Библиотечный каталог авторефератов Украины

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.11 / Т.І. Шевченко; Нац. мед. ун-т ім. О.О.Богомольця. — К., 2001. — 20 с. — укp.

Аннотация: Розроблено критерії ранньої діагностики змін структурно-функціонального стану міокарда у хворих на есенціальну гіпертензію (ЕГ). Обстежено 120 призовників чоловічої статі віком від 17 до 25 років. Серед них 57 пацієнтів з ЕГ I стадії, 11 - з ЕГ II стадії; 32 пацієнти - з нейроциркуляторною дистонією (НЦД) за гіпертензивним типом, у яких спостерігалося транзиторне підвищення рівня артеріального тиску (АТ) до 140/90 мм рт. ст. і вище, а також 20 здорових осіб без вказівок на підвищення АТ, клінічних та ехокардіографічних ознак структурної патології серця. Усім обстежуваним проведено комплексне ехокардіографічне та допплерехокардіографічне дослідження діастолічної та систолічної функції лівого шлуночка (ЛШ), яке виконувалось до і під час проби з ізометричним навантаженням, а також пробу з динамічним фізичним навантаженням на велоергометрі. Встановлено, що у разі ЕГ I стадії у пацієнтів молодого віку зменшується частка раннього діастолічного наповнення ЛШ, зростає тривалість часу сповільнення першого піку та періоду ізоволюмічного розслаблення ЛШ. Формування порушень розслаблення ЛШ починається вже під час НЦД. Основним фактором формування структурних змін міокарда у хворих з ранніми стадіями ЕГ є стійке підвищення рівня АТ. Зміни структурно-функціонального стану серця на ранніх стадіях ЕГ супроводжуються погіршанням фізичної працездатності та толерантності до динамічного фізичного навантаження. Розроблено індекси диференціальної діагностики ЕГ I стадії та НЦД за гіпертензивним типом молодшого віку, які враховують допплерехокардіографічні показники діастолічної функції серця, параметри толерантності до фізичного навантаження, а також зміни діастолічного наповнення ЛШ і систолічної функції серця під час проби з ізометричним навантаженням.

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.11 / Т.В. Богослав; Запоріз. держ. мед. ун-т. — Запоріжжя, 2002. — 17 с. — укp.

Аннотация: Визначено диференціальні критерії недостатності мітрального клапана ревматичного походження. Встановлено фактори ризику виникнення шлуночкових аритмій (ША). На підставі аналізу частоти та характеру ША доведено їх залежність від ознак дисплазії сполучної тканини, структурно-функціональних параметрів лівого шлуночка та міксоматозної дегенерації мітрального клапана, ступеня пролапсу клапана та мітральної регургітації, дисперсії коригованого інтервалу QT та варіабельності серцевого ритму. Встановлено залежність порушень процесів реполяризації від шлуночкових порушень ритму серця. На підставі вивчення ролі вегетативної нервової системи у генезі ША виявлено гіперсимпатикотонію.

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.11 / І.А. Перепека; АМН України. Ін-т кардіології ім. М.Д.Стражеска. — К., 2002. — 20 с. — укp.

Аннотация: Проаналізовано результати крізьшкірних балонних вальвулопластик клапанного стенозу легеневої артерії. Ідентифіковані причини залишкового градієнту систолічного тиску після балонних легеневих вальвулотомій. Доведено паліативний ефект застосування ендоваскулярного лікування стенозу легеневого клапану при супутніх органічних звуженнях вивідного тракту правого шлуночка. Досліджено зворотню регресію функціональних підклапанних стенозів у віддаленому періоді після крізьшкірної балонної легеневої вальвулопластики. Висвітлено критерії диференційованої діагностики інфудибулярних звужень. Розкрито вплив відносних розмірів застосовуваних балон-катетерів на результати балонних вальвулотомій за різних анатомічних форм клапанного стенозу легеневої артерії.

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.11 / Я.Ю. Галаєва; Харк. держ. мед. ун-т. — Х., 1999. — 22 с. — укp.

Аннотация: Подані результати дослідження порушень ритму та провідності у 154 хворих на хронічний гломерулонефрит (ХГН). Встановлено, що розвиток життєво-небезпечних шлуночкових екстрасистол у хворих на хронічний гломерулонефрит пов'язаний з вираженою, тяжкою або термінальною хронічною нирковою недостатністю (ХНН), наявністю артеріальної гіпертензії, гіпертрофії або дилатації лівого шлуночка серця та ішемічною хворобою серця. На частоту розвитку надшлуночкових екстрасистол впливають виражена, тяжка або термінальна ХНН, дилатація лівого передсердя. Не встановлено суттєвої різниці порушень провідності у хворих на ХГН у порівнянні з хворими гіпертонічною хворобою або здоровими. Тривале застосування аміодарона дозволяє уникнути життєво-небезпечних шлуночкових екстрасистол, пропранолола або верапаміла - надшлуночкових екстрасистол.

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.11 / О.В. Шумаков; АМН України. Ін-т кардіології ім. М.Д.Стражеска. — К., 2002. — 23 с. — укp.

Аннотация: Досліджено електрокардіографічні показники негомогенності реполяризації (ПНР) у хворих з різними варіантами клінічного перебігу початкового періоду гострого інфаркту міокарда. Встановлено зв'язок електрокардіографічних ПНР зі станом, яка зумовила інфаркт коронарної артерії в ранньому періоді інфаркту міокарда і остаточною масою некротизованого неінвазивного міокарда. Визначено взаємозв'язок електрокардіографічних ПНР з показниками кардіогемодинаміки, зі ступенем негомогенності процесів деполяризації шлуночків, варіабельністю серцевого ритму в гострому періоді інфаркту міокарда. На підставі даних інвазивного електрофізіологічного дослідження наведено оцінку діагностичної значущості ПНР відносно електричної нестабільності міокарда.

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.11 / О.А. Єпанчінцева; АМН України. Ін-т кардіології ім. М.Д.Стражеска. — К., 2005. — 26 с. — укp.

Аннотация: На підставі матеріалів обстежень хворих на ішемічну хворобу серця вивчено взаємозв'язок тривалості та дисперсії інтервалу QT у хворих на стенокардію напруги з ішемією, шлуночковими аритміями, систолічною та діастолічною функцією лівого шлуночка, варіабельністю ритму серця. Вперше на основі вивчення взаємозв'язку тривалості та негомогенності фази реполяризації міокарда шлуночків з іншими морфофункціональними показниками серцево-судинної системи, проведення проспективного спостереження, одно- та багатофакторного аналізу встановлено діагностичне і прогностичне значення інтервалу QTc для оцінки ризику виявлення шлуночкових аритмій IV класу за B. Lown і розвитку кардіальної смерті, у тому числі раптової, та інфаркту міокарда у хворих на ішемічну хворобу серця. Доведено, що незалежними факторами розвитку кардіальної смерті та інфаркту міокарда у хворих на ішемічну хворобу серця протягом 4-х років є: інфаркт міокарда в анамнезі, кінцево-систолічний об'єм лівого шлуночка 90 мл і більше, тривалість інтервалу QTc 440 мс і більше.

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.11 / Я.М. Лутай; Нац. мед. ун-т ім. О.О.Богомольця. — К., 2003. — 24 с. — укp.

Аннотация: Вивчено проблему системного запалення у хворих на гострий коронарний синдром (ГКС) без стійкої елевації сегмента ST на електрокардіограмі. Установлено, що хворі характеризуються підвищенням запальної відповіді, а визначення рівня маркерів запалення у перші 72 години від дестабілізації клінічного стану дає змогу виділити хворих з високим ризиком розвитку ускладнень. Виявлено, що найбільша прогностична значущість належить показникам вихідного рівня C-реактивного білка. Рівень швидкості осідання еритроцитів визначає пребіг госпітального періоду, а фібриногену - розвиток коронарних подій протягом 12-ти місяців спостереження. Показано, що хворі на ГКС без елевації сегмента ST, в яких згодом установлено наявність вогнищевого ураження міокарда, мають суттєво вищий рівень С-реактивного білка у перші 72 години від стабілізації клінічного стану, ніж пацієнти з нестабільною стенокардією, що може бути використано як додатковий діагностичний критерій гострого інфаркта міокарда. Установлено, що раннє призначення сімвастатину знижує рівень фібриногену крові вже через 7 діб лікування, а також призводить до більш сприятливого перебігу госпітального періоду захворювання та зменшення частоти виникнення коронарних подій впродовж 12-ти місяців. Виявлено більш суттєве зниження рівня C-реактивного білка на тлі лікування дальтепарином, ніж нефракціонованим гепарином, що супроводжувалося зменшенням частоти ускладнень госпітального та постгоспітального (3-х місяців) періодів захворювання.

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.11 / І.В. Рудік; Запоріз. держ. мед. ун-т. — Запоріжжя, 2004. — 19 с. — укp.

Аннотация: Проведено дослідження діастолічної функції лівого шлуночка (ЛШ) та перебігу серцевої недостатності (СН) із збереженою систолічною функцією міокарда у хворих на гіпертонічну хворобу (ГХ) з метою підвищення ефективності лікування. Детально проаналізовано стан внутрішньосерцевої гемодинаміки та діастолічної функції ЛШ у пацієнтів з зазначеними патологіями. На підставі одержаних даних встановлено залежність між ступенем тяжкості декомпенсації, геометричним ремоделюванням і діастолічною дисфункцією ЛШ, яка проявляється у вигляді зміни типів геометричного ремоделювання (від концентричної до ексцентричної гіпертрофії) і діастолічної дисфункції ЛШ (від гіпертрофічного через псевдонормальний до рестриктивного) та супроводжується зростанням функціонального класу (ФК) СН. Досліджено рівень Ал у плазмі крові та встановлено, що вміст даного гормону у хворих на ГХ і діастолічну серцеву недостатність (ДСН) вірогідно збільшується із зростанням ФК, корелює з масою міокарда ЛШ і параметрами спектра трансмітрального діагностичного потоку. Наведено порівняльну оцінку ефективності комплексу еналаприл + метопролол та еналаприл + метопролол + спіронолактон і встановлено перевагу останнього у лікуванні хворих на ГХ з безсимпотомною діастолічною дисфункцією міокарда ЛШ за II типом, а також ГХ і СН зі збереженою систолічною функцією ЛШ.