| |
 |
|
|
 |
|
 |
|
Библиотечный каталог авторефератов Украины |
|
Содержание текущего раздела: |
| Клініко-фізіологічне обгрунтування оптимальних режимів штучної вентиляції легень при лапароскопічних операціях в абдомінальній хірургії у хворих з супутньою патологією 2002
|
| Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.30 / Т.М. Левченко; Київ. мед. акад. післядиплом. освіти ім. П.Л.Шупика. — К., 2002. — 19 с.: рис. — укp.
|
Аннотация: Наведено результати анестезіологічного забезпечення лапароскопічної холецистектомії в 127-ми хворих за період 1999 - 2001 рр., у тому числі у 67-ми хворих з супутньою патологією. Досліджено вплив карбоперитонеуму на центральну та периферичну гемодинаміку, газовий склад крові, функцію зовнішнього дихання залежно від застосованого режиму штучної вентиляції легень (ШВЛ). Вивчення показників центральної гемодинаміки проведено за допомогою тетраполярної реографії. Показано, що підвищення внутрішньочеревного тиску призводить до порушення вентиляційно-перфузійного співвідношення, про що свідчить зростання фракції шунтованої крові до 14,66 %. Доведено, що проведення на етапі накладання карбоперитонеуму ШВЛ зі зниженим до 4 - 5 мл/кг дихальним об'ємом та підвищеною частотою дихання до 24 - 26 дихальних рухів за хвилину (за умов збереженного хвилинного об'єму дихання) дозволяє запобігти гемодинамічним розладам та забезпечити адекватний газообмін протягом всієї операції. недостатності в ранньому післяопераційному періоді.
|
| Клінічне значення динамічного поверхневого натягу і показників реометрії сироватки крові у хворих з гострою нирковою недостатністю 2006
|
| Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.30 / Б.Б. Прокопенко; Донец. держ. мед. ун-т ім. М.Горького, НДІ травматології та ортопедії. — Донецьк, 2006. — 20 с. — укp.
|
Аннотация: Науково обгрунтовано раннє прогнозування розвитку поліорганної недостатності у хворих з важкою формою гострої ниркової недостатності шляхом застосування показників тензометрії та реометрії сироватки крові. Вивчено зміни фізико-хімічних властивостей сироватки крові у хворих з гострим порушенням функції нирок, а також за подальшого розвитку поліорганної недостатності. Установлено вплив порушення клінічного стану та гомеостазу на показники тензіометрії та реометрії. Запропоновано математичну модель раннього прогнозування розвитку синдрому поліорганної недостатності, що враховує порушену функцію певних органів, клінічний стан за шкалою SAPS перед початком діалізного лікування, показники поверхневого натягу, а також відношення креатиніну до сечовини крові, концентрацію натрію, рівень фібриногену, осмолярність крові. Раннє прогнозування поліорганної недостаності дозволяє застосовувати дифереційоване лікування основного захворювання.
|
| Маркери ендотоксемії при гнійно-запальних процесах 2002
|
| Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.30 / О.В. Куценко; Київ. мед. акад. післядиплом. освіти ім. П.Л.Шупика. — К., 2002. — 18 с. — укp.
|
Аннотация: З урахуванням ролі імунокомпетентних клітин у "впізнаванні" антигену та формуванні специфічного імунного захисту, досліджено лімфоцитарні популяції, рівень експресії активаційних молекул, системні рівні цитокінів для визначення розбіжностей цих показників у випадку захворювань бактеріального та небактеріального походження. Як маркери ендотоксемії бактеріального походження запропоновано активаційні молекули -HLA-DR+, рівень NK-клітин та системні рівні TNF. Наголошено, що визначення цих показників може сприяти покращанню діагностики серед захворювань із спільною назвою "Лихоманки неясного генезу" та оцінці активності інфекційного ендокардиту.
|
| Медична технологія профілактики і лікування жирової емболії у хворих з механічною травмою опорно-рухової системи 2005
|
| Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.30 / О.І. Гридасова; Донец. держ. мед. ун-т ім. М.Горького, НДІ травматології та ортопедії. — Донецьк, 2005. — 20 с. — укp.
|
Аннотация: Уперше виявлено ідентичність клінічних і лабораторних симптомів синдрому жирової емболії (СЖЕ) та синдрому системної запальної відповіді (ССЗВ), що свідчить про розвиток ССЗВ у хворих з механічною травмою, ускладненою СЖЕ. Виявлено найбільш значущі лабораторні (гіпохолестеринемія, підвищення жирових крапель крові, підвищення кількості лейкоцитів та паличкоядерних нейтрофілів), клінічні (наявність "світлового проміжку", зростання частоти дихальних рухів, частоти серцевих скорочень і температури тіла, порушення свідомості, зниження сатурації, рентгенологічні ознаки гострого ушкодження легень) та анамнестичні (подовження дошпитального періоду, неадекватність дошпитальної допомоги, скелетне витягування, відсутність остеосинтезу у першу добу після травми, ушкодження жирової клітковини) ознаки СЖЕ, що дозволило удосконалити методи діагностики та лікування хворих з СЖЕ.
|
| Механізми порушень і можливості відновлення біологічної цілісності організму при анестезіологічному забезпеченні та інтенсивній терапії хворих на розповсюджений гнійний перитоніт (клініко-експериментальне дослідження) 2005
|
| Источник: Автореф. дис... д-ра мед. наук: 14.01.30 / М.Л. Горенштейн; Дніпропетр. держ. мед. акад. — Д., 2005. — 36 с.: рис. — укp.
|
Аннотация: Експериментально досліджено порушення структурного стану води тканин у випадку перитоніту, показано їх роль у патогенезі та проаналізовано можливості фармакологічної структуризації. Визначено вплив певних засобів, що використовуються в анестезіолого-реанімаційній практиці, на транслокацію кишечної флори у процесі розвитку експериментального перитоніту. Вивчено біологічні реакції за умов перитоніту та визначено 8 фаз перебігу цих реакцій та розроблено концепцію відновлення біологічної цілісності організму за цих умов. Відповідно до стадій перитоніту, тяжкості септичного процесу та фаз порушень біологічної цілісності розроблено 4 варіанти програм передопераційної підготовки, анестезіологічного забезпечення та післяопераційної інтенсивної терапії. Відзначено, що застосування запропонованого підходу забезпечило виключення летальності у реактивній стадії перитоніту, зменшення летальності до 8,9 % у токсичній стадії та до 31,6 % - у термальній стадії розповсюдженого гнійного перитоніту.
|
| Механізми формування токсикозу у дітей з поліорганною недостатністю та вибір методів еферентної детоксикації 2002
|
| Источник: Автореф. дис... д-ра мед. наук: 14.01.30 / Б.С. Шейман; Київ. мед. акад. післядиплом. освіти ім. П.Л.Шупика. — К., 2002. — 39 с. — укp.
|
Аннотация: Комплексно вивчено механізми формування та реалізації ендотоксикозу в дітей на рівні кров'яного русла у висхідному ієрархічному ряді: механізми продукції та розподіл токсинів у кров'яному руслі, їх накопичення та міцність зв'язків з токсиннесучими фракціями крові, стан антитоксичних адаптаційних систем плазми крові, клінічні прояви токсемії. Вивчено розмір молекул токсинів. Розроблено комп'ютерну експертну систему оцінки ендотоксикозу в дітей з поліорганною недостатністю, призначену для вибору методів еферентної детоксикації. Запропоновано способи діагностики та досліджено ефективність диференційованого використання методів еферентної терапії.
|
| Моніторинг центральної гемодинаміки та нервово-м'язової провідності під час анестезіологічного забезпечення лапароскопічних оперативних втручань у хворих на жовчнокам'яну хворобу 2003
|
| Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.30 / Я.О. Руснак; Київ. мед. акад. післядиплом. освіти ім. П.Л.Шупика. — К., 2003. — 19 с.: табл. — укp.
|
Аннотация: На підставі клінічного обстеження та узагальнення безпосередніх результатів дослідження змін параметрів центральної гемдинаміки, дихальної системи на етапах лапароскопічної холецистектомії, порівняльного аналізу ефективності використання міорелаксантів різних груп зроблено спробу систематизувати основні зміни, що відбуваються в серцево-судинній та дихальній системах на етапах лапароскопічної холецистектомії з метою своєчасного виявлення та попередження ускладнень, які виникають під час та у ранньому післяопераційному періоді. Надано рекомендації щодо вибору оптимальних видів та доз м'язових релаксантів для анестезіологічного забезпечення оперативних втручань з використанням карбоперітонеуму та доцільності використання моніторингу нервово-м'язової провідності. Розроблено алгоритм анестезіологічного забезпечення оперативних втручань з використанням ендовідеохірургічної техніки, що дає змогу зменшити частоту післяопераційних ускладнень.
|
|
|
 |
|
 |
|
|
 |
|
 |
|
|
|
|