| |
 |
|
|
 |
|
 |
|
Библиотечный каталог авторефератов Украины |
|
Содержание текущего раздела: |
| Клініко-патогенетичне обгрунтування використання альтану і дицетелу в комплексному лікуванні хронічного некаменевого холециститу 2005
|
| Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.36 / Е.Й. Лапковський; Івано-Франків. держ. мед. акад. — Івано-Франківськ, 2005. — 21 с. — укp.
|
Аннотация: Доповнено концепцію патогенезу хронічного некаменевого холециститу з урахуванням порушення балансу цитокінової системи з підвищеною продукцією прозапальних (ІЛ-6, ІЛ-8) цитокінів, активацією процесів ліпопероксидації та виснаженням антиоксидантних резервів організму. Встановлено провідну роль у патогенезі холециститу таких чинників, як запальний синдром, активація перекисного окиснення ліпідів з одночасним виснаженням антиоксидантних систем організму, дистонія відділів вегетативної нервової системи, супутне ушкодження шлунку. Доведено, що більше ніж у половини обстежених пацієнтів пребіг захворювань супроводжується гіперкінетичним типом порушень моторики жовчовивідних шляхів, а у третини - гіпокінетичним. Відзначено, що в 58 % випадків хронічний некаменевий холецистит супроводжується зниженою кислотністю шлункового вмісту, у 28 % - підвищеною, а у 67 % обстежених виявлено дуоденогастральний рефлюкс. Встановлено позитивний вплив на прогресування хронічного некаменевого холециститу вираженого дисбалансу вегетативної регуляції, що полягає у переважанні симпатикотонічного типу діяльності жовчовивідних шляхів. Виявлено, що у разі підвищеної активності симпатичного відділу вегетативної нервової системи у 58 % випадків відбувається посилення, а у 40 % - ослаблення вагусних впливів. Вперше розроблено й апробовано диференційований підхід щодо лікування хворих на хронічний некаменевий холецистит на базі застосування у комплексній терапії альтану та дицетелу.
|
| Клініко-патогенетичні особливості гастропатій у хворих на цироз печінки та їх лікування 2006
|
| Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.36 / Є.С. Сірчак; Дніпропетр. держ. мед. акад., АМН України, Ін-т гастроентерології. — Д., 2006. — 20 с. — укp.
|
Аннотация: Вивчено клініко-патогенетичні особливості перебігу гіпертензивної портальної гастропатії (ГПГП) у хворих на цироз печінки (ЦП) та обгрунтовано її диференційовану терапію. Встановлено, що у хворних на ЦП з ГПГП одним з факторів обтяженого перебігу захворювання є персистування Helicobacter pylori (HP) у слизовій оболонці (СО) верхніх відділів шлунково-кишкового тракту (ШКТ). Показано, що клінічні ознаки ГПГП корелюють зі ступенем контамінації HP у СО шлунка, морфологічні зміни СО проявляються переважно у вигляді хронічного антрального гелікобактерного гастриту. З'ясовано, що у HP-негативних хворих ГПГП виникає, в першу чергу, на фоні печінкової недостатності та порушеної мікроциркуляції СО шлунка у поєднанні із кислотно-пептичним фактором. Проведено порівняльну оцінку ефективності диференційованої терапії ГПГП у хворих на ЦП з урахуванням наявності HP і стану кислоутворення за умов використання стандартних схем антигелікобактерної терапії (АГТ), та у модифікації із МВ "Поляна Квасова" на фоні базисної терапії ЦП із застосуванням глутаргіну.
|
| Клініко-патогенетичні особливості перебігу хронічного панкреатиту: обгрунтування для використання парацетамолу 2006
|
| Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.36 / І.Т. Гавриш; Івано-Франків. держ. мед. ун-т. — Івано-Франківськ, 2006. — 20 с. — укp.
|
Аннотация: Уперше з урахуванням результатів сучасних методів обстеження, зокрема, встановлення рівня FGF basic та інтерлейкіну-6 (ІЛ-6) у сироватці крові, визначення стану вегетативного забезпечення, вивчення стану перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ) і антиоксидантного захисту (АОЗ) установлено клініко-патогенетичні особливості перебігу різних форм хронічного панкреатиту (ХП) є виражений дисбаланс вегетативної регуляції. На підставі встановлених нових закономірностей формування і перебігу різних форм ХП обгрунтовано, розроблено й апробовано диференційований підхід до комплексної терапії цього захворювання з використанням парацетамолу.
|
| Клініко-функціональні та морфологічні особливості виразкової хвороби дванадцятипалої кишки і хронічного гастриту у хворих на гіпертонічну хворобу та їх лікування 2005
|
| Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.36 / М.Ю. Зак; Дніпропетр. держ. мед. акад., АМН України. Ін-т гастроентерології. — Д., 2005. — 23 с. — укp.
|
Аннотация: Уперше у хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки (ВХДПК) та хронічний гастрит (ХГ), асоційованих з Helicobacter pylori (Hp) за наявності гіпертонічної хвороби (ГХ) у слизовій оболонці (СО) шлунка визначено морфологічні та мікроциркуляторні зміни, стан NO-системи і рівень сечовини, а також кореляційні взаємозв'язки між ними. За гастродуоденальної патології виявлено ремоделювання мікросудин, а саме: збільшення концентрації колагену IV типу в їх базальних мембранах, ступінь вираженості якого зростала за поєднання ВХДПК і ГХ. Установлено, що незалежно від наявності ГХ у разі захворювань гастродуоденальної зони (ГДЗ) у СО шлунка концентрація стабільних метаболітів NO і сечовини значно перевищує ці показники у здорових осіб. Виявлено кореляційні взаємозв'язки показників нітриту та нітрату з гістологічними ознаками запалення, активності за умов хелікобактерної контамінації СО шлунка. Уперше визначено розходження значень сечовини в антральному відділі та тілі шлунка, які залежали від ступеня Hp-обсіменіння. Визначено пріоритет застосування антихелібактерної терапії у комбінації з ділтіаземом у порівнянні з атенололом під час лікування ВХДПК і ХГ, асоційованих з Hp, у хворих на ГХ шляхом вивчення клінічних і гемодинамічних показників, морфологічного стану СО шлунка, активності NO-системи та рівня сечовини. Обгрунтовано необхідність врахування гістологічних показників СО шлунка та рівня сечовини як маркерів оцінки ефективності антихелікобактерної та антигіпертензивної терапії під час лікування зазначеного контингенту хворих.
|
| Морфо-функціональні, терапевтичні та реабілітаційні аспекти гастродуоденальної патології у льотного складу 2004
|
| Источник: Автореф. дис... д-ра мед. наук: 14.01.36 / О.І. Головченко; Дніпропетр. держ. мед. акад., АМН України. Ін-т гастроентерології. — Д., 2004. — 40 с. — укp.
|
Аннотация: Уперше вивчено розповсюдженість гастродуоденальної патології у льотного складу Збройних сил України. Науково обгрунтовано показники для встановлення діагнозу функціональної диспепсії у льотного складу. Здійснено комплексне співставлення клінічного перебігу захворювання з морфологічним станом слизової оболонки шлунка, спричиненим інфекцією Helicobacter pylori (HP). Вивчено морфогенез у випадку HP-асоційованого запалення слизової оболонки шлунка. Проведено комплексне дослідження взаємозв'язків та співставлення моторно-евакуаторної, секреторної функції з контамінацією HP та рівнем інтестинальних гормонів у льотного складу. Установлено переконливий зв'язок ступеня контамінації слизової оболонки та рівня інтестинальних гормонів. З'ясовано, що інфекція є одним з провідних етіологічних чинників у розвитку функціональної диспепсії у пілотів. Поглиблено уявлення про моторно-евакуаторні порушення шлунків у разі функціональної диспепсії, апробовано методику визначення порушень евакуації з використанням ультразвукового методу дослідження. Визначено критерії для діагностики, лікування та реабілітації різних варіантів функціональної диспепсії у льотного складу, а також ефективність застосування медикаментозних і немедикаментозних засобів.
|
| Моторно-евакуаторна дисфункція гастродуоденальної зони у пацієнтів з виразковою хворобою дванадцятипалої кишки: оцінка тяжкості та корекція 2005
|
| Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.36 / К.О. Просоленко; Дніпропетр. держ. мед. акад., АМН України. Ін-т гастроентерології. — Д., 2005. — 20 с. — укp.
|
Аннотация: Вивчено частоту та характер моторно-евакуаторних порушень гастродуоденальної зони у пацієнтів з виразковою хворобою дванадцятипалої кишки (ВХ ДПК) та фактори, що визначають тип і тяжкість цих порушень. Розроблено диференційовані схеми їх корекції. За результатами комплексного обстеження встановлено, що ВХ ДПК характеризується різноманітністю клініко-інструментальних проявів залежно від типу моторно-евакуаторної дисфункції (ЕД). Уточнено патогенетичні взаємозв'язки між кислототвірною та моторно-евакуаторною функцією (МЕФ) шлунка. Вивчено кореляційні взаємозв'язки між клінічними й інструментальними даними за різних типів МЕД. З'ясовано частоту морфотипів шлунка у хворих на ВХ ДПК з різними типами МЕФ. Запропоновано нові способи клінічної оцінки тяжкості МЕД, морфотипу шлунка людини та клінічної ефективності лікування зазначених хворих. За результатами дослідження виявлено, що диференційоване застосування препаратів "Дротаверин" та "Домперидон" у комплексі з ампліпульстерапією дозволяє забезпечити патогенетичну корекцію МЕД і збільшити ефективність класичних схем терапії.
|
| Обгрунтування внутрішнього прийому маломінералізованої слабосульфідної сульфатно-натрієвої кальцієвої мінеральної води Синяцького родовища при захворюваннях жовчовивідної системи 2006
|
| Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.36 / О.А. Дуло; Івано-Франків. держ. мед. ун-т. — Івано-Франківськ, 2006. — 19 с. — укp.
|
Аннотация: Встановлено ефективність застосування питного прийому мінеральної води Синяцького родовища на підставі вивчення результатів лікування 214-ти хворих на хронічний некалькульозний холецистит та дискінезії жовчовивідних шляхів віком від 20-ти до 60-ти років. Вперше запропоновано метод корекції комплесу порушень функціонального стану гепатобіліарної системи та біохімічного складу жовчі з використанням диференційованого питного прийому слабосульфідної мінеральної води залежно від стану моторики жовчного міхура та тонусу сфінктера Одді. Відзначено активізацію покращення загального стану пацієнтів, відновлення моторної функції жовчного міхура та тонусу сфінктера Одді, зовнішньо-секреторної функції печінки, нівелювання біохімічного холестатичного синдрому, що проявляється в досягненні стійкості та повноцінної ремісії захворювання.
|
|
|
 |
|
 |
|
|
 |
|
 |
|
|
|
|