Дія ритмічних холодових впливів на кардіорегуляторні механізми функціонування гематоенцефалічного бар'єра при стрес-індукованій гіпертензії

Наведено теоретичні узагальнення та новий підхід до розв'язання наукової задачі щодо корекції стану серцево-судинної та нервової систем у разі стрес індукованої гіпертензії за допомогою стимуляції функціональної активності гематоенцефалічного бар'єра (ГЕБ) за ритмічних холодових впливів на організм 12- та 24-місячних щурів. Визначено роль проникності ГЕБ до норадреналіну та ацетилхоліну в розвитку загального адаптаційного синдрома. На підставі застосування гіпотермічного навантаження виявлено діапазон адаптаційних можливостей ГЕБ старих тварин. У 12-місячних щурів ритмічна гіпотемія (РГ) з частотою 0,05 - 0,2 Гц однаково ефективно підвищує проникність ГЕБ, що викликає характерний паттерн біоелектричної активності мозку з домінуванням у спектрі частот 0,1 - 0,4 Гц (феномен подвоєння ритму), а у 24-місячних тварин для зниження резистентності проникності ГЕБ і гіпертензії, найбільш ефективною є РГ з частотою 0,05 - 0,1 Гц. Центральна нервова система дворічних щурів є менш пластичною, не відслідковує верхній діапазон впливів у секундному ритмі. Динаміка проникності ГЕБ щурів, що перенесли тривалий емоційно-больовий стрес, після 0,1 РГ стабілізується та відповідає природному резонансно посиленому гіпотермією ритму. За результатами експериментальних досліджень встановлено, що ритмічний холодовий вплив на організм із частотою ~ 0,1 Гц навіть в перші 10 - 15 хв. призводить до підвищення проникності ГЕБ, достатнього для прояву центральних (парадоксальних) ефектів системно введених кардіотропних препаратів.

Кріоконсервування сироватки кордової крові, визначення її біологічної активності та клінічної ефективності в терапії хронічних сальпінгоофоритів

Уперше у порівняльному аспекті досліджено білковий і гормональний склад сироватки кордової крові (СКК) до та після кріоконсервування та в процесі збереження за умов низьких температур. Вивчено вплив різних режимів заморожування на склад СКК та структуру і міжмолекулярні взаємодії її білків. Досліджено діелектричні та спектральні параметри СКК, які характеризують стан білків у біосистемі, та їх зміни під впливом низьких температур. Визначено оптимальні методи заготівлі, умови та режими кріоконсервування СКК, що забезпечують її стерильність і повноцінність, а також припустимі терміни її збереження за умов низьких температур. Вивчено біологічну активність кріоконсервованої СКК на підставі клініко-імунологічних досліджень в терапії хронічних сальпінгоофоритів у порівнянні з полібіоліном.

Морфофункціональна характеристика кріоконсервованих ембріональних клітин та їхнє використання для лікування хворих із судинною патологією органа зору (експериментально-клінічне дослідження)

На підставі всебічного аналізу дії кріоконсервування та гіпотермічного зберігання на морфофункціональний стан ембріональних клітин різного походження запропоновано комплексний препарат гемонейрональних ембріональних клітин. Показано його високу стійкість до дії низьких позитивних температур зі зберіганням співвідношення гемопоетичних і нейрональних клітин. Установлено, що після низькотемпературного консервування препарат має високу метаболічну й функціональну активність, а клітини, які його формують, зберігають унікальні властивості ембріональних нейрональних і гемопоетичних одиниць. Показано, що деконсервовані ембріональні клітини зберігають властивості нативних і мають той же комплекс характерних ознак. Встановлено, що після проведеного кріоконсервування та відтавання фенотипічна характеристика клітини не змінюється. На підставі результатів дослідження з гіпотермічного зберігання ембріональних клітин мозку й печінки ембріона в середовищах різного складу запропоновано віддавати перевагу вибору сахаро-сольового розчину (ССР), який краще зберігає морфологічну цілісність ембріональних клітин. Одержано дані про зміну метаболічних розладів під дією кріоконсервованих ембріональних клітин. Показано коригуючий вплив ембріональних клітин на вуглеводний, проантиоксидантний і ліпідний статус організму. Показано вплив кріоконсервованих клітин ембріональної печінки (ККЕП) на стан коагуляційної й фібринолітичної ланок гемостазу, активність лізосомальних ферментів за умов експериментального гемофтальму. Простежено шляхи міграції кріоконсервованих ембріональних клітин після трансплантації за наявності модельної патології. Науково обгрунтовано патогенетично орієнтоване застосування ККЕП і гемонейроналу під час лікування судинної патології органа зору (проста діабетична ретинопатія, гемофтальм, центральна хоріоретинальна дистрофія), а також вперше застосовано ембріональні клітини в клінічній офтальмологічній практиці й узагальнено результати клінічного застосування.

Одержання екстракту з кріоконсервованих фрагментів ксеноселезінки та його застосування при абсцесах легенів

Досліджено вплив умов кріоконсервування на збереження фрагментів селезінки свині після відігрівання, а також на склад одержуваного з них екстракту. Отримано екстракт з крікосервованих фрагментів ксеноселезінки з високим вмістом низькомолекулярних БАР. Вивчено молекулярно-масовий розподіл фракцій отриманого екстракту та його деякі біофармацевтичні властивості. Розроблено методику ендобронхіального введення екстракту кріоконсервованих фрагментів ксеноселезінки, доведено його клінічну ефективність за умов введення до комплексної терапії хворих з абсцесами легенів, досліджено деякі механізми дії екстракту у разі місцевого застосування.

Регенерація тканин слизової порожнини рота при кріо- і термодеструкціях

Вивчено вплив вільнорадикальних процесів на регенерацію слизової оболонки порожнини рота після кріодеструкції, діатермокоагуляції та їх комбінованої дії. За результатами дослідження виявлено взаємозв'язок концентрації продуктів перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ) у тканинах слизової оболонки порожнини рота та зміни активностей ферментів системи глутатіона, а також їх спільний вплив на рівень проліферативних пластичних процесів після всіх видів деструкції тканин. За умов кріодеструкції спостережено найменший вміст продуктів ПОЛ у тканинах слизової оболонки та найшвидше їх зниження відносно контролю у порівнянні з діатермокоагуляцією та комбінованим впливом. Показано, що важливу роль у механізмі більш сприятливого загоєння ран після кріодеструкції відіграють вільно радикальні процеси, що регулюють перебіг тканинних метаболічних процесів. Встановлено достовірний зв'язок між темпами загоєння раневих дефектів після різнотемпературної деструкції, зміною якісного складу імунокомпетентних клітин та типами колагену в зоні впливу. На підставі проведених досліджень підтверджено доцільність застосування препарату "Плацентек" у комплексному лікуванні хворих на передракові та пухлиноподібні захворювання порожнини рота.

Ферментативна активність і морфокінетичні властивості сперміїв людини до і після низькотемпературного консервування

Уперше встановлено активність основних ферментів сперми людини після низькотемпературного консервування у разі захисту середовища гліцерин - лактоза - жовток з використанням розробленого режиму заморожування. Проведено теоретичне обгрунтування оптимальної швидкості охолодження сперміїв людини на всіх етапах кріоконсервування, що підтверджено результатами експериментальної роботи. Уперше для підвищення рухливості сперміїв установлено доцільність додавання адреналіну в середовище їх інкубації до та після розморожування. Визначено діелектричну проникність сперми людини у разі норми та за умов патології сперматогенезу, а також після експозиції з середовищем гліцерин - лактоза - жовток.