Аконфліктність і аконфліктна драматургія в художній культурі XX століття європейської традиції (на прикладі розвитку музичного мистецтва). Культурологічний аспект

Дисертацію присвячено питанням культурологічного фундаменту художніх новацій XX століття. На прикладі музики розроблено концепцію аконфліктності як системоутворюючого логічного і естетичного фундаменту ряду композиторських технік і аконфліктної драматургії як самостійного типу музичної драматургії. Це дозволило з позитивних позицій оцінити процеси кардинальних змін образомовних складових у європейській (за художньою традицією) музиці XX століття, виявити їх еволюційну закономірність. Дослідження розширює уявлення щодо конфліктності в європейській культурі постренессансу. Водночас розроблено ряд питань культурологічного характеру, висвітлючих стан найважливіших духовно-художніх течій XX століття, зокрема у слов'янській культурі, котрі грунтуються на ідеях аконфліктності.

Акторське мистецтво В.М.Чистякової як явище української театральної культури ХХ сторіччя

Аматорське мистецтво як історико-культурне явище (на матеріалах України другої половини XIX ст.)

Проведено комплексне історико-теоретичне дослідження аматорського мистецтва в Україні другої половини ХІХ ст. Уточнюється поняття "аматорське мистецтво", розкривається його естетична і суспільна природа як явища культури. Висвітлюється роль аматорського мистецтва в житті суспільства, проаналізовано стан і особливості різних видів і жанрів, своєрідність функціонування в умовах розвитку культури України другої половини ХІХ ст.

Архітектоніка фільму: Режисерські засоби і способи формування структури екранного видовища

Дисертацію присвячено взаємозв'язку "мовних" форм та принципів з рушійними силами та специфічними ознаками розгортання тексту екранних творів. Розроблено нову концепцію архітектоніки фільму як особливого естетичного і професійного утворення, що виражає художньо-образну своєрідність видовища і забезпечується майстерністю режисури. Визначено специфіку функціонування епічних, драматичних, ліричних начал у кінематографі та проекцію їх формування на різнорідність телемовлення.

Балетмейстерське мистецтво і становлення української сценічної хореографії у контексті розвитку європейської художньої культури 10 - 30-х років XX століття

Розглянуто проблеми розвитку балетмейстерського мистецтва й утвердження українського сценічного танцю у контексті поступу європейської художньої культури першої третини XX ст. На підставі дослідження складних процесів розвитку європейської хореографії та становлення українського танцювального мистецтва та балетного театру в естетико-філософському, культурологічному й історичному аспектах відображено вплив на них таких напрямків художньої культури межі XIX - XX ст., як імпресіонізм та експресіонізм. Звернення до названих напрямків з погляду стилю як структурно-типологічної категорії мистецтва дозволило розглянути основні естетичні категорії хореографічного мистецтва - "зображальне" та "виражальне", які зумовили розвиток світового хореографічного мистецтва та українського сценічного танцю даного періоду. На підставі обгрунтування поняття "стиль" та поглибленого аналізу танцювальної структури творів українських балетмейстерів 1910 - 1930-х рр. виявлено внутрішні стилеутворювальні елементи національного народного танцю - його системи знакових абстракцій.

Баянне мистецтво в музичній культурі України (друга половина ХХ століття)

Розкрито суть, природу, характерні особливості та соціальні функції баянного мистецтва, виявлено його місце в музичній культурі України. Проаналізовано наукову літературу з дослідженого питання, розглянуто основні теоретичні підходи до визначення баянного мистецтва як складного багатогранного та багатофункціонального явища. З'ясовано роль і значення даного мистецтва в соціокультурних процесах другої половини XX ст. Розроблено типологію інфраструктур соціокультурного функціонування українського баянного мистецтва, у межах яких змінюється "культурний образ" інструмента, його технічні характеристики, музичний репертуар та принципи комунікативних ігор зі слухачем. Проаналізовано вплив ідеологічних, політичних і економічних чинників на розвиток баянного мистецтва за певних соціокультурних ситуацій.

Благодійна діяльність в культурі України в контексті вітчизняних і європейських традицій (кінець ХХ - початок ХХІ ст.)

Досліджено політико-економічні, соціальні, ідеологічні та правові аспекти благодійних, меценатських, а також спонсорських практик, що реалізуються в культурі України, проаналізовано зміст базових термінів. Висвітлено національні традиції благодійництва та меценатства, їх еволюції, вивчено специфічні форми прояву у вітчизняній культурі, наведено персонологічні характеристики. Проаналізовано сучасні моделі благодійної діяльності перехідного періоду в державі, проаналізовано в широкому історико-культурному контексті традиції національної, західноєвропейської та російської благодійницьких культур. Вивчено роль держави, бізнес-структур, громадських організацій, юридичних і фізичних осіб у формуванні сучасної благодійницької інфраструктури України.

Богослужебний спів в музичній культурі Чернігівщини на початку ХХ століття

Класифіковано напрямки розвитку богослужебного співу (БС) в музичній культурі Чернігівщини: концертна діяльність, музична освіта, Братський хоровий рух та музично-просвітницька діяльність. Встановлено зв'язки між сприйняттям та усвідомленням БС представниками різних суспільних верств. Визначено місце і роль співу в загальнокультурному процесі. Охарактеризовано Братський хоровий рух Чернігівщини. Введено імена видатних регентів-організаторів та керівників провідних храмових хорів Чернігова й губернії: М.Ступницького, Г.Іванцова, П.Зеленецького, Л.Тополя та інш.