Аннотация: Представлено результати вивчення стану ультраструктурних еквівалентів ендокринного і паракринного компонентів гормональної регуляції серця - передсердних специфічних гранул кардіоміоцитів і ендотеліоцитів мікросудин - у філо-, онтогенетичному контексті та в умовах паталогії. Встановлено, що кардіоміоцити серця хребетних містять специфічні гранули трьох типів, ультраструктура яких відображає послідовні стадії синтезу і секреції передсердного натрійуретичного пептиду (ПНУП), а їхнє кількісне представництво варіює в залежності від виду хребетних. Різні періоди індивідуального розвитку щура відрізняються активністю секреторних кардіоміоцитів. У ембріонів переважають процеси накопичення гранул в кардіоміоцитах, період народження характеризується суттєвим посиленням виведення ПНУП із клітин, у 7-добових тварин переважають процеси синтезу, у статевозрілих щурів процеси синтезу, накопичення та виведення ПНУП збалансовані. Розвиток легеневої гіпертензії у хворих з виродженими вадами серця та в експерименті викликає зміни в синтезі і секреції кардіоміоцитами правого вушка і правого передсердя ПНУП, а також підвищення секреторної активності ендотелію судин міокарда. Тривале введення попередника біосинтезу NO L-аргінину на фоні гіперхолестеринемії призводить до збільшення кількості і розмірів специфічних передсердних гранул в кардіоміоцитах та секреторних гранул в ендотелії мікросудин, що свідчить про посилення ендокринної і паракринної гормональної активності в міокарді. В філо-, онтогенезі та в умовах серцево-судинної патології в кардіоміоцитах хребетних відбуваються ознаки рекапітуляції, що проявляються наявністю гранул не тільки в кардіоміоцитах передсердь і вушок, але й шлуночків серця.
|
Вы находитесь:
