| |
 |
|
|
 |
|
 |
|
Библиотечный каталог авторефератов Украины |
|
Содержание текущего раздела: |
| Фармакогностичне вивчення представників родини агрусові, бруслинні, ранникові і розробка на їх основі лікарських засобів 1999
|
| Источник: Автореф. дис... д-ра фармац. наук: 15.00.02 / В.С. Кисличенко; Укр. фармац. акад. — Х., 1999. — 34 с. — укp.
|
Аннотация: Дисертацію присвячено питанням комплексного фітохімічного і морфолого-анатомічного вивчення вегетативних органів 30 представників родини агрусові, 7 - бруслинні і 1 - ранникові. В результаті експерименту було виділено в індивідуальному стані і встановлено структуру понад 110 речовин: 4 похідних фенолу, 7 похідних бензойної, 6 коричної та хінної кислот, 7 похідних кумарину, 22 флавоноїди, 2 катехіни, 1 фосфоліпід, 2 хлорофіли, 1 стерин, 6 кардіостероїдів, 7 жирних та 5 органічних кислот, 21 амінокислоту, 28 макро- та мікроелементів (МЕ). Встановлена динаміка накопичення МЕ в різні періоди вегетації, а також можливість залишатися у фармакологічних засобах після екстрагування лікарської рослинної сировини. Проведені морфолого-анатомічні і хемотаксономічні дослідження представників родин агрусові і бруслинні і встановлені діагностичні ознаки на рівні їх родів. Розроблено 5 проектів ТФС: "Листя смородини чорної", "Настойка листя смородини чорної 70%", "Глюкорібін", "Таблетки глюкорібіну 0,1 г", "Гранули глюкорібіну для дітей". Розроблені комплексні технології переробки листя смородини для отримання настойки і субстанції "Глюкорібін", а також використання шроту з листя наперстянки шерстистої після отримання препарату "Лантозид" і одержання лікарського засобу "Лантоглюкін". Виявлена біологічна активність глюкорібіну - протиалергічна; настойки з листя смородини чорної - гіпоазотемічна, діуретична, репаративна; лантоглюкіну та полісахаридного комплексу з листя бруслини бородавчастої - імуномодулююча та цитопротекторна.
|
| Фармакогностичне вивчення рослин порядку березоцвіті та отримання нових біологічно активних субстанцій різної спрямованості дії 2006
|
| Источник: Автореф. дис... д-ра фармац. наук: 15.00.02 / О.П. Хворост; Нац. фармац. ун-т. — Х., 2006. — 34 с. — укp.
|
Аннотация: Проведено комплексне порівняльне фармакогностичне вивчення 57-ми видів рослин порядку березоцвіті (родів береза та вільха родини березові та родів ліщина, граб та хмелеграб родини ліщинові), на підставі визначення ряду числових показників обрано найбільш перспективні для подальшого дослідження. Вивчено хімічний склад рослин та субстанцій, кількісний вміст ряду груп біологічно активних речовин в рослинах порядку березоцвіті. Проведено стандартизацію сировини та субстанцій, показано перспективність розробки засобів на основі одержаних субстанцій. Доведено антиоксидантну, противиразкову, протизапальну, імуномодулюючу дію альтану, що входить до складу таблеток і мазі, та кардіопротекторну дію елгацину. Запропоновано сумісну схему комплексної переробки суплідь вільхи клейкої та вільхи сірої, що поєднує вдосконалену технологію одержання альтану-субстанції та елгацину-субстанції. Розроблено проекти технологічних регламентів одержання густих екстрактів з листя берези бородавчастої та кори вільхи клейкої.
|
| Фармакогностичне вивчення щавлів зубчастого, красивого і пірамідального 2001
|
| Источник: Автореф. дис... канд. фармац. наук: 15.00.02 / Таха М. Абу Захер Кхалед; Нац. фармацевт. акад. України. — Х., 2001. — 20 с. — укp.
|
Аннотация: Встановлено наявність різних груп біологічно активних речовин і проведено їх кількісне визначення. Вперше встановлено мікроелементний і амінокислотний склад різних органів трьох видів щавлю. З різних органів трьох видів щавлю виділено та встановлено структуру індивідуальних речовин: шести антрахінонів (емодину, хризофанолу, фісціону, алое-емодину, хризофанеїну, глюкоемодину), трьох флавоноїдів (гіперозиду, рутину, кверцетину), двох кахетінів ((+) кахетіну, (-) епікатехіну) і двох оксикоричних кислот (кофейної та хлорогенової). Вдосконалено метод виділення суми катехінів і лейкоантоціанідів з підземних органів. Одержані суми досліджено на наявність протипухлинної, антиокиснювальної, антиоксидантної, гепатозахисної та мембраностабілізувальної активності in vivo та in vitro. Вперше проведено порівняльне морфолого-анатомічне вивчення та гістохімічне дослідження вивченої сировини.
|
| Фармакогностичне дослідження рослин роду бадан 2002
|
| Источник: Автореф. дис... канд. фармац. наук: 15.00.02 / І.О. Кожух; Нац. фармац. ун-т. — Х., 2002. — 19 с.: рис. — укp.
|
Аннотация: Вперше проведено фармакологічне дослідження листків 8-ми видів рослин роду бадан, родини ломикаменеві. Об'єктами дослідження обрано екстракти з листків і листки рослин роду бадан: Bergenia crassifolia, Bergenia cordifolia, Bergenia ciliata, Bergenia delavayi x media, Bergenia pacifica, Bergenia hymalaica, Bergenia gorbunovii. Встановлено наявність та кількісний склад різних груп біологічно активних речовин: флавоноїдів, дубильних речовин, галоїльних похідних, фенологлікозидів, оксикоричних, карбонових, жирних кислот і амінокислот, вуглеводів, каротиноїдів, хлорофілів, токоферолів, мікроелементів і лектинів. Вперше з бадану товстолистого виділено лектини та визначено їх титр у листках і кореневищі. З листків бадану встановлено структуру 20-ти індивідуальних сполук: 4 аглікони флавоноїдів, 4 моноглікозиди і 2 біозоди флавоноїдів, 3 оксикоричні кислоти, 4 галоїльні похідні, 2 С-глікозиди, один з яких, бергенова кислота, є новою природною сполукою та 1 фенологлікозид. Проведено порівняльне анатомічне дослідження листків 8-ми таксонів роду бадан та представлено нові, раніше не визначені, анатомічні ознаки. На підставі хемосистематичного дослідження вивчено види класифіковано за біохімічними, груповими та парними ознаками у дві групи. Вперше встановлено противірусну активність екстрактів листків бадану товстолистого до вірусу везикулярного стоматиту. Розроблено проекти АНД "Листки бадана товстолистого" та " Сухий ектракт листків бадана товстолистого".
|
| Фармакогностичне дослідження тирличу ваточниковидного 2005
|
| Источник: Автореф. дис... канд. фармац. наук: 15.00.02 / Н.П. Цвеюк; Київ. мед. акад. післядиплом. освіти ім. П.Л.Шупика. — К., 2005. — 19 с. — укp.
|
Аннотация: Вперше проведено систематичні фітохімічні, фармакологічні та ресурсознавчі дослідження тирличу ваточниковидного. Ідентифіковано чотири флавоноїди, ксантон і три фенолкарбонові кислоти. Вивчено вміст біологічно активних речовин у коренях і траві тирличу ваточниковидного залежно від фази вегетації та місця зростання рослини. Встановлено, що водно-спиртовий і сухі екстаракти коренів і трави тирличу ваточниковидного є нетоксичними та проявляють гепатозахисну та протизапальну активність. Розроблено новий спосіб одержання екстракту з коренів тирличу ваточниковидного з гепатозахисною активністю. Виявлено місця зростання рослини на території Українських Карпат, встановлено запаси надземних і підземних органів. Визначено мікроскопічні діагностичні ознаки трави тирличу ваточниковидного. На основі дослідженого хімічного складу та фармакологічних властивостей запропоновано використовувати корені та траву тирличу ваточниковидного як лікарську рослинну сировину з протизапальною та гепатопротекторною активністю. Розроблено проекти аналітичної нормативної документації на сировину, а також іструкції з заготівлі, сушіння та зберігання коренів і трави тирличу ваточниковидного.
|
| Фармакологічне дослідження рапонтикуму сафлоровидного та отримання речовин-стандартів 2002
|
| Источник: Автореф. дис... канд. фармацевт. наук: 15.00.02 / І.Л. Оккерт; Нац. фармац. акад. України. — Х., 2002. — 19 с. — укp.
|
Аннотация: Вивчено хімічний склад біологічно активних сполук (БАС) підземних та надземних органів рапонтикуму сафлороподібного дикорослого та культивованого. В органах рапонтикуму встановлено наявність різних груп БАС: флавоноїдів, амінокислот, оксикоричних кислот, екдистероїдів, вуглеводів. Розроблено метод кількісного визначення в сировині рослини суми фруктозанів після їх кислотної трансформації. Встановлено структуру 30-ти речовин: 17 флавоноїдів (12 агліконів та 5 глікозидів), 5 кумаринів, 6 оксикоричних кислот, 2 екдисттероїда. Запропоновано методику виділення та аналізу ендизону-стандарту, необхідного для контролю якості сировини. Здійснено пошук лютеолін-вмісної рослинної сировини та розроблено метод виділення та очищення лютеолін-стандарту. Проведено морфолого-анатомічний аналіз та встановлено нові макрота мікроскопічні ознаки кореневищ та коренів рапонтикуму. Розроблено проекти аналітично-нормативної документації на сировину рапонтикуму та для речовин-стандартів.
|
|
|
 |
|
 |
|
|
 |
|
 |
|
|
|
|