Библиотечный каталог авторефератов Украины

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.13 / Т.І. Лядова; АМН України. Ін-т епідеміології та інфекц. хвороб ім. Л.В.Громашевського. — К., 2004. — 23 с.: рис. — укp.

Аннотация: Уперше в Україні здійснено генотипування вірусу гепатиту В (ГВ): виявлено циркуляцію у популяції двох генотипів - D і A. Установлено, що домінантним є генотип D, який зареєстровано у 90,8 % випадків. Виявлено два геноваріанти генотипу D вірусу ГВ, які впливають на клінічні прояви хвороби. Визначено прямі залежності між досліджуваними показниками прозапальних і протизапальних цитокінів (ІЛ-4, ІЛ-6 і ІЛ-2) і рівнем гострофазового показника запалення і NO у різні періоди інфекційного процесу.

Источник: Автореф. дис... д-ра мед. наук: 14.01.13 / М. Павловська; АМН України. Ін-т епідеміології та інфекц. хвороб ім. Л.В.Громашевського. — К., 2003. — 40 с.: рис., табл. — укp.

Аннотация: Наведено клініко-епідеміологічний аналіз вірусу гепатиту С (HCV)-інфекції у 1991 - 2002 рр. у Куявсько-Поморському регіоні Польщі. Проаналізовано частоту, домінуючі шляхи зараження та клінічні наслідки у 654-х хворих. У 320-ти пацієнтів визначено тип вірусу. Досліджено зв'язки між типом HCV і клінічним перебігом хвороби, а також морфологічною оцінкою стану печінки у різних групах пацієнтів. У 215-ти хворих на хронічний гепатит С (ХГС) оцінено ефективність монотерапії інтерфероном (ІФН), комбінованого лікування ІФН і рибавірином, а також пегілованим ІФН і рибавірином. Визначено переносність і безпеку даного лікування. Виявлено показники прогнозу ефективного лікування. Зроблено спробу визначення імунологічної моделі хворого на ХГС, а також імунологічних ознак сприятливої відповіді на лікування. Використано традиційні методи епідеміологічного аналізу та клінічного обстеження пацієнтів, інфікованих HCV. Біохімічні та серологічні дослідження проведено, спираючись на обов'язкові діагностичні стандарти. З метою вивчення віремії HCV, генотипування й оцінки експресії мРНК для цитокінпродукувальних субпопуляцій Th1 і Th2 лімфоцитів CD4 використано метод полімеразної ланцюгової реакції. Зазначені імунологічні показники визначено імуноензимними тестами. Біопсію печінки проведено за допомогою наборів Hepafix, морфологічний стан оцінено відповідно до загальноприйнятої класифікації, а також згідно з модифікованою шкалою Scheuera.Виявлено систематичне зростання числа заражень HCV у Польщі, домінуючий лікарняний шлях інфікування, що, однак, не пов'язано з переливанням крові. HCV-інфекція у більшості хворих перебігала безсимптомно, часто розпізнавалася лише у період виражених морфологічних змін у печінці. На підставі аналізу типів HCV встановлено переважання типу 1. Доведено також поєднане інфікування декількома серотипами, а також їх комбінації у наркоманів, ВІЛ-інфікованих. Дослідження суперінфікування HCV у хворих на ХГВ показало можливість прискорення сероконверсії HBsAg /anti-HBs і зникнення віремії HBV-DNA у даних випадках. Проведені дослідження підтвердили вищу ефективність комбінованої терапії ІФН і рибавірином (особливо пегілованим ІФН) порівняно з монотерапією ІФН. Імунологічні дослідження підтвердили значну роль імунних механізмів у патогенезі та лікуванні хворих на ХГС. Встановлено, що зростання рівня IL-6 та <$Ebeta>2-m, а у разі комбінованого лікування - також IL-12 у ранньому періоді лікування можуть бути критеріями сприятливого прогнозу.

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.13 / Ж.Б. Клименко; Київ. НДІ епідеміології та інфекц. хвороб ім. Л.В.Громашевського. — К., 1999. — 18 с. — укp.

Аннотация: Викладені результати епідеміологічних досліджень 284 хворих на гепатит С (ГС). Спостереження проводились в динаміці: при гострому гепатиті С (ГГС) - протягом року, при хронічному гепатиті С (ХГС) - більше 3 років. Найбільше значення в інфікуванні HCV мали лікувально-діагностичні парентеральні маніпуляції та внутрішньовенне введення наркотичних речовин. При ГГС відмічений поліморфізм клінічних проявів, у 81,1 - легка і безжовтянична форми, рецидиви, затяжний перебіг. У частини хворих ГГС через рік виявлялись деякі клінічні симптоми і при нормальній, і при підвищеній активності АлАТ або тільки підвищена активність АлАТ. ХГС характеризувався латентним перебігом, помірно підвищеною і нормальною активністю АлАТ, відсутністю "ефекту розведення ", підвищенням концентрації "СМ" у крові. У хворих на ГС виявлена імунна недостатність по Т-клітинному типу.

Источник: Автореф. дис... д-ра мед. наук: 14.01.13 / М.Д. Чемич; АМН України. Ін-т епідеміології та інфекц. хвороб ім. Л.В.Громашевського. — К., 2006. — 45 с. — укp.

Аннотация: Вивчено клініко-епідеміологічні особливості перебігу спорадичного й епідемічного шигельозу (Ш). Досліджено регіонарний кровоток слизової оболонки шлунка (РКСОШ) та його взаємозв'язок з функціями даного органа. У гострому періоді захворювання виявлено зниження РКСОШ у всіх його відділах, яке супроводжувалося підвищенням кислототвірної, зниженням кислотонейтралізувальної та посиленням скоротливої функцій шлунка. З'ясовано, що ці зміни залежать від ступеня тяжкості захворювання та не зумовлені видом збудника і клінічною формою Ш. Доведено, що швидкому усуненню у гострому періоді Ш клінічної симптоматики та нормалізації функції шлунка сприяє застосування сунамолу або сунамолу та лактовіту. Позитивну динаміку виявлено у разі лікування поліфепаном, а одночасне вживання поліфепану та ципротину погіршує функції шлунка. Використання у комплексній терапії антибактеріальних препаратів спричинює негативний вплив на показники стану органа, що посилюється за одночасного використання двох будь-яких антибактеріальних препаратів. Розроблено оптимальну, патогенетично обгрунтовану терапію з урахуванням виявлених змін, а також схеми та способи лікування хворих на Ш. Побудовано математичну модель РКСОШ, що дозволяє прогнозувати наслідки хвороби. Запропоновано оцінні критерії ступеня ризику хронізації запально-дистрофічних змін у шлунку після перенесеного Ш.

Источник: Автореф. дис... д-ра мед. наук: 14.01.13 / В.А. Міщенко; АМН України. Ін-т епідеміології та інфекц. хвороб ім. Л.В.Громашевського. — К., 2004. — 35 с. — укp.

Аннотация: Розглянуто питання удосконалення та оптимізації діагностики герпетичної інфекції у дітей різних вікових груп на підставі вивчення її поширеності, клініко-морфологічних особливостей перебігу, серологічних і молекулярно-біологічних маркерів. Досліджено специфічні прояви даної патології та вікові особливості імунної відповіді залежно від строків інфікування дитини. Встановлено стратегічні показники динаміки серологічних маркерів HSV. Одержано нові дані щодо оцінки їх діагностичної значимості у дітей різних вікових груп. На підставі встановлених закономірностей розроблено уніфіковану класифікацію герпетичної інфекції у дітей. Встановлено високий рівень інфікування HSV серед дітей у період від 1 місяця до 14-ти років. Виділено групи ризику, найбільш вразиливі до герпетичної інфекції. Встановлено домінуючу роль захворювання у формуванні симптомокомплексу, особливостей клінічного перебігу у хворих на гострі інфекції дихальних шляхів та кишкові, нейроінфекції та вірусні гепатити. Підтверджено провідну роль HSV у розвитку тяжких форм гострих інфекцій, встановлено значення HSV як етіологічного чинника у генезі інфекційних процесів з летальним наслідком. На підставі результатів проведених досліджень розроблено оригінальну експертну комп'ютерну систему "Herpesdiamed" для удосконалення ранньої діагностики герпетичної інфекції у дітей. Розроблено комплекс морфологічних критеріїв для виявлення герпетичної інфекції, визначено вікові особливості їх прояву та ступінь виразності залежно від тяжкості та тривалості інфекційного процесу. Встановлено вибірковий тропізм HSV переважно до клітин тканин мезенхімального походження.

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.13 / О.Є. Бондар; АМН України. Ін-т епідеміології та інфекц. хвороб ім. Л.В.Громашевського. — К., 2003. — 22 с.: рис. — укp.

Аннотация: Наведено результати клінічних, лабораторних та інструментальних досліджень хворих з вірусом гепатиту C (HCV-інфекцією): гострим гепатитом C, латентною і маніфестною формами хронічного гепатиту C (ХГС), міксту вірусу гепатиту B - HCV-гепатиту. Проведено вивчення вмісту основних субпопуляцій лімфоцитів периферичної крові та рівня сироваткового інтерферону (ІФН)-альфа залежно від форми захворювання, аналіз взаємозв'язку морфологічних змін у печінці та показників імунної відповіді у хворих на ХГС, зіставлення результатів імунологічних досліджень і клінічної ефективності терапії хворих. Встановлено формування вторинного клітинного імунодефіциту у випадку HCV-інфекції, залежність імунологічних порушень від форми захворювання, вірогідний зворотний зв'язок гістологічного індексу ступеня активності (ГІСА) з вмістом СD4+ і CD8+ лімфоцитів, прямий зв'язок ГІСА з рівнем ІФН-альфа, між розвитком фіброзу печінки та вмістом CD20+ лімфоцитів. Доведено, що терапевтичний ефект залежав від динаміки показників імунної відповіді, серед яких найбільш прогностично значущим щодо розвитку біохімічної та вірусологічної ремісії у хворих на ХГС було підвищення, на тлі терапії, вмісту CD4+ лімфоцитів.

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.13 / М.I. Краснов; АМН України. Ін-т епідеміології та інфекц. хвороб ім. Л.В.Громашевського. — К., 2002. — 20 с.: рис. — укp.

Аннотация: Серологічними та мікробіологічними методами обстежено хворих на сальмонельоз та встановлено, що асоційована інфекція складає 12,5 %. Визначено зміни у якісному та кількісному складі мікробіоценозу товстої кишки, що супроводжується зниженням кількості біфідо- та лактобактерій, появою та збільшенням ешерихій із слабкими ферметивними, лактозонегативними, гемолітичними властивостями та зростанням рівня кокової флори. Встановлено залежність між клінічним перебігом інфекції та ступенем антилізацимної й адгезивної активності штамів умовно-патогенних ентеробактерій. Доведено: комплексна терапія сальмонельозу із використанням пробіотика дріжджового походження Ентеролу 250 (Sacharomyces boulardii) сприяє зниженню тривалості діарейного та інтоксикаційного синдромів, що пов'язано із позитивним впливом на мікробіоценоз кишечника.

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.13 / А.В. Бондаренко; АМН України. Ін-т епідеміології та інфекц. хвороб ім. Л.В.Громашевського. — К., 2001. — 24 с. — укp.

Аннотация: Наведено результати клініко-лабораторного обстеження хворих на гастроінтестинальну форму сальмонельозу, вивчення стану мікробіоценозу товстої кишки. Виявлено наявність порушень мікробної екології кишечнику у 100 % обстежених. Встановлено вірогідний зв'язок тяжкості сальмонельозної інфекції з пригніченням біфідо- та лактобактерій, E.coli з нормальною ферментативною активністю, збільшенням кількості E.coli з гемолітичними властивостями, стафілококів і грибів роду Candida. З'ясовано можливість використання тесту та визначення протеолітичної активності супернатантів фекалій для експрес-виявлення порушень у мікрофлорі кишечнику у разі сальмонельозу та для оцінки ефективності проведеної терапії з урахуванням змін мікробіоценозу. Побічні реакції антимікробних препаратів і відсутність нормалізації мікрофлори кишечнику в 51,5 % зумовлюють збереження клінічної симптоматики в періоді ранньої реконвалесценції. Доведено, що комплексна терапія сальмонельозу з використанням ерикану супроводжується швидким зникненням діарейного, інтоксикаційного та больового синдромів, забезпечує повну елімінацію збудника зі збереженням нормальної мікрофлори товстої кишки.