Визначено структурно-функціональні основи формування адаптаційно-пристосувальної діяльності у процесі впливу електромагнітних полів (ЕМП) частотою 24МГц, 14МГц, 4 МГц, 50 Гц + цезій-137. Розроблено концепцію формування адаптаційно-пристосувальної діяльності, яка у сукупності з методичними рішеннями розвиває принципи системного підходу у галузі гігієнічного нормування електромагнітних випромінювань та є спільною методологічною основою для регламентування електромагнітних факторів у довкіллі. Зазначено, що дана діяльність організму під впливом ЕМП формується на різних рівнях організації - від клітинного до системного. Доведено, що механізми структурно-функціональної реорганізації фізіологічних систем організму характеризуються активною перебудовою метаболічних, імунологічних процесів, а також функції репродукції, що обумовлює зміну аферентного потоку від екстеро- та інтерорецепторів до ЦНС і викликає формування специфічних реакцій коркових нейронів і реорганізацію корково-вісцеральних зв'язків. Виявлено, що архітектура функціональної системи залежно специфічна від фізичних параметрів ЕМП - більш високим інтенсивностям фактору відповідає більша кількість структур, залучених у реакцію-відповідь. Досліджено, що вплив ЕМП високих частот характеризується наявністю частотних і амплітудних вікон, які мають "високу" та "низьку" біологічну активність, що підтверджує можливість резонансної (інформаційної) взаємодії ЕМП з біологічними системами та демонструє необхідність розробки диференційованих за частотою гігієнічних нормативів ЕМП у довкіллі.
Дисертація присвячена питанням обгрунтування гігієнічних вимог до санаторної аліментарної реабілітації хворих, що перенесли інфаркт міокарда. В роботі приведені нові науково обгрунтовані результати та здійснені нові розробки в області нутріціології при інфаркті міокарда, що базуються на функціонально-гомеостатичній концепції. Розглянуті методологічні передумови до регламентування харчування контрольного контингента, обгрунтовано рівні споживання енергії та нутрієнтів з адаптацією до їх значень діючого продуктового набору. Отримали розвиток вимоги до режиму дієтотерапії, структури раціонів, що консолідовано в універсальному орієнтовному семиденному меню. Приведена парадигма потенціювання медичної ефективності аліментарної програми за допомогою біологічно активних добавок.
Проаналізовано вплив аліментарних чинників на виникнення і розвиток залізодефіцитних станів у молодих жінок і запропоновано засоби їх аліментарної профілактики. З'ясовано, що найпотужніший позитивний вплив на показники червоної крові та обміну заліза справляють: м'ясо, ковбаса, печінка, риба, фрукти і ягоди. Негативно впливають на основні показники дефіциту заліза: чай, кава, молоко, яйця. Статистично значимого впливу овочів, хлібобулочних та круп'яних виробів на показники забезпечення організму жінок залізом не виявлено. Розроблено математичні моделі між параметрами аліментарного чинника та рівнем залізодефіциту, що дозволяє прогнозувати значення показників червоної крові у разі споживання певних продуктів харчування, нутрієнтів - за змішаного харчового раціону. Встановлено, що оптимальна величина загального заліза за змішаного раціону харчування молодих жінок повинна знаходитись на рівні 20 мг за добу, у тому числі кількість гемового заліза - 3,35 мг. Науково обгрунтовано продуктовий набір та раціон харчування для молодих жінок з метою первинної та вторинної профілактики залізодефіцитних станів (ЗДС) аліментарного походження. Доведено позитивний вплив біологічно активної добавки "Есеншіал Айрон" на показники червоної крові у молодих жінок, що дозволяє використовувати її як добавку в первинній та вторинній профілактиці аліментарно обумовлених ЗДС у молодих жінок.
Встановлено параметри гострої токсичності оцтовокислих кальцію, кобальту та цинку, що мають місце після їх одноразового перорального надходження в організм теплокровних. Виявлено біологічну дію ксенобіотиків за умов хронічного цілодобового інгаляційного впливу на організм експериментальних тварин. Досліджено можливість виникнення віддалених наслідків їх впливу (ембріо- та гонадотоксичні ефекти).
Виявлено недоліки у проведенні державної санітарно-епідеміологічної експертизи хімічної продукції зважаючи на вимоги гігієни праці. Установлено, що на організм зварника діє комплекс хімічних і фізичних шкідливих виробничих чинників, концентрації та рівні яких перевищують санітарні норми. Показано, що провідна роль у формуванні умов праці зварників належить хімічному фактору, що дає змогу віднести їх працю до категорії хімічно небезпечних. Установлено статистично значиму залежність ступеня шкідливості умов праці від галузі виробництва та форми власності, а також тісний кореляційний зв'язок між несприятливими умовами праці та показниками стану здоров'я зварників за даними анкетування, а також основними видами професійних захворювань. Науково обгрунтовано, розроблено та впроваджено до практики систему заходів, спрямованих на оздоровлення умов праці, профілактику захворюваності, підвищення ефективності державного санітарно-епідеміологічного нагляду у зварювальному виробництві.
Створено та науково обгрунтовано оригінальну методику моделі інформаційного потоку, що враховує індивідуальні властивості оператора під час переробки динамічного потоку інформації. Науково обгрунтовано метод вивчення функціональних резервів людини щодо переробки складної інформації на основі ступінчатого підвищення інформаційного навантаження відносно можливостей конкретного індивіда. Проведено кількісну оцінку форми сигналу шкірно-гальванічної реакції (ШГР) та її зміни залежно від подовженості складності інформаційного навантаження. За допомогою кореляційного аналізу розкрито механізми впливу процесу зростання активації регуляторних систем організму на стан центральної гемодинаміки у разі ступінчастого підйому інформаційного навантаження.
Виявлено вплив забруднення атмосферного повітря на захворюваність населення гострою ЛОР-патологією, у тому числі інфекційної природи, рівень імунітету (на прикладі імунітету до дифтерії), а також на зміну вірулентності коринебактерій (in vivo et in vitro). Встановлено залежність кількості хворих з гострими ЛОР-патологічними станами та рівня імунітету до дифтерії від ступеня небезпечності забруднення атмосферного повітря у місцях мешкання. Розраховано критичні рівні для окремих чинників та сумарного показника забруднення атмосферного повітря у разі гострої ЛОР-патології. Визначено гемолітичні, гемаглютинуючі, адгезивні та нейрамінідазні властивості представників коринебактерій, стафілококів і стрептококів, які змінювалися у штамів коринебактерій під дією 4-х чинників забрудненого атмосферного повітря міста. Доведено зміну чутливості до антибіотиків серед коринебактерій під впливом 4-х чинників забрудненого атмосферного повітря, а також у разі мікробних асоціацій з іншими мікроорганізмами. Виявлено можливість коринебактерій викликати не лише ЛОР-патологію, але й інші захворювання. З метою отримання й обробки результатів дослідження було використано геоінформаційні технології.
Вивчено основні характеристики народжуваності, тенденції її динаміки та стан репродуктивного здоров'я населення, яке мешкає у найбільш радіоактивно забруднених районах Житомирщини та Київщини. Показано, що основні параметри народжуваності та напрями її змін, особливо у 1990-і роки, відповідають перебігу цього процесу в державі. Проте в радіаційно несприятливих районах виявлено більш виразні зміни режиму народжуваності населення у порівнянні з доаварійним періодом та контролем. Визначено внесок і ступінь впливу основних демографічних чинників до змін рівня народжуваності. Встановлено збільшення відносних ризиків репродуктивних втрат від накопиченої колективної дози опромінення. Надано рекомендації щодо покращання показників народжуваності на радіаційно несприятливих територіях.
