галицької музичної культури XIX - XX ст. Визначено ряд етапів еволюції, зумовлених історико-соціальними параметрами. Розглянуто українську, польську, австрійську композиторські школи в їх становленні і розвитку, в міжнаціональних зв'язках і контактах, а також роль галицької регіональної школи у кожній національній культурі загалом. Простежено своєрідність втілення романтизму, напрямків першої третини XX ст. - сецесії, символізму, експресіонізму тощо. Проаналізовано індивідуальні композиторські стилі найяскравіших представників галицької культури, а також розмаїті авторські і професійні форми музичного життя, діяльність музично-просвітницьких осередків та навчальних закладів. Значну увагу приділено сучасному етапу розвитку музичної культури в Західній Україні, введено стильову атрибуцію останніх творчих здобутків львівських композиторів.

Источник: Автореф. дис... канд. мистецтвознав.: 17.00.01 / Л.В. Медведєва; Київ. нац. ун-т культури і мистец.. — К., 2003. — 20 с. — укp.

Аннотация: Проаналізовано стан мистецтвознавчого та культурологічного висвітлення стильової еволюції творчості В.І.Зарецького в контексті мистецького нонконформізму. З'ясовано головні тенденції розвитку та сутнісні особливості феномену мистецького нонконформізму в Україні. Розглянуто процес становлення індивідуального стилю В.І.Зарецького, оригінальність та новаторську сміливість його творів. Висвітлено творчість художника як яскравого представника київської школи шістдесятництва, його педагогічну діяльність, значення теоретичного доробку.

Источник: Автореф. дис... канд. філософ. наук: 17.00.01 / О.О. Кирилова; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2005. — 16 с. — укp.

Аннотация: Систематизовано сучасні інтерпретації теорії Ж.Лакана, досліджено особливості постмодерного тлумачення суб'єкта у контексті лаканівського психоаналізу й обгрунтовано оригінальні концепції переозначування. Простежено закономірність процесу означування у теорії Ж.Лакана шляхом введення понять "рухливого означника" й "означувального ланцюжка" та суттєво уточнено схему переносу або трансферу у практичних конструкціях сучасного психоаналізу. На матеріалі роману Дж.Фаулза "Жінка французького лейтенанта" відтворено модель катарсису екзистенційної травми суб'єкта способом зміни травматичного означника на новий, адекватний. Вперше поняття "переозначування" застосовано в контексті лаканівської теорії, в якій суб'єкт виступає активним агентом переносу. Зазначено, що раніше дане поняття використовувалось переважно у політологічних, соціологічних і мистецтвознавчих дослідженнях, в яких суб'єкт виступав не більш, ніж пасивним реципієнтом маніпулювання соціокультурними знаками. Виявлено необхідність окремого дослідження концепту "абсолютного простору переозначування" та доведено перспективність і плідність проблематики переозначування суб'єкта в контексті формування нової "науки про суб'єкта" на основі лаканівського психоаналізу.

Источник: Автореф. дис... канд. мистецтвознав.: 17.00.01 / О.П. Опанасюк; Нац. муз. акад. України ім. П.І.Чайковського. — К., 2005. — 20 с. — укp.

Аннотация: Проведено дослідження структурної динаміки процесуального та субстанційного буття художнього образу. Визначено структуру процесу становлення культур, що включає чотири періоди: символічний, класичний, романтичний та інтенціональний. Доведено існування аналогічної четверної закономірності у структуруванні творчого процесу, зміст якої визначено термінами "принцип", "становлення", "означення", "спосіб існування". Визначено базовий принцип формування мистецьких явищ, реалізація якого передбачає виявлення та збереження єдиної ознаки (образу, ефекту). Запропоновано структурну модель художнього образу, зміст якої складає відношення тріади та тетрактиди. Розроблено типологію форм художнього образу й охарактеризовано зміст кожної з них. Вперше здійснено порівняльне дослідження закономірностей становлення культури, творчого процесу та художнього образу та виявлено спільний принцип їх формування, зміст якого розкривають структурно-смислові відношення складових тетрактиди.