| |
 |
|
|
 |
|
 |
|
Библиотечный каталог авторефератов Украины |
|
Содержание текущего раздела: |
| Біографічний міф митця початку XX століття в романі "Доктор Фаустус" Т. Манна 2003
|
| Источник: Автореф. дис... канд. мистецтвознав.: 17.00.01 / І.В. Пюра; Нац. муз. акад. України ім. П.І.Чайковського. — К., 2003. — 15 с. — укp.
|
Аннотация: Досліджено роман "Доктор Фаустус" Т. Манна та виявлено в ньому риси біографічного міфу епохи, а також шляхи його становлення й функціонування у культуротворчих процесах романтичної та постромантичної епох. Установлено вирішальний вплив біографічного міфу "епохи занепаду" на задум та творчий метод, використаний у "Докторі Фаустусі" Т. Манна. Розкрито роль музичних символів у побудові вигаданої біографії героя роману. Доведено узагальнююче й синтезуюче значення відібраних письменником деталей біографії його героя на підставі її реконструкції та зіставлення з історичним контекстом. Визначено універсальні риси міфу Леверкюна. Доведено зв'язок ідей та образів роману з творчістю композиторів - сучасників письменника та вплив "Доктора Фаустуса" на наступне мистецьке покоління.
|
| Василь Витвицький: музикознавча та композиторська спадщина 2006
|
| Источник: Автореф. дис... канд. мистецтвознав.: 17.00.01 / Л.В. Лехник; Львів. держ. муз. акад. ім. М.В.Лисенка. — Л., 2006. — 20 с. — укp.
|
Аннотация: Комплексно досліджено основні параметри і характеристики наукової та мистецької спадщини В.Витвицького - музикознавця, композитора, музичного критика, а також його музично-громадської діяльності у контексті музичної культури Галичини та західної української діаспори протягом двох останніх третин XX ст. Проведено систематизацію й аналіз музикознавчого доробку, притаманної музикознавцеві методології дослідження. Вивчено найзначніші музичні твори В.Витвицького, здійснено спробу визначити його внесок до української музики та музикознавства. Висвітлено особливе, унікальне місце В.Витвицького в українському музикознавстві та музичній культурі як музичного історика, критика, композитора, педагога й організатора музичного життя. Внаслідок багатогранності його творчості, великого обсягу музикознавчого, музично-публіцистичного доробку та композиторської майстерності його ім'я постає поряд з іменами найбільш відомих музик нашого часу в Україні та в українській еміграції.
|
| Взаємовпливи історико-культурних процесів Заходу і Сходу в XVIII-XX ст. (на прикладах художньої культури) 1999
|
| Источник: Автореф. дис... д-ра іст. наук: 17.00.01 / Е.М. Кучменко; Нац. пед. ун-т ім. М.П.Драгоманова. — К., 1999. — 36 с. — укp.
|
Аннотация: Об'єктом дослідження є історіософський діалог з питань взаємовпливу історичних, культурних, зокрема, художніх, процесів Заходу і Сходу на прикладах історіографічного аналізу наукової думки з урахуванням принципу історизму. Хронологічні рамки дослідження охоплюють новий час - XVIII-XX ст. - період, підготовлений Ренесансом та Реформацією. Під впливом зовнішнього фактора на Сході створюється так звана "третинна модель". Традиційний менталітет людини на Сході змінюється, що не могло не відбитися на культурі. Аналізується, як ставилась і вирішувалась проблема діалогу культур Заходу і Сходу науковою думкою XVIII-XX ст.; визначаються методологічні та методичні особливості вивчення культурних процесів із урахуванням художньої культури країн Заходу і Сходу, а також розроблено концепцію дослідження історико-культурних процесів.
|
| Взаємодія культур "Сходу" і "Заходу" як фактор становлення світової культури 2005
|
| Источник: Автореф. дис... канд. іст. наук: 17.00.01 / В.В. Демещенко; Київ. нац. ун-т культури і мистец. — К., 2005. — 20 с. — укp.
|
Аннотация: Уперше у вітчизняній науці комплексно досліджено основні канали, шляхи та засоби міжкультурного співробітництва країн Сходу та Заходу. Висвітлено хронологію основних соціокультурних подій у процесі історичної взаємодії культур Сходу та Заходу від найдавніших часів до наших днів. Визначено основні поняття теорії міжкультурного спілкування ("взаємодія", "взаємовідштовхування", "взаємопроникнення", "взаємовплив"). З'ясовано значення найважливіших соціально-культурних наслідків взаємодії країн даних регіонів як засадничих факторів становлення єдиної (можливої) світової (загальнолюдської) культури.
|
| Виконавська піаністична школа як рід культурної традиції 2002
|
| Источник: Автореф. дис... канд. мистецтвознавства: 17.00.01 / Ж.В. Дедусенко; Нац. муз. акад. України ім. П.І.Чайковського. — К., 2002. — 20 с. — укp.
|
Аннотация: Наведено характеристику виконавської школи як феномену та явища. Розглянуто питання типологічної спільності школи та культури, школи та культурної традиції. Визначено суть понять "виконавська модель", "виконавський канон" як еквівалентні позначення механізмів нормотворчості у виконавстві-професії та виконавстві-мистецтві. Виділено нормативні одиниці виконавської професії та мистецтва. Визначено функції школи в історії виконавського (фортепіанного) мистецтва, розкрито структурні особливості школи як системи типів спілкування музиканта з інструментом, публікою, твором.
|
| Виражальні засоби мовного дискурсу у метахудожньому контексті 2002
|
| Источник: Автореф. дис... д-ра мистецтвознавства: 17.00.01 / А.П. Овчиннікова; Нац. муз. акад. України ім. П.І.Чайковського. — К., 2002. — 32 с. — укp.
|
Аннотация: Досліджено риторику, мистецтво художнього читання та сценічну мову за їх комунікативними ознаками, структурними характеристиками як єдину систему. У метахудожньому контексті обгрунтовано можливість застосування системного підходу для аналізу мовного дискурсу. Визначено етапи інтерпретації та способи сприймання тексту. Представлено процедури розуміння тексту як системи різних видів. Досліджено традиції риторіки в Україні та визначено тенденції розвитку сучасного мистецтва мови. Розглянуто художнє читання як один з видів мистецтва, розкрито зміст поняття мистецтва художнього читання. Викладено засоби техніки сценічної мови.
|
| Володимир Горовиць в культурному середовищі Києва кінця XIX - початку XX століття 2004
|
| Источник: Автореф. дис... канд. мистецтвознав.: 17.00.01 / Ю.А. Зільберман; Нац. муз. акад. України ім. П.І.Чайковського. — К., 2004. — 17 с. — укp.
|
Аннотация: Проаналізовано період учнівства та початку творчої діяльності видатного піаніста В.С.Горовиця в історико-музичному контексті. Уточнено та відтворено хронологічні етапи його життя в Києві. Детально досліджено його родовід, спосіб життя родини та біографії її членів. Створено цілісне уявлення про роль музики в родині Горовиців. Виявлено впливовість традицій, що склалися у музичних учбових закладах Києва (у музичному училищі та консерваторії) на формування особистості та виконавської індивідуальності В.Горовиця. Розглянуто та науково інтерпретовано репертуар, яким оволодів В.Горовиць-учень і молодий виконавець у київський період його біографії. Досліджено культурне середовище Києва кінця XIX - початку XX ст. - центру культурного регіону - як фактора, що формує особистість, художні пріоритети, музичний професіоналізм, риси виконавського стилю В.Горовиця. Висвітлено аспекти його творчого формування як піаніста-віртуоза в роки дитинства, юнацтва та молодості (1903 - 1925 рр.), які складають київський період його біографії.
|
| Відродження традиційних свят та обрядів в сучасних умовах культурного життя Криму 2003
|
| Источник: Автореф. дис... канд. мистецтвознав.: 17.00.01 / Л.В. Узунова; Держ. акад. керів. кадрів культури і мистец. — К., 2003. — 18 с. — укp.
|
Аннотация: Проаналізовано історіографію вивчення культури даного регіону та розглянуто особливості міграційних процесів, що вплинули на її формування. Зазначено, що особливу увагу приділено характеристикам сучасного стану міжконфесійних та етнонаціональних відносин, а також визначено напрямки культурної політики щодо їх урегулювання. Обгрунтовано необхідність повернення традиційних для півострова форм святковообрядової культури як засобу, що сприятиме духовному взаєморозумінню між представниками різних національних меншин та етнічних груп, які зараз мешкають на півострові. Акцентовано увагу на типових ознаках святковообрядових традицій, які об'єднують їх між собою, незалежно від етнічної та релігійної визначеності. Запропоновано уточнену методику етнографічних досліджень у кримському регіоні та розглянуто перспективну для нього програму-модель організації просвітницької діяльності.
|
|
|
 |
|
 |
|
|
 |
|
 |
|
|
|
|