Библиотечный каталог авторефератов Украины

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.11 / О.О. Матова; АМН України. Ін-т кардіології ім. М.Д.Стражеска. — К., 2003. — 20 с. — укp.

Аннотация: Вивчено вплив на показники діастолічної функції лівого шлуночка (ЛШ) антигіпертензивних препаратів. Виявлено, що у 68,9 % хворих на гіпертонічну хворобу (ГХ) ІІ стадії діагностується діастолічна дисфункція ЛШ. Встановлено, що недостатнє зниження артеріального тиску (АТ) вночі, висока варіабельність АТ протягом дня і ночі пов'язані з погіршенням діастолічної функції ЛШ. Визначено, що у "dippers" суттєве значення в процесі нейрогуморального контролю діастолічного наповнення ЛШ належить катехоламінам, у "non-dippers" - інсуліну. Гіперінсулінемія у хворих на ГХ супроводжується уповільненням розслаблення міокарду ЛШ. Показано позитивний вплив на діастолічне наповнення ЛШ фозінопрілу та ірбесартану, уточнено механізми цієї дії.

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.11 / В.І. Клименко; АМН України. Ін-т кардіології ім. М.Д.Стражеска. — К., 2002. — 22 с. — укp.

Аннотация: З урахуванням активності симпатико-адреналової та ренін-ангіотензинальдостеронової систем досліджено залежності показників легеневої гемодинаміки від вираженості діастолічної дисфункції лівого шлуночка. Наведено оцінку стану легеневої гемодинаміки в процесі еволюції гіпертонічної хвороби. На підставі комплексного обстеження хворих на гіпертонічну хворобу встановлено, що ступінь легеневої гіпертензії залежить від рівня системного артеріального тиску та вираженості діастолічної дисфункції лівого шлуночка. Підтверджено існування загальних взаєморегулювальних механізмів розвитку та становлення порушень у малому та великому колах кровообігу за допомогою кореляційних зв'язків між основними показниками діастолічної та систолічної функцій лівого шлуночка, системної та легеневої гемодинамік, а також пресорних нейро-гуморальних факторів.

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.11 / О.П. Федорова; Запоріз. держ. мед. ун-т. — Запоріжжя, 2002. — 16 с. — укp.

Аннотация: Вперше досліджено в порівняльному аспекті діастолічну дисфункцію міокарда лівого шлуночка та показники енергетичного метаболізму в хворих з різним ступенем порушення кровотоку у екстракраніальних артеріях. Визначено кореляційну залежність між параметрами трансмітрального кровотоку та показниками енергетичного метаболізму. Вивчено ефективність впливу монотерапії та поєднаного застосування еналаприлу та нимодипіну на діастолічну дисфункцію й енергетичний обмін у хворих на артеріальну гіпертензію залежно від ступеня асиметрії лінійної швидкості кровотоку.

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.11 / О.М. Романова; АМН України. Ін-т кардіології ім. М.Д.Стражеска. — К., 2000. — 20 с. — укp.

Аннотация: Досліджено ознаки електричної нестабільності шлуночків та електрофізіологічні властивості міокарду шлуночків у хворих у різні періоди прогресуючої стенокардії відповідно до виразності ішемії, морфофункціонального стану серця, показників ЕКГ, а також варіабельності серцевого ритму. Проаналізовано динаміку даних ознак, а також відокремлені чинники, що визначають ознаки електричної нестабільності шлуночків. Покращення динаміки підтвердило нормалізацію балансів симпатичного та парасимпатичного відділів вегетативної нервової системи.

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.11 / С.З. Лур'є; Харк. держ. мед. ун-т. — Х., 1998. — 17 с. — укp.

Аннотация: Дисертація присвячена вивченню електрофізіологічних властивостей міокарда та кардіогемодинаміки, взаємозв'язку їх з нейрогуморальними механізмами при лікуванні хворих на ХНК інгібіторами АПФ. В результаті проведених досліджень запропоновано енергетичні спектральні характеристики, що дозволили сформулювати інтегральні критерії на інтервалах деполяризації та реполяризації для оцінки функціонального стану міокарда й ефективності лікування. Встановлено, що ефект впливу інгібіторів АПФ на електрофізіологічні параметри міокарда пов'язаний з їх дією на нейрогуморальні показники. Доведено, що ефективність інгібіторів АПФ, призначених з урахуванням індексу індивідуальної чутливості до лікарського препарату, при ХНК, що супроводжується значним потенціюванням дії базисної терапії, полягає в синергізмі їх впливу на показники діастолічної функції лівого шлуночка, електричної та нейрогуморальної (ПНУФ, вазопресин, ендотелін-1) активності.

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.11 / М.В. Шевченко; Харк. держ. мед. ун-т. — Х., 2004. — 18 с. — укp.

Аннотация: Встановлено основні закономірності характеру змін ендотеліальних вазоактивних факторів і порушень периферичної гемодинаміки на різних етапах у осіб з гіпертонічною хворобою. Доведено наявність тісного взаємозв'язку між ступенем активації ендотеліальних вазоактивних факторів і вираженістю гемодинамічних порушень. Виявлено нормалізуючу дію антагоніста рецепторів ангіотензину II - ірбесартану на показники ендотеліальної функції, тонус периферичних судин і системний артеріальний тиск.

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.11 / Атман Авні Х.М.; Харк. держ. мед. ун-т. — Х., 2003. — 19 с. — укp.

Аннотация: Обгрунтовано роль дисфункції ендотелію (ДЕ) у патогенезі ішемічної хвороби серця та удосконалено її лікування шляхом використання лікарських препаратів, що впливають на ренін-ангіотензинову систему (інгібіторів ангіотензин-перетворюваного фермента, блокаторів рецепторів ангіотензину ІІ). Показано, що стан ДЕ у випадку ішемічної хвороби серця залежить від ступеня тяжкості стенокардії: у випадку нестабільної стенокардії рівень ендотеліну-1 є вищим, ніж у разі стабільної, а у випадку стабільної стенокардії він є найвищим у разі IV функціонального класу у порівнянні з ІІ функціональним класом. Зазначено, що водночас знижується рівень циклічного 3'-, 5'-гуанозинмонофосфату (цГМФ), який відображає депресію синтезу NO. Встановлено позитивну кореляційну залежність між ендотеліном-1 і вмістом адреналіну та норадреналіну у плазмі крові та негативну кореляцію між цГМФ і норадреналіном. Доведено, що порушення ліпідів супроводжувались більш вираженою ендотеліальною дисфункцією. Досліджено, що доповнення традиційної терапії стенокардії інгібіторами ангіотензинперетворювального ферменту (еналаприлу), антагоністами рецепторів ангіотензину-ІІ (лозартану, ірбесартану), а також їх комбінації, покращували функцію ендотелію шляхом нормалізації співвідношення ендотеліальних вазоконстрикторів (ендотеліну-1) і вазодилататорів (цГМФ).

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.11 / В.Г. Псарьова; Харк. держ. мед. ун-т. — Х., 2005. — 24 с. — укp.

Аннотация: Досліджено характерні ознаки дисфункції ендотелію та активації запальних механізмів у хворих на серцеву недостатність за ішемічної хвороби серця (ІХС), починаючи з ранніх етапів розвитку даної патології. Виявлено, що дисбаланс у системі ендотеліальних регуляторних механізмів за III - IV функціонального класу серцевої недостатності (ФК СН) проявляється активацією вазопресорних систем у вигляді значного підвищення в крові ендотеліну-1 та циклічного аденозинмонофосфату (цАМФ) у разі помірного зростання утворення простацикліну та суттєвого зниження оксиду азоту, індикатором утворення якого є циклічний гуанозинмонофосфат (цГМФ). Доведено специфіку дії інгібітора ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ), еналаприлу та блокатора рецепторів ангіотензину-II і лозартану на функцію ендотелію за СН і встановлено наявність нормалізуючого ефекту дії у хворих з вираженою дисфункцією ендотелію за III - IV ФК СН.